Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №4, 2026

Актуальність. Концепція «страхувальної сітки» (safety netting) у педіатрії розглядається як важливий інструмент безпечного завершення консультації в умовах діагностичної невизначеності. У педіатричній практиці вона є критично важливою, оскільки ранні прояви серйозних захворювань у дітей часто є неспецифічними, а подальше спостереження за станом дитини значною мірою здійснюють батьки або опікуни. У сучасній літературі safety netting трактується як поєднання клінічного мислення, комунікації, інформування про ознаки погіршення стану й організації повторного звернення за медичною допомогою. Мета: узагальнити і проаналізувати сучасні наукові дані щодо концепції «страхувальної сітки» (safety netting) у педіатрії та визначити її клінічне й освітнє значення. Матеріали та методи. Дослідження виконано у форматі наративного огляду літератури. Пошук джерел проводили у базах PubMed/Medline, Scopus і Google Scholar за 2016–2026 роки з використанням ключових слів: safety netting, safety netting + pediatrics, safety netting + diagnostic uncertainty, safety netting + primary care, safety netting + medical education, safety netting + parent communication. Додатково застосовували snowball method і аналіз окремих джерел сірої літератури. Відбір публікацій здійснювали відповідно до принципів PRISMA 2020. До якісного синтезу включено 17 джерел, присвячених клінічним, комунікаційним і освітнім аспектам safety netting у педіатрії та первинній медичній допомозі. Результати. Установлено, що safety netting є багатокомпонентною концепцією, яка охоплює повідомлення про діагностичну невизначеність, інформування про симптоми тривоги, пояснення очікуваного перебігу захворювання, визначення термінів і маршрутів повторного звернення, організацію подальшого спостереження та документування рекомендацій. Проаналізовані джерела свідчать, що ефективність safety netting залежить від чіткості, конкретності, індивідуалізації та зрозумілості порад для батьків, а також від використання письмових або цифрових форматів підтримки. Показано, що safety netting може сприяти раціональному використанню антибіотиків, зменшенню необґрунтованих повторних звернень і підвищенню впевненості батьків у догляді за дитиною. Водночас доказова база залишається обмеженою через гетерогенність досліджень, переважання якісних та описових дизайнів і відсутність стандартизованих моделей реалізації цієї стратегії. Окремо підкреслено освітнє значення safety netting як професійної компетентності, що потребує цілеспрямованого формування у студентів-медиків і лікарів. Висновки. Концепція «страхувальної сітки» у педіатрії є важливою складовою клінічної безпеки, що поєднує комунікацію з батьками, управління діагностичною невизначеністю та планування подальшого спостереження за дитиною. Її ефективність залежить від якості комунікації, адаптації рекомендацій до конкретної сім’ї та належного документування. З огляду на клінічну й освітню значущість, принципи safety netting доцільно інтегрувати у додипломну та післядипломну підготовку лікарів.

Background. The concept of safety netting in pediatrics is considered an important tool for safely completing a consultation under diagnostic uncertainty. In pediatric practice, its importance is particularly great, since early manifestations of serious diseases in children are often nonspecific, and further monitoring of the child’s condition is largely carried out by parents or guardians. In modern literature, safety netting is interpreted as a combination of clinical thinking, communication, informing about signs of deterioration, and organizing repeat visits. The purpose is to generalize and analyze modern scientific data on the concept of safety netting in pediatrics and determine its clinical and educational significance. Materials and methods. The study was conducted as a narrative literature review. The search for sources was made in the PubMed/MEDLINE, Scopus and Google Scholar databases for 2016–2026 using the following keywords: “safety netting”, “safety netting + pediatrics”, “safety netting + diagnostic uncertainty”, “safety netting + primary care”, “safety netting + medical education”, “safety netting + parent communication”. Additionally, the snowball method and analysis of some sources of grey literature were used. The selection of publications was carried out in accordance with the PRISMA 2020 principles. The qualitative synthesis included 17 sources on the clinical, communication and educational aspects of safety netting in pediatrics and primary care. Results. It was found that safety netting is a multi-component concept that includes reporting diagnostic uncertainty, informing about red flags, explaining the expected course of the disease, determining the timing and routes of repeat visit, organizing follow-up and documenting recommendations. The sources analyzed indicate that the effectiveness of safety netting depends on the clarity, specificity, individualization and comprehensibility of advice for parents, as well as on the use of written or digital support formats. It has been shown that safety netting can contribute to the rational use of antibiotics, reduce unjustified repeat visits and increase parental confidence in caring for their child. At the same time, the evidence base remains limited due to the heterogeneity of studies, the prevalence of qualitative and descriptive designs and the lack of standardized models for implementing this strategy. The educational value of safety netting as a professional competence that requires targeted formation in medical students and doctors is particularly emphasized. Conclusions. The concept of safety netting in pediatrics is an important component of clinical safety, combi­ning parent communication, management of diagnostic uncertainty and planning for further monitoring of the child. Its effectiveness depends on the quality of communication, adaptation of recommendations to a specific family and proper documentation. Given its clinical and educational significance, it is advisable to integrate safety netting principles into undergraduate and postgraduate training of physicians.

safety netting; страхувальна сітка; педіатрія; діагностична невизначеність; безпека пацієнта; комунікація з батьками; медична освіта

safety netting; pediatrics; diagnostic uncertainty; clinical safety; parent communication; medical education

1. Neighbour R. The inner consultation: how to develop an effective and intuitive consulting style. CRC press, 2018.
2. Jones D, Dunn L, Watt I, Macleod U. Safety netting for primary care: evidence from a literature review. Br J Gen Pract. 2019 Jan;69(678):e70-e79. doi: 10.3399/bjgp18X700193. Epub 2018 Dec 3. PMID: 30510099; PMCID: PMC6301356. 
3. Burvenich R, Heytens S, Bos DAG, Van Roy K, Struyf T, Toe–len J, De Sutter A, Verbakel JY. Safety netting advice for acutely ill children presenting to ambulatory care: exploring parents' opinions, ideas, and expectations through focus group interviews. BMC Prim Care. 2025 Apr 28;26(1):135. doi: 10.1186/s12875-025-02803-3. PMID: 40295955; PMCID: PMC12036273. 
4. Lawson E. Acutely ill children, safety netting, and NHS printers. Br J Gen Pract. 2025 Jan 30;75(751):51. doi: 10.3399/bjgp25X740517. PMID: 39890118; PMCID: PMC11789803.
5. Мокія-Сербіна С.О., Мавропуло Т.К., Литвинова Т.В. Лихоманка в дітей до 5 років: наскільки є безпечним домашнє телеконсультування. Сучасна педіатрія. Україна. 2023;1(129):51-58. doi: 10.15574/SP.2023.129.51.
6. Богомаз В.М., Барзилович А.Д. Самооцінка лікарями досвіду дистанційного консультування пацієнтів. Український медичний часопис. 2020;5(139):8-11. doi: 10.32471/umj.1680-3051.139.187521.
7. Page MJ, McKenzie JE, Bossuyt PM, Boutron I, Hoffmann TC, Mulrow CD, et al. The PRISMA 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ. 2021 Mar 29;372:n71. doi: 10.1136/bmj.n71. PMID: 33782057; PMCID: PMC8005924.
8. Silverston P. Teaching Patient-Centered Safety-Netting in Primary Care. J Community Med Health Educ. 2016;6:3. doi: 10.4172/2161-0711.1000447.
9. Bertheloot K, Deraeve P, Vermandere M, Aertgeerts B, Lemiengre M, De Sutter A, Buntinx F, Verbakel JY. How do general practitioners use 'safety netting' in acutely ill children? Eur J Gen Pract. 2016;22(1):3-8. doi: 10.3109/13814788.2015.1092516. Epub 2015 Nov 18. PMID: 26578087.
10. Moffett J, Hammond J, Murphy P, Pawlikowska T. The ubiquity of uncertainty: a scoping review on how undergraduate health professions' students engage with uncertainty. Adv Health Sci Educ Theory Pract. 2021 Aug;26(3):913-958. doi: 10.1007/s10459-021-10028-z. Epub 2021 Mar 1. PMID: 33646469; PMCID: PMC7917952.
11. Friedemann Smith C, Lunn H, Wong G, Nicholson BD. Optimising GPs' communication of advice to facilitate patients' self-care and prompt follow-up when the diagnosis is uncertain: a realist review of 'safety-netting' in primary care. BMJ Qual Saf. 2022 Jul;31(7):541-554. doi: 10.1136/bmjqs-2021-014529. Epub 2022 Mar 30. PMID: 35354664; PMCID: PMC9234415.
12. Cooper M, Sornalingam S, Jegatheesan M, Fernandes C. The undergraduate 'corridor of uncertainty': teaching core concepts for managing clinical uncertainty as the 'special technique' of general practice. Educ Prim Care. 2022 Mar;33(2):120-124. doi: 10.1080/14739879.2021.1996276. Epub 2021 Oct 29. PMID: 34713771.
13. Fernholm R, Wannheden C, Trygg Lycke S, Riggare S, Pukk Harenstam K. Patients' and clinicians' views on the appropriate use of safety-netting advice in consultations-an interview study from Sweden. BMJ Open. 2023 Oct 5;13(10):e077938. doi: 10.1136/bmjopen-2023-077938. PMID: 37798020; PMCID: PMC10565180.
14. Ayodapo AO, Alanazi TMM, Elegbede OT, Monsudi KF, Akinbode AO, Ibraheem AS. Safety netting concept in primary care consultation. Ann Ib Postgrad Med. 2023 Aug;21(2):24-29. Erratum in: Ann Ib Postgrad Med. 2024 Aug 30;22(2):161. PMID: 38298351; PMCID: PMC10811715.
15. Little P, Francis NA, Stuart B, O'Reilly G, Thompson N, Becque T, et al. Antibiotics for lower respiratory tract infection in children presenting in primary care: ARTIC-PC RCT. Health Technol Assess. 2023 Jun;27(9):1-90. doi: 10.3310/DGBV3199. PMID: 37436003; PMCID: PMC10350739.
16. Ingham G. To do or not to do: Teaching the skill of deciding what to do in the face of uncertainty. Aust J Gen Pract. 2024 Dec;53(12):900-903. doi: 10.31128/AJGP-08-23-6949. PMID: 39628009.
17. Gardner NP, Gormley GJ, Kearney GP. Learning to navigate uncertainty in primary care: a scoping literature review. BJGP Open. 2024 Jul 29;8(2):BJGPO.2023.0191. doi: 10.3399/BJGPO.2023.0191. PMID: 38097267; PMCID: PMC11300995.
18. Cox C, Hatfield T, Fritz Z. Role of communicating diagnostic uncertainty in the safety-netting process: insights from a vignette study. BMJ Quality & Safety 2024;33:769-779. http://orcid.org/0000-0001-9416-9509.
19. Neill S, Bayes N, Thompson M, Croxson C, Roland D, Lakhanpaul M. Helping parents know when to seek help for an acutely ill child: Evidence based co-development of a mobile phone app using complex intervention methodology. Int J Med Inform. 2024 Jul;187:105459. doi: 10.1016/j.ijmedinf.2024.105459. Epub 2024 Apr 16. PMID: 38640593.
20. Cox C, Hatfield T, Parry M, Fritz Z. To what extent should doctors communicate diagnostic uncertainty with their patients? An empirical ethics vignette study. J Med Ethics. 2025 Oct 23;51(11):754-765. doi: 10.1136/jme-2024-109932. PMID: 40011039; PMCID: PMC12573412.
21. Burvenich R, Bos DA, Lowie L, Peeters K, Toelen J, Wynants L, Verbakel JY. Effectiveness of safety-netting approaches for acutely ill children: a network meta-analysis. Br J Gen Pract. 2025 Jan 30;75(751):e90-e97. doi: 10.3399/BJGP.2024.0141. PMID: 39117428; PMCID: PMC11694319.
22. Cox C, Fritz Z. In Defence of Causing Patients to Worry: Ethical Issues in the Communication of Diagnostic Uncertainty. Bioethics. 2025 Sep;39(7):700-708. doi: 10.1111/bioe.13436. Epub 2025 Jun 11. PMID: 40500973; PMCID: PMC12392249. 
23. Edwards PJ, Caddick B, Skeen A, Lin J, Thornton H, Ridd MJ, Barnes R, Salisbury C. Safety-netting communication during telephone consultations: an observational study using recorded consultations. Br J Gen Pract. 2026 Feb 23:BJGP.2025.0637. doi: 10.3399/BJGP.2025.0637. Epub ahead of print. PMID: 41730681.
24. Edwards PJ, Silverston P, Sprackman J, Roland D. Safety-netting in the consultation. BMJ. 2022 Jul 25;378:e069094. doi: 10.1136/bmj-2021-069094. PMID: 35878892. 
25. Kashyap MN, Roland D, Edwards PJ. Safety netting in primary care: managing the low incidence, high uncertainty of severe illness. Br J Gen Pract. 2025 Jan 30;75(751):52-54. doi: 10.3399/bjgp25X740529. PMID: 39890108; PMCID: PMC11789814.