Международный эндокринологический журнал Том 22, №2, 2026

Актуальність. Саркоми матки є рідкісними злоякісними мезенхімальними пухлинами з агресивним клінічним перебігом і несприятливим прогнозом. Обмежена поширеність захворювання, гістологічна гетерогенність і відсутність систематизованих національних реєстрових даних ускладнюють оцінку клініко-­епідеміологічних особливостей, результатів лікування та ролі супутньої соматичної й ендокринної патології у прогнозі захворювання. Мета: оцінити взаємозв’язок клініко-гістологічних характеристик та наявності надмірної маси тіла й ожиріння у хворих на саркому матки І–ІІ стадії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 107 пацієнток із саркомою матки І–ІІ стадії, які отримували спеціалізоване лікування у 2010–2023 роках. Оцінювали клініко-демографічні показники, гістологічний тип і ступінь диференціації пухлини, індекс маси тіла, а також показники загальної та безрецидивної виживаності. Контрольну групу становили 20 жінок із лейоміомою матки без онкологічної патології. Статистичну обробку даних виконували з використанням методів описової статистики та аналізу відношення шансів (OR) з 95% довірчим інтервалом. Результати. У структурі вперше виявлених випадків саркоми матки переважали пацієнтки з І стадією захворювання — 77,6 %, тоді як ІІ стадія становила 22,4 %. Найвища захворюваність спостерігалася у віковій групі 40–59 років. Домінуючим гістологічним типом у всіх групах була лейоміосаркома, частка якої коливалася від 68,4 до 100 %, тоді як ендометріальна стромальна саркома траплялася значно рідше. У більшості пацієнток виявлено надмірну масу тіла та ожиріння різного ступеня. Найвищі значення індексу маси тіла зафіксовано у хворих, які отримували ад’ювантну терапію (45,70 ± 1,68 кг/м2), що вірогідно перевищувало показники контрольної групи (p < 0,05). Аналіз лабораторних показників виявив статистично значуще зниження рівня гемоглобіну у пацієнток із ІІ стадією та при комбінованому лікуванні. Коморбідний фон характеризувався переважанням захворювань серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту; частота цукрового діабету була низькою (1–3 %). У жінок репродуктивного та перименопаузального віку спостерігалася тенденція до підвищення п’ятирічної загальної та безрецидивної виживаності у 2,0–2,04 раза порівняно з менопаузальним періодом, однак без досягнення статистичної значущості (p > 0,05). Висновки. Саркоми матки І–ІІ стадії характеризуються переважанням лейоміосаркоми, високою частотою метаболічних порушень та помірним рівнем коморбідності. Надмірна маса тіла й ожиріння можуть мати клінічне значення при плануванні ад’ювантної терапії. Вікові особливості пацієнток потенційно впливають на прогноз захворювання, що потребує подальших досліджень. Значна поширеність ожиріння та метаболічних порушень свідчить про значущу роль ендокринних факторів у формуванні клінічного перебігу саркоми матки на ранніх стадіях.

Background. Uterine sarcomas are rare malignant me­senchymal tumors characterized by an aggressive clinical course and unfavorable prognosis. Low incidence, marked histological heterogeneity, and the lack of systematized national registry data complicate the assessment of clinical and epidemiological cha­racteristics, treatment outcomes, and the impact of concomitant somatic and endocrine disorders on disease prognosis. The purpose of the study was to evaluate the relationship between clinical-histological characteristics and the presence of overweight and obesity in patients with stage I–II uterine sarcoma. Materials and methods. A retrospective observational study included 107 patients with stage I–II uterine sarcoma who received specialized treatment between 2010 and 2023. Clinical and demographic characteristics, histological subtype and tumor grade, body mass index, overall and disease-free survival were evaluated. The control group consisted of 20 women with uterine leiomyoma without oncological pathology. Statistical processing was performed using descriptive statistics and odds ratio analysis with a 95% confidence interval. Results. Among newly diagnosed uterine sarcoma cases, stage I disease predominated (77.6 %), whereas stage II accounted for 22.4 %. The highest incidence was observed in women aged 40–59 years. Leiomyosarcoma was the predominant histological subtype across all groups, accounting for 68.4 to 100 % of cases, while endometrial stromal sarcoma was identified significantly less frequently. Most patients were overweight or obese, with the highest body mass index observed in patients receiving adjuvant therapy (45.70 ± 1.68 kg/m2), which was significantly higher than in the control group (p < 0.05). Laboratory analysis demonstrated a statistically significant reduction in hemoglobin levels in patients with stage II disease and those undergoing combined treatment. The comorbidity profile was dominated by cardiovascular and gastrointestinal diseases, while the prevalence of diabetes mellitus was low (1–3 %). Women of reproductive and perimenopausal age showed a trend toward higher five-year overall and disease-free survival rates (2.0–2.04-fold) compared to menopausal patients; however, these differences did not reach statistical significance (p > 0.05). Conclusions. Stage I–II uterine sarcomas are characterized by a predominance of leiomyosarcoma, a high prevalence of metabolic disorders, and a moderate level of comorbidity. Overweight and obesity may have clinical relevance when planning adjuvant therapy. Age-related characteristics may potentially influence prognosis, warranting further investigation. The high prevalence of obesity and metabolic disorders indicates a significant role of endocrine factors in shaping the clinical course of early-stage uterine sarcoma.

ожиріння; цукровий діабет; саркома матки; лейоміосаркома; ендометріальна стромальна саркома; коморбідність

obesity; diabetes mellitus; uterine sarcoma; leiomyosarcoma; endometrial stromal sarcoma; comorbidity

1. Pérez-Fidalgo JA, Ortega E, Ponce J, Redondo A, Sevilla I, Valverde C, et al. Uterine sarcomas: clinical practice guidelines for diagnosis, treatment, and follow-up, by Spanish group for research on sarcomas (GEIS). Ther Adv Med Oncol. 2023 Mar 28;15:17588359231157645. doi: 10.1177/17588359231157645. PMID: 37007636; PMCID: PMC10052607.
2. Denschlag D, Ackermann S, Battista MJ, Cremer W, Egerer G, Fehr M, et al. Sarcoma of the Uterus. Guideline of the DGGG, OEGGG and SGGG (S2k-Level, AWMF Registry No. 015/074, April 2021). Geburtshilfe Frauenheilkd. 2022 Dec 1;82(12):1337-1367. doi: 10.1055/a-1897-5124. PMID: 36467974; PMCID: PMC9715351.
3. Giannini A, Golia DʼAugè T, Bogani G, Laganà AS, Chiantera V, Vizza E, et al. Uterine sarcomas: A critical review of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2023 Aug;287:166-170. doi: 10.1016/j.ejogrb.2023.06.016. Epub 2023 Jun 17. PMID: 37348383.
4. Zhu M, Chen S. Clinical features of uterine sarcomas presen–ting mainly with uterine masses: a retrospective study. BMC Womens Health. 2023 Jul 26;23(1):394. doi: 10.1186/s12905-023-02517-7. PMID: 37496042; PMCID: PMC10373283. 
5. Roy M, Musa F, Taylor SE, Huang M. Uterine Sarcomas: How to Navigate an Ever-Growing List of Subtypes. Am Soc Clin Oncol Educ Book. 2022 Apr;42:1-10. doi: 10.1200/EDBK_350955. PMID: 35471831.
6. Chiang S. Molecular Pathogenesis of Uterine Sarcomas: Mechanisms and Implications for Treatment. Annu Rev Pathol. 2026 Jan;21(1):239-267. doi: 10.1146/annurev-pathmechdis-111523-023434. Epub 2025 Oct 14. PMID: 41086256.
7. Croce S, Devouassoux-Shisheboran M, Pautier P, Ray-Coquard I, Treilleux I, Neuville A, et al. Uterine sarcomas and rare uteri–ne mesenchymal tumors with malignant potential. Diagnostic guidelines of the French Sarcoma Group and the Rare Gynecological Tumors Group. Gynecol Oncol. 2022 Nov;167(2):373-389. doi: 10.1016/j.ygyno.2022.07.031. Epub 2022 Sep 14. PMID: 36114030.
8. Hosh M, Antar S, Nazzal A, Warda M, Gibreel A, Refky B. Uterine Sarcoma: Analysis of 13,089 Cases Based on Surveillance, Epidemiology, and End Results Database. Int J Gynecol Cancer. 2016 Jul;26(6):1098-104. doi: 10.1097/IGC.0000000000000720. PMID: 27177280. 
9. Höhn AK, Brambs CE, Hiller GGR, May D, Schmoec–kel E, Horn LC. 2020 WHO Classification of Female Genital Tumors. Geburtshilfe Frauenheilkd. 2021 Oct;81(10):1145-1153. doi: 10.1055/a-1545-4279. Epub 2021 Oct 6. PMID: 34629493; PMCID: PMC8494521. 
10. Mbatani N, Olawaiye AB, Prat J. Uterine sarcomas. Int J Gynaecol Obstet. 2018 Oct;143(Suppl 2):51-58. doi: 10.1002/ijgo.12613. PMID: 30306577. 
11. Conklin CM, Longacre TA. Endometrial stromal tumors: the new WHO classification. Adv Anat Pathol. 2014 Nov;21(6):383-93. doi: 10.1097/PAP.0000000000000046. PMID: 25299308.
12. Kurokawa M, Gonoi W, Hanaoka S, Kurokawa R, Uehara S, Kato M, et al. High visceral-to-subcutaneous fat area ratio is an unfavorable prognostic indicator in patients with uterine sarcoma. Jpn J Radiol. 2025 Oct;43(10):1670-1677. doi: 10.1007/s11604-025-01812-7. Epub 2025 Jun 12. PMID: 40500581; PMCID: PMC12479680.
13. Ordeanu IM, Busuioc CJ, Văduva CC, Pană RC, Petrescu AM, Văruț RM, et al. Obesity as a Catalyst for Endometrial Hyperplasia and Cancer Progression: A Narrative Review of Epidemiology, Molecular Pathways, and Prevention. Biomedicines. 2025 Oct 25;13(11):2612. doi: 10.3390/biomedicines13112612. PMID: 41301707; PMCID: PMC12649901.
14. Didushko OM, Herych PR, Cherniavska IV, Yatsyshyn RI, Pankiv VI. Influence of the complex treatment of hypothyroidism on the leptin level in patients with primary hypothyroidism. World of Medicine and Biology. 2018;3(65):59-63. doi: 10.26724/2079-8334-2018-3-65-59-63.
15. Pati S, Irfan W, Jameel A, Ahmed S, Shahid RK. Obesity and Cancer: A Current Overview of Epidemiology, Pathogenesis, Outcomes, and Management. Cancers (Basel). 2023 Jan 12;15(2):485. doi: 10.3390/cancers15020485. PMID: 36672434; PMCID: PMC9857053.
16. Park JY, Kim DY, Suh DS, Kim JH, Kim YM, Kim YT, Nam JH. Prognostic factors and treatment outcomes of patients with uterine sarcoma: analysis of 127 patients at a single institution, 1989-2007. J Cancer Res Clin Oncol. 2008 Dec;134(12):1277-87. doi: 10.1007/s00432-008-0422-2. Epub 2008 May 28. PMID: 18506484; PMCID: PMC12161709.
17. Seagle BL, Sobecki-Rausch J, Strohl AE, Shilpi A, Grace A, Shahabi S. Prognosis and treatment of uterine leiomyosarcoma: A National Cancer Database study. Gynecol Oncol. 2017 Apr;145(1):61-70. doi: 10.1016/j.ygyno.2017.02.012. Epub 2017 Mar 15. PMID: 28317559. 
18. Ingram Y, Olujide O, Sheikh N, Robinson A, Ho JH, Syed AA, et al. The Relationship Between Obesity and Cancer: Epi–demiology, Pathophysiology, and the Effect of Obesity Treatment on Cancer. Curr Oncol. 2025 Jun 19;32(6):362. doi: 10.3390/curroncol32060362. PMID: 40558305; PMCID: PMC12192298.
19. Gallagher EJ, LeRoith D. Obesity and Diabetes: The Increased Risk of Cancer and Cancer-Related Mortality. Physiol Rev. 2015 Jul;95(3):727-48. doi: 10.1152/physrev.00030.2014. PMID: 26084689; PMCID: PMC4491542.
20. Renehan AG, Zwahlen M, Egger M. Adiposity and cancer risk: new mechanistic insights from epidemiology. Nat Rev Cancer. 2015 Aug;15(8):484-98. doi: 10.1038/nrc3967. PMID: 26205341.