Международный эндокринологический журнал Том 21, №8, 2025

Актуальність. Латентний автоімунний діабет у молоді (LADY) — недостатньо діагностована форма автоімунного діабету, яка поєднує ознаки цукрового діабету 1-го (ЦД1) та 2-го (ЦД2) типів. На відміну від класичного ЦД1 LADY характеризується повільним прогресуючим автоімунним руйнуванням β-клітин підшлункової залози, що призводить до поступової втрати секреції інсуліну та зазвичай проявляється у віці до 30 років. Мета: висвітлити актуальну інформацію щодо LADY, а саме епідеміологію, фактори і механізми розвитку, клінічні та діагностичні особливості й перспективи лікування, а також надати дані власних досліджень. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 106 пацієнтів з автоімунним діабетом, яких було розділено на три клінічні групи відповідно до фенотипу захворювання: 40 (37,7 %) осіб мали класичний ЦД1, 36 (34 %) — латентний автоімунний діабет дорослих (LADA), 30 (28,3 %) — LADY. Учасникам було проведено низку загальноклінічних лабораторних обстежень, визначення показників вуглеводного обміну, функції β-клітин, автоімунних маркерів. Результати. LADY зазвичай діагностували у віці приблизно 20 років, у пацієнтів відзначали легку гіперглікемію без кетоацидозу, а також значну поширеність діабет-асоційованих автоантитіл (GAD65 у більшості, IA-2 приблизно у половини). Рівень C-пептиду в таких осіб був більше ніж у шість разів вищим, ніж при класичному ЦД1 (p = 0,000), що відображає повільніше руйнування β-клітин. Порівняно з LADA випадки LADY виникали раніше, з нижчим індексом маси тіла, частішою наявністю мультиантитіл та швидшим прогресуванням до інсулінозалежності (приблизно на 8 місяців). Більшість пацієнтів мали нормальну масу тіла без значної інсулінорезистентності. Супутні автоімунні захворювання виявлено в понад третини хворих, що було подібно до ЦД1, але перевищувало показники LADA. Близько чверті випадків спочатку помилково класифікували як ЦД2, але визначення антитіл та С-пептиду уточнило діагноз. Початкова терапія часто включала пероральні препарати, зокрема метформін, із подальшим призначенням інсуліну, оскільки функція β-клітин знижувалася. Пацієнти, яким було встановлено діагноз класичного ЦД1, рано починали інсулінотерапію за базисно-болюсним режимом, що інколи призводило до гіпоглікемії та збільшення маси тіла. Висновки. LADY являє собою окремий підтип діабету, який займає проміжне положення між класичним ЦД1, метаболічним ЦД2 та LADA. Розпізнавання LADY як окремої клінічної одиниці може покращити точність діагностики й профілактику ускладнень.

Background. Latent autoimmune diabetes in youth (LADY) is underdiagnosed form of autoimmune diabetes that combines features of type 1 (T1DM) and type 2 diabetes mellitus (T2DM). In contrast to classical T1DM, LADY is characterized by a slowly progressive autoimmune destruction of pancreatic β-cells, leading to a gradual loss of insulin secretion, and usually manifests before the age of 30 years. The aim was to highlight current information about LADY: epidemiology, factors and mechanisms of development, clinical and diagnostic features, and treatment prospects, as well as to present data of patients. Materials and methods. Under our observation, there were 106 individuals with autoimmune diabetes who were divided into three clinical groups according to the phenotype of the disease: 40 (37.7 %) patients had classical T1DM, 36 (34 %) — LADA, 30 (28.3 %) — LADY. Participants underwent a number of general clinical laboratory examinations, study of carbohydrate metabolism indicators, β-cell function, autoimmune markers. Results. Patients with LADY were typically diagnosed around age 20, presented with mild hyperglycemia and no ketoacidosis, and showed a high prevalence of diabetes-related autoantibodies (GAD65 in most, IA-2 in about half). Their C-peptide levels were over six times higher than in classical T1DM (p = 0.000), reflecting slower β-cell destruction. Compared to LADA, LADY cases occurred earlier, with lower body mass index, more frequent multiple antibody positivity, and a faster progression to insulin dependence (by approximately eight months). Most patients had normal weight without significant insulin resistance. Concomitant autoimmune diseases were detected in over one-third of cases, similar to T1DM but exceeding LADA rates. About one-fourth were initially misclassified as T2DM; antibody and C-peptide testing clarified the diagnosis. Initial therapy often involved oral agents, particularly metformin, followed by insulin initiation as β-cell function declined. Patients correctly diagnosed as T1DM began basal-bolus insulin therapy early, sometimes complicated by hypoglycemia and weight gain. Conclusions. LADY represents a distinct diabetes subtype positioned between classical T1DM, metabolic T2DM, and LADA. Recognizing LADY as a separate clinical entity may improve diagnostic precision and complication prevention.

цукровий діабет; автоімунний діабет; латентний автоімунний діабет у молоді (LADY); латентний автоімунний діабет дорослих (LADA)

diabetes mellitus; autoimmune diabetes; latent autoimmune diabetes in youth; latent autoimmune diabetes in adults

1. Nadeau KJ, Mayer-Davis EJ, Gubitosi-Klug R, Zeitler PS, Kahn SE, Dabelea D; SEARCH, TODAY, RISE, and DISCOVERY study groups. Youth-Onset Type 2 Diabetes: What We’ve Learned From Key Youth-Onset Type 2 Diabetes Studies, What We Still Don’t Know, and Why It Is Important. Diabetes Care. 2025 Jul 1;48(7):1136-1149. doi: 10.2337/dc25-0001.
2. Gerush K, Pashkovska N, Ukrainets O. Errors in the diagnosis of types of diabetes mellitus: causes and prevention strategies (lite–rature review and own research results). Int J Endocrinol (Ukraine). 2024;20(4):307-315. doi: 10.22141/2224-0721.20.4.2024.1410.
3. Cheng J, Tang X, Yan X, Huang G, Luo S, et al. Latent autoimmune diabetes in youth shows greater autoimmunity than latent auto–immune diabetes in adults: Evidence from a nationwide, multicenter, cross-sectional study. Pediatr Diabetes. 2022 Aug;23(5):578-587. doi: 10.1111/pedi.13348.
4. Badaru A, Pihoker C. Type 2 diabetes in childhood: clinical characteristics and role of β-cell autoimmunity. Curr Diab Rep. 2012 Feb;12(1):75-81. doi: 10.1007/s11892-011-0247-2.
5. Tuomi T, Santoro N, Caprio S, Cai M, Weng J, Groop L. The many faces of diabetes: a disease with increasing heterogeneity. Lancet. 2014;383(9922):1084-1094.
6. Pashkovska N, Tsaryk I. Latent autoimmune diabetes in adults: current data (review of literature and own data). Int J Endocrinol (Ukraine). 2024;20(3):163-172. doi: 10.22141/2224-0721.20.3.2024.1384.
7. Pashkovska N. Latent autoimmune diabetes in adults: a modern look at the problem. Int J Endocrinol (Ukraine). 2019;15(3):272-280. doi: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172116.
8. Abdullah NA, Abd Ghani R, Wei CX. Prevalence, associated factors and endothelial dysfunction of latent autoimmune diabetes in youth among patients diagnosed with type 2 diabetes mellitus. J ASEAN Fed Endocr Soc. 2025;40(S1):003. doi: 10.15605/jafes.040.S1.003.
9. Xiang Y, Liu B, Yun C, et al. Frequency, clinical features, inflammatory cytokines and genetic background of latent autoimmune diabetes in youth in youth-onset type 2 diabetes: results from a nationwide, multicentre, clinic-based, cross-sectional study (LADA China). Diabetes Obes Metab. 2021 Jun;23(6):1282-1291. doi: 10.1111/dom.14336.
10. Reiner T, Schober E, Wigand S, Ton A, Hall R; DPV-Wiss Research Group. Autoantibodies to beta cells in children with type 2 diabetes: subgroup or misclassification? Arch Dis Child. 2006 Jun;91(6):473-477. doi: 10.1136/adc.2005.088229.
11. Pauley ME, et al. Prevalence of islet autoantibodies in adults without diabetes. J Endocr Soc. 2025 Aug;9(8):bvaf095. doi: 10.1210/jendso/bvaf095.
12. Peng Y, Li X, Xiang Y, Yan X, Zhou H, et al. GAD65 antibody epitopes and genetic background in latent autoimmune diabetes in youth (LADY). Front Immunol. 2022 Mar 9;13:836952. doi: 10.3389/fimmu.2022.836952.
13. Matsuda T, Osaki Y, Soma N, et al. A case of latent auto–immune diabetes in the young positive for zinc transporter 8 antibody with type 2 diabetes characteristics. Clin Pediatr Endocrinol. 2025;34(2):193-199. doi: 10.1297/cpe.2024-0083.
14. Araia E, King RM, Pouwer F, Speight J, Hendrieckx C. Psychological correlates of disordered eating in youth with type 1 diabetes: results from diabetes MILES Youth-Australia. Pediatr Diabetes. 2020 Jun;21(4):664-672. doi: 10.1111/pedi.13001.
15. Buzzetti R, Di Pietro S, Giaccari A, Petrone A. Non insulin requiring autoimmune diabetes (LADA) is not a rare clinical entity: results from a prospective study in the Rome area. Diabetologia. 2007;50(3):632-635.
16. Fourlanos S, Dotta F, Greenbaum CJ, Palmer JP, Rolandsson O, et al. Latent autoimmune diabetes in adults (LADA) should be less latent. Diabetologia. 2005;48(11):2206-2212.
17. Lee SH, Kim YJ, Kim JH, et al. Clinical features of childhood diabetes mellitus focusing on latent autoimmune diabetes. Pediatr Endocrinol Metab. 2016;29(4):276-283. doi: 10.6065/apem.2016.21.4.276.
18. Park H, Chung S. Three cases of latent autoimmune diabetes in youth in Korean obese adolescents. ESPE Abstracts. 2022;95:P2-309.
19. Nan X, Li X, Xiang Y, Yan X, Zhou H, et al. Thyroid autoantibody distribution in patients with latent autoimmune diabetes in youth: a multicenter, national survey. Ann Transl Med. 2022;10(16):851. doi: 10.21037/atm-22-423.
20. Qiu Y, Guo L, Pan H, He H, Li Q. Clinical and serological characteristics of APS type 3, isolated T1DM and LADY/LADA. BMC Endocr Disord. 2025;25(1):155. doi: 10.1186/s12902-025-01969-2.
21. Putra KM, Siregar NR, Dewi AP, et al. Latent autoimmune diabetes in youth: a review. J ASEAN Fed Endocr Soc. 2025;40(1):45-52. doi: 10.15605/jafes.040.01.08.
22. Hawa MI, Kolb H, Schloot N, et al. Adult-onset autoimmune diabetes in Europe is prevalent with a broad clinical phenotype: Action LADA 7. Diabetes Care. 2013;36(4):908-913. doi: 10.2337/dc12-0931.
23. Zachariah S, Sharfi MO, Nussey SS, Bano G. Latent autoimmune diabetes in adults: a case report. Clin Med (Lond). 2008;8(5):552-553. doi: 10.7861/clinmedicine.8-5-552.
24. Pampapathi KK, Mon HY, Ibrahim JM, Oyibo SO. Latent autoimmune diabetes in a young female: a case report. Cureus. 2024;16(9):e70202. doi: 10.7759/cureus.70202.
25. American Diabetes Association. Pharmacologic approaches to glycemic treatment: Standards of Medical Care in Diabetes — 2025. Diabetes Care. 2025;48(Suppl 1):S111-S124.
26. Haller MJ, Bell KJ, Besser REJ, et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2024: screening, staging, and strategies to preserve beta-cell function in children and adolescents with type 1 diabetes. Horm Res Paediatr. 2024;97(6):529-545. doi: 10.1159/000543035.
27. Buzzetti R, Tuomi T, Mauricio D, Pietropaolo M, Zhou Z, et al. Management of latent autoimmune diabetes in adults: a consensus statement from an international expert panel. Diabetes. 2020 Oct;69(10):2037-2047. doi: 10.2337/dbi20-0017.
28. Ministry of Health of Ukraine. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 151 dated January 26, 2023 “On the approval and implementation of medical and technological documents for the standardi–zation of medical care for type 1 diabetes in adults.” Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2023. 54 p.
29. Thakkar S. Teplizumab in type 1 diabetes mellitus: an updated review. Pharmacol Ther. 2023. doi: 10.1016/j.pharmthera.2023.10769466.
30. Siddiqui K. Combined therapeutic interventions for both T1D and LADA. J Diabetes Metab Disord. 2023. doi: 10.2147/JDMDS.S432345.
31. Shapiro AMJ, Thompson DM, Gill JS, Markmann JF, et al. Stem cell-derived, fully differentiated islets for type 1 diabetes. N Engl J Med. 2025;393(1):45-55. doi: 10.1056/NEJMoa2506549.
32. Sood V, Ricioli H, Njoku GC, et al. Adipose tissue-derived mesenchymal stromal/stem cells in type 1 diabetes treatment. Commun Biol. 2025;8(1):1094. doi: 10.1038/s42003-025-08244-z.
33. Cavelti-Weder C, et al. IL-1 antagonism in type 1 diabetes: a systematic review. Front Immunol. 2023;14:1339337. doi: 10.3389/fimmu.2023.1339337.
34. Von Herrath M, et al. Cytokine blockade strategies for preserving beta-cell function in type 1 diabetes. Nat Rev Endocrinol. 2023;19:734-749. doi: 10.1038/s41574-023-00874-1.
35. Yang X, Zhang X, Wang Y, et al. Gut microbiota dysbiosis and diabetic microvascular complications: insights into mechanism and therapeutic strategies. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1265696. doi: 10.3389/fendo.2023.1265696.
36. Vatanen T, Franzosa EA, Schwager R, et al. The human gut microbiome in early-onset type 1 diabetes from the TEDDY study. Nature. 2018;562(7728):589-594. doi: 10.1038/s41586-018-0620-2.
37. Zhang Y, Huang A, Li J, et al. The effect of microbiome-modu–lating agents on type 1 diabetes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Nutrients. 2024;16(11):1675. doi: 10.3390/nu16111675.
38. De Groot P, Nikolic T, Pellegrini S, et al. Faecal microbiota transplantation halts progression of human new-onset type 1 diabetes in a randomised controlled trial. Gut. 2021;70(1):92-105. doi: 10.1136/gutjnl-2020-322630.