Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №8, 2025

Вернуться к номеру

Детермінанти затримки росту серед дітей віком 24–60 місяців: дослідження типу «випадок — контроль» щодо харчування матері, перинатальних наслідків та впливу інфекцій

Детермінанти затримки росту серед дітей віком 24–60 місяців: дослідження типу «випадок — контроль» щодо харчування матері, перинатальних наслідків та впливу інфекцій

Авторы: Putriatri Krimasusini Senudin (1, 2), Irwanto (3), Nur Aisiyah Widjaja (3), Sulistiawati (4)
(1) - Doctoral Program of Medical Science, Faculty of Medicine, Universitas Airlangga, Surabaya, Indonesia
(2) - Department of Midwifery, Faculty of Health Science, Universitas Katolik Santu Paulus Ruteng, Indonesia
(3) - Department of Child Health, Faculty of Medicine, Universitas Airlangga, Dr. Soetomo General Academic Hospital, Surabaya, Indonesia
(4) - Department of Public Health and Preventive Medicine, Faculty of Medicine, Universitas Airlangga, Surabaya, Indonesia

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Затримка росту є серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я, особливо в країнах, що розвиваються, з найвищою поширеністю в Азії та Африці. В Індонезії рівень затримки росту залишається високим — 21,6 %, що не відповідає цільовому показнику зниження до 14 % у 2024 році. Мета: визначити детермінанти затримки росту серед дітей віком 24–60 місяців для підтримки розробки ефективних програм втручання на рівні первинної медичної допомоги. Матеріали та методи. Дослідження типу «випадок — контроль» було проведено в закладі первинної медичної допомоги м. Рутенг (Індонезія) з жовтня до грудня 2024 року. Опитування за місцем проживання здійснювали серед сімей із дітьми віком 24–60 місяців. Усього в дослідженні взяли участь 80 дітей: 40 мали затримку росту і 40 — нормальний ріст. Проведено антропометричні вимірювання, а Z-показники розраховано відповідно до рекомендацій Все­світньої організації охорони здоров’я. Дані були проаналізовані за допомогою двовимірного тесту й логістичної регресії для визначення факторів, що корелюють із затримкою росту. Результати. Двовимірний та багатовимірний логістичний регресійний аналізи виявили кілька значущих факторів ризику, як-от неадекватні санітарні умови вдома (відношення шансів (ВШ) = 0,157, p = 0,020), низький рівень освіти матері (ВШ = 0,548, p = 0,017), низька маса тіла при народженні (ВШ = 10,711, p = 0,018), хронічна енергетична недостатність у матері (ВШ = 77,480, p = 0,032), інфекційні захворювання (ВШ = 15,265, р = 0,007), недостатнє споживання вуглеводів (ВШ = 9,324, p = 0,002) та жирів (ВШ = 6,563, p = 0,008). ­Висновки. Хронічна енергетична недостатність у матерів, вірусні захворювання, низька маса тіла при народженні, а також недостатнє споживання вуглеводів та жирів є критичними факторами затримки росту. Посилення заходів щодо покращення харчування й профілактики інфекцій має бути основою громадських ініціатив, спрямованих на зниження поширеності затримки росту.

Background. Stunting is a major global public health problem, especially in developing countries, with the highest prevalence in Asia and Africa. In Indonesia, the stunting rate remains high at 21.6 %, failing to meet the 2024 reduction target of 14 %. This study aimed to identify determinants of stunting among children aged 24–60 months to support the development of effective intervention programs at the primary health care level. Materials and methods. A case-control study was conducted at Ruteng Primary Health Care from October to December 2024. Household surveys were carried out among families with children aged 24–60 months. A total of 80 children participated, comprising 40 stunted and 40 normal individuals. Anthropometric measurements were calculated, and Z-scores were computed in accordance with WHO guidelines. Data were analysed using bivariate test and logistic regression to ascertain factors correlated with stunting. Results. Bivariate and multivariate logistic regression analysis revealed multiple significant risk variables. The factors included inadequate household sanitation (odds ratio (OR) = 0.157, p = 0.020), maternal low educational level (OR = 0.548, p = 0.017), low birth weight (OR = 10.711, p = 0.018), mothers with chronic energy deficiency (OR = 77.480, p = 0.032), infectious diseases (OR = 15.265, р = 0.007), inadequate carbohydrate (OR = 9.324, p = 0.002) and fat intake (OR = 6.563, p = 0.008). Conclusions. Maternal chronic energy insufficiency, viral illnesses, low birth weight, carbohydrate, and fat intake are critical factors of stunting. Emphasizing nutrition and infection prevention must be fundamental to community-level initiatives for reducing stunting.


Ключевые слова

затримка росту; харчування; інфекція; діти

stunting; nutrition; infection; children

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.20.8.2025.1930

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. UNICEF. WHO, World Bank Group: levels and trends in child malnutrition: key findings of the 2021 edition of the joint child malnutrition estimates. 2021. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240025257.
  2. Karlsson O, Kim R, Bogin B, Subramanian SV. Maternal height-standardized prevalence of stunting in 67 low- and middle-income countries. Journal of Epidemiology. 2022;32(7):337-344. doi: 10.2188/jea.JE20200537.
  3. Soliman N. Early and long-term consequences of nutritional stunting: from childhood to adulthood. Acta Biomedica. 2021;92(1):1-12. doi: 10.23750/abm.v92i1.11346.
  4. Imran MIK, Inshafi MUA, Sheikh R, Chowdhury MAB, Uddin MJ. Risk factors for acute respiratory infection in children younger than five years in Bangladesh. Public Health. 2019;173:112-119. doi: 10.1016/j.puhe.2019.05.011.
  5. Kementerian Kesehatan Republik Indonesia. Hasil Survei Status Gizi Indonesia. 2023. Available from: https://promkes.kemkes.go.id/materi-hasil-survei-status-gizi-indonesia-ssgi-2022.
  6. Kementrian Sekretariat Negara RI. Pemkab Manggarai optimalkan aksi konvergensi untuk turunkan stunting. Available from: https://stunting.go.id/pemkab-manggarai-optimalkan-aksi-konvergensi-untuk-turunkan-stunting/.
  7. Danila, Pawa ID, Choiruni A, Wijayanti A. Geospatial analysis pada prevalensi stunting di Kabupaten Manggarai. UGM Public Health Symposium. 2018;11(5). Available from: http://download.garuda.kemdikbud.go.id/article.php?article=2980715&val=26728&title=Geospatial%20analysis%20pada%20prevalensi%20stunting%20di%20kabupaten%20Manggarai.
  8. Dewey KG, Mayers DR. Early child growth: how do nutrition and infection interact? Maternal and Child Nutrition. 2011;7(Suppl 3):129-142. doi: 10.1111/j.1740-8709.2011.00357.x.
  9. Masturoh A, Sumanti NT, Nelvi. Pola asuh keluarga, status ekonomi dan pelayanan kesehatan posyandu di masa pandemi COVID-19 dengan kejadian stunting pada balita usia 1–5 tahun. SIMFISIS Jurnal Kebidanan Indonesia. 2022;1(4):195-205. doi: 10.53801/sjki.v1i4.44.
  10. Woldesenbet B, Tolcha A, Tsegaye B. Water, hygiene and sanitation practices are associated with stunting among children aged 24–59 months in Lemo district, South Ethiopia, in 2021: community-based cross-sectional study. BMC Nutrition. 2023;9(1):1-9. doi: 10.1186/s40795-023-00677-1.
  11. Hidayat AAA, Marini G, Tyas APM. Factors affecting nutritional status in children aged 6–24 months in Lamongan Regency, Indonesia. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences. 2020;8(E):291-295. doi: 10.3889/oamjms.2020.3666.
  12. Babatunde RO, Olagunju FI, Fakayode SB, Sola-Ojo FE. Prevalence and determinants of malnutrition among under-five children of farming households in Kwara State, Nigeria. Journal of Agricultural Science. 2011;3(3):173-181. doi: 10.5539/jas.v3n3p173.
  13. Kania I, Karmila M, Rismayanti E, Ardiyanti H, Tarigan H, Supriliyani NW. Strategic model for reducing stunting rates through paren–ting improvement in Indonesia: supporting SDG 3 to promote good health and well-being. Journal of Lifestyle and SDG’s Review. 2025;5(2):1-21. doi: 10.47172/2965-730X.SDGsReview.v5.n02.pe02942.
  14. Batiro B, Demissie T, Halala Y, Anjulo AA. Determinants of stunting among children aged 6–59 months at Kindo Didaye woreda, Wolaita Zone, Southern Ethiopia: unmatched case-control study. PLoS One. 2017;12(12):1-15. doi: 10.1371/journal.pone.0189106.
  15. Rahman N, Napirah MR, Nadila D, Bohari. Determinants of stunting among children in urban families in Palu, Indonesia. Pakistan Journal of Nutrition. 2017;16(10):750-756. doi: 10.3923/pjn.2017.750.756.
  16. Ayelign A, Zerfu T. Household, dietary and healthcare factors predicting childhood stunting in Ethiopia. Heliyon. 2021;7(4):e0673. doi: 10.1016/j.heliyon.2021.e0673.
  17. Mistry SK, Hossain MB, Khanam F, Akter F, Parvez M, et al. Individual, maternal- and household-level factors associated with stunting among children aged 0–23 months in Bangladesh. Public Health Nutrition. 2019;22(1):85-94. doi: 10.1017/S1368980018002926.
  18. Das P, Das T, Roy TB. Stunting, a linear growth anomaly in under-five children (U5): a risk factors’ analysis from maternal, household and individual background in Indian context. Child Indicators Research. 2022;15(3):1025-1042. doi: 10.1007/s12187-021-09898-x.
  19. Mim SA, Al Mamun ASM, Sayem MA, Wadood MA, Hossain MG. Association of child marriage and nutritional status of mothers and their under-five children in Bangladesh: a cross-sectional study with a nationally representative sample. BMC Nutrition. 2024;10(1):1-14. doi: 10.1186/s40795-024-00874-6.
  20. Novitasari PD, Besral. Kurang energi kronik dan pendidikan ibu rendah menjadi faktor dominan berhubungan dengan stunting pada balita. Media Publikasi Promosi Kesehatan Indonesia. 2022;5(12):1599-1607. doi: 10.56338/mppki.v5i12.2876.
  21. Boagye RG, Ahinkorah BO, Seidu AA, Frimpong JB, Archer AG, et al. Birth weight and nutritional status of children under five in sub-Saharan Africa. PLoS ONE. 2022;17(6):1-19. doi: 10.1371/journal.pone.0269279.
  22. Vatsa H, Walia GK, Saxena R, Sachdeva MP, Gupta V. Association of low birth weight with the risk of childhood stunting in low- and middle-income countries: a systematic review and meta-analysis. Neonatology. 2024;121(2):244-257. doi: 10.1159/000532006.
  23. Titaley CR, Ariawan I, Hapsari D, Muasyaroh A, Dibley MJ. Determinants of the stunting of children under two years old in Indonesia: a multilevel analysis of the 2013 Indonesia basic health survey. Nutrients. 2019;11(5):1106. doi: 10.3390/nu11051106.
  24. Berhe K, Seid O, Gebremariam Y, Berhe A, Etsay N. Risk factors of stunting (chronic undernutrition) of children aged 6 to 24 months in Mekelle City, Tigray Region, North Ethiopia: an unmatched case-control study. PLoS ONE. 2019;14(6):1-11. doi: 10.1371/journal.pone.0217736.
  25. Orunmoluyi OS, Gayawan E, Manda S. Spatial co-morbidity of childhood acute respiratory infection, diarrhoea and stunting in Nigeria. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022;19(3). doi: 10.3390/ijerph19031838.
  26. Putri NA, Razak R, Yusri, Trisnaini I, Ramadhan A. The physical condition of household environment and history of acute respiratory infection (ARI) related to stunting cases in Ogan Ilir Regency. Media Publikasi Promosi Kesehatan Indonesia. 2024;7(12):2985-2993. doi: 10.56338/mppki.v7i12.6472.
  27. Ratnayani R, Sunardi D, Fadilah, Hegar B. Nutrient intake and stunting in children aged 2–5 years in a slum area of Jakarta. Paediatrica Indonesiana. 2024;64(2):132-138. doi: 10.14238/pi64.2.2024.132-8.
  28. Aisyah IS, Khomsan A, Tanziha I, Riyadi H. A multiple logistic regression analysis of household food and nutrition insecurity in stunting and non-stunting toddlers. Current Research in Nutrition and Food Science. 2024;12(1):452-461. doi: 10.12944/CRNFSJ.12.1.36.
  29. Basri H, Hadju V, Zulkifli A, Syam A, Ansariadi, et al. Dietary diversity, dietary patterns and dietary intake are associated with stunted children in Jeneponto District, Indonesia. Gaceta Sanitaria. 2021;35:S483-S486. doi: 10.1016/j.gaceta.2021.10.077.
  30. Suryana, Marliyati SA, Khomsan A, Dwiriani CM. Relationship between macro- and micronutrient intakes with undernutrition among toddlers aged 12–23 months in Aceh, Indonesia. Malaysian Journal of Nutrition. 2024;30(2):217-229. doi: 10.31246/mjn-2023-0118.

Вернуться к номеру