Журнал «Травма» Том 27, №1, 2026
Вернуться к номеру
Клінічна оцінка адаптації організму військовослужбовців із травмами плеча залежно від ступеня стресової реакції
Авторы: K.I. Lyzohub, D.V. Morozenko, M.V. Lyzohub, I.F. Fedotova, F.S. Leontieva
Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of NAMSU, Kharkiv, Ukraine
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Ступінь адаптації організму залежить від багатьох факторів, включно з його здатністю адаптуватись до дії тих чи інших факторів, які спричиняють пошкодження. Адже саме військові постійно піддаються фізичному та метаболічному стресу. Мета: провести клінічну оцінку адаптації організму військових із травмами плеча на основі лейкоцитарних індексів, біохімічних показників крові та маркерів системи гемостазу. Матеріали та методи. Було обстеженo 34 військовослужбовців, усі — пацієнти чоловічої статі, у яких діагностовано травми плеча. Час після травми 6,2 ± 2,1 міс. Середній вік хворих становив 47,52 ± 12,25 року. Усіх учасників (n = 34) розділено на 4 групи згідно з лейкоцитарним індексом: І група — особи, які проявляли стрес-реакцію (n = 5); ІІ група — пацієнти з реакцією тренування (n = 8); ІІІ група — хворі, у яких відмічено реакцію спокійної активації (n = 12); IV стадія — особи, які проявляли підвищену активацію (n = 9). Оцінка стресу проводилась за Міссісіпською шкалою, оцінка рівня болю — за візуальною аналоговою шкалою. У крові пацієнтів було досліджено: лейкоцити — методом підрахунку в камері Горяєва, лейкограму — у мазках, фарбованих за Романовським — Гімзою, швидкість осідання еритроцитів — методом Вестергрена. У сироватці крові визначено наступні біохімічні маркери: загальний білок — біуретовим методом, глюкозу — ферментативним методом, також проводили тимолову пробу. Уміст фібриногену, активний частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий час (ПЧ) та розчинні фібрин-мономерні комплекси у плазмі крові визначали з використанням наборів готових реагентів фірми «Ренам». Результати. Найбільш виражені зміни інтегральних показників лейкограми, маркерів коагуляції та активності печінкових ферментів спостерігались у пацієнтів зі стрес-реакцією, менш виражені порушення — в осіб із реакцією тренування. Показники за реакції спокійної адаптації та підвищеної активації були найменш зміненими, що пов’язано з компенсаторними механізмами організму. Найбільш діагностично значущими в групах із різним ступенем адаптації виявилися лейкоцитарний індекс інтоксикації, рівень фібриногену, АЧТЧ та ПЧ, у хворих із гострою стрес-реакцією — активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази й глюкози. Висновки. На основі одержаних лабораторних показників можна провести відповідні розрахунки і визначити, на якій стадії стресової реакції знаходиться пацієнт, а також оцінити його адаптаційний потенціал за результатами біохімічних досліджень та клінічної оцінки маркерів системи гемостазу.
Background. The degree of adaptation of the body depends on many factors, including its ability to adapt to certain factors that cause damage. After all, it is soldiers who are constantly exposed to physical and metabolic stress. Purpose: to perform a clinical assessment of the adaptation of the body in military personnel with shoulder injuries based on leukocyte index, blood biochemical indicators, and hemostasis system markers. Materials and methods. A survey of 34 military personnel was conducted, all of whom were male patients diagnosed with shoulder injuries. The average age of patients was 47.52 ± 12.25 years. All of them were divided into 4 groups according to the leukocyte index: group I — patients who showed a stress reaction (n = 5); group II — patients with a training reaction (n = 8); group III — patients who showed a calm activation reaction (n = 12); group IV — patients with an increased activation (n = 9). Stress was assessed according to the Mississippi scale, pain — according to the visual analogue scale. The following were examined in the patients’ blood: leukocytes — by counting in a Goryaev chamber, leukogram — in smears stained according to Romanowsky-Giemsa, erythrocyte sedimentation rate — by the Westergren method. The following biochemical markers were determined in blood serum: total protein — using the biuret method, glucose — using the enzymatic method, and a thymol test was performed. The content of fibrinogen, active partial thromboplastin time (APTT), prothrombin time (PT) and soluble fibrin-monomer complexes in blood plasma was determined using ready-made reagent Renam kits. Results. The most pronounced changes in the integral leukogram indicators, markers of coagulation, and liver enzyme activity were observed in patients with a stress response; less pronounced disturbances were detected in patients with a training response. The indicators for calm adaptation and increased activation reactions were the least altered, which is associated with compensatory mechanisms in the patients’ bodies. The most diagnostically significant in the study groups of patients with varying degrees of adaptation were leukocyte index of intoxication, fibrinogen level, APTT and PT, and in patients with acute stress reaction — alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase and glucose activity. Conclusions. The laboratory results help us figure out what stage of stress response the patient is at and check out their ability to adapt based on the clinical assessment of biochemical tests and hemostasis markers.
військові; травма плеча; посттравматичний стресовий розлад; адаптація; лейкоцитарний індекс; біохімічні маркери; гемостаз
military personnel; shoulder injury; post-traumatic stress disorder; adaptation; leukocyte index; biochemical markers; hemostasis
