Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №1, 2026

Актуальність. Ювенільний автоімунний гепатит — це рідкісне прогресуюче імуноопосередковане захворювання печінки, що характеризується втратою толерантності до печінкових антигенів. Його виникнення в дітей із гепатобластомою та операцією на печінці в анамнезі є вкрай нетиповим і діагностично складним. Клінічний ­випадок. Описано п’ятирічного хлопчика із попередніми гепатобластомою та частковою гепатектомією, який через чотири роки після операції звернувся зі скаргами на лихоманку, жовтяницю й біль у животі. Він регулярно вживав зелений чай протягом безсимптомного періоду. Лабораторне обстеження виявило значне підвищення рівнів трансаміназ та гіпербілірубінемію з негативними автоантитілами. Під час візуалізаційних досліджень органів черевної порожнини визначено зміни після гепатектомії, розширення внутрішньопечінкових жовчних проток і спленомегалію. Біопсія печінки підтвердила хронічний гепатит із легким фіброзом (F1). Було встановлено діагноз автоімунного гепатиту, після чого на тлі прийому кортикостероїдів, урсодезоксихолевої кислоти та підтримуючої терапії досягнуто клінічне поліпшення. Обговорення. Автоімунний гепатит у цьому контексті може бути наслідком післяопераційної імунної дисрегуляції, зумовленої генетичною схильністю, попереднім застосуванням кортикостероїдів або потенційним імуномодулюючим ефектом рослинних добавок. Хірургічна травма й антигенна мімікрія також можуть призводити до втрати імунної толерантності. Незважаючи на тенденцію до агресивного перебігу педіатричного автоімунного гепатиту, своєчасне розпізнавання та ранній початок імуносупресивної терапії значно поліпшують прогноз. Висновки. Цей випадок підкреслює необхідність збереження настороженості щодо автоімунних захворювань печінки в дітей зі складним гепатологічним анамнезом та акцентує важливість ранньої діагностики й індивідуалізованого лікування для оптимізації результатів.

Background. Juvenile autoimmune hepatitis is a rare, progressive immune-mediated liver disorder characterized by loss of tolerance to hepatic antigens. Its occurrence in children with a history of hepatoblastoma and prior hepatic surgery is exceptionally uncommon and diagnostically challenging. Case presentation. We report a five-year-old boy with a history of hepatoblastoma and partial hepatectomy who presented four years post-surgery with fever, jaundice, and abdominal pain. He had regularly consumed green tea during the asymptomatic interval. Laboratory evaluation revealed markedly elevated transaminases and hyperbilirubinemia, with negative autoantibodies. Abdominal imaging demonstrated post-hepatectomy changes, intrahepatic biliary dilatation, and splenomegaly. Liver biopsy confirmed chronic hepatitis with mild fibrosis (F1). A diagnosis of autoimmune hepatitis was established, and the patient achieved clinical improvement following corticosteroids, ursodeoxycholic acid, and supportive therapy. Discussion. Autoimmune hepatitis in this context may result from postoperative immune dysregulation facilitated by genetic susceptibility, prior corticosteroid exposure, or potential immune-modulating effects of herbal supplements. Surgical injury and antigenic mimicry may further contribute to loss of immune tolerance. Despite the tendency for pediatric autoimmune hepatitis to manifest aggressively, prompt recognition and early initiation of immunosuppression significantly improve disease trajectory. Conclusions. This case highlights the need to maintain suspicion for autoimmune liver disease in children with complex hepatologic backgrounds, emphasizing the importance of early diagnosis and individualized management to optimize outcomes.

ювенільний автоімунний гепатит; гепатобластома; гепатектомія; захворювання печінки в дітей; серонегативний автоімунний гепатит

juvenile autoimmune hepatitis; hepatoblastoma; hepatectomy; pediatric liver diseases; seronegative autoimmune hepatitis

1. Sciveres M, Nastasio S, Maggiore G. Novel diagnostic and therapeutic strategies in juvenile autoimmune hepatitis. Front Pediatr. 2019;7:382. doi: 10.3389/fped.2019.00382.
2. Nastasio S, Mosca A, Alterio T, Sciveres M, Maggiore G. Juvenile autoimmune hepatitis: recent advances in diagnosis, management and long-term outcome. Diagnostics. 2023;13(17):2753. doi: 10.3390/diagnostics13172753.
3. Deneau M, Jensen KM, Holmen J, Williams MS, Book LS, Guthery SL. Primary sclerosing cholangitis, autoimmune hepatitis, and overlap in Utah children: epidemiology and natural history. Hepatology. 2013;58(4):1392-1400. doi: 10.1002/hep.26454.
4. Sutton H, Tayler R, Chalmers I, et al. The epidemiology of pediatric autoimmune hepatitis in Scotland: a national cohort study. JPGN Reports. 2022;3(3):e223. doi: 10.1097/PG9.0000000000000223.
5. Maggiore G, Nastasio S, Sciveres M. Juvenile autoimmune hepatitis: spectrum of the disease. World J Hepatol. 2014;6(7):464-476. doi: 10.4254/wjh.v6.i7.464.
6. Mieli-Vergani G, Vergani D, Baumann U, et al. Diagnosis and management of pediatric autoimmune liver disease: ESPGHAN hepatology committee position statement. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;66(2):345-630. doi: 10.1097/MPG.0000000000001801.
7. Valean S, Acalovschi M, Dumitrascu DL, Ciobanu L, Nagy G, Chira R. Hepatocellular carcinoma in patients with autoimmune hepatitis — a systematic review of the literature published between 1989–2016. Medicine and Pharmacy Reports. 2019;92(2):99-105. doi: 10.15386/mpr-1228.
8. Grønbæk L, Grønbæk H. Hepatocellular carcinoma in autoimmune hepatitis remains rare. Journal of Hepatology. 2024;80(1):8-9. doi: 10.1016/j.jhep.2023.09.032.
9. Manivannan A, Mazumder S, Al-Kourainy N. The role of hepatocellular carcinoma surveillance in autoimmune hepatitis. Cureus. 2020;12(10):e11269. doi: 10.7759/cureus.11269.
10. Himoto T, Kadota K, Fujita K, et al. The pathological appe–arance of hyaline droplets in Kupffer cells is not specific to patients with autoimmune hepatitis. Int J Clin Exp Pathol. 2017;10(8):8703-8708.
11. Schroeder SM, Matsukuma KE, Medici V. Wilson disease and the differential diagnosis of its hepatic manifestations: a narrative review of clinical, laboratory, and liver histological features. Ann Transl Med. 2021;9(17):1394. doi: 10.21037/atm-21-2264
12. Sokollik C, McLin VA, Vergani D, Terziroli Beretta-Piccoli B, Mieli-Vergani G. Juvenile autoimmune hepatitis: a comprehensive review. Journal of Autoimmunity. 2018;95:69-76. doi: 10.1016/j.jaut.2018.10.007.
13. Gutkowski K, Chwist A, Hartleb M. Liver injury induced by high-dose methylprednisolone therapy: a case report and brief review of the literature. Hepat Mon. 2011;11(8):656-61. doi: 10.5812/kowsar.1735143x.713.
14. Sacoto DH, Turbay V, Sandhu J, Chaudhari S, Cosico J. The threat of weight-loss over the counter supplements: a case of Сamellia sinensis autoimmune hepatitis. Cureus. 2023;15(3):e36023. doi: 10.7759/cureus.36023.
15. Gallo E, Maggini V, Berardi M, et al. Is green tea a potential trigger for autoimmune hepatitis? Phytomedicine. 2013;20(13):1186-9. doi: 10.1016/j.phymed.2013.07.004.