Мобильная версия

Международный неврологический журнал Том 22, №1, 2026

Оцінка ефективності комплексної терапії порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку у дітей в умовах воєнного часу

Авторы: Кирилова Л.Г., Мірошников О.О.
ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Дослідження присвячене актуальній проблемі порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку у дітей, чий стан погіршився внаслідок психотравмувального впливу війни. Зростаюча кількість таких випадків потребує розробки нових, ефективних та безпечних терапевтичних підходів. Мета: оцінити ефективність і безпечність дієтичної добавки Нейрокідс у складі комплексної терапії порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку в дітей у період воєнного часу. Матеріали та методи. Проведено проспективне відкрите порівняльне клінічне дослідження за участю 60 дітей (віком від 2 до 7 років) з порушеннями мовленнєвого або когнітивного розвитку та анамнезом травматичних подій, пов’язаних з війною. Дітей було розподілено на дві групи: основна (n = 40), що отримувала Нейрокідс разом зі стандартною комплексною терапією, та група порівняння (n = 20), яка отримувала лише стандартну терапію. Стандартна терапія включала заняття з логопедом, психологом та роботу з батьками. Оцінка ефективності проводилась до та після 2-місячного курсу лікування за шкалами ATEC, PPVT-4, CBCL, а також за шкалою загального клінічного враження — поліпшення (CGI-I). Результати. Через 2 місяці терапії в обох групах відзначено позитивну динаміку, проте в основній групі поліпшення були статистично значуще більш вираженими. Загальний бал за ATEC в основній групі знизився з 68,5 ± 9,2 до 45,1 ± 7,8 (p < 0,001), тоді як у групі порівняння — з 67,9 ± 8,8 до 58,3 ± 7,5. Показники за PPVT-4 та CBCL також суттєво поліпшилися в основній групі. За шкалою CGI-I 70 % дітей основної групи досягли значного клінічного поліпшення проти лише 10 % у групі порівняння. Це свідчить про синергічний ефект Нейрокідс у поєднанні зі стандартною терапією. Протягом дослідження дієтична добавка показала високий профіль безпечності з низькою частотою легких і транзиторних небажаних реакцій, які не потребували її відміни. Висновки. Застосування дієтичної добавки Нейрокідс у складі комплексної терапії є ефективним та безпечним методом корекції порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку в дітей, які постраждали від наслідків війни. Додавання Нейрокідс значно прискорює та посилює позитивну динаміку розвитку, зменшуючи вираженість поведінкових та емоційних порушень.

Background. The study deals with the pressing issue of speech and cognitive development disorders in children whose condition has deteriorated as a result of the psychotraumatic effects of war. The growing number of such cases requires the development of new, effective, and safe therapeutic approaches. The purpose was to evaluate the efficacy and safety of the dietary supplement Neurokids as part of comprehensive therapy for speech and cognitive development disorders in children during wartime. Materials and methods. A prospective, open-label, comparative clinical study was conducted involving 60 patients (aged 2 to 7 years) with speech or cognitive development disorders and a history of traumatic events related to war. The children were divided into two groups: the main one (n = 40), which received Neurokids along with standard comprehensive therapy, and the comparison group (n = 20), which received only standard therapy. Standard therapy included sessions with a speech therapist, psychologist, and work with parents. Efficacy was assessed before and after a 2-month course of treatment using the Autism Treatment Evaluation Checklist (ATEC), Peabody Picture Vocabulary Test (PPVT-4), Child Behavior Checklist (CBCL), and Clinical Global Impression-Improvement (CGI-I). Results. After 2 months of therapy, positive dynamics was observed in both groups, but the improvements in the main group were statistically more significant. The total ATEC score in the main group decreased from 68.5 ± 9.2 to 45.1 ± 7.8 (p < 0.001), while in the comparison group, it decreased from 67.9 ± 8.8 to 58.3 ± 7.5. PPVT-4 and CBCL scores also improved significantly in the main group. On the CGI-I scale, 70 % of children in the main group achieved significant clinical improvement versus only 10 % in the comparison group. This indicates a synergistic effect of Neurokids in combination with standard therapy. During the study, the dietary supplement showed a high safety profile with a low incidence of mild and transient adverse reactions that did not require its discontinuation. Conclusions. The use of the Neurokids dietary supplement as part of comprehensive therapy is an effective and safe method of correcting speech and cognitive development disorders in children affected by the consequences of war. The addition of Neurokids significantly accelerates and enhances positive developmental dynamics, reducing the severity of behavioral and emotional disorders.

Ключевые слова

діти; війна; розлади нейророзвитку; когнітивний розвиток; мовленнєвий розвиток; психотравма; дієтична добавка Нейрокідс; комплексна терапія, МР-трактографія

children; war; neurodevelopmental disorders; cognitive development; language development; psychological trauma; dietary supplement; Neurokids; comprehensive therapy; MR tractography

Вступ

Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, що триває з 2022 року, має руйнівний та довготривалий вплив на всі аспекти життя українського суспільства, зокрема на найуразливішу його частину — дітей. Систематичні обстріли, повітряні тривоги, вимушені переселення, втрата близьких та звичного способу життя створюють безпрецедентний рівень стресу, що негативно позначається на психоемоційному стані та психологічному розвитку дитячого населення України.

Вплив війни на дітей є багатогранним і виходить далеко за рамки безпосереднього ризику фізичних ушкоджень. За даними ЮНІСЕФ, мільйони українських дітей постраждали від жахів, нестабільності та наслідків затяжної війни, «смерть та руйнування стали новою нормою для дітей в Україні» [1]. Ця екстремальна ситуація призводить до значного погіршення психічного здоров’я дітей, що проявляється у підвищеному рівні тривожності, страхів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресивних станів, порушень сну та харчової поведінки. Також підраховано, що майже 10 мільйонів людей в Україні, зокрема 1,4 мільйона дітей, ризикують мати в перспективі або вже живуть із психічними розладами через війну [2, 3]. За даними організації Save the Children, війна в Україні негативно впливає на психічне здоров’я дітей, що призводить до розвитку порушень мовлення та неконтрольованих тиків, розладів нічного сну, а також інших проявів психосоціального дистресу майже у половини українських дітей (44 %) [2]. Дослідження, проведені в Україні після початку повномасштабного вторгнення, свідчать про зростання кількості звернень батьків щодо емоційних та поведінкових проблем у дітей, включно з дратівливістю, агресією, апатією, соціальною ізоляцією, замкнутістю, труднощами з концентрацією уваги та страхом перед майбутнім [4, 5].

Особливо гостро постає проблема впливу хронічного стресу на когнітивний та мовленнєвий розвиток. Нейробіологічні дослідження показують, що тривалий вплив травматичних подій може призводити до структурних та функціональних змін у ділянках мозку, які відповідають за пам’ять, увагу, виконавчі функції та обробку мовленнєвої інформації, зокрема у гіпокампі, мигдалині та лобній корі [6–8]. Діти, які перебувають у зоні бойових дій або ставали вимушеними переселенцями, часто мають затримку мовленнєвого розвитку, труднощі з формуванням зв’язного мовлення, зниження словникового запасу, а також проблеми з концентрацією уваги, логічним мисленням та навчанням. Подібні висновки зроблені на основі досліджень дітей, постраждалих від війни в Україні, Сирії, Секторі Гази, Ємені та інших країнах [9, 10]. Ці порушення можуть мати довгострокові наслідки, впливаючи на успішність у школі, соціальну адаптацію та майбутню професійну реалізацію [11].

Діти, які пережили травматичні події під час збройного конфлікту, часто стикаються з нейропсихологічними розладами, обумовленими дією психологічної травми. Значна частка дітей намагається впоратися з втратою стабільності та безпеки, які є вирішальними для нормального розвитку вищих психічних функцій. Дані ЮНІСЕФ показують, що майже половина дітей (44 %) мають ознаки потенційного ПТСР, труднощі з концентрацією уваги (35 %), порушення настрою та поведінки (30 %), відчуття самотності (27 %) та проблеми зі сном (23 %) [12, 13].

Хронічний стрес і травматичні події впливають на нейропластичність мозку, тобто його здатність реорганізовуватися шляхом формування нових нейронних зв’язків [14, 15]. Це обумовлює негативний вплив пережитої психологічної травми на базові механізми обробки інформації та формування мовленнєвих функцій. Крім того, порушення когнітивних функцій, як-от увага, пам’ять та мислення, є характерними наслідками травматичного досвіду, що суттєво перешкоджає процесам навчання та адаптації дітей [16, 17].

У світлі зростаючої кількості дітей з порушеннями мовленнєвого та когнітивного розвитку, викликаними війною, постає гостра потреба у розробці та впровадженні інноваційних та адаптованих методів корекції нейропсихологічних розладів. Традиційні підходи, ефективні в умовах мирного часу, можуть бути недостатньо ефективними та потребувати модифікації для роботи з дітьми, що мають травматичний досвід. Важливим є використання «вікна можливостей» (приблизно 3 місяці після дії стресової події) для початку втручання, перш ніж симптоми посттравматичного розладу стануть хронічними [18].

Комплексна терапія має бути спрямована не лише на безпосередню корекцію мовленнєвих та когнітивних порушень, а й на стабілізацію психоемоційного стану дитини, розвиток її емоційної регуляції та соціальної адаптації. Це потребує міждисциплінарного підходу, що об’єднує зусилля неврологів, психіатрів, логопедів, психологів та інших фахівців.

Таким чином, в умовах триваючої російської воєнної агресії проблема комплексного підходу до терапії, реабілітації та підтримки психоемоційного, когнітивного та мовленнєвого розвитку дітей набуває надзвичайної актуальності. Необхідність розробки та впровадження науково обґрунтованих методів комплексної терапії, спрямованих на подолання наслідків війни для дитячого розвитку, є критично важливою для збереження майбутнього покоління України. Одним із перспективних напрямків у терапії стресіндукованих розладів у дітей є використання нейроадаптогенів — речовин природного походження, що допомагають організму адаптуватися до стресу, нормалізуючи фізіологічні процеси та мінімізуючи його негативний вплив на нервову систему [19].

Нейроадаптогени відіграють важливу роль у комплексній корекції стресіндукованих розладів у дітей завдяки їхній здатності впливати на кілька ключових стресактивуючих та стреслімітуючих систем організму.

Стрес, особливо хронічний, активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь (ГГН-вісь), що призводить до підвищеної секреції кортизолу. Надлишок кортизолу може мати нейротоксичну дію, пошкоджуючи нейрони, прискорюючи нейродегенерацію та порушуючи синаптичну пластичність [20, 21]. Нейроадаптогени, як-от рослинні екстракти (наприклад, з родіоли рожевої, ашваганди), допомагають модулювати активність ГГН-осі, знижуючи надмірне виділення гормонів стресу. Це сприяє стабілізації психоемоційного стану дитини, зменшенню тривожності та дратівливості, які часто є проявами стресіндукованих розладів [22].

В умовах стресу зростає рівень оксидативного стресу та запалення в мозку, що може призводити до пошкодження нейронів та порушення їх функціонування. Такі нейроадаптогени, як ашваганда, бакопа моньєрі, родіола рожева та імбир, мають антиоксидантні та протизапальні властивості. Вони захищають нейрони від пошкоджень, сприяють їх виживанню та стимулюють нейропластичність, що особливо важливо для дітей, чий мозок перебуває у фазі активного розвитку [23].

Нейроадаптогени можуть впливати на баланс ней-ротрансмітерів, зокрема, деякі з них сприяють збільшенню рівня серотоніну та дофаміну, які відповідають за настрій, мотивацію та когнітивні функції. Також вони можуть впливати на обмін гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — основний гальмівний нейротрансмітер, що допомагає знизити гіперактивність та поліпшити якість сну. Дисбаланс цих нейротрансмітерів часто спостерігається при стресіндукованих розладах, як-от тривожні стани, депресія та порушення уваги [19].

Через нейропротекторний та модулюючий вплив на нейротрансмітерні системи нейроадаптогени можуть поліпшувати когнітивні функції. Для дітей зі стресіндукованими розладами, які можуть відчувати труднощі у школі та повсякденній діяльності, це також є важливим аспектом корекції [19, 24].

Таким чином, нейроадаптогени є перспективними засобами у комплексній корекції стресіндукованих розладів у дітей, які здатні підтримувати нервову систему на біохімічному рівні, сприяючи її адаптації до несприятливих умов. Їх використання в поєднанні з психологічною та педагогічною корекцією може значно поліпшити результати реабілітації та забезпечити кращий розвиток дітей, що пережили травматичні події.

З метою корекції стресіндукованих розладів у дітей з порушеннями нейророзвитку співробітники нашого відділення широко застосовують дієтичні добавки з групи нейроадаптогенів — Нейрокідс та Седофаст, які мають збалансований склад і містять необхідні вітаміни, мікроелементи й амінокислоти для підтримки нервової системи. Завдяки застосуванню цих препаратів відбувається швидка нормалізація балансу збуджувальних і гальмівних нейромедіаторів, що позитивно впливає на емоційну, поведінкову й когнітивну сферу дитини.

Мета дослідження: оцінити ефективність і безпечність застосування дієтичної добавки Нейрокідс у складі комплексної терапії порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку у дітей в період воєнного часу.

Матеріали та методи

На базі відділення психоневрології для дітей з перинатальною патологією та орфанними захворюваннями ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» проведено проспективне відкрите порівняльне клінічне дослідження госпітальної вибірки. Діти, включені в дослідження, були розподілені на дві групи:

— основна група — 40 дітей, які отримували комплексну терапію з додаванням дієтичної добавки Нейрокідс;

— група порівняння — 20 дітей, які отримували лише стандартну комплексну терапію.

Загальна кількість учасників дослідження становила 60 дітей віком від 2 до 7 років (середній вік 4,25 року) зі встановленими порушеннями мовленнєвого або когнітивного розвитку, які мали в анамнезі досвід травматичних подій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням російської федерації.

Критеріями включення в дослідження були: вік від 2 до 7 років; наявність діагностованих порушень мовленнєвого або когнітивного розвитку; наявність в анамнезі травматичних подій, пов’язаних з воєнними діями; наявність інформованої згоди батьків або законних представників на участь дитини в дослідженні; можливість дотримання батьками дитини протоколу дослідження.

Критерії виключення: вік менше 3 або більше 7 років; тяжкі супутні соматичні захворювання, що можуть впливати на результати дослідження; наявність гострих інфекційних захворювань на момент початку дослідження; індивідуальна непереносимість компонентів дієтичної добавки Нейрокідс в анамнезі; відмова батьків або законних представників від участі в дослідженні на будь-якому етапі.

Оцінка мовленнєвого та когнітивного розвитку проводилася двічі, до початку терапії та після закінчення курсу лікування. Усім дітям було проведене комплексне обстеження, яке включало збір анамнезу, клініко-неврологічне обстеження, оцінку за шкалою Autism Treatment Evaluation Checklist (ATEC), ілюстрований словниковий тест Пібоді (Peabody Picture Vocabulary Test, PPVT) для оцінки пасивного словникового запасу; оцінку за шкалою поведінки Аченбаха (Child Behavior Checklist, CBCL), електроенцефалографію (ЕЕГ) та відео-ЕЕГ-моніторинг (зокрема, під час нічного сну), МРТ головного мозку та МР-трактографію дугоподібного (мовленнєвого) та гачкоподібного (когнітивного) трактів.

Лікар наприкінці курсу терапії проводив загальну оцінку ефективності за 7-бальною шкалою загального клінічного враження — поліпшення (Global Clinical Impression-Improvement, CGI-І), ґрунтуючись на динаміці клінічної картини та результатах об’єктивних обстежень.

Обидві групи (основна та контрольна) отримували стандартизовану комплексну терапію, яка тривала 2 місяці, враховувала попередній психотравмувальний досвід дітей і включала:

— індивідуальні заняття з логопедом (2 рази на тиждень), спрямовані на корекцію звуковимови, розвиток фонематичного слуху, формування словникового запасу, граматичної будови та зв’язного мовлення;

— індивідуальні та групові заняття з психологом (2 рази на тиждень), спрямовані на стабілізацію психо-емоційного стану, розвиток емоційної регуляції, навичок самодопомоги, подолання тривожності та страхів. Застосовувалися ігрова терапія, арттерапія та інші методи травма-фокусованої терапії;

— навчання батьків методикам стимуляції мовлення та когнітивного розвитку в домашніх умовах, надання психологічної підтримки батькам для створення стабільного та безпечного середовища для дитини, а також для допомоги у подоланні їх власного стресу.

Дієтична добавка Нейрокідс призначалася дітям основної групи відповідно до інструкції виробника:

— дітям віком 2–4 роки — по 3 мл 2 рази на день;

— дітям віком 4–6 років — по 4 мл 2 рази на день;

— дітям старше 6 років — по 5 мл 2 рази на день.

Моніторинг комплаєнсу здійснювався шляхом ведення щоденників батьками. Протягом усього періоду прийому дієтичної добавки та стандартної терапії здійснювався моніторинг наявності, частоти та вираженості будь-яких небажаних реакцій (НР). Інформація про НР фіксувалася у реєстраційних картках лікарем та зі слів батьків. Усі НР були класифіковані за типом, ступенем тяжкості та зв’язком з прийомом дієтичної добавки.

Обробка та аналіз даних здійснювалися за допомогою статистичного програмного пакета SPSS. Були використані такі методи статистичного аналізу: cередні значення, стандартні відхилення; для кількісних змінних використовувався t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок (для порівняння груп), парний t-критерій або ANOVA з повторними вимірюваннями (для оцінки динаміки в межах групи); для якісних змінних — критерій хі-квадрат (2) для порівняння частот та відсотків.

Результати

До початку дослідження обидві групи були порівнянні за основними демографічними показниками (вік, стать) і тяжкістю порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку. Усі 60 дітей мали в анамнезі досвід травматичних подій, пов’язаних із війною, що проявлялося погіршенням психоемоційного стану, а також розвитком або посиленням наявних порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку. Статистично значущих відмінностей між групами на початковому етапі не виявлено (p > 0,05).

Клініко-неврологічне обстеження та інструментальні методи (ЕЕГ, відео-ЕЕГ-моніторинг) у більшості дітей виявили неспецифічні зміни біоелектричної активності мозку, характерні для стресового впливу та затримки нейророзвитку, без ознак епілептиформної активності, що потребувала б медикаментозного втручання.

Через 2 місяці терапії було відзначено позитивну динаміку мовленнєвих та когнітивних функцій в обох групах, проте в основній групі, яка отримувала дієтичну добавку Нейрокідс, поліпшення були статистично значущо більш вираженими.

В основній групі спостерігалося значуще зниження загального бала за ATEC (з 68,5 ± 9,2 до 45,1 ± 7,8, p < 0,001), що свідчить про значне поліпшення у сферах мовлення, комунікації, соціальної адаптації, сенсорно-когнітивної обробки та здоров’я/поведінки. У групі порівняння також спостерігалося зниження бала за ATEC (з 67,9 ± 8,8 до 58,3 ± 7,5), але ця динаміка була статистично менш вираженою (p = 0,038). Різниця між групами була статистично значущою (p < 0,001), демонструючи ефективність дієтичної добавки Нейрокідс у зменшенні вираженості порушень мовлення, комунікативних функцій та поведінки на тлі стресогенних чинників війни.

Оцінка пасивного словникового запасу за даними тесту PPVT-4 показала істотне зростання балів в основній групі (з 71,3 ± 7,1 до 81,9 ± 6,5, p < 0,001). У дітей основної групи на момент завершення курсу лікування відмічалося значне розширення словникового запасу та поліпшення розуміння мовлення. У групі порівняння також було відзначено поліпшення пасивного словникового запасу (з 72,1 ± 6,8 до 76,5 ± 6,2, p = 0,041), проте рівень приросту був значно нижчим.

Загальний бал за шкалою CBCL, що відображає наявність емоційних (тривожність, депресія) та поведінкових (агресія, гіперактивність) порушень, значно знизився в основній групі (з 68,7 ± 5,5 до 45,9 ± 4,8, p < 0,001). У групі порівняння також спостерігалося зниження бала за CBCL (з 69,1 ± 5,2 до 59,8 ± 4,9, p = 0,027), що свідчить про важливу роль комплексної терапії у нормалізації психоемоційного стану дітей з розладами нейророзвитку в умовах хронічного стресу.

Оцінка ефективності лікування проводилася лікарем за 7-бальною шкалою CGI-I, що відображає ступінь загального клінічного поліпшення та показала значну перевагу основної групи (табл. 3).

Наведені у табл. 3 дані демонструють перевагу комплексної терапії з додаванням дієтичної добавки Нейрокідс у корекції порушень мовленнєвого та когнітивного розвитку у дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. Зокрема, у 70 % (n = 28) дітей основної групи (сума категорій «дуже значне поліпшення» та «значне поліпшення») лікарі констатували істотне клінічне поліпшення. Цей показник значно перевершує результат групи порівняння, у якій лише 10 % дітей (n = 2) досягли значного поліпшення. Така суттєва різниця свідчить про виражений синергічний ефект від додавання Нейрокідс до стандартної терапії, що відображається у прискореному та більш вираженому відновленні функцій. Категорія «дуже значне поліпшення» (1 бал за CGI-I) була відзначена виключно в основній групі (25 %, n = 10), тоді як у групі порівняння жодна дитина не досягла такого поліпшення.

Крім того, аналіз категорій, що відображають відсутність змін або погіршення стану, додатково підкреслює переваги дієтичної добавки Нейрокідс. У групі порівняння більше ніж половина дітей — 55 % (n = 11) не продемонструвала позитивної динаміки. На противагу цьому в основній групі лише 10 % дітей (n = 4) не мали поліпшення на фоні терапії. Такий профіль ефективності дає підстави для подальшого вивчення механізмів дії дієтичної добавки та її інтеграції в протоколи лікування дітей, які пережили психотравмувальні події.

Для оцінки ефективності лікування застосовувалась МР-трактографія (рис. 1, 2). Рис. 1А відображає МР-трактографію мозку дитини 3 років з розладом аутистичного спектра (РАС) до лікування, видно характерні порушення в організації білої речовини. На аксіальному зрізі мозолисте тіло, представлене помаранчево-червоною дугоподібною структурою, виглядає стоншеним і асиметричним, з розривами трансверсальних волокон, що вказує на ослаблену міжпівкульну комунікацію, типову для РАС. Фронтальна ділянка з зеленими та жовтими асоціативними трактами, як-от superior longitudinal fasciculus, містить розірвані V-подібні структури з низькою щільністю, що корелює з труднощами в соціальній взаємодії та мовленні. У потиличних відділах візуалізуються фрагментовані inferior fronto-occipital fasciculus, а синьо-фіолетові кортикоспінальні тракти сформовані нерівномірно, що проявляється затримкою моторних навичок. Дугоподібні тракти (arcuate fasciculus) розірвані (рис. 2) та мають знижену фракційну анізотропію, що є маркером аномальної нейронної конективності при РАС.

Рисунок 1Б демонструє позитивну динаміку після курсу терапії, дані МР-трактографії вказують на поліпшення організації трактів. Мозолисте тіло стало більш цілісним і симетричним, з посиленою щільністю червоних волокон, що вказує на поліпшення інтеграції півкуль. Фронтальна ділянка містить відновлені superior longitudinal fasciculus та arcuate fasciculus з менш вираженими розривами, що сприяє поліпшенню соціальних та мовленнєвих навичок. Потилична ділянка містить відновлені inferior fronto-occipital fasciculus, які візуалізуються чіткіше. Збільшення фракційної анізотропії у дугоподібних та гачкоподібних трактах свідчить про високу нейропластичність дитячого мозку та ефективність терапії, хоча повна нормалізація потребує подальшого лікування.

Протягом усього періоду спостереження дієтична добавка Нейрокідс показала високий профіль безпечності (табл. 4).

Як видно з табл. 4, загальна частота небажаних реакцій була низькою та суттєво не відрізнялася між обома групами (5,0 %). В основній групі було зафіксовано по одному випадку легкої нудоти та легких диспептичних явищ (2,5 % кожне), які були транзиторними, не потребували відміни препарату та минули самостійно. У групі порівняння було зафіксовано один випадок легких диспептичних явищ (5,0 %). Тяжких небажаних реакцій в обох групах зареєстровано не було. Ці дані підтверджують високу безпечність застосування дієтичної добавки Нейрокідс у дітей у досліджуваній віковій групі. Не виявлено жодних додаткових ризиків, пов’язаних з її прийомом, порівняно зі стандартною терапією.

Обговорення

Отримані в нашому дослідженні результати, що демонструють високу ефективність та безпечність дієтичної добавки Нейрокідс у комплексній терапії дітей з порушеннями мовленнєвого та когнітивного розвитку, які постраждали внаслідок воєнних дій, корелюють із сучасними науковими даними щодо ролі нейроадаптогенів у подоланні стресіндукованих розладів. Ней–роадаптогени комплексної дії визнані ефективними в модуляції відповіді організму на стрес, захисті нейронів та оптимізації їх функціонування, що підтверджується численними дослідженнями [19, 25]. Їхня здатність нормалізувати діяльність ГГН-осі, зменшувати оксидативний стрес та запальні процеси в центральній нервовій системі робить їх цінним компонентом у стратегіях корекції нейророзвиткових порушень, особливо в умовах дії хронічного стресу [22, 26]. Отримані нами дані демонструють значне поліпшення показників за шкалами ATEC, PPVT-4 та CBCL, а також високу оцінку ефективності за CGI-I у дітей з порушеннями когнітивного та мовленнєвого розвитку, що перебувають в умовах хронічного стресу під час війни.

Ефективність Нейрокідс можна пояснити синергічною дією його компонентів, кожен з яких відіграє певну роль у підтримці функцій нервової системи. Зокрема, гінкго білоба є відомим нейроадаптогеном, який поліпшує мозковий кровообіг, збільшує постачання кисню та глюкози до тканин мозку, має антиоксидантні та нейропротекторні властивості [5]. Це безпосередньо впливає на когнітивні функції, увагу та пам’ять, що були порушені у дітей внаслідок стресу. Риб’ячий жир (2,5 мг), джерело омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК; докозагексаєнової та ейкозапентаєнової), критично важливий для розвитку та функціонування мозку. Омега-3 ПНЖК беруть участь у формуванні ней–ронних мембран, синаптичній передачі, модулюють запальні процеси та відіграють ключову роль у підтримці нейропластичності, що є основою для поліпшення мовлення та когнітивних процесів [27].

Комплекс вітамінів та мінералів у складі Нейрокідс забезпечує підтримку нормального функціонування нервової системи та всього організму. Вітаміни А (600 МО), C (25 мг), D3 (50 МО) та мінерали — залізо (5 мг), кальцій (40 мг), калій (10 мг), магній (5 мг) є кофакторами багатьох ферментативних реакцій, необхідних для метаболізму нейронів, синтезу нейротрансмітерів, енергетичного обміну та антиоксидантного захисту. Дефіцит цих мікроелементів може поглиблювати стресіндуковані порушення, особливо у дітей з розладами нейророзвитку [28]. Таким чином, комбінована дія компонентів Нейрокідс сприяє як адаптації до стресу, так і безпосередньому поліпшенню мовленнєвого, когнітивного та психоемоційного розвитку дітей, що є особливо актуальним в умовах тривалих психотравмувальних факторів.

Висновки

Актуальність висвітленої у статті проблеми полягає у зростаючій кількості дітей з порушеннями нейророзвитку, чий стан погіршується в умовах хронічного стресу, спричиненого повномасштабним вторгненням. Воєнні дії обумовлюють комплекс надзвичайно потужних психотравмувальних факторів, які негативно впливають на мовленнєвий та когнітивний розвиток дітей, погіршуючи наявні розлади та провокуючи появу нових. Ця ситуація потребує розробки та впровадження ефективних, а головне, безпечних методів терапії, які б враховували специфіку воєнного часу та були спрямовані не лише на корекцію існуючих порушень, а й на підвищення адаптаційних можливостей дитячого організму в умовах стресу. Пошук таких підходів є нагальним завданням сучасної нейропедіатрії в Україні.

Проведене дослідження продемонструвало високу ефективність та безпечність застосування дієтичної добавки Нейрокідс у комплексній терапії дітей з порушеннями мовленнєвого та когнітивного розвитку, які постраждали внаслідок воєнних дій. Результати показують, що включення Нейрокідс до стандартної терапії (індивідуальних занять з логопедом та психологом) призвело до статистично значущого поліпшення показників за шкалами ATEC, PPVT-4 та CBCL проти групи порівняння. Зокрема, було зафіксовано значне зниження вираженості поведінкових та емоційних розладів, а також суттєве розширення пасивного словникового запасу. Оцінка за шкалою CGI-I підтвердила, що 70 % дітей основної групи досягли значного клінічного поліпшення, тоді як у групі порівняння цей показник становив лише 10 %. При цьому високий профіль безпечності, підтверджений відсутністю серйозних небажаних реакцій у дослідженні, додатково обумовлює доцільність використання Нейрокідс у педіатричній практиці.

Зважаючи на отримані результати, подальші перспективи дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокових ефектів від застосування ней–роадаптогенів при різних нейропсихічних розладах. Заплановано провести більш масштабні рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження для підтвердження ефективності та розширення показань для застосування комбінацій Нейрокідс з іншими нейроадаптогенами та нутрицевтиками, а також розробку індивідуалізованих схем лікування з урахуванням генетичних та епігенетичних факторів. Ці кроки дозволять інтегрувати нейроадаптегени в існуючі стандарти лікування, що забезпечить більш ефективну та якісну допомогу дітям, які постраждали від наслідків війни.

Конфлікт інтересів. Дослідження та підготовка публікації проведені за підтримки української фармацевтичної компанії «Синерджілаб».

Отримано/Received 08.01.2026

Рецензовано/Revised 10.02.2026

Прийнято до друку/Accepted 19.02.2026

Список литературы

1. UNICEF (2024). Three years of full-scale war in Ukraine. Retrieved from: https://www.unicef.org/ukraine/en/documents/three-years-full-scale-war-ukraine.

2. Save the Children (2024). Ukraine: Mental health toll of war leaves children with speech defects, twitching, and sleep disorders. Retrieved from: https://www.savethechildren.net/news/ukraine-mental-health-toll-war-leaves-children-speech-defects-twitching-and-sleep-disorders.

3. World Health Organization (2024, March 12). Reaching patients with severe mental health disorders: WHO hands over 12 vehicles for community health providers in Ukraine. Retrieved from: https://www.who.int/europe/news/item/12-03-2024-reaching-patients-with-severe-mental-health-disorders--who-hands-over-12-vehicles-for-community-health-providers-in-ukraine.

4. Voices of Children (n.d.). Children’s requests for psychological help are becoming more complex: Changes observed by Foundation psychologists in the third year of full-scale war. Retrieved from: https://voices.org.ua/en/news/zapiti-ditej-na-psihologichnu-dopomogu-stayut-bilsh-skladnimi-j-kompleksnimi-yaki-zmini-pomichayut-psihologi-fondu-na-tretij-rik-povnomasshtabnoyi-vijni.

5. Misiura, О.М., Sova, V.A., Anoprienko, O.V., Sudyka, O.S., Merkotan, А.І & Khaitovych, M. (2022). Emotional state of children of Ukraine who were affected by war factors in the occupied territory. Medical Science of Ukraine (MSU), 18, 60-65. 10.32345/2664-4738.3.2022.09.

6. Sherin, J.E., & Nemeroff, C.B. (2011). Post-traumatic stress disorder: the neurobiological impact of psychological trauma. Dialogues in Clinical Neuroscience, 13(3), 263-278. https://doi.org/10.31887/DCNS.2011.13.2/jsherin.

7. Albadawi, E.A. (2025). Structural and functional changes in the hippocampus induced by environmental exposures. Neurosciences (Riyadh, Saudi Arabia), 30(1), 5-19. https://doi.org/10.17712/nsj.2025.1.20240052.

8. Bremner, J.D. (2006). Traumatic stress: effects on the brain. Dialogues in Clinical Neuroscience, 8(4), 445-461. https://doi.org/10.31887/DCNS.2006.8.4/jbremner.

9. Yeter, ., Rabagliati, H., & zge, D. (2022). Threat of war on cognitive development of refugee children. East European Journal of Psycholinguistics, 9(2), 144-159.

10. Charlson, F., et al. (2019). New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 394, Iss. 10194, 240-248. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30934-1.

11. Smith, K.E., Pollak, S.D. (2020). Early life stress and deve–lopment: potential mechanisms for adverse outcomes. J Neurodevelop Disord, 12, 34. https://doi.org/10.1186/s11689-020-09337-y.

12. Navrotska, I., & Varina, H. (2024). Neuropsychological problems of Ukrainian children causes by the war. Collection of Scientific Papers «ГO», (October 18, 2024; Cambridge, UK), 415-417. https://doi.org/10.36074/logos-18.10.2024.095.

13. Olena Zelenska Foundation. (2023). Children’s Well-being Index 2023. UNICEF. Р. 177.

14. Marzola, P., Melzer, T., Pavesi, E., Gil-Mohapel, J., & Brocardo, P.S. (2023). Exploring the Role of Neuroplasticity in Development, Aging, and Neurodegeneration. Brain sciences, 13(12), 1610. https://doi.org/10.3390/brainsci13121610.

15. Hazer, L., Gredebck, G. (2023). The effects of war, displacement, and trauma on child development. Humanit Soc Sci Commun, 10, 909. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02438-8.

16. Cruz, D., Lichten, M., Berg, K., & George, P. (2022). Developmental trauma: Conceptual framework, associated risks and comorbidities, and evaluation and treatment. Frontiers in Рsychiatry, 13, 800687. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.800687.

17. McLean, S. (2016). The effect of trauma on the brain development of children: Evidence-based principles for supporting the recovery of children in care (CFCA Practitioner Resource). Melbourne: Child Family Community Australia information exchange, Australian Institute of Family Studies.

18. De Young, A., & Kenardy, J. (2017). Preventative Early Intervention for Children and Adolescents Exposed to Trauma. In: M.A. Landolt, M. Cloitre, & U. Schnyder (Eds.), Evidence-based treatments for trauma related disorders in children and adolescents

(p. 121-143). Springer International Publishing/Springer Nature. https://doi.org/10.1007/978-3-319-46138-0_6.

19. Panossian, A., & Wikman, G. (2010). Effects of Adaptogens on the Central Nervous System and the Molecular Mechanisms Associated with Their Stress-Protective Activity. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland), 3(1), 188-224. https://doi.org/10.3390/ph3010188.

20. Kline, S.A., & Mega, M.S. (2020). Stress-Induced Neurodegeneration: The Potential for Coping as Neuroprotective Therapy. American Journal оf Alzheimer’s Disease and other Dementias, 35, 1533317520960873. https://doi.org/10.1177/1533317520960873.

21. Bertollo, A.G., Santos, C.F., Bagatini, M.D., & Igncio, Z.M. (2025). Hypothalamus-pituitary-adrenal and gut-brain axes in biolo–gical interaction pathway of the depression. Frontiers in Neuroscience, 19, 1541075. https://doi.org/10.3389/fnins.2025.1541075.

22. Tth-Mszros, A., Garmaa, G., Hegyi, P., et al. (2023). The effect of adaptogenic plants on stress: A systematic review and meta-analysis. Journal of Functional Foods, 108, 105695. https://doi.org/10.1016/j.jff.2023.105695.

23. Hassan, W., Noreen, H., Rehman, S., Kamal, M.A., & da Rocha, J.B.T. (2022). Association of Oxidative Stress with Neurological Disorders. Current neuropharmacology, 20(6), 1046-1072. https://doi.org/10.2174/1570159X19666211111141246.

24. Gopukumar, K., Thanawala, S., Somepalli, V., Rao, T.S.S., Thamatam, V.B., & Chauhan, S. (2021). Efficacy and Safety of Ashwagandha Root Extract on Cognitive Functions in Healthy, Stressed Adults: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study. Evi-dence-based complementary and alternative medicine: eCAM, 2021, 8254344. https://doi.org/10.1155/2021/8254344.

25. Head, K.A., & Kelly, G.S. (2009). Nutrients and botanicals for treatment of stress: adrenal fatigue, neurotransmitter imbalance, anxiety, and restless sleep. Alternative Medicine Review: a journal of clinical therapeutic, 14(2), 114-140.

26. Halder, S., Anand, U., Nandy, S., et al. (2021). Herbal drugs and natural bioactive products as potential therapeutics: A review on pro-cognitives and brain boosters perspectives. Saudi pharmaceutical journal: SPJ: the official publication of the Saudi Pharmaceutical Society, 29(8), 879-907. https://doi.org/10.1016/j.jsps.2021.07.003.

27. Cutuli, D. (2017). Functional and Structural Benefits Induced by Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acids During Aging. Current Neuropharmacology, 15(4), 534-542. https://doi.org/10.2174/1570159X14666160614091311.

28. Adams, J.B., Audhya, T., McDonough-Means, S., et al. (2011). Effect of a vitamin/mineral supplement on children and adults with autism. BMC Рediatrics, 11, 111. https://doi.org/10.1186/1471-2431-11-111.