Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №1, 2026

Актуальність. У статті розглядається проблема впливу психосоматичних чинників на формування і модулювання хронічного больового синдрому. Зростання рівня психоемоційного напруження в умовах соціальної нестабільності, військових дій, економічної невизначеності й інформаційного перевантаження зумовлює активацію психофізіологічних механізмів, що поєднують тілесні й емоційні реакції. У таких умовах психосоматичні чинники є предикторами порушень больової регуляції, впливаючи на інтенсивність, тривалість і суб’єктивне сприйняття хронічного болю. Метою статті є дослідження ролі психосоматичних чинників у формуванні й модулюванні хронічного больового синдрому, визначення їх взаємозв’язку з емоційно-когнітивними процесами, рівнем адаптаційних ресурсів і психофізіологічними механізмами регуляції болю. Особлива увага приділяється аналізу впливу тривожності, депресивності, соматизації та стресостійкості на інтенсивність і динаміку больового досвіду, а також обґрунтуванню психологічних механізмів підтримання або редукції хронічного болю. У статті розглядаються психосоматичні чинники як предиктори адаптації здобувачів вищої освіти до психотравмувальних ситуацій. Акцент зроблено на внутрішніх і зовнішніх чинниках активності, психологічному потенціалі особистості та його реалізації в умовах стресу. Матеріали та методи. Застосування адаптованих в Україні психодіагностичних методик (SCL-90-R, шкала тривожності Спілбергера — Ханіна, методика «Адаптивність» М. Овчарової, опитувальник стресостійкості В. Юстицкіса) дозволяє виявити рівень психоемоційного напруження, адаптаційні ресурси та ризики психосоматичних розладів, що є основою для психопрофілактики в освітньому середовищі. Висновки. Проаналізовано наукові підходи до розуміння психосоматики як інтегративної якості, що поєднує психологічні та соматичні прояви. Визначено основні тенденції, труднощі та перспективи дослідження психосоматичних реакцій у студентської молоді. Результати можуть бути використані для розробки психопрофілактичних і корекційних програм у закладах вищої освіти. Дослідження психофізіологічних маркерів, що відображають взаємодію емоційного стану, рівня тривожності, депресивності й соматизації, має важливе значення для розуміння адаптаційних можливостей організму в умовах тривалого стресу, що дозволяє не лише описати механізми переходу гострого болю у хронічний, а й обґрунтувати напрями психопрофілактики та корекції у контексті збереження психічного здоров’я й підвищення стресостійкості особистості.

Background. The article examines the problem of the influence of psychosomatic factors on the formation and modulation of chronic pain syndrome. The growing level of psycho-emotional tension under conditions of social instability, military conflict, economic uncertainty, and information overload activates psychophysiological mechanisms that integrate bodily and emotional reactions. In such circumstances, psychosomatic factors act as predictors of pain regulation disorders, influencing the intensity, duration, and subjective perception of chronic pain. The purpose of the article is to investigate the role of psychosomatic factors in the formation and modulation of chronic pain syndrome, to determine their relationship with emotional-cognitive processes, the level of adaptive resources, and psychophysiological mechanisms of pain regulation. Particular attention is paid to analyzing the influence of anxiety, depression, somatization, and stress resistance on the intensity and dynamics of pain experience, as well as to substantiating the psychological mechanisms that support or reduce chronic pain. The article also considers psychosomatic factors as predictors of higher education students’ adaptation to psychotraumatic situations. Emphasis is placed on internal and external activity factors, the psychological potential of an individual, and its realization under stress conditions. Materials and methods. The use of psychodiagnostic techniques adapted in Ukraine (SCL-90-R, Spielberger-Khanin Anxiety Scale, M. Ovcharova’s “Adap­tability” method, and V. Yustitskis’s stress resistance questionnaire) makes it possible to identify the level of psycho-emotional tension, adaptive resources, and risks of psychosomatic disorders, which form the basis for psychoprophylaxis within the educational environment. Conclusions. Scientific approaches to understanding psychosomatics as an integrative quality that unites psychological and somatic manifestations have been analyzed. The main trends, difficulties, and prospects for studying psychosomatic reactions among student youth have been identified. The results can be used to develop psychoprophylactic and corrective programs in higher education institutions. The study of psychophysiological mar­kers that reflect the interaction of emotional state, anxiety level, depression, and somatization is essential for understanding the body’s adaptive potential under prolonged stress. This approach makes it possible not only to describe the mechanisms of transition from acute to chronic pain but also to justify the directions of psychoprophylaxis and correction in the context of maintaining mental health and increasing individual stress resilience.

психосоматичні чинники; адаптація; психотравмувальні ситуації; здобувачі вищої освіти; психофізіологічні маркери; психоемоційне навантаження; предиктори; психічне здоров’я; стресостійкість; психопрофілактика

psychosomatic factors; adaptation; psychotraumatic situations; higher education students; psychophysiological markers; psycho-emotional stress; predictors; mental health; stress resilience; psychoprophylaxis

1. Chervynska O.M. Doslidzhennia psykholohichnykh chynnykiv psykhosomatychnykh rozladiv osobystosti. Kyiv. Molodyi vchenyi. 2015;2(17):444-447. 
2. Dzekan O., Stanislavchuk M. Clinical Presentation of Sleep Disorders in Fibromyalgia Patients. Rheumatology (Oxford). 2014;53:i172. https://doi.org/10.1093/rheumatology/key126.005. 
3. Dzekan O., Stanislavchuk M. Prevalence of Fibromyalgia in Patients with Painful Knee OA. Annals of the Rheumatic Diseases. 2018;77(2):1644-1645. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2018-eular.7383. 
4. Dzekan O., Stanislavchuk M. Prevalence of Restless Legs Syndrome and Obstructive Sleep Apnea in Fibromyalgia Patients. Association with Anxiety and Depressive Disorders. Annals of the Rheumatic Diseases. 2014;73(2). https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2014-eular.4359. 
5. Dzekan O.V., Dekhtiariova H.V. Depresyvni rozlady u khvorykh na hipertonichnu khvorobu: vplyv lipofilnykh beta-blokatoriv. Suchasna klinichna farmakolohiia v farmakoterapii ta profilaktytsi zakhvoriuvan z pozytsii dokazovoi medytsyny: materialy X Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Vinnytsia. 7–8 lystopada 2019:69-71. 
6. Kokun O.M., Vizniuk I.M., Paikush M.A., Dolynnyi S.S., Ordatii A.V., Karimulin R.F. Mentalne zdorovia volonteriv: henezys psykhosomatychnykh porushen v umovakh PTSR. Emergency Medicine (Ukraine). 2024;20(8):56-64. 
7. Kokun O.M., Vizniuk I., Dolynnyi S., Ordatii N., Paikush M., Karimulin R. Diahnostyka posttravmatychnoho syndromu: funktsio–nalno-vehetatyvnyi analiz sensornykh system. Original Researches. Emergency Medicine (Ukraine). 2024;20(3):193-202. 
8. Maksymenko S.D. Medychna psykholohiia. Vinnytsia: Nova knyha, 2013. 209 s. 
9. Maksymenko S.D., Shevchenko N.F. Psykholohichna dopomoha tiazhkym somatychno khvorym. Navchalnyi posibnyk. Kyiv: Nizhyn, 2007. 115 s. 
10. Vizniuk I., Teslenko V., Martyniuk I., et al. Posttraumatic growth in the context of forming a positive experience of volunteers in the information environment. International Journal of Computer Science and Network Security (IJCSNS). 2022 Jun;22(6):562-670. 
11. DOI: https://doi.org/10.22937/2022.22.6.70. 
12. Vizniuk I.M., Dolynnyi S.S., Sorochan M.P., Martsev O.M. Pozytyvnyi dosvid posttravmatychnoho zrostannia v orhanizatsii volonterskoi diialnosti. Sotsialna Robota ta Sotsialna Osvita. 2023;2(11):5-14. https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(11).2023.291676. 
13. Viznіuk I, Dzekan O, Dolynnyi S, Fomin O, Fomina N, Ordatii N. Ukrainian experience of thepedagogical training of medical specialists in the context of European integration processes. Revista Eduweb. 2022;16(4):65-77. https://doi.org/10.46502/issn.1856- 7576/2022.16.04.6. 
14. Viznіuk I., Puhach S., Mishchuk S. Professional Susta–inability of Personality: Analysis of Volunteering Activity in Mo–dern Conditions. Problemy suchasnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats. Kamianets-Podilskyi. 2023;61:164-185. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-61. 
15. Yamnytskyi V.M. Psykholohichni chynnyky rozvytku adaptatsiinoi stiykosti osobystosti v umovakh psykhotravmy: dys. … d-ra psykhol. nauk: 19.00.01. Kyiv. 2005. 387 s.