Oral and General Health Том 6, №3, 2025
Вернуться к номеру
Вплив зубних паст із різним показником RDA на тверді тканини зубів: доказові підходи до оцінки безпеки та ефективності
Авторы: Павленко Е.М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
Абразивність зубних паст є одним із ключових параметрів, що визначає їх клінічну ефективність та безпечність. Показник Relative Dentin Abrasivity (RDA) використовується у світовій стоматології для кількісної оцінки інтенсивності абразивної дії паст на дентин. У статті узагальнено дані щодо верхнього порогу безпечності RDA, сучасних методів його вимірювання, міжнародних стандартів (ISO 11609, програма прийнятності ADA), хімічної природи абразивних компонентів, а також результатів експериментальних і клінічних досліджень, що стосуються взаємозв’язку абразивності з ефективністю очищення. Розглянуто особливості впливу низької та високої абразивності на очищення зубів, роль стану ротової порожнини та харчових звичок у формуванні зношення твердих тканин зубів, а також співвідношення між ризиком абразивного зносу й шкодою недостатньої гігієни. Окремо проаналізовано сучасні абразивні системи (силікатні, карбонатні, фосфатні, полімерні, бікарбонатні, біомінеральні та високотверді оксидні) і класифікацію абразивів за механізмом дії. Наведено приклади основних активних комплексів, що входять до складу зубних паст із різним діапазоном RDA, та сформульовано практичні рекомендації щодо їх раціонального використання з позицій доказової стоматології.
The abrasiveness of toothpastes is one of the key parameters that determine their clinical efficacy and safety. The relative dentin abrasivity (RDA) is used in world dentistry to quantitatively assess the intensity of the abrasive effect of toothpastes on dentin. The article summarizes data on the upper safety threshold of RDA, modern methods for its measurement, international standards (ISO 11609, ADA acceptance program), the chemical nature of abrasive components, as well as the results of experimental and clinical studies on the relationship between abrasiveness and cleaning efficacy. The features of the influence of low and high abrasiveness on tooth cleaning, the role of oral cavity condition and eating habits in the formation of tooth wear, as well as the relationship between the risk of abrasive wear and the harm of poor oral hygiene are considered. Separately, modern abrasive systems (silicate, carbonate, phosphate, polymer, bicarbonate, biomineral and high-hardness oxide) and the classification of abrasives by mechanism of action are analyzed. Examples of the main active complexes included in toothpastes with different RDA ranges are given, and practical recommendations for their rational use from the standpoint of evidence-based dentistry are formulated.
Ключевые слова
абразивність; RDA; зубні пасти; дентин; ISO 11609; ADA; гігієна порожнини рота; абразивний знос
abrasiveness; RDA; toothpastes; dentin; ISO 11609; ADA; oral hygiene; dental abrasion
Вступ
Абразивність зубних паст є одним із ключових факторів, що визначають їх клінічну ефективність та безпечність, оскільки саме абразивні компоненти відповідають за механічне видалення зубного нальоту й поверхневої екзогенної пігментації [1, 4, 20]. Водночас надмірна інтенсивність дії цих компонентів може підвищувати ризик зносу твердих тканин зуба, особливо за умов наявних ерозивних уражень або підвищеного кислотного навантаження [6, 12, 19].
Для стандартизованої оцінки абразивної властивості зубної пасти застосовують показник Relative Dentin Abrasivity (RDA), який відображає рівень абразивного впливу пасти на дентин у лабораторних умовах [5, 7]. Індекс RDA був розроблений у рамках досліджень за участю Американської стоматологічної асоціації (ADA) і надалі інтегрований у вимоги міжнародного стандарту ISO 11609 «Dentifrices — Requirements, test methods and marking» [14, 25].
З огляду на важливість абразивних характеристик зубні пасти доцільно класифікувати за рівнем абразивності відповідно до діапазонів RDA [4, 17, 23].
/27.jpg)
За даними клінічних та лабораторних досліджень, пасти з низькою абразивністю (RDA < 70) забезпечують делікатне очищення й рекомендовані для щоденного використання для пацієнтів із гіперчутливістю зубів, ерозіями або після професійного відбілювання. Однак при значній кількості м’якого чи пігментованого нальоту їх ефективність може бути недостатньою [3, 4].
Пасти із середнім рівнем абразивності (70–100) зазвичай рекомендуються для щоденної гігієни в більшості пацієнтів, оскільки такі пасти забезпечують оптимальний баланс між видаленням нальоту та низьким ризиком пошкодження твердих тканин [1, 4, 11].
Висока абразивність (100–150) характерна для частини відбілюючих паст. Їх доцільно застосовувати короткими курсами, за показаннями, наприклад у курців або при вираженій пігментації за відсутності ерозивних уражень [8, 22]. Дуже висока абразивність (RDA > 150), що зустрічається у спеціальних пастах (для курців тощо), не є придатною для тривалого щоденного використання, оскільки не забезпечує суттєвого додаткового поліпшення очищення, але підвищує ризик абразивного зносу [17, 23].
Верхнім порогом абразивності зубних паст, який прий–нято вважати клінічно безпечним для дентину, є показник RDA ≈ 250 [5, 17, 23]. Це обмеження пов’язане не стільки з прямим руйнуванням тканин, скільки з тим, що підвищення RDA понад це значення не супроводжується приростом ефективності очищення, а додаткове збільшення абразивності лише підвищує ризик зносу дентину без поліпшення клінічного результату [4, 5, 7].
Твердість абразивів, шкала Мооса та показник RDA
Сучасні дані свідчать, що безпека абразивів визначається не лише числовим значенням RDA, а й їх фізико-хімічними властивостями, зокрема твердістю, формою, розміром і концентрацією частинок [4, 11, 26]. Абразиви у зубних пастах — це тверді частинки, які забезпечують механічне видалення зубного нальоту та полірування поверхні емалі. Їх дія зумовлена хімічним складом, щільністю, морфологією та дисперсністю, а також взаємодією з іншими компонентами пасти (зволожувачі, піноутворювачі, в’яжучі тощо) [1, 20].
Для оцінки твердості абразивних матеріалів застосовують шкалу Мооса, що класифікує речовини за їх здатністю дряпати або бути подряпаними іншими мінералами. Емаль зуба (апатит) має твердість приблизно 5 балів за Моосом, тому абразивні частинки в пастах бажано підбирати таким чином, щоб їх твердість була нижчою або порівнянною, а форма — максимально гладкою та округлою [4, 6, 11].
Шкала Мооса дозволяє здійснити первинну оцінку потенційної абразивності матеріалу, однак реальний вплив пасти на дентин і емаль визначається експериментально за показником RDA, з урахуванням усієї формули пасти та умов моделювання [5, 7, 23]. Дані, наведені в табл. 2, адаптовано за Wiegand & Attin, Johansson та ін. [4, 11, 26].
/28.jpg)
Хімічна природа та клінічне значення основних груп абразивів
Силікатні абразиви на основі діоксиду кремнію включають hydrated silica (SiO2 · nH2O), precipitated silica та алюмосилікати. Hydrated silica є найпоширенішим абразивом у сучасних пастах. Частинки мають переважно округлу форму, а твердість і розмір підбираються таким чином, щоб забезпечити ефективне видалення нальоту без надмірного зносу твердих тканин зуба, навіть при помірних значеннях RDA [1, 4, 11]. Precipitated silica широко використовується у пастах з відбілювальним та полірувальним ефектом і забезпечує виражене полірування емалі без суттєвого підвищення абразивності [4, 21].
Карбонатні абразиви представлені насамперед кальцію карбонатом (CaCO3) та доломітом. Кальцію карбонат є одним із найстаріших та найдоступніших абразивів, характерним для паст економсегмента та деяких натуральних засобів. Його твердість становить ≈ 3 бали за шкалою Мооса. Незважаючи на відносно невисокий показник твердості, CaCO3 у поєднанні з низьким pH композиції може підвищувати ризик демінералізації емалі, а нерівномірна форма частинок — збільшувати мікропошкодження поверхні [9, 23, 24]. Фосфатні абразиви (DCPD, TCP, кальцію пірофосфат) мають помірну твердість (2,5–3,5), можуть бути джерелом кальцію та фосфатів і брати участь у ремінералізації поверхневих шарів емалі та дентину [1, 2, 9].
Полімерні абразиви, зокрема поліметилметакрилат (PMMA) та інші органічні мікросферичні частинки, характеризуються низькою твердістю (≈ 2 бали), що забезпечує високу біосумісність та мінімальний ризик абразивного пошкодження емалі [11, 24]. Завдяки сферичній морфології й певній еластичності такі частинки забезпечують делікатне механічне очищення й рекомендуються при гіперчутливості та ерозивних ураженнях твердих тканин. Полімерні системи часто застосовуються в пастах спеціального призначення, наприклад у пастах для дітей, коли пріоритетом є мінімізація травматичності.
Бікарбонат натрію (NaHCO3) є кристалічною неорганічною сіллю з вираженими буферними властивостями, здатною нейтралізувати кисле середовище порожнини рота. Завдяки низькій твердості (≈ 2,5 бала) та високій розчинності у воді він проявляє м’яку абразивну активність, ефективно видаляючи м’який наліт без істотного ризику пошкодження емалі. Кристалічна морфологія частинок забезпечує делікатне механічне очищення, а гідрокарбонатіон (HCO3–) підвищує локальний рН і послаблює структуру бактеріального біоплівкового матриксу, роблячи його менш щільним і більш проникним. Унаслідок цього знижується адгезія нальоту до емалі, а його механічне видалення абразивними частинками стає ефективнішим [15, 25].
Біомінеральні абразивні системи включають мікро- та наногідроксиапатит (Ca10(PO4)6(OH)2), який за кристалічною структурою відповідає основному мінералу емалі. Завдяки нанорозміру частинок гідроксиапатит здатний проникати у мікродефекти емалі, заповнювати мікропори й мікротріщини, формуючи більш гладку та мінералізовану поверхню [1, 2]. Такі системи не лише виконують функцію делікатного абразиву, а й реалізують ремінералізуючий та десенситивний ефекти, що є клінічно важливим при ерозіях, гіперестезії та демінералізації емалі [2, 3, 7].
До високотвердих і спеціальних абразивів належать оксид алюмінію (Al2O3), оксид цирконію (ZrO2), оксид титану (TiO2), корунд та алмазні мікрочастинки. Оксид алюмінію має твердість близько 9 балів за Моосом, а алмазні частинки — максимальне значення 10, що зумовлює потужний полірувальний ефект. Інтенсивний полірувальний ефект алмазних та оксидних абразивів зумовлений їх екстремально високою твердістю, стабільною кристалічною структурою та здатністю мікрошліфувати поверхню емалі, усуваючи нерівності на мікро- та нанорівні. Завдяки цьому формується надгладка поверхня, яка підсилює блиск і зменшує адгезію біоплівки, але потребує контрольованого професійного застосування [3, 4]. Ці матеріали використовуються переважно у професійних або спеціальних відбілюючих системах і потребують обмеженого, контрольованого застосування [24]. Модифіковані оксиди та гібридні абразиви дають змогу налаштовувати співвідношення між очищенням і безпечністю шляхом варіювання форми, розміру й поверхневих властивостей частинок [4, 11].
У цілому біомінеральні та спеціальні абразиви відображають сучасний напрям розвитку низькоабразивних, ремінералізуючих і високополірувальних технологій, спрямованих на підвищення біосумісності та мінімізацію ризику абразивного ушкодження твердих тканин зуба [1–4, 7, 11].
Класифікація абразивів за механізмом дії
З урахуванням фізико-хімічних властивостей та механізму взаємодії з твердими тканинами зуба абразиви доцільно умовно поділяти на чотири функціональні групи.
1. Очищувальні абразиви (hydrated silica, sodium bicarbonate, calcium carbonate) забезпечують механічне видалення м’якого зубного нальоту та поверхневої пігментації і є основними компонентами більшості щоденних гігієнічних паст. Їх абразивність зазвичай перебуває в діапазоні низьких або середніх значень RDA, що відповідає рекомендаціям ADA щодо безпечного щоденного використання [4, 6, 25].
2. Функціональні абразиви поєднують очищувальний ефект із додатковими лікувально-профілактичними властивостями. До них належать гідроксиапатит (мікро- та наносистеми) і фосфатні абразиви, які сприяють ремінералізації поверхневих шарів емалі та можуть знижувати гіперестезію шляхом часткового закриття дентинових канальців [1, 2, 7].
3. Полірувальні абразиви (високодисперсні силікати, окремі оксиди та алмазні частинки) забезпечують згладжування мікронерівностей емалі та реставрацій, підвищують блиск і поліпшують оптичні властивості поверхні. Такі абразиви найчастіше використовуються у відбілювальних та професійних полірувальних пастах і можуть мати порівняно вищу твердість та RDA [3, 4, 8].
4. Спеціальні абразиви, які включають високо–тверді оксидні та алмазні мікрочастинки, застосовують переважно в клініці для полірування реставрацій, усунення грубих пігментацій та підготовки емалі перед проведенням професійного відбілювання або встановленням композитних вінірів [3, 4, 11].
Застосування абразивів у пастах різного призначення
Під час вибору зубної пасти необхідно враховувати, що абразиви щоденних гігієнічних паст істотно відрізняються від абразивів у відбілювальних засобах або пастах для чутливих зубів [1, 9, 21]. У засобах для чутливих зубів значення RDA зазвичай нижче (приблизно 10–60), а потенційний абразивний вплив компенсується наявністю десенсибілізуючих і ремінералізуючих компонентів — нітрату калію, амінофторидів, аргініну, кальцій-фосфатних комплексів чи гідроксиапатиту [1, 2, 7, 21].
Відбілювальні зубні пасти часто містять полірувальні абразиви, що дозволяє ефективно видаляти поверхневі пігментації без обов’язкового значного підвищення RDA. Деякі формули поєднують абразивний механізм із хімічним (перекисні або ензимні системи) [3, 8, 22]. Водночас доведено, що збільшення RDA не призводить до лінійного зростання відбілювального ефекту, а надмірна абразивність може прискорювати стирання твердих тканин зуба при тривалому використанні, тому вибір відбілювальної пасти має ґрунтуватися на клінічній картині, рівні пігментації, стані емалі та загальній стратегії контролю кольору, включно з корекцією харчових звичок, проведенням професійних гігієнічних заходів та ремінералізуючої терапії [4, 8, 9, 23].
Сучасні абразивні системи та приклади формул
З огляду на різний клінічний профіль пацієнтів та потребу балансувати між очищенням і безпечністю сучасні виробники використовують комбіновані абразивні й функціональні системи. Узагальнений приклад порівняння основних формул наведено в табл. 3 [4, 15, 20, 23].
Клінічні та поведінкові фактори абразивного зносу
Рівень абразивності не є єдиним чинником, що визначає кінцевий результат гігієни та ступінь зносу твердих тканин. Важливу роль відіграють техніка чищення, жорсткість щітки, сила натискання, частота гігієнічних процедур, стан емалі та дентину, а також харчові звички пацієнта [5, 6, 11, 18, 19].
Підвищене вживання кислих напоїв і продуктів сприяє демінералізації та розм’якшенню поверхневого шару емалі, тимчасово роблячи її більш вразливою до абразивних навантажень [6, 18, 19]. У таких випадках рекомендовано відтермінувати чистку зубів щонайменше на 20–30 хв після кислотної експозиції, а також застосовувати пасти з нижчим RDA у поєднанні з ремінералізуючими засобами [6, 18].
На підставі узагальнених даних сучасних досліджень встановлено, що за умови правильного підбору паст у межах рекомендованих стандартів ризик клінічно значущого абразивного зносу є мінімальним і значно меншим, ніж наслідки недостатньої гігієни, яка призводить до гінгівіту, пародонтиту та карієсу [11, 19, 23]. Водночас безконтрольне використання паст з високим RDA без показань, особливо у пацієнтів із рецесією ясен, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) або високим кислотним навантаженням, може сприяти прискореному зносу дентину та/або оголеної кореневої поверхні [6, 18, 19].
Практичні рекомендації
У клінічній практиці лікарю слід не лише орієнтуватися на показник RDA, заявлений виробником, а й аналізувати тип абразиву, наявність ерозій, гіперчутливості емалі, супутні захворювання та харчові звички, щоб сформувати індивідуалізовані рекомендації [11, 19, 23].
Пацієнтам з ерозіями, гіперчутливістю, пародонтологічними проблемами та високим кислотним навантаженням (ГЕРХ, «кисла» дієта) доцільно використовувати пасти з низькою абразивністю (RDA < 70) та абразивами з гладким профілем частинок — hydrated silica, полімерні системи, гідроксиапатит. Пасти для чутливих зубів бажано обирати з компонентами, що закривають дентинові канальці (фториди, гідроксиапатит, фосфати, аргінін) і сприяють ремінералізації. Для пацієнтів з підвищеною кислотністю, гіперчутливістю, ерозіями та неприємним запахом із порожнини рота доцільним є використання паст із низьким RDA, що містять бікарбонат натрію як низькоабразивний та буферний агент, який забезпечує м’яке очищення, нейтралізує кислотність і сприяє руйнуванню структури біоплівки, полегшуючи її механічне видалення [15]. У цієї категорії пацієнтів важливо зменшувати частоту кислотних експозицій, коригувати раціон та поєднувати гігієну з ремінералізуючими й десенсибілізуючими компонентами [1, 2, 6, 7, 18].
У пацієнтів з вираженою пігментацією емалі (вживання чаю, кави, куріння) можливе короткочасне застосування паст із середнім або помірно високим RDA за умови відсутності ерозивних уражень. Доцільно чергувати такі засоби з низькоабразивними пастами, щоб знизити кумулятивне абразивне навантаження [3, 4, 8].
Індивідуальний підхід та техніка чищення є вкрай важливими при проведенні гігієни порожнини рота. Пацієнтам слід рекомендувати використовувати м’які щітки та застосовувати методики Bass або Modified Bass для чищення зубів, уникаючи горизонтальних рухів та надмірного натискання зубною щіткою на зуби і ясна.
/30.jpg)
Висновки
Показник RDA до 250 загалом вважається безпечним для клінічного застосування за умови правильного підбору пасти та техніки чищення. Підвищення абразивності понад цей рівень не супроводжується істотним поліпшенням очищення, але може збільшувати ризик абразивного зносу емалі та дентину [5, 17, 23].
Надто низькі значення RDA потенційно можуть бути недостатніми для ефективного видалення нальоту, що створює більші ризики для здоров’я зубів і ясен, ніж помірна абразивність при адекватному контролі [11, 19].
Абразивний знос залежить не лише від характеристик пасти, а й від стану емалі, кислотного навантаження, техніки чищення та поведінкових факторів. При необхідності використання паст із вищим RDA важливо паралельно коригувати харчові звички, зменшувати кислотне навантаження й дотримуватися інтервалу між кислотною експозицією та чищенням зубів [6, 18].
Раціональний вибір зубної пасти має базуватися на індивідуальних потребах пацієнта, стані твердих тканин зубів, рівні пігментації та супутніх факторах ризику, що дозволяє оптимізувати баланс між ефективністю очищення та безпекою.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 10.10.2025
Рецензовано/Revised 17.11.2025
Прийнято до друку/Accepted 04.12.2025
Список литературы
1. Lippert F. An introduction to toothpaste — its purpose, history and ingredients. Monogr Oral Sci. 2013;23:1-14. doi: 10.1159/000350456.
2. Ganss C, Schulze K, Schlueter N. Toothpaste and erosion. Monogr Oral Sci. 2013;23:88-99. doi: 10.1159/000350475.
3. Hamza B, Abdulahad A, Attin T, Wegehaupt FJ. Diamond particles in toothpastes: in-vitro effect on the abrasive enamel wear. BMC Oral Health. 2022 Jun 22;22(1):248. doi: 10.1186/s12903-022-02274-3.
4. Enax J, Meyer F, Schulze zur Wiesche E, Fuhrmann IC, Fabritius HO. Toothpaste abrasion and abrasive particle content: correlating high-resolution profilometric analysis with relative dentin abrasi–vity (RDA). Dent J (Basel). 2023;11(3):79. doi: 10.3390/dj11030079.
5. Hefferren JJ. A laboratory method for assessment of dentrifrice abrasivity. J Dent Res. 1976 Jul-Aug;55(4):563-573. doi: 10.1177/00220345760550040301.
6. Stamm JW. Multi-function toothpastes for better oral health: a behavioural perspective. International Dental Journal. 2007 Oct 1;57(S5):351-63. doi: 10.1111/j.1875-595X.2007.tb00162.x.
7. Addy M. Tooth brushing, tooth wear and dentine hypersensiti–vity — are they associated? Int Dent J. 2005;55(4 Suppl 1):261-7. doi: 10.1111/j.1875-595x.2005.tb00063.x.
8. Deer C, Mjdeci A. Whitening dentifrices: a review. Cyprus J Med Sci. 2020 Dec;5(4):355-360. doi: 10.5152/cjms.2020.1029.
9. Iqbal K, Asmat M, Jawed S, et al. Role of different ingredients of toothpastes and mouthwashes in oral health. J Pak Dent Assoc. 2011 Jul-Sep;20(3):163-170.
10. Epple M, Meyer F, Enax J. A critical review of modern concepts for teeth whitening. Dent J (Basel). 2019 Aug 1;7(3):79. doi: 10.3390/dj7030079.
11. Addy M, Hunter ML. Can toothbrushing damage your health? Effects on oral and dental tissues. Int Dent J. 2003;53(Suppl 3):177-86. doi: 10.1111/j.1875-595x.2003.tb00768.x.
12. Aquino Carmen FT, Pro Romero RJ, Espinoza Salcedo AR, Herrera-Plasencia PM. In vitro evaluation of tooth enamel abrasion and roughness using toothpaste with and without activated charcoal: an SEM analysis. Dent J (Basel). 2025 Oct 21;13(10):482. doi: 10.3390/dj13100482.
13. Shellis RP, Addy M. Attrition, abrasion and erosion and their interactions in tooth wear. Monogr Oral Sci. 2025;33:19-31. doi: 10.1159/000543571.
14. International Organization for Standardization (ISO). Dentistry — Dentifrices — Requirements, test methods and marking: ISO 11609:2017. 3rd ed. Geneva: ISO; 2017. 22 p.
15. Hara AT, Turssi CP. Baking soda as an abrasive in toothpastes: Mechanism of action and safety and effectiveness consi–derations. J Am Dent Assoc. 2017 Nov;148(11S):S27-S33. doi: 10.1016/j.adaj.2017.09.007.
16. Maragliano-Muniz P. Protected by a safe RDA: setting the record straight about toothpaste abrasivity. Registered Dental Hygie–nist. 2016 Dec:1-4.
17. Addy M, Shellis RP. Interaction between attrition, abrasion and erosion in tooth wear. Monogr Oral Sci. 2006;20:17-31. doi: 10.1159/000093348.
18. Barbour ME, Rees GD. The role of erosion, abrasion and attrition in tooth wear. J Clin Dent. 2006;17(4):88-93.
19. Krner P, Inauen DS, Attin T, Wegehaupt FJ. Erosive/Abrasive Enamel Wear While Using a Combination of Anti-Erosive Toothbrush/-Paste. Oral Health Prev Dent. 2020 Feb 14;18(1):53-60. doi: 10.3290/j.ohpd.a43352.
20. Nassar HM, Lippert F, Eckert GJ, Hara AT. Dentifrice fluoride and abrasivity interplay on artificial caries lesions. Caries Res. 2014;48(6):557-565. doi: 10.1159/000358401.
21. Kwon SR, Wertz PW. Review of the Mechanism of Tooth Whitening. J Esthet Restor Dent. 2015 Sep-Oct;27(5):240-257. doi: 10.1111/jerd.12152.
22. Joiner A. Review of the effects of peroxide on enamel and dentine properties. J Dent. 2007 Dec;35(12):889-896. doi: 10.1016/j.jdent.2007.09.008.
23. Gonzlez-Cabezas C, Hara AT, Hefferren J, Lippert F. Abrasivity testing of dentifrices — challenges and current state of the art. Monogr Oral Sci. 2013;23:100-107. doi: 10.1159/000350476.
24. Park HM, Ryu S, Jo E, Yoo SK, Kim YW. A Study on the Biofilm Removal Efficacy of a Bioelectric Toothbrush. Bioengine–ering (Basel). 2023 Oct 13;10(10):1184. doi: 10.3390/bioengine–ering10101184.
25. American Dental Association (ADA). Toothpastes. Available from: https://www.ada.org/resources/ada-library/oral-health-topics/toothpastes.
26. Johanssen G, Tellefsen G, Johannsen A, Liljeborg A. The importance of measuring toothpaste abrasivity in both a quantitative and qualitative way. Acta Odontol Scand. 2013;71(3-4):508-517. doi: 10.3109/00016357.2012.696693.