Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный эндокринологический журнал Том 22, №3, 2026

Вернуться к номеру

Ожиріння в реальній клінічній практиці: десятирічний ретроспективний аналіз ступеня, віку, статі та маршрутів пацієнтів

Ожиріння в реальній клінічній практиці: десятирічний ретроспективний аналіз ступеня, віку, статі та маршрутів пацієнтів

Авторы: Непорада В.Г. (1), Величко В.І. (2), Гавриченко Д.Г. (2), Лагода Д.О. (2), Русаков В.В. (1, 3)
(1) - Медичний дім «Odrex», м. Одеса, Україна
(2) - Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(3) - Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Ожиріння є однією з провідних медико-соціальних проблем сучасності, поширеність якої невпинно зростає у всьому світі. Надлишкова маса тіла та ожиріння асоціюються з підвищеним ризиком серцево-судинних, ендокринних та метаболічних захворювань, зниженням якості життя та значними економічними втратами. В Україні епідеміологічні дані щодо ожиріння обмежені, а результати реальної клінічної практики вивчені недостатньо. Мета: описати епідеміологічний профіль пацієнтів із надлишковою масою тіла та ожирінням у реальній клінічній практиці за 2016–2025 роки, оцінити віково-статеві відмінності розподілу ступенів індексу маси тіла (ІМТ) та проаналізувати маршрути направлення пацієнтів до лікарів-спеціалістів. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове спостережне дослідження з аналізом 8760 електронних медичних карт пацієнтів віком від 5 до 83 років, які перебували на лікуванні у період 2016–2025 років. Оцінювали демографічні показники, значення ІМТ, категорії ожиріння та напрямки направлення до спеціалістів. Статистичний аналіз виконували з використанням описових та порівняльних методів. Результати. Переважну частку пацієнтів становили особи віком 18–45 років (55,0 %). Жінки домінували у загальній вибірці (67,9 %), тоді як у чоловіків відносно частіше спостерігалися тяжкі форми ожиріння. Крайні форми ожиріння (ІМТ ≥ 40 кг/м2) виявлено у 15,3 % пацієнтів, при цьому їх частка вірогідно зростала протягом періоду спостереження. Найчастіше пацієнти направлялися до ендокринолога (56,1 %), що асоціювалося з вищими категоріями ІМТ. Висновки. Отримані результати свідчать про значну поширеність ожиріння серед осіб працездатного віку та зростання частки тяжких форм у реальній клінічній практиці. Це підкреслює необхідність раннього виявлення, мультидисциплінарного підходу та подальших досліджень ожиріння в Україні.

Background. Obesity is one of the leading public health challenges now, with a steadily increasing prevalence worldwide. Excess body weight and obesity are associated with a higher risk of cardiovascular, endocrine, and metabolic diseases, reduced quality of life, and substantial economic burden. In Ukraine, epidemiological data on obesity are limited, and evidence derived from real-world clinical practice remains insufficient. Aim of the study was to describe the epidemiological profile of patients with overweight and obesity in real-world clinical practice during 2016–2025, to assess age- and sex-related differences in body mass index (BMI) categories, and to analyze patient referral pathways to medical specialists. Materials and methods. A retrospective, single-center observational study was conducted using data from 8,760 electronic medical records of patients aged 5 to 83 years who received medical care between 2016 and 2025. Demographic characteristics, BMI, obesity categories, and patterns of referral to specialists were analyzed. Descriptive and comparative statistical methods were applied. Results. Most patients were of working age (18–45 years), accoun­ting for 55.0 % of the study population. Women predominated in the overall cohort (67.9 %), while men more frequently exhibited severe obesity. Extreme forms of obesity (BMI ≥ 40 kg/m2) were identified in 15.3 % of patients, with a significant increase in their proportion over the observation period. Referral to an endocrinolo­gist was the most common pathway (56.1 %) and was significantly associated with higher BMI categories. Conclusions. The findings demonstrate a high prevalence of obesity among individuals of working age and an increase in severe obesity in real-world clinical practice. These results highlight the need for early detection, multidisciplinary mana­gement strategies, and further research on obesity in the Ukrainian population.


Ключевые слова

ожиріння; надлишкова маса тіла; індекс маси тіла; реальна клінічна практика; епідеміологія; тяжке ожиріння; маршрути пацієнтів

obesity; overweight; body mass index; real-world clinical practice; epidemiology; severe obesity; patient referral pathways

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.22.3.2026.1711

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. World Health Organization (WHO). One in eight people are now living with obesity. Available from: https://www.who.int/news/item/01-03-2024-one-in-eight-people-are-now-living-with-obesity. Accessed: March 24, 2025.
  2. Westbury S, Oyebode O, van Rens T, Barber TM. Obesity Stigma: Causes, Consequences, and Potential Solutions. Curr Obes Rep. 2023 Mar;12(1):10-23. doi: 10.1007/s13679-023-00495-3.
  3. Chang Chusan YA, Eneli I, Hennessy E, Pronk NP, Economos CD. Next Steps in Efforts to Address the Obesity Epidemic. Annu Rev Public Health. 2025 Apr;46(1):171-191. doi: 10.1146/annurev-publhealth-060922-044108.
  4. Roomy MA, Hussain K, Behbehani HM, et al. Therapeutic advances in obesity management: an overview of the therapeutic interventions. Front Endocrinol (Lausanne). 2024 Apr 23;15:1364503. doi: 10.3389/fendo.2024.1364503.
  5. Ford ND, Patel SA, Narayan KM. Obesity in Low- and Middle-Income Countries: Burden, Drivers, and Emerging Challenges. Annu Rev Public Health. 2017 Mar 20;38:145-164. doi: 10.1146/annurev-publhealth-031816-044604.
  6. Boutari C, Mantzoros CS. A 2022 update on the epidemiology of obesity and a call to action: as its twin COVID-19 pandemic appears to be receding, the obesity and dysmetabolism pandemic continues to rage on. Metabolism. 2022 Aug;133:155217. doi: 10.1016/j.metabol.2022.155217.
  7. GBD 2021 Adolescent BMI Collaborators. Global, regional, and national prevalence of child and adolescent overweight and obesity, 1990-2021, with forecasts to 2050: a forecasting study for the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet. 2025 Mar 8;405(10481):785-812. doi: 10.1016/S0140-6736(25)00397-6.
  8. World Obesity Federation (WOF). Global Obesity Observatory: Ukraine data. Available from: https://data.worldobesity.org/​#UA|1|A|F. Accessed: March 24, 2025.
  9. Manore MM, Larson-Meyer DE, Lindsay AR, Hongu N, Houtkooper L. Dynamic Energy Balance: An Integrated Framework for Discussing Diet and Physical Activity in Obesity Prevention-Is it More than Eating Less and Exercising More? Nutrients. 2017 Aug 19;9(8):905. doi: 10.3390/nu9080905.
  10. Torres-Carot V, Suárez-González A, Lobato-Foulques C. The energy balance hypothesis of obesity: do the laws of thermodynamics explain excessive adiposity? Eur J Clin Nutr. 2022 Oct;76(10):1374-1379. doi: 10.1038/s41430-021-01064-4.
  11. Polyzou EA, Polyzos SA. Outdoor environment and obesity: a review of current evidence. Metab Open. 2024 Dec;24:100331. doi: 10.1016/j.metop.2024.100331.
  12. Jackson SE, Llewellyn CH, Smith L. The obesity epide–mic — Nature via nurture: A narrative review of high-income countries. SAGE Open Med. 2020 Apr 28;8:2050312120918265. doi: 10.1177/2050312120918265.
  13. Gasmi A, Noor S, Menzel A, Doşa A, Pivina L, Bjørklund G. Obesity and Insulin Resistance: Associations with Chronic Inflammation, Genetic and Epigenetic Factors. Curr Med Chem. 2021;28(4):800-826. doi: 10.2174/0929867327666200824112056.
  14. Lin X, Li H. Obesity: Epidemiology, Pathophysiology, and Therapeutics. Front Endocrinol (Lausanne). 2021 Sep 6;12:706978. doi: 10.3389/fendo.2021.706978.
  15. Autret K, Bekelman TA. Socioeconomic Status and Obesity. J Endocr Soc. 2024 Oct 7;8(11):bvae176. doi: 10.1210/jendso/bvae176.
  16. Hill D, Conner M, Clancy F, et al. Stress and eating behaviours in healthy adults: a systematic review and meta-analysis. Health Psychol Rev. 2022 Jun;16(2):280-304. doi: 10.1080/17437199.2021.1923406.
  17. Lopes Cortes M, Andrade Louzado J, Galvão Oliveira M, et al. Unhealthy Food and Psychological Stress: The Association between Ultra-Processed Food Consumption and Perceived Stress in Working-Class Young Adults. Int J Environ Res Public Health. 2021 Apr 7;18(8):3863. doi: 10.3390/ijerph18083863.
  18. Mykychak IV, Zinych OV, Kovalchuk AV, et al.; Ministry of Health of Ukraine; State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine. Adult obesity: evidence-based clinical guidelines. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2023. 108 p. Ukrainian.
  19. Mykychak IV, Chajchenko TV, Anoprijenko OV, et al.; Ministry of Health of Ukraine; State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine. Childhood obesity: evidence-based clinical guidelines. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2022. 131 p. Ukrainian.
  20. Blüher M. Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nat Rev Endocrinol. 2019 May;15(5):288-298. doi: 10.1038/s41574-019-0176-8.
  21. Afshin A, Forouzanfar MH, Reitsma MB, et al.; GBD 2015 Obesity Collaborators. Health Effects of Overweight and Obesity in 195 Countries over 25 Years. N Engl J Med. 2017 Jul 6;377(1):13-27. doi: 10.1056/NEJMoa1614362.
  22. Liu J, Fang Z, Lu Q, Wang Y, Zhang L. Projecting Global Trends and Inequalities in Adult Overweight and Obesity, 2023-2040: Findings From the NCD-RisC Database. Obesity (Silver Spring). 2025 Oct;33(10):1955-1967. doi: 10.1002/oby.24358.
  23. Phelps N, Singleton R, Zhou B, et al.; NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in underweight and obesity from 1990 to 2022: a pooled analysis of 3663 population-representative studies with 222 million children, adolescents, and adults. Lancet. 2024 Mar 16;403(10431):1027-1050. doi: 10.1016/S0140-6736(23)02750-2.
  24. Kim H, Kim SE, Sung MK. Sex and Gender Differences in Obesity: Biological, Sociocultural, and Clinical Perspectives. World J Mens Health. 2025 Oct;43(4):758-772. doi: 10.5534/wjmh.250126.
  25. Audureau E, Pouchot J, Coste J. Gender-Related Differential Effects of Obesity on Health-Related Quality of Life via Obesity-Related Comorbidities: A Mediation Analysis of a French Nationwide Survey. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2016 May;9(3):246-256. doi: 10.1161/CIRCOUTCOMES.115.002127.
  26. Hales CM, Carroll MD, Fryar CD, Ogden CL. Prevalence of Obesity and Severe Obesity Among Adults: United States, 2017-2018. NCHS Data Brief. 2020 Feb;(360):1-8.
  27. Meloni A, Cadeddu C, Cugusi L, et al. Gender Differences and Cardiometabolic Risk: The Importance of the Risk Factors. Int J Mol Sci. 2023 Jan 13;24(2):1588. doi: 10.3390/ijms24021588.
  28. Campesi I, Ruoppolo M, Franconi F, Caterino M, Costanzo M. Sex-Gender-Based Differences in Metabolic Diseases. Handb Exp Pharmacol. 2023;282:241-257. doi: 10.1007/164_2023_683.
  29. Hruby A, Hu FB. The Epidemiology of Obesity: A Big Picture. Pharmacoeconomics. 2015 Jul;33(7):673-689. doi: 10.1007/s40273-014-0243-x.
  30. Celletti F, Chaumont C, Johnsen JT, et al. From endorsement of the WHO Acceleration Plan to Stop Obesity to national implementation: country progress on health system preparedness to scale up a comprehensive obesity chronic care programme. Lancet Glob Health. 2026 Apr;14(4):e653-e662. doi: 10.1016/S2214-109X(25)00496-6.

Вернуться к номеру