Oral and General Health Том 6, №4, 2025

Актуальність. Пародонтальні захворювання є однією з провідних стоматологічних патологій серед дорослого населення, а у віковій групі 55–69 років вони характеризуються поєднанням вікових трофічних змін, тривалого впливу професійних чинників та хронічних станів, що можуть посилювати ураження тканин пародонта. Незважаючи на наявність численних робіт, дані щодо поєднаного впливу регіо-нальних особливостей та шкідливих виробничих чинників у цій віковій категорії обмежені, що зумовлює актуальність дослідження. Мета: визначити особливості стану тканин пародонта в дорослих осіб різних регіональних і професійних груп України віком 55–69 років та встановити відмінності між ними залежно від умов праці й проживання. Матеріали та методи. Обстежено 131 особу з Одеси, Білої Церкви, Машівки, Черкас, Кривого Рогу та Дніпра. Клінічне обстеження виконано згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я. Оцінювали індекси, що характеризують запальні й дистрофічно-деструктивні зміни тканин пародонта, зокрема ураження слизової оболонки ясен, глибину пародонтальної кишені, рівень втрати прикріплення, рецесію і потребу в лікуванні. Статистичний аналіз включав розрахунок середніх значень та їх похибок. Результати. Найменші ознаки запалення й структурних порушень визначені у мешканців регіону ендемічного флюорозу та працівників медичного закладу. Виражені зміни тканин пародонта встановлені у працівників хімічних, металургійних та гірничодобувних підприємств, для яких характерні збільшена глибина пародонтальної кишені, значна рецесія та втрата прикріплення. У гірників із вібраційною хворобою виявлено переважання тяжких форм ураження пародонта. У всіх групах чоловіки мали гірші показники порівняно з жінками. Висновки. Стан тканин пародонта в дорослих осіб віком 55–69 років значною мірою залежить від регіональних умов і характеру професійного навантаження. Найбільш виражені порушення виявлені серед працівників промислових підприємств, тоді як у групах без значних шкідливих чинників стан пародонта залишається кращим. Результати підкреслюють необхідність розробки диференційованих профілактичних програм відповідно до виробничого й екологічного середовища.

Background. Periodontal diseases are among the leading oral pathologies in adults and become particularly significant in individuals aged 55–69 years due to age-related structural changes, reduced regenerative capacity, cumulative systemic conditions, and prolonged exposure to occupational hazards. Despite numerous epidemiological studies, data integrating regional factors and occupational exposure in older age groups remain limited, underscoring the relevance of this research. The purpose was to assess the periodontal status of adults aged 55–69 years from different regional and occupational groups of Ukraine and to determine variations associated with working conditions and environmental factors. Materials and methods. A total of 131 individuals from Odesa, Bila Tserkva, Mashivka, Cherkasy, Kryvyi Rih, and Dnipro were examined. Clinical assessment followed the World Health Organization methodology. Indicators reflecting inflammatory and dystrophic-destructive changes in periodontal tissues were evaluated, including gingival inflammation, periodontal pocket depth, clinical attachment level, gingival recession, and treatment needs. Statistical analysis included the calculation of mean values and standard errors. Results. The mildest periodontal alterations were recorded among residents of the fluorosis-endemic region and employees of the medical institution. More pronounced structural damage was observed in workers of chemical, metallurgical, and mining enterprises, characterized by deeper periodontal pockets, advanced gingival recession, and increased attachment loss. Severe periodontal conditions predominated among miners with vibration disease. Men consistently demonstrated worse periodontal indicators than women across all groups. Conclusions. Periodontal status in adults aged 55–69 years is strongly influenced by regional and occupational factors. The most severe changes were found in workers exposed to industrial hazards, whereas individuals without significant harmful exposures had a comparatively better periodontal condition. The findings highlight the need for differentiated preventive strategies tailored to occupational and environmental conditions.

особи зрілого та похилого віку; стан тканин пародонта; пародонтальні індекси; виробничі чинники; регіо­нальні особливості; Україна

older and elderly adults; periodontal status; periodontal indices; occupational factors; regional cha­racteristics; Ukraine