Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №2, 2026

Вернуться к номеру

Цілі ресусцитації критичного пораненого на догоспітальному етапі перед транспортуванням на вищий рівень надання допомоги в умовах активних бойових дій

Авторы: Демитер І.М. (1), Катрамбоне К.П. (1), Кузів Р.М. (2), Забава Н.Ф. (1), Михайлюк О.М. (1), Михайлюк О.О. (1), Геранін С.В. (1), Сергєєва Л.Н. (3), Селезньов В.С. (1), Откидач Д.О. (1), Більдій А.Ю. (1), Бабенко О.О. (1)
(1) - Благодійна організація «Благодійний фонд МОАС-Україна», м. Київ, Україна
(2) - Військово-медичний клінічний центр Східного регіону, м. Дніпро, Україна
(3) - Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вчасна та якісна медична евакуація покращує виживання пацієнта з бойовою хірургічною травмою. Мета: удосконалити цілі ресусцитації поранених перед евакуацією з медичних закладів догоспітального рівня в умовах активних бойових дій. Матеріали та методи. У ретроспективне дослідження було включено 229 пацієнтів категорії «невідкладні», які були транспортовані з догоспітальних закладів надання медичної допомоги другого рівня до медичних закладів третього рівня. Результати. Cеред евакуйованих із травмою 96,5 % становили пацієнти з бойовою хірургічною травмою (n = 216). За обсягом травматизації 93 % пацієнтів характеризувалися як ті, що мають значну травму, з оцінкою за шкалою NISS > 25 балів. У 70 % (n = 151) випадків поранення призвели до геморагічного шоку й виникнення потреби в проведенні гемотрансфузії. Однак у 29 % (n = 44) випадків після проведення належної замісної терапії була потреба в застосуванні вазоактивних препаратів. Перед транспортуванням критичних поранених проводилась оцінка ресусцитації за основними параметрами, як-от: частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний артеріальний тиск (САТ), насичення крові киснем (SaO2), рівень гемоглобіну і діурез. У 86 пацієнтів перед початком евакуації з ROLE 2 до ROLE 3 визначено відхилення від цілей ресусцитації. Відхилення за трьома критеріями відзначалось у 2 поранених (2,3 %), за двома критеріями — у 19 поранених (22 %) і за одним критерієм — у решти (75,7 %). Під час переміщення тривала інтенсивна терапія, у результаті після евакуації ЧСС становила 114 (105; 120) уд/хв, медіана показника знизилася на 12 (p = 0,01). А величина САТ збільшилась у середньому на 10,5 мм рт.ст. після транспортування серед пацієнтів з порушеннями за даним критерієм (p > 0,05). Висновки. ЧСС 50–120 уд/хв, САТ > 90 мм рт.ст. (середній артеріальний тиск > 60 мм рт.ст.), а в пацієнтів із черепно-мозковою травмою — понад 110 мм рт ст., SaO2 > 92 %, необхідний FiO2 < 50 %, температура тіла > 35 °C, діурез > 50 мл/год, гемоглобін > 80 г/л, діаметр нижньої порожнистої вени 15–21 мм — оптимальні цілі ресусцитації при транспортуванні критичного пораненого з ROLE 1/2 до ROLE 3. У перспективі дослідження — створення алгоритмів ведення поранених під час транспортування залежно від комбінацій відхилень показників ресусцитації.

Background. Timely and high-quality medical evacuation improves the survival of a patient with combat surgical trauma. Objective: to improve the goals of resuscitation of the wounded people before evacuation from pre-hospital medical facilities under active combat conditions. Materials and ­methods. The retrospective study included 229 emergency patients who were transported from prehospital secondary care to tertiary care medical facilities. Results. Among the evacuees with trauma, 96.5 % had combat surgical trauma (n = 216). In terms of the extent of traumatization, 93 % of patients were characterized as those having severe trauma, with a New Injury Severity Score of > 25 points. Moreover, in 70 % (n = 151) of the cases, the injuries resulted in hemorrhagic shock and the need for blood transfusion. However, in 29 % (n = 44) of the cases, after appropriate replacement therapy, there was a need to use vasoactive drugs. Before transporting critically injured patients, we assessed resuscitation by the main parameters: heart rate (HR), systolic blood pressure (SBP), oxygen saturation (SaO2), hemoglobin level, and urine output. Deviations from resuscitation goals were identified in 86 patients before the start of evacuation from Role 2 to Role 3. Deviations according to three criteria were observed in 2 wounded (2.3 %), according to two criteria — in 19 wounded (22 %), and according to one criterion — in the other (75.7 %). During evacuation, we continued intensive care; as a result, after evacuation, HR was 114 (105; 120) bpm, the median value decreased by 12 (p = 0.01). And SBP increased by an average of 10.5 mmHg after transportation among patients with a violation according to this criterion (p > 0.05). Conclusions. HR 50–120 bpm, SBP > 90 mmHg (mean blood pressure > 60 mmHg), in patients with traumatic brain injury — above 110 mmHg, SaO2 > 92 %, required FiO2 < 50 %, temperature > 35 °C, urine output > 50 ml/h, hemoglobin > 80 g/l, diameter of vena cava inferior 15–21 mm are optimal resuscitation goals when transporting a critically injured person from Role 1/2 to Role 3. In the future, the study aims to develop algorithms for the management of injured patients during evacuation depending on combinations of deviations in resuscitation parameters.


Ключевые слова

бойова травма; догоспітальний етап; цілі ресусцитації

combat trauma; prehospital stage; resuscitation goals


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Fogel I, Balziano S, Tunik M, Prat D, Barzilay R, Greenstein N. Efficient evacuation — enhanced survival: Insights from Gaza conflict trauma care. J Trauma Acute Care Surg. 2025 May;98(5):798-805. doi: 10.1097/TA.0000000000004531.
2. Powell EK, Betzold R, Hardin RD, Biberston J, Hathaway E, Tripp MS, et al. The incidence, outcome, and treatment of advanced organ failure and support after trauma: A review with implications for future large-scale combat operations. J Trauma Acute Care Surg. 2025 Aug;99(3S):S133-S142. doi: 10.1097/TA.0000000000004685.
3. Кучин Ю.Л., Слободянюк A.Т. Стратегічна медична евакуація тяжкопоранених в Україні: досвід та виклики війни. Біль, знеболення та інтенсивна терапія. 2025;110(1):24-30. https://jpaic.aaukr.org/article/view/325979.
4. Lavoie A, Moore L, Lesage N, Liberman M, Sampalis JS. The New Injury Severity Score: a more accurate predictor of in-hospital mortality than the Injury Severity Score. J Trauma. 2004 Jun;56(6):1312-20. doi: 10.1097/01.ta.0000131250.31065.71.
5. Walrath BD, Harper SA, Reno JL, Tobin JM, Davids N, Kharod C, et al. Interfacility transport of patients in the combat zone. Clinical Practice Guideline (CPG ID: 27). Joint Trauma System (JTS). 2018 Apr 24.
6. Хорошун E.M. Рідинна реанімація при невідкладних станах, які виникають під час бойових пошкоджень: методичні рекомендації. Харків, 2022. 56 с.
7. Про затвердження Обсягів надання медичної допомоги на догоспітальному етапі, які надаються під час ведення воєнних (бойових) дій та підготовки сил безпеки і сил оборони до застосування за призначенням: Наказ Міністерства оборони України № 598 від 03.09.2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1359-24#Text. 
8. Lau YH, See KC. Point-of-care ultrasound for critically-ill patients: A mini-review of key diagnostic features and protocols. World J Crit Care Med. 2022 Mar 9;11(2):70-84. doi: 10.5492/wjccm.v11.i2.70.
9. Lee CW, Kory PD, Arntfield RT. Development of a fluid resuscitation protocol using inferior vena cava and lung ultrasound. J Crit Care. 2016 Feb;31(1):96-100. doi: 10.1016/j.jcrc.2015.09.016.
10. Cecconi M, De Backer D, Antonelli M, Beale R, Bakker J, Hofer C, et al; Task Force of the European Society of Intensive Care Medicine. Consensus on circulatory shock and hemodynamic monito–ring. Intensive Care Med. 2014 Dec;40(12):1795-815. doi: 10.1007/s00134-014-3525-z.
11. Intensive Care Society. Guidance on the transfer of the critically ill adult. London: Intensive Care Society; 2019. https://ics.ac.uk/guidance.html.
12. Mellin-Olsen J, Staender S, Whitaker DK, Smith AF. The Helsinki Declaration on Patient Safety in Anaesthesiology. Eur J Anaesthesiol. 2010 Jul;27(7):592-7. doi: 10.1097/EJA.0b013e32833b11.1097/EJA.0b013e32833b1adf.

Вернуться к номеру