Журнал "Гастроэнтерология" Том 60, №1, 2026

Синдром подразненого кишечника (СПК) є одним із найпоширеніших розладів кишково-мозкової взаємодії, що характеризується абдомінальним болем та змінами частоти або форми випорожнень. Значна поширеність тривожних і депресивних розладів серед пацієнтів із СПК підкреслює ключову роль осі «кишечник — мозок» у патогенезі захворювання, однак рекомендації із застосування центральних нейромодуляторів у комплексному лікуванні цієї патології є недостатньо поширеними. В умовах воєнного часу в Україні розуміння механізмів впливу нейромодуляторів на різні прояви СПК та коректне застосування цих препаратів є надзвичайно важливими для практикуючих лікарів, незалежно від ланки допомоги. Мета цього огляду — узагальнити сучасні дані щодо фармакології центральних нейромодуляторів та їх впливу на функцію шлунково-кишкового тракту; розглянути основні механізми їх впливу, можливі побічні ефекти та принципи індивідуалізованого вибору препарату залежно від домінуючих симптомів у пацієнтів з СПК. Проведено огляд сучасних публікацій щодо патогенезу СПК та механізмів впливу нейромодуляторів на його прояви, практики їх використання у лікуванні СПК та хронічного абдомінального болю. Розглянуто 43 публікації з 1994 по 2024 рік. Центральні нейромодулятори мають комплексний механізм дії. Вибір центрального нейромодулятора для лікування СПК залежить від його фармакологічних властивостей і переважаючих симптомів. Першою лінією терапії для менеджменту болю при СПК є трициклічні антидепресанти, тоді як інгібітори зворотного захоплення серотоніну варто призначати у разі переважання тривожних симптомів. При виборі нейромодулятора необхідно врахувати домінуючий характер кишкових розладів: різні групи препаратів здатні допомагати при запорах, але спричиняти діарею або ж мати зворотний ефект. Клінічний ефект може спостерігатися через 6–8 тижнів, але для запобігання рецидиву зазвичай потрібне довготривале лікування (6–12 місяців) після відповіді на терапію. Терапія підсилення може бути корисною, якщо ефект від першого препарату недостатній або супроводжується побічними ефектами. Підсилюючим чинником може бути атиповий антипсихотик або поведінкова терапія, спрямована на вісь «кишечник — мозок». У разі припинення застосування центральних нейромодуляторів дозу слід поступово знижувати впродовж 4 тижнів, а іноді й протягом тривалішого періоду у разі появи симптомів відміни. Таким чином, терапія нейромодуляторами є ефективним компонентом багатофакторного лікування СПК та інших розладів кишково-мозкової взаємодії. Раціональний підхід до вибору препарату з урахуванням домінуючих симптомів, психічної коморбідності та профілю безпеки дозволяє підвищити клінічну ефективність і поліпшити якість життя пацієнтів.

Irritable bowel syndrome (IBS) is one of the most common disorders of the gut-brain interaction characterized by abdominal pain and changes in the frequency or form of bowel movements. The high prevalence of anxiety and depressive disorders among patients with IBS emphasizes the key role of the gut-brain axis in the pathogenesis of the disease, however, recommendations for the use of central neuromodulators in the comprehensive treatment of this condition are not widespread enough. In wartime conditions in Ukraine, understanding the mechanisms by which neuromodulators influence various manifestations of IBS and correct use of these drugs are extremely important for practicing physicians, regardless of the level of care. The purpose of this review is to summarize current data on the pharmacology of central neuromodulators and their effect on gastrointestinal function; to examine the main mechanisms of their action, possible side effects and principles of individualized drug selection depending on the predominant symptoms in patients with IBS. A review of modern publications on the pathogenesis of IBS and the mechanisms by which neuromodulators influence its manifestations, the practice of their use in the treatment of IBS and chronic abdomi­nal pain was conducted. In total, 43 publications from 1994 to 2024 were reviewed. Central neuromodulators have a complex mechanism of action. The choice of a central neuromodulator for the treatment of IBS depends on its pharmacological properties and main symptoms. The first line of therapy for pain management in IBS is tricyclic antidepressants, while serotonin reuptake inhibitors should be prescribed in case of predominance of anxiety symptoms. When selecting a neuromodulator, it is necessary to take into account the dominant nature of intestinal disorders: different groups of drugs can help with constipation, but cause diarrhea or have the opposite effect. Clinical response may be seen within 6–8 weeks, but long-term treatment (6–12 months) is usually required to prevent relapse after response to therapy. Augmentation therapy may be useful if the first drug is insufficient or associated with side effects. Augmenting strategies may include an atypical antipsychotic or behavioral therapy targeting the gut-brain axis. When central neuromodulators are discontinued, the dose should be gradually tapered over 4 weeks, and sometimes longer if withdrawal symptoms occur. Thus, neuromodulator therapy is an effective component of a multifactorial treatment for IBS and other disorders of the gut-brain interaction. A rational approach to drug selection based on the predominant symptoms, psychiatric comorbi­dity, and safety profile can improve clinical efficacy and quality of life.

синдром подразненого кишечника; вісь «кишечник — мозок»; трициклічні антидепресанти; селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну; гастропсихологія

irritable bowel syndrome; gut-brain axis; tricyclic antidepressants; selective serotonin reuptake inhibitors; gastropsychology

1. Drossman DA, Tack J. Rome Foundation clinical diagnostic criteria for disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2022;162(3):675-679.
2. Mearin F, Lacy BE, Chang L, et al. Bowel disorders. Gastroenterology. 2016;150(6):1393-1407.e5.
3. Drossman DA. Functional gastrointestinal disorders: History, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016;150(6):1262-1279.e2.
4. Trindade IA, Hreinsson JP, Melchior C, et al. Global prevalence of psychological distress and comorbidity with disorders of gut-brain interactions. Am J Gastroenterol. 2024;119(1):165-175.
5. Hu Z, Li M, Yao L, et al. The level and prevalence of depression and anxiety among patients with different subtypes of irritable bowel syndrome. BMC Gastroenterol. 2021;21(1):23.
6. Drossman DA, Tack J, Ford AC, et al. Neuromodulators for functional gastrointestinal disorders. Gastroenterology. 2018;154(4):1140-1171.e1.
7. Törnblom H, Drossman DA. Psychotropics, antidepressants, and visceral analgesics in functional gastrointestinal disorders. Curr Gastroenterol Rep. 2018;20(12):58.
8. Bustos-Fernández LM, Hanna-Jairala I. Brain gut microbiota axis. Rev Gastroenterol Peru. 2022;42(2):106-116.
9. Törnblom H, Drossman DA. Centrally targeted pharmacotherapy for chronic abdominal pain. Handb Exp Pharmacol. 2017;239:417-440.
10. Dou Z, Su N, Zhou Z, et al. Modulation of visceral pain by brain nuclei and brain circuits. Front Neurosci. 2023;17:1243232.
11. Dinan TG, Cryan JF. The microbiome-gut-brain axis in health and disease. Gastroenterol Clin North Am. 2017;46(1):77-89.
12. Jiang H, Ling Z, Zhang Y, et al. Altered fecal microbiota composition in major depressive disorder. Brain Behav Immun. 2015;48:186-194.
13. Naseribafrouei A, Hestad K, Avershina E, et al. Correlation between the human fecal microbiota and depression. Neurogastroenterol Motil. 2014;26(8):1155-1162.
14. Rukavishnikov G, Leonova L, Kasyanov E, et al. Antimicrobial activity of antidepressants on gut microbiota. Front Behav Neurosci. 2023;17:1132127.
15. Tougas G. The autonomic nervous system in functional bowel disorders. Gut. 2000;47(Suppl 4):iv78-80.
16. Aggarwal A, Cutts TF, Abell TL, et al. Autonomic nervous system abnormalities in IBS. Gastroenterology. 1994;106(4):945-950.
17. DiBaise JK, Harris LA, Goodman B. Postural tachycardia syndrome (POTS) and the GI tract. Am J Gastroenterol. 2018;113(10):1458-1467.
18. Sobin WH, Heinrich TW, Drossman DA. Central neuromodulators for functional GI disorders. Am J Gastroenterol. 2017;112(5):693-702.
19. Malberg JE, Duman RS. Cell proliferation in adult hippocampus is decreased by inescapable stress: reversal by fluoxetine treatment. Neuropsychopharmacology. 2003 Sep;28(9):1562-1571. doi: 10.1038/sj.npp.1300234.
20. Brunoni AR, Lopes M, Fregni F. A systematic review and meta-analysis of clinical studies on major depression and BDNF levels: implications for the role of neuroplasticity in depression. Int J Neuropsychopharmacol. 2008 Dec;11(8):1169-1180. doi: 10.1017/S1461145708009309.
21. Esalatmanesh S, Kashani L, Akhondzadeh S. Effects of Antidepressant Medication on Brain-derived Neurotrophic Factor Concentration and Neuroplasticity in Depression: A Review of Preclinical and Clinical Studies. Avicenna J Med Biotechnol. 2023 Jul-Sep;15(3):129-138. doi: 10.18502/ajmb.v15i3.12921.
22. Hansen R, Gaynes B, Thieda P, et al. Meta-analysis of major depressive disorder relapse and recurrence with second-generation antidepressants. Psychiatr Serv. 2008 Oct;59(10):1121-1130. doi: 10.1176/ps.2008.59.10.1121.
23. Fadgyas Stanculete M, Dumitrascu DL, Drossman D. Neuromodulators in the Brain-Gut Axis: their Role in the Therapy of the Irritable Bowel Syndrome. J Gastrointestin Liver Dis. 2021 Nov 23;30(4):517-525. doi: 10.15403/jgld-4090.
24. Pillinger T, Howes OD, Correll CU, et al. Antidepressant and antipsychotic side-effects and personalised prescribing: a systematic review and digital tool development. Lancet Psychiatry. 2023 Nov;10(11):860-876. doi: 10.1016/S2215-0366(23)00262-6.
25. Brennan BP, Fogarty KV, Roberts JL, Reynolds KA, Pope HG Jr, Hudson JI. Duloxetine in the treatment of irritable bowel syndrome: an open-label pilot study. Hum Psychopharmacol. 2009 Jul;24(5):423-428. doi: 10.1002/hup.1038.
26. Salehian R, Mokhtare M, Ghanbari Jolfaei A, Noorian R. Investigation the Effectiveness of Duloxetine in Quality of Life and Symptoms of Patients with Irritable Bowel Syndrome. Adv Biomed Res. 2021 Jun 28;10:14. doi: 10.4103/abr.abr_247_20.
27. Tack J, Ly HG, Carbone F, et al. Efficacy of Mirtazapine in Patients With Functional Dyspepsia and Weight Loss. Clin Gastroenterol Hepatol. 2016 Mar;14(3):385-392.e4. doi: 10.1016/j.cgh.2015.09.043.
28. Decoutere L, De Winter S, Vander Weyden L, et al. A venlafaxine and mirtazapine-induced serotonin syndrome confirmed by de- and re-challenge. Int J Clin Pharm. 2012 Oct;34(5):686-688. doi: 10.1007/s11096-012-9666-7.
29. Marks DM, Park MH, Ham BJ, et al. Paroxetine: safety and tolerability issues. Expert Opin Drug Saf. 2008 Nov;7(6):783-794. doi: 10.1517/14740330802423168.
30. Kudlow PA, McIntyre RS, Lam RW. Early switching strategies in antidepressant non-responders: current evidence and future research directions. CNS Drugs. 2014 Jul;28(7):601-9. doi: 10.1007/s40263-014-0171-5.
31. Gubska OYu, Alekseeva VV, Dudko OV, Kuzminets AA, Bozhytska OM, Maftychuk BR. A systematic review of studies on the effectiveness of biosuggestive therapy in the correction of psychosomatic disorders: focus on disorders of the gut-brain interaction. Gastroentero–logy (Ukraine). 2023;57(4):242-251. Ukrainian. doi: 10.22141/2308-2097.57.4.2023.575.
32. Carvalho AF, Sharma MS, Brunoni AR, Vieta E, Fava GA. The Safety, Tolerability and Risks Associated with the Use of Newer Generation Antidepressant Drugs: A Critical Review of the Literature. Psychother Psychosom. 2016;85(5):270-288. doi: 10.1159/000447034.
33. Riediger C, Schuster T, Barlinn K, Maier S, Weitz J, Siepmann T. Adverse Effects of Antidepressants for Chronic Pain: A Systematic Review and Meta-analysis. Front Neurol. 2017 Jul 14;8:307. doi: 10.3389/fneur.2017.00307.
34. Beach SR, Kostis WJ, Celano CM, et al. Meta-analysis of selective serotonin reuptake inhibitor-associated QTc prolongation. J Clin Psychiatry. 2014 May;75(5):e441-449. doi: 10.4088/JCP.13r08672.
35. Feighner JP. Cardiovascular safety in depressed patients: focus on venlafaxine. J Clin Psychiatry. 1995 Dec;56(12):574-579.
36. Thase ME, Tran PV, Wiltse C, Pangallo BA, Mallinckrodt C, Detke MJ. Cardiovascular profile of duloxetine, a dual reuptake inhi–bitor of serotonin and norepinephrine. J Clin Psychopharmacol. 2005 Apr;25(2):132-140. doi: 10.1097/01.jcp.0000155815.44338.95.
37. Darowski A, Chambers SA, Chambers DJ. Antidepressants and falls in the elderly. Drugs Aging. 2009;26(5):381-394. doi: 10.2165/00002512-200926050-00002.
38. Khawaja IS, Feinstein RE. Cardiovascular effects of selective serotonin reuptake inhibitors and other novel antidepressants. Heart Dis. 2003 Mar-Apr;5(2):153-160. doi: 10.1097/01.hdx.0000061695.97215.64.
39. Etchegoyen CV, Keller GA, Mrad S, Cheng S, Di Girolamo G. Drug-induced QT Interval Prolongation in the Intensive Care Unit. Curr Clin Pharmacol. 2017;12(4):210-222. doi: 10.2174/1574884713666180223123947.
40. Salvi V, Barone-Adesi F, D’Ambrosio V, Albert U, Maina G. High H1-affinity antidepressants and risk of metabolic syndrome in bipolar disorder. Psychopharmacology (Berl). 2016 Jan;233(1):49-56. doi: 10.1007/s00213-015-4085-9.
41. Ghusn W, Bouchard C, Frye MA, Acosta A. Weight-centric treatment of depression and chronic pain. Obes Pillars. 2022 Jun 23;3:100025. doi: 10.1016/j.obpill.2022.100025.
42. Berken GH, Weinstein DO, Stern WC. Weight gain. A side-effect of tricyclic antidepressants. J Affect Disord. 1984 Oct;7(2):133-138. doi: 10.1016/0165-0327(84)90031-4.
43. Barton BB, Segger F, Fischer K, Obermeier M, Musil R. Update on weight-gain caused by antipsychotics: a systematic review and meta-analysis. Expert Opin Drug Saf. 2020 Mar;19(3):295-314. doi: 10.1080/14740338.2020.1713091.
44. Uguz F, Sahingoz M, Gungor B, Aksoy F, Askin R. Weight gain and associated factors in patients using newer antidepressant drugs. Gen Hosp Psychiatry. 2015 Jan-Feb;37(1):46-48. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2014.10.011.
45. Thiwan S, Drossman DA, Morris CB, et al. Not all side effects associated with tricyclic antidepressant therapy are true side effects. Clin Gastroenterol Hepatol. 2009 Apr;7(4):446-451. doi: 10.1016/j.cgh.2008.11.014.
46. Fornaro M, Cattaneo CI, De Berardis D, Ressico FV, Martinotti G, Vieta E. Antidepressant discontinuation syndrome: A state-of-the-art clinical review. Eur Neuropsychopharmacol. 2023 Jan;66:1-10. doi: 10.1016/j.euroneuro.2022.10.005.