Журнал «» Том 18, №3-4, 2025

Актуальність. При тривалому воєнному стані хронічний стрес, постійна загроза життю, втрати, обмежений доступ до медичної допомоги — усе сприяє загостренню та прогресуванню серцево-судинних захворювань (ССЗ). Воєнні дії в Україні призвели до суттєвого зростання частоти артеріальної гіпертензії (АГ), інфаркту міокарда та інсульту серед військових і цивільного населення. Мета: визначити особливості клінічних проявів АГ у хворих із високим артеріальним тиском (АТ) на етапі надання первинної допомоги в Україні в умовах повномасштабного воєнного конфлікту та особливості призначення терапії з огляду на основні сучасні міжнародні рекомендації. Матеріали та методи. У дослідження включено 1200 дорослих повнолітніх осіб віком від 18 до 80 років із встановленою АГ 1–2-го ст. (АТ < 160/110 мм рт.ст.). Спілкування із хворими, збір анамнезу, фізикальне, інструментальне та лабораторне обстеження, призначення (ескалація) терапії були виконані лікарями первинної ланки надання допомоги (сімейними лікарями). Усі пацієнти пройшли три етапи: візит включення — оцінка анамнезу, АТ, частоти серцевих скорочень (ЧСС), результатів біохімічного аналізу, ортостатична проба, призначення антигіпертензивної терапії; візит титрації — оцінка АТ, ЧСС, прихильності до терапії (анкета Моріскі), анкетування щодо побічних ефектів, оцінка результатів біохімічного аналізу; візит завершення — оцінка АТ, ЧСС, побічних ефектів, результатів біохімічного аналізу, ортостатична проба, вибір подальшої терапії. Під час візиту включення лікарі на свій розсуд призначали пацієнтам із м’якою неускладненою АГ вільну комбінацію на основі генеричного препарату раміприлу із амлодипіном або гідрохлортіазидом. Результати. Для аналізу були доступні результати 1183 учасників (чоловіки/жінки (%) — 49,3/50,7) віком 57,4 ± 0,4 року, індекс маси тіла — 28,9 ± 0,2 кг/м2, холестерин — 5,90 ± 0,04 ммоль/л, рШКФ — 83,5 ± 0,3 мл/хв/1,73 м2. Цукровий діабет — 18,9 %, у 2,7 % позитивна ортостатична проба, офісний систолічний/діастолічний АТ — 158,0 ± 0,4/92,8 ± 0,3 мм рт.ст. Частота тяжких ускладнень АГ до початку дослідження була низькою: перенесений більше 12 місяців тому гострий коронарний синдром/інфаркт міокарда — 8,9 %, транзиторна ішемічна атака/інсульт — 7,9 %, поточна хронічна серцева недостатність ІІ функціонального класу — 24,5 %, хронічна хвороба нирок 2–3А стадії — 2,3 %. Частота виявлення нелікованих хворих на АГ на первинній ланці надання допомоги становила 37 %. Серед лікованих пацієнтів 41 % приймали монотерапію, 59 % — комбіновану терапію (39 % — вільні комбінації, 61 % — фіксовані комбінації в одній таблетці, часто це каптоприл з гідрохлортіазидом). До включення в дослідження на етапі спостереження у сімейного лікаря усім хворим, які лікувалися, були призначені препарати, які блокують ренін-ангіотензинову систему: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину (96/17 %); 36 % — тіазиди, 30 % — бета-блокатори. У подальшому на фоні призначеної комбінованої терапії та завдяки запропонованій схемі ескалації призначення препаратів у більшості включених хворих було досягнуто контролю АТ із зниженням середнього рівня АТ на 29/14 мм рт.ст. та зниження офісного систолічного АТ до 129 мм рт.ст. та діастолічного — до 79 мм рт.ст., що відповідає цільовому рівню АТ у рекомендаціях 2024 та 2025 року. Висновки. В Україні стартова терапія частіше починається з монотерапії, а не з комбінованої, як у Європі. Через перебої з постачанням оригінальних препаратів в умовах воєнного конфлікту лікарі переходять на доступніші генерики, спрощують схеми лікування. Часто використовуються препарати швидкої та короткої дії, а також комбіновані засоби на їх основі. Частота призначень блокаторів кальцієвих каналів була низькою (26 %), а блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ — лише 17 %. Значна частка пацієнтів (більше 30 %) на первинній ланці надання допомоги не була охоплена антигіпертензивною терапією, незважаючи на вже встановлений діагноз АГ.

Background. During prolonged military operations, chronic stress, constant threat to life, losses, limited access to medical care — all contribute to the exacerbation and progression of cardiovascular diseases. Military operations in Ukraine have led to a significant increase in the frequency of arterial hypertension (AH), myocardial infarction and stroke among the military and civilian population. The purpose was to determine the features of clinical manifestations of AH in patients with high blood pressure (BP) at the primary care level in Ukraine during the full-scale military conflict and the features of prescribing therapy taking into account the main modern international guidelines. Materials and methods. The study included 1200 adults (18 to 80 years old) with established stage 1–2 AH (BP < 160/110 mm Hg). Communication with patients, history taking, physical, instrumental and laboratory examination, prescription (escalation) of therapy were performed by primary care physicians (family doctors). All patients underwent three stages: 1) inclusion visit — assessment of history, BP, heart rate, biochemical analysis results, orthostatic test, prescription of antihypertensive therapy; 2) titration visit — assessment of BP, heart rate, adherence to therapy (Morisky questionnaire), side effects, biochemical analysis results; 3) completion visit — assessment of BP, heart rate, side effects, biochemical analysis results, orthostatic test, choice of further therapy. At the inclusion visit, doctors, at their discretion, prescribed patients with mild uncomplicated hypertension a free combination based on the generic drug ramipril with amlodipine or hydrochlorothiazide. Results. Results of 1183 participants (men/women — 49.3/50.7 %) aged 57.4 ± 0.4 years, body mass index — 28.9 ± 0.2 kg/m2, cholesterol — 5.90 ± 0.04 mmol/l, estimated glomerular filtration rate — 83.5 ± 0.3 ml/min/1.73 m2 were available for analysis. Diabetes — 18.9 %, 2.7 % had a positive orthostatic test, office systolic/diastolic BP — 158.0 ± 0.4/92.8 ± 0.3 mm Hg. The frequency of severe AH complications before the start of the study was low: acute coronary syndrome/myocardial infarction more than 12 months ago — 8.9 %, transient ischemic attack/stroke — 7.9 %, current chronic heart failure of functional class II — 24.5 %, chronic kidney disease stage 2–3a — 2.3 %. The frequency of identification of untreated patients with AH in the primary care settings was 37 %. Among the treated patients, 41 % received monotherapy, 59 % — combination therapy (39 % — free combinations, 61 % — fixed combinations in one tablet, often captopril with hydrochlorothiazide). Before inclusion in the study at the family doctor stage, all patients treated were prescribed drugs that block renin-angiotensin system: angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers (96/17 %), 36 % — thiazides, and 30 % — beta-blockers. Subsequently, against the background of combination therapy and thanks to the proposed escalation scheme for prescribing drugs, the vast majority of included patients achieved BP control with a decrease in the average blood pressure level by 29/14 mm Hg and a decrease in the office systolic BP to 129 and diastolic BP — to 79 mm Hg, which corresponds to the target blood pressure level in the 2024 and 2025 guidelines. Conclusions. In Ukraine, initial therapy more often begins with monotherapy, rather than with combination therapy, as in Europe. Due to interruptions in the supply of original drugs in the context of military conflict, doctors switch to more affordable generics and simplify treatment regimens. Rapid- and short-acting drugs, as well as combination agents based on them, are often used. The frequency of prescribing calcium channel blockers was low (26 %), angiotensin II receptor blockers — only 17 %. A significant proportion of patients (more than 30 %) in the primary care settings were not covered by antihypertensive therapy, despite the already established diagnosis of AH.

воєнний конфлікт; артеріальна гіпертензія; монотерапія; фіксована комбінація; ортостатична проба

military conflict; arterial hypertension; monothe­rapy; fixed combination; orthostatic test