Oral and General Health Том 6, №3, 2025
Вернуться к номеру
Віддалені результати застосування медикаментозної композиції для лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет типу 2
Авторы: Ленігевич А.М., Решетник Л.Л.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Проведеними численними клінічними та епідеміологічними дослідженнями був показаний підвищений ризик пародонтиту у хворих на цукровий діабет типу 2. Для місцевого лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет була запропонована медикаментозна композиція. Клінічне застосування цієї медикаментозної композиції показало її ефективність. Тому важливим було з’ясувати віддалені результати проведеного лікування. Мета: визначити віддалені (через 6, 12 місяців) результати застосування медикаментозної композиції та її ефективність у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет типу 2. Матеріали та методи. Перед початком лікування та після його завершення у віддалені терміни спостережень (через 6, 12 місяців) стан пародонта пацієнтів був ретельно обстежений відповідно до загальноприйнятих рекомендацій з визначенням пародонтальних індексів. Застосовували індекс OHI-S (Silness, Loe, 1964), пробу Шиллера — Писарева, папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) за С. Parma, індекс кровоточивості при зондуванні, клінічний рівень втрати прикріплення. Результати. Обстеження пацієнтів основної групи, проведене перед початком комплексного лікування, показало приблизно аналогічну картину стану ураження пародонта, як і у пацієнтів групи порівняння й контрольної групи. Комплексне лікування значно поліпшило гігієнічний стан (ОНІ-S), зменшило прояви запалення (РМА), значення індексу кровоточивості при зондуванні. Клінічний рівень втрати прикріплення залишився таким, як і до лікування. Клінічний рівень втрати прикріплення залишався стабільним, що свідчить про уповільнення резорбції альвеолярної кістки. Висновки. Отримані результати підтверджують доцільність застосування запропонованого лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет типу 2, оскільки у віддалені терміни (через 6, 12 місяців після лікування) воно дозволяє досягти більшої ефективності. Зберігається стан стабілізації пародонта, тоді як у групі порівняння спостерігалося незначне прогресування дистрофічно-запальних змін, що доводить переваги комплексного підходу до терапії.
Background. Numerous clinical and epidemiological investigations showed an increased risk of periodontitis in patients with diabetes mellitus type 2. For the local treatment of generalized periodontitis in diabetes mellitus, a drug composition was proposed. Clinical application of this drug composition showed its effectiveness. Therefore, it was important to clarify the long-term treatment outcomes. Aim: to determine the remote (after 6, 12 months) results of using a drug composition and its effectiveness during a comprehensive treatment of generalized periodontitis in patients with diabetes mellitus type 2. Materials and methods. Before the start of treatment and after its completion at long-term follow-ups (after 6, 12 months), the periodontal condition of the patients was carefully examined in accordance with generally accepted recommendations with the determination of periodontal indices. The Simplified Oral Hygiene Index (OHI-S), the Schiller-Pysarev test, the papillary-marginal-alveolar (PMA) index according to S. Parma, the bleeding on probing (BOP), and the clinical attachment loss were used. Results. Examination of patients in the main group before the start of a comprehensive treatment showed approximately the same periodontal condition as in the comparison and control groups. A comprehensive treatment significantly improved hygienic condition (OHI-S), reduced inflammation (PMA), and the BOP. The clinical level of attachment loss remained stable, indicating a slowing of alveolar bone resorption. Conclusions. The results obtained showed that the use of the proposed treatment for generalized periodontitis in patients with diabetes mellitus type 2 in the remote terms (6, 12 months after treatment) allows to achieve greater effectiveness. The state of stabilization of the periodontium is maintained, while in the comparison group, there was a slight progression of the dystrophic-inflammatory changes, which proves the advantages of a comprehensive approach to therapy.
генералізований пародонтит; цукровий діабет; медикаментозна композиція; клінічні дослідження; віддалені терміни спостережень
generalized periodontitis; diabetes mellitus; drug composition; clinical studies; remote observation periods
