Международный эндокринологический журнал Том 22, №3, 2026

У статті висвітлено ендокринні аспекти фармакотерапії хронічної серцевої недостатності та показано, чому метаболічна рівновага є необхідною умовою ефективного лікування. Комплекс нейрогуморальних і гормональних зрушень при серцевій недостатності охоплює інсулінорезистентність, дисрегуляцію ренін-ангіотензинової системи та системи натрійуретичних пептидів, аномальну симпатичну активність, порушення тиреоїдного статусу та прояви гіпогонадизму. За цих умов переносимість і ефективність кардіотропних засобів залежать не лише від гемодинаміки, а й від впливу терапії на глікемічний профіль, водно-електролітний баланс, ниркову функцію та системне запалення. Окрему увагу приділено клінічній ситуації поєднання серцевої недостатності з цукровим діабетом, коли вибір дози, режиму призначення та темпу титрування препаратів потребує паралельної оцінки ризику гіперглікемії, а також імовірності прогресування ниркової дисфункції. Показано, що нейрогуморальна блокада здатна не лише поліпшувати прогноз, а й сприяти збереженню метаболічної рівноваги, тоді як діуретична терапія з недостатнім контролем відповіді може провокувати коливання глікемії через гіповолемію, активацію стресових механізмів і нестабільні рівні калію. Розглянуто метаболічні наслідки застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та блокаторів рецепторів ангіотензину, комбінованого інгібування неприлізину з блокадою рецепторів ангіотензину, антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів, а також роль калійзв’язувальних засобів у підтриманні повноцінної нейрогуморальної терапії без небезпечної гіперкаліємії. Висвітлено місце інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу як класу, що поєднує кардіологічну та ендокринну користь і водночас потребує клінічно виваженої тактики тимчасового припинення в гострих станах з огляду на ризик еуглікемічного кетоацидозу. Зроблено акцент на тому, що інтеграція глікемічних цілей у загальнолікарську тактику ведення серцевої недостатності є обов’язковою, оскільки майже будь-яке втручання в натрійурез, каліємію, периферичну перфузію та нирковий кровообіг має гормонально опосередковані наслідки. Практичним результатом такого підходу є персоналізоване планування лікування з регулярним моніторингом глюкози, електролітів, функції нирок і тиреоїдного статусу, що дає змогу реалізувати прогностичні переваги сучасної терапії та зменшити частоту декомпенсацій.

This article addresses the endocrine dimensions of pharmacotherapy in chronic heart failure and explains why metabolic homeostasis is a prerequisite for effective treatment. The spectrum of neurohumoral and hormonal disturbances in heart failure includes insulin resistance, dysregulation of the renin-angiotensin system and the natriuretic peptide system, abnormal sympathetic activation, thyroid dysfunction, and manifestations of hypogona­dism. In this setting, the tolerability and effectiveness of cardiotropic therapy depend not only on haemodynamic status but also on the effects of treatment on the glycaemic profile, fluid and electrolyte balance, renal function, and systemic inflammation. Particular attention is paid to the clinical scenario of coexisting heart failure and diabetes mellitus, in which the choice of dose, dosing regimen, and titration pace requires concurrent appraisal of hyperglycaemia risk as well as the likelihood of progressive renal dysfunction. We highlight that neurohumoral blockade can improve prognosis while also supporting metabolic stability, whereas diuretic therapy without adequate response monitoring may precipitate glycaemic variability through hypovolaemia, activation of stress pathways, and fluctua­tions in serum potassium. The metabolic consequences of using angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers are reviewed, as well as combined neprilysin inhibition with angiotensin receptor blockade, mineralocorticoid receptor antagonists, and the role of potassium-binding agents in maintaining comprehensive neurohumoral therapy without clinically significant hyperkalaemia. The place of sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors is discussed as a drug class that confers both cardiologic vascular and endocrine benefits, while requiring clinically judicious temporary discontinuation during acute illness because of the risk of euglycaemic ketoacidosis. Emphasis is placed on the need to integrate glycaemic targets into the overall management strategy for heart failure, as virtually any intervention affecting natriuresis, serum potassium, peripheral perfusion, and renal blood flow has hormonally mediated downstream effects. In practice, this approach supports personalised treatment planning with regular monitoring of glucose, electrolytes, renal function, and thyroid status, thereby enabling the prognostic advantages of contemporary therapy to be realised and reducing the frequency of decompensation episodes.

хронічна серцева недостатність; цукровий діабет; глікемічний профіль; діуретична терапія; нейрогуморальна активація; гіперкаліємія

chronic heart failure; diabetes mellitus; glycaemic profile; diuretic therapy; neurohumoral activation; hyperkalaemia

1. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baum–bach A, Böhm M, et al. 2021 ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42:3599-3726. doi: 10.1093/eurheartj/ehab368.
2. Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA guideline for the management of heart failure. Circulation. 2022;145:e895-e1032. doi: 10.1161/CIR.0000000000001063.
3. Di Fulvio M, Rathod YD, Khader S. Diuretics: a review of the pharmacology and effects on glucose homeostasis. Front Pharmacol. 2025;16:1513125. doi: 10.3389/fphar.2025.1513125.
4. Jain AB, Lai V. Medication induced hyperglycemia and diabetes mellitus: a review of current literature and practical management strategies. Diabetes Ther. 2024;15:2001-2025. doi: 10.1007/s13300-024-01628-0.
5. Nazarzadeh M, Bidel Z, Canoy D, Copland E, Wamil M, Majert J, et al. Blood pressure lowering and risk of new onset type 2 diabetes: an individual participant data meta analysis. Lancet. 2021;398:1803-1810. doi: 10.1016/S0140-6736(21)01920-6.
6. Wijkman MO, Claggett B, Vaduganathan M, Cunningham JW, Rørth R, Jackson A, et al. Effects of sacubitril/valsartan on glycemia in patients with diabetes and heart failure: the PARAGON-HF and PARADIGM-HF trials. Cardiovasc Diabetol. 2022;21:110. doi: 10.1186/s12933-022-01545-1.
7. Wang R, Ye H, Zhao Y, Wei J, Wang Y, Zhang X, et al. Effect of sacubitril/valsartan and ACEI/ARB on glycaemia and the development of diabetes: a systematic review and meta analysis of randomised controlled trials. BMC Med. 2022;20:487. doi: 10.1186/s12916-022-02682-w.
8. Armentaro G, D’Arrigo G, Miceli S, Cassano V, Perticone M, Maio R, et al. Long term metabolic effects of sacubitril/valsartan in non diabetic and diabetic patients with heart failure reduced ejection fraction: a real life study. Front Physiol. 2022;13:897109. doi: 10.3389/fphys.2022.897109.
9. Wang W, Zhang X, Gao J, Meng X, Wang J, Zhang K, et al. Effects of levothyroxine in subclinical hypothyroidism and heart failure with reduced ejection fraction: an open label randomized trial. Cell Rep Med. 2024;5:101473. doi: 10.1016/j.xcrm.2024.101473.
10. Șorodoc V, Indrei L, Dobroghii C, Asaftei A, Ceasovschih A, Constantin M, et al. Amiodarone therapy: updated practical insights. J Clin Med. 2024;13:6094. doi: 10.3390/jcm13206094.
11. Hamam A, Abou-Omar M, Rabah H, Khattab H, Alaarag A. Worsening effect of testosterone deficiency on males with heart failure with preserved ejection fraction. BMC Endocr Disord. 2022;22:321. doi: 10.1186/s12902-022-01249-3.
12. Liu J, Hu X. Impact of insulin therapy on outcomes of dia–betic patients with heart failure: a systematic review and meta analysis. Diab Vasc Dis Res. 2022;19:14791641221093175. doi: 10.1177/14791641221093175.
13. Mullens W, Dauw J, Martens P, Verbrugge FH, Nijst P, Mee–kers E, et al. Acetazolamide in acute decompensated heart failure with volume overload. N Engl J Med. 2022;387:1185-1195. doi: 10.1056/NEJMoa2203094.
14. Trullàs JC, Morales-Rull JL, Casado J, Freixa X, Pérez-Castellanos A, Núñez J, et al. Combining loop with thiazide diuretics for decompensated heart failure: the CLOROTIC trial. Eur Heart J. 2023;44:411-421. doi: 10.1093/eurheartj/ehac689.
15. Mentz RJ, Anstrom KJ, Eisenstein EL, Sapp S, Greene SJ, Morgan S, et al. Effect of torsemide vs furosemide after discharge on all cause mortality in patients hospitalized with heart failure: the TRANSFORM-HF randomized clinical trial. JAMA. 2023;329:214-223. doi: 10.1001/jama.2022.23924.
16. Solomon SD, McMurray JJV, Vaduganathan M, Claggett B, Jhund PS, Desai AS, et al. Finerenone in heart failure with mildly reduced or preserved ejection fraction. N Engl J Med. 2024;391:1475-1485. doi: 10.1056/NEJMoa2407107.
17. Butler J, Anker SD, Lund LH, Coats AJS, Filippatos G, Siddiqi TJ, et al. Patiromer for the management of hyperkalemia in heart failure with reduced ejection fraction: the DIAMOND trial. Eur Heart J. 2022;43:4362-4373. doi: 10.1093/eurheartj/ehac401.
18. Packer M, Anker SD, Butler J, Filippatos G, Pocock SJ, Carson P, et al. Cardiovascular and renal outcomes with empagliflozin in heart failure. N Engl J Med. 2020;383:1413-1424. doi: 10.1056/NEJMoa2022190.
19. Solomon SD, McMurray JJV, Claggett B, de Boer RA, DeMets D, Hernandez AF, et al. Dapagliflozin in heart failure with mildly reduced or preserved ejection fraction. N Engl J Med. 2022;387:1089-1098. doi: 10.1056/NEJMoa2206286.
20. Anker SD, Butler J, Filippatos G, Ferreira JP, Bocchi E, Böhm M, et al. Empagliflozin in heart failure with a preserved ejection fraction. N Engl J Med. 2021;385:1451-1461. doi: 10.1056/NEJMoa2107038.
21. Heerspink HJL, Stefánsson BV, Correa-Rotter R, Chertow GM, Greene T, Hou FF, et al. Dapagliflozin in patients with chronic kidney disease. N Engl J Med. 2020;383:1436-1446. doi: 10.1056/NEJMoa2024816.
22. Boorsma EM, Beusekamp JC, ter Maaten JM, Figarska SM, Danser AHJ, van Veldhuisen DJ, et al. Effects of empagliflozin on renal sodium and glucose handling in patients with acute heart failure. Eur J Heart Fail. 2021;23:68-78. doi: 10.1002/ejhf.2066.
23. Pabel S, Hamdani N, Luedde M, Sossalla S. SGLT2 inhibi–tors and their mode of action in heart failure: has the mystery been unravelled? Curr Heart Fail Rep. 2021;18:315-328. doi: 10.1007/s11897-021-00529-8.
24. Drygała S, Radzikowski M, Maciejczyk M. β-blockers and metabolic modulation: unraveling the complex interplay with glucose metabolism, inflammation and oxidative stress. Front Pharmacol. 2024;15:1489657. doi: 10.3389/fphar.2024.1489657.
25. Armstrong PW, Pieske B, Anstrom KJ, Ezekowitz J, Hernandez AF, Butler J, et al. Vericiguat in patients with heart failure and reduced ejection fraction. N Engl J Med. 2020;382:1883-1893. doi: 10.1056/NEJMoa1915928.
26. Kassis-George H, Verlinden NJ, Fu S, Kanwar M. Vericiguat in heart failure with a reduced ejection fraction: patient selection and special considerations. Ther Clin Risk Manag. 2022;18:315-322. doi: 10.2147/TCRM.S357422.
27. Mar PL, Horbal P, Chung MK, Dukes JW, Ezekowitz M, Lakkireddy D, et al. Drug interactions affecting antiarrhythmic drug use. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2022;15:e007955. doi: 10.1161/CIRCEP.121.007955.
28. Kapelios CJ, Lund LH, Benson L, Dahlström U, Rosano GMC, Hauptman PJ, et al. Digoxin use in contemporary heart failure with reduced ejection fraction: an analysis from the Swedish Heart Failure Registry. Eur Heart J Cardiovasc Pharmacother. 2022;8:756-767. doi: 10.1093/ehjcvp/pvab079.
29. Bavendiek U, Großhennig A, Schwab J, Berliner D, Rieth A, Maier LS, et al. Digitoxin in patients with heart failure and reduced ejection fraction. N Engl J Med. 2025;393:1155-1165. doi: 10.1056/NEJMoa2415471.
30. Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur Heart J. 2021;42:373-498. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa612.
31. Joglar JA, Chung MK, Armbruster AL, Benjamin EJ, Chyou JY, Cronin EM, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS guideline for the diagnosis and management of atrial fibrillation. Circulation. 2024;149:e1-e156. doi: 10.1161/CIR.0000000000001193.
32. Cao B, Yao X, Zhang L, Hu X, Chen M, Shen M, et al. Efficacy and safety of direct oral anticoagulants in patients with diabetes and nonvalvular atrial fibrillation: meta analysis of observational studies. Cardiovasc Ther. 2021;2021:5520027. doi: 10.1155/2021/5520027.
33. Liu X, Feng S, Chen Z, Zhou Y, Yin K, Xue Z, et al. Is the risk of diabetes lower in patients with atrial fibrillation treated with direct oral anticoagulant compared to warfarin. Front Cardiovasc Med. 2022;9:874795. doi: 10.3389/fcvm.2022.874795.
34. Singh D, Mesalhy OAEA, Cawley MJ. Heparin induced hyperkalemia assessment utilizing the Naranjo adverse drug reaction probability scale: a 40 year systematic review. Pharmacy. 2025;13:55. doi: 10.3390/pharmacy13020055.
35. Byrne RA, Rossello X, Coughlan JJ, Barbato E, Berry C, Chieffo A, et al. 2023 ESC guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023;44:3720-3826. doi: 10.1093/eurheartj/ehad191.
36. Virani SS, Newby LK, Arnold SV, Bittner V, Brewer LC, Demeter SH, et al. 2023 AHA/ACC/ACCP/ASPC/NLA/PCNA guideline for the management of patients with chronic coronary disease. Circulation. 2023;148:e9-e119. doi: 10.1161/CIR.0000000000001168.
37. Feng WH, Chang YC, Lin YH, Chen HL, Chang HM, Chu CS. Comparative efficacy and safety of P2Y12 inhibitor monotherapy and dual antiplatelet therapy in patients with and without diabetes mellitus undergoing percutaneous coronary intervention. Int J Mol Sci. 2022;23:4549. doi: 10.3390/ijms23094549.
38. Jiang Z, Liu L, Bundhun PK. Cardiovascular outcomes observed with ticagrelor versus clopidogrel in type 2 diabetes mellitus patients with acute coronary syndrome: a meta analysis. Diabetes Ther. 2023;14:387-399. doi: 10.1007/s13300-022-01354-5.
39. Marcano AL, Gracida M, Roura G, Gomez-Lara J, Romaguera R, Teruel L, et al. Antiplatelet efficacy of ticagrelor versus clopidogrel in Mediterranean patients with diabetes mellitus and chronic coronary syndromes: a crossover pharmacodynamic investigation. Front Cardiovasc Med. 2022;9:1057331. doi: 10.3389/fcvm.2022.1057331.
40. Matsumoto S, Kondo T, Yang M, Campbell RT, Docherty KF, de Boer RA, et al. Calcium channel blocker use and outcomes in patients with heart failure and mildly reduced and preserved ejection fraction. Eur J Heart Fail. 2023;25:2202-2214. doi: 10.1002/ejhf.3044.
41. Wang J, Lu Y, Min X, Yuan T, Wei J, Cai Z. The association between metformin treatment and outcomes in type 2 diabetes mellitus patients with heart failure with preserved ejection fraction: a retrospective study. Front Cardiovasc Med. 2021;8:648212. doi: 10.3389/fcvm.2021.648212.
42. Kosiborod MN, Abildstrøm SZ, Borlaug BA, Butler J, Rasmussen S, Davies M, et al. Semaglutide in patients with heart failure with preserved ejection fraction and obesity. N Engl J Med. 2023;389:1069-1084. doi: 10.1056/NEJMoa2306963.
43. Packer M, Zile MR, Kramer CM, Baum SJ, Litwin SE, Menon V, et al. Tirzepatide for heart failure with preserved ejection fraction and obesity. N Engl J Med. 2025;392:427-437. doi: 10.1056/NEJMoa2410027.
44. Waqas SA, Sohail MU, Saad M, Minhas AMK, Greene SJ, Fudim M, et al. Efficacy of GLP 1 receptor agonists in patients with heart failure and mildly reduced or preserved ejection fraction: a systematic review and meta analysis. J Card Fail. 2025;31:1076-1080. doi: 10.1016/j.cardfail.2025.01.022.
45. Neves JS, Packer M, Ferreira JP. Increased risk of heart failu–re hospitalization with GLP 1 receptor agonists in patients with reduced ejection fraction: a meta analysis of the EXSCEL and FIGHT trials. J Card Fail. 2023;29:1107-1109. doi: 10.1016/j.cardfail.2023.03.017.
46. Chekalina NI, Kazakov YM, Mamontova TV, Vesnina LE, Kaidashev IP. Resveratrol more effectively than quercetin reduces endothelium degeneration and level of necrosis factor α in patients with coronary artery disease. Wiad Lek. 2016;69(3 Pt 2):475-479.
47. Chekalina NI. Resveratrol has a positive effect on parameters of central hemodynamics and myocardial ischemia in patients with stable coronary heart disease. Wiad Lek. 2017;70(2):286-291.