Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №8, 2025

Використання для премедикації таких агентів, як гіосцин і скополамін, змусило анестезіологів розглядати центральний антихолінергічний синдром (АХС) як одну з важливих причин виникнення делірію через передуючу антихолінергічну дію цих засобів. Не тільки антимускаринові агенти, як-от атропін і скополамін, але й різні інші препарати для анестезії з антихолінергічними ефектами можуть викликати АХС, що може спричиняти від 1 до 40 % епізодів пізнього пробудження в післяопераційному періоді. Частота АХС залежить від вибору та дози анестетика, виду операції, стану хворого й діагностичних критеріїв. АХС після загального знеболювання виникає у 8–12 % пацієнтів, а після регіонарної анестезії в поєднанні з седацією його частота становить 3,3–4 %. В осіб під седацією, які перебувають на подовженій штучній вентиляції легень, синдром спостерігається приблизно в 5 % випадків. Він є поліетіологічним і може бути спричинений великою кількістю препаратів, що розрізняються за механізмом дії. У більшості пацієнтів із центральним антихолінергічним синдромом у найближчому післяопераційному періоді спостерігається пригнічення центральної нервової системи, тоді як в осіб, які надходять до відділень невідкладної допомоги чи психіатрії, зазвичай фіксують збудження або марення. Спектр антихолінергічного делірію є поширеним ускладненням після передозування ліків. Пацієнти з тяжкою токсичністю можуть мати значний дистрес і поведінкові проблеми, які часто потребують фармакологічного лікування. Судоми спостерігають приблизно у 2,5 % випадків, іноді також реєструють кардіотоксичні ефекти. У літніх пацієнтів марення є поширеним і серйозним побічним явищем хірургічного втручання та анестезії з частотою від 10,1 до 51 %. Післяопераційний делірій у людей похилого віку часто асоціюється зі стійкою когнітивною дисфункцією, деменцією, зростанням показників інституціоналізації з підвищеними захворюваністю та смертністю. АХС у періопераційному періоді часто не діагностують та, відповідно, недостатньо лікують. Цей токсидром може проявлятися при поліпрагмазії, особливо в осіб похилого віку, при нейром’язових захворюваннях і спадковій схильності. Періопераційний АХС може бути спричинений багатьма препаратами для анестезії та особливо їх комбінаціями. Тригерними факторами АХС можуть слугувати медичні препарати, які здатні спричиняти й інші токсидроми. Наші можливості в лікуванні АХС поки що значно обмежені низькою доступністю загальновідомих антидотних засобів та гемосорбентів, що спонукає вдаватися до альтернативних варіантів інтенсивної терапії.

The use of agents such as hyoscine and scopolamine for premedication has led anesthesiologists to consider central anticholinergic syndrome (ACS) as one of the important causes of delirium due to the previous anticholinergic effects of these agents. Not only antimuscarinic agents like atropine and scopolamine but also various other anesthetic drugs with anticholinergic effects can induce ACS, which may cause from 1 to 40 % of episodes of delayed awakening in the postoperative period. The frequency of ACS depends on the choice and dose of the anesthetic, the type of surgery, the patient’s condition, and diagnostic criteria. ACS after general anesthesia occurs in 8–12 % of patients, and after regional anesthesia combined with sedation, its frequency is 3.3–4 %. In sedated patients on prolonged mechanical ventilation, the syndrome occurs in about 5 % of cases. This syndrome is polyetiologic and can be caused by many drugs with different mechanisms of action. Most patients with central anticholinergic syndrome in the immediate postoperative period experience central nervous system depression, while those who present to emergency or psychiatric departments typically show agitation or delirium. The spectrum of anticholinergic delirium is a common complication after drug overdose. Patients with severe toxicity may experience significant distress and behavioral problems that often require pharmacological treatment. Seizures occur in about 2.5 % of patients, and cardiotoxic effects are sometimes also observed. In elderly patients, delirium is a common and serious side effect of surgical intervention and anesthesia, occurring at frequencies from 10.1 to 51 %. Postoperative delirium in older adults is often associated with persistent cognitive dysfunction, dementia, higher rates of institutionalization, and increased morbidity and mortality. Anticholinergic syndrome during the perioperative period is often undiagnosed and therefore inadequately treated. This toxidrome can manifest in polypharmacy, especially in the elderly, in neuro-muscular diseases, and hereditary predispositions. Perioperative ACS can be caused by many anesthetic drugs and especially their combinations. Trigger factors for ACS may include medications that can cause other toxidromes. Currently, our ability to treat ACS is significantly limited by the low availability of well-known antidotes and hemodialysis agents, which encourages the use of alternative intensive therapy options.

антихолінергічний синдром; препарати для анестезії; відстрочене пробудження; післяопераційний делірій; лікування

anticholinergic syndrome; anesthetic drugs; delayed awakening; postoperative delirium; treatment

1. Bortnik DI, Dmytriiev DV. Central anticholinergic syndrome (CAS) in аnesthesiology: a narrative review. Perioperaciina Medicina. 2019;2(1):22-25. doi: 10.31636/prmd.v2i1.3 (in Ukrainian).
2. Korff B. Schneiderlin’s anaesthesia. Am J Med Sci. 1902;123(2):357.
3. Gopinathan V. Central Anticholinergic Syndrome — a forgotten entity. BJA. 2008 Dec;29(eLetters Suppl). doi: 10.1093/bja/el_2684.
4. Cho H, Kim J. Development of postoperative central anticho–linergic syndrome due to low-dose intravenous fentanyl. Saudi J –Anaesth. 2018 Apr-Jun;12(2):328-331. doi: 10.4103/sja.SJA_478_17.
5. Tzabazis A, Miller C, Dobrow MF, et al. Delayed emergence after anesthesia. J Clin Anesth. 2015 Jun;27(4):353-360. doi: 10.1016/j.jclinane.2015.03.023.
6. Park YS, Kim YB, Kim JM. Status epilepticus caused by nefopam. J Korean Neurosurg Soc. 2014 Nov;56(5):448-450. doi: 10.3340/jkns.2014.56.5.448.
7. Ghossein N, Kang M, Lakhkar AD. Anticholinergic Medications. In: StatPearls. Treasure Island, FL: StatPearls Publishing; 2025 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK555893/.
8. Salahudeen MS, Duffull SB, Nishtala PS. Anticholinergic burden quantified by anticholinergic risk scales and adverse outcomes in older people: a systematic review. BMC Geriatr. 2015 Mar 25;15:31. doi: 10.1186/s12877-015-0029-9.
9. Luo TY, Cai S, Qin ZX, et al. Basal Forebrain Cholinergic Activity Modulates Isoflurane and Propofol Anesthesia. Front Neurosci. 2020 Oct 27;14:559077. doi: 10.3389/fnins.2020.559077.
10. Hambrecht-Wiedbusch VS, Mitchell MF, Firn KA, et al. Benzodiazepine site agonists differentially alter acetylcholine release in rat amygdala. Anesth Analg. 2014 Jun;118(6):1293-300. doi: 10.1213/ANE.0000000000000201.
11. Okada M, Mizuno W, Nakarai R, et al. Benzodiazepines inhibit the acetylcholine receptor-operated potassium current (IK.ACh) by different mechanisms in guinea-pig atrial myocytes. J Vet Med Sci. 2012 Jul;74(7):879-84. doi: 10.1292/jvms.11-0538.
12. Oprea AD, Keshock MC, O’Glasser AY, et al. Preoperative Management of Medications for Psychiatric Diseases: Society for Perioperative Assessment and Quality Improvement Consensus Statement. Mayo Clin Proc. 2022 Feb;97(2):397-416. doi: 10.1016/j.mayocp.2021.11.011.
13. Cascella M, Bimonte S, Di Napoli R. Delayed Emergence from Anesthesia: What We Know and How We Act. Local Reg Anesth. 2020 Nov 5;13:195-206. doi: 10.2147/LRA.S230728.
14. Bayable SD, Amberbir WD, Fetene MB. Delayed awakening and its associated factor following general anesthesia service, 2022: a cross-sectional study. Ann Med Surg (Lond). 2023 Jul 31;85(9):4321-4328. doi: 10.1097/MS9.0000000000001103.
15. Kaltofen H. Disorders of consciousness after general anesthesia. Anaesthesiologie. 2023 Mar;72(3):155-156. doi: 10.1007/s00101-023-01263-7 (in German).
16. Hlle T, Purrucker JC, Morath B, et al. Central anticholinergic, neuroleptic malignant and serotonin syndromes: Important differential diagnoses in postoperative impairment of consciousness. Anaesthesiologie. 2023 Mar;72(3):157-165. doi: 10.1007/s00101-023-01256-6 (in German).
17. Broderick ED, Metheny H, Crosby B. Anticholinergic Toxicity. In: StatPearls. Treasure Island, FL: StatPearls Publishing; 2025 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534798/.
18. Vakhnovska K, Shmigach M. Central anticholinergic syndrome. Health and Education. 2023;2:53-56. doi: 10.32782/health-2023.2.9 (in Ukrainian).
19. Savchenko RB. Cumulative cholinolytic effect in clinical practice (literature reviev). Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2021;21(73):188-193. doi: 10.31718/2077-1096.21.1.188 (in Ukrainian).
20. Surez R, Cabezas AM. Anticholinergic syndrome due to bipe–riden, a complex differential diagnosis. A case report. Psiquiatra Bio–-lgica. 2024 Apr-Jun;31(2):100443. doi: 10.1016/j.psiq.2024.100443 (in Spanish).
21. Carrillo-Esper R, Ramrez-Rosillo FJ, Garnica-Escamilla MA, et al. Anticholinergic syndrome. Rev Invest Med Sur Mex. 2012 Oct-Dec;19(4):244-249 (in Spanish). Available from: https://medicasur.com.mx/es/ms/RMS124-CC01-PROTEGIDO.
22. Alshahrani MSS, Attalla M, Perri D, Klimaszyk D. Anticholinergic Syndrome (Anticholinergic Toxicity). McMaster Textbook of Internal Medicine. Krakw: Medycyna Praktyczna; 2026. Available from: https://empendium.com/mcmtextbook/chapter/B31.II.20.11.
23. Walter PJ, Dieter AA, Siddiqui NY, et al. Perioperative anticholinergic medications and risk of catheterization after urogynecologic surgery. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2014 May-Jun;20(3):163-167. doi: 10.1097/SPV.0000000000000075.
24. Rastogi R, Swarm RA, Patel TA. Case scenario: opioid association with serotonin syndrome: implications to the practitioners. Anesthesiology. 2011 Dec;115(6):1291-1298. doi: 10.1097/ALN.0b013e31823940c0.
25. McAnena L, Plant GT, Wong SH. Anticholinergic syndrome: blurred vision and headache. Pract Neurol. 2023 Aug;23(4):339-342. doi: 10.1136/pn-2022-003605.
26. Langman LJ, Jannetto PJ. Ch. 52: Toxicology and the clinical laboratory. In: Clarke W, Marzinke MA, eds. Contemporary Practice in Clinical Chemistry. 4th ed. Oxford, UK: Academic Press; 2020. 917-951. doi: 10.1016/B978-0-12-815499-1.00052-1.
27. Mueller A, Spies CD, Eckardt R, et al. Anticholinergic burden of long-term medication is an independent risk factor for the development of postoperative delirium: A clinical trial. J Clin Anesth. 2020 May;61:109632. doi: 10.1016/j.jclinane.2019.109632.
28. Egberts A, Moreno-Gonzalez R, Alan H, et al. Anticholinergic Drug Burden and Delirium: A Systematic Review. J Am Med Dir Assoc. 2021 Jan;22(1):65-73.e4. doi: 10.1016/j.jamda.2020.04.019.
29. Kelz MB, Garca PS, Mashour GA, Solt K. Escape From Oblivion: Neural Mechanisms of Emergence From General Ane–sthesia. Anesth Analg. 2019 Apr;128(4):726-736. doi: 10.1213/ANE.0000000000004006.
30. Thomsen JL, Nielsen CV, Eskildsen KZ, et al. Awareness du–ring emergence from anaesthesia: significance of neuromuscular monitoring in patients with butyrylcholinesterase deficiency. Br J Anaesth. 2015 Jul;115(Suppl 1):i78-i88. doi: 10.1093/bja/aev096.
31. Brzezinski-Sinai Y, Zwang E, Plotnikova E, et al. Cholinesterase activity in serum during general anesthesia in patients with or without vascular disease. Sci Rep. 2021;11(1):16687. doi: 10.1038/s41598-021-96251-5.
32. Dawson AH, Buckley NA. Pharmacological management of anticholinergic delirium — theory, evidence and practice. Br J Clin Pharmacol. 2016 Mar;81(3):516-524. doi: 10.1111/bcp.12839.
33. Thomas E, Martin F, Pollard B. Delayed recovery of consciousness after general anaesthesia. BJA Educ. 2020 May;20(5):173-179. doi: 10.1016/j.bjae.2020.01.007.
34. Ahmed M, Mridha D. Unintentional Jimson Weed Poisoning in a Family: A Case Report. Cureus. 2023 Sep 20;15(9):e45604. doi: 10.7759/cureus.45604.
35. Ivashhenko OV, Oleksijenko NV, Struk VF, Bogomol AG. Acute poisoning with M-cholinoblockers. Emergency Medicine (Ukraine). 2010;2(27):127-130 (in Ukrainian).
36. Sicari V, Zabbo CP. Diphenhydramine. In: StatPearls. Treasure Island, FL: StatPearls Publishing; 2025 Jan.
37. Golmohammadi M, Sane S, Ghavipanjeh Rezaei S, et al. Investigating the Effect of Dexmedetomidine in Controlling Postoperative Emergence Agitation in Children under Sevoflurane Ane-sthesia. Anesthesiol Res Pract. 2024 Jul 24;2024:6418429. doi: 10.1155/2024/6418429.
38. Saadi R, Bohnenberger K. Physostigmine for Antimuscarinic Toxicity. J Emerg Nurs. 2020 Jan;46(1):126-128. doi: 10.1016/j.jen.2019.09.002.
39. Caroff SN, Watson CB, Rosenberg H. Drug-induced Hyperthermic Syndromes in Psychiatry. Clin Psychopharmacol Neurosci. 2021 Feb 28;19(1):1-11. doi: 10.9758/cpn.2021.19.1.1.
40. Chiew AL, Holford AG, Chan BSH, Isoardi KZ. Rivastigmine for the management of anticholinergic delirium. Clin Toxicol (Phila). 2024 Feb;62(2):82-87. doi: 10.1080/15563650.2024.2319854.
41. Greene SC. Rivastigmine Use in the Treatment of Antimuscarinic Delirium. J Med Toxicol. 2023 Jul;19(3):284-287. doi: 10.1007/s13181-023-00947-1.
42. Whitledge JD, Watson CJ, Simpson M, et al. Diphenhyd–ramine-Induced Antimuscarinic Delirium Treated with Physostigmine and Transdermal Rivastigmine. J Med Toxicol. 2023 Apr;19(2):219-223. doi: 10.1007/s13181-022-00925-z.
43. Noyan MA, Elbi H, Aksu H. Donepezil for anticholinergic drug intoxication: a case report. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2003 Aug;27(5):885-887. doi: 10.1016/s0278-5846(03)00119-2.
44. Kurdil NV, Padalka VM. Ivashchenko OV, et al. Toxic Syndromes in Acute Poisonings be Conditionally Edible and Poisonous. Emergency Medicine (Ukraine). 2016;2(73):111-119. doi: 10.22141/2224-0586.2.73.2016.74795 (in Ukrainian).
45. Vgner J, Votava J, Splen A. Central anticholinergic syndrome — forgotten diagnosis. Anest Intenziv Med. 2021;32(3):164-167 (in Czech).
46. Koponen H; DUODECIM; Ministry of Health of Ukraine. Guideline 00724. Neuroleptic malignant syndrome (NMS). Helsinki, Finland: DUODECIM Medical Publications; 2017. 6 p. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00724&format=pdf (in Ukrainian).
47. Lisibach A, Benelli V, Ceppi MG, et al. Quality of anticholi–nergic burden scales and their impact on clinical outcomes: a systematic review. Eur J Clin Pharmacol. 2021 Feb;77(2):147-162. doi: 10.1007/s00228-020-02994-x.
48. Svensson M, Elmsthl S, Sanmartin Berglund J, Rosso A. Association of systemic anticholinergic medication use and accele–rated decrease in lung function in older adults. Sci Rep. 2024 Feb 22;14(1):4362. doi: 10.1038/s41598-024-54879-z.
49. Ieong C, Chen T, Chen S, et al. Differences of anticholinergic drug burden between older hospitalized patients with and without delirium: a systematic review and meta-analysis based on prospective cohort studies. BMC Geriatr. 2024 Jul 12;24(1):599. doi: 10.1186/s12877-024-05197-6.
50. Rawle MJ, McCue L, Sampson EL, et al. Anticholinergic Burden Does Not Influence Delirium Subtype or the Delirium-Mortality Association in Hospitalized Older Adults: Results from a Prospective Cohort Study. Drugs Aging. 2021 Mar;38(3):233-242. doi: 10.1007/s40266-020-00827-1.
51. Lozano-Ortega G, Johnston KM, Cheung A, et al. A review of published anticholinergic scales and measures and their applicability in database analyses. Arch Gerontol Geriatr. 2020 Mar-Apr;87:103885. doi: 10.1016/j.archger.2019.05.010.