Международный неврологический журнал Том 22, №3, 2026

Актуальність. Мінно-вибухові травми (МВТ) набувають все більшого значення в сучасних умовах. Мозок є ключовою точкою ураження при цьому виді травми, незалежно від ураженої ділянки. Ці порушення призводять до зниження працездатності, пам’яті та уваги. Саме такі розлади спостерігаються при довготривалій нестачі кисню, що виникає під час синдрому обструктивного апное сну (СОАС), що характеризується повторними епізодами обструкції верхніх дихальних шляхів, які призводять до інтермітуючої гіпоксії, фрагментації сну та активації симпатичної нервової системи. Незважаючи на значну кількість досліджень, питання про характер змін когнітивних функцій залежно від ступеня тяжкості апное сну залишається дискусійним. У літературі також є дані щодо ролі МВТ у виникненні СОАС. Мета дослідження: визначити вплив ушкоджень мозку, що виникли внаслідок мінно-вибухової травми, на когнітивні функції хворих з порушенням дихання під час сну. Матеріали та методи. Обстежено 34 хворі чоловічої статі з діагнозом СОАС різних ступенів тяжкості та акубаротравмою в анамнезі. Когнітивні порушення оцінювались за допомогою Монреальської когнітивної шкали. Характер змін (лінійний чи нелінійний) визначався методами варіаційної статистики залежно від тяжкості захворювання. Висновки. Отримані результати свідчать про можливий стадійний характер когнітивних змін при обструктивному апное сну. На ранніх стадіях захворювання переважають селективні порушення пам’яті, насамперед відкладеного відтворення, що узгоджується з даними щодо ранньої дисфункції гіпокампальних структур. У пацієнтів із середнім ступенем тяжкості СОАС у нашому дослідженні спостерігалася відносна стабілізація когнітивних показників, що може відображати активацію компенсаторних нейропластичних механізмів або адаптацію до хронічної інтермітуючої гіпоксії. При тяжкому перебігу СОАС виявлено мультидоменний когнітивний дефіцит із залученням пам’яті, уваги та виконавчих функцій, що відповідає сучасним уявленням про прогресуюче структурно-функціональне ураження головного мозку при тривалому перебігу захворювання.

Background. Blast injuries are becoming increasingly significant in contemporary settings. The brain is the primary target of affection in this type of trauma, regardless of the specific anatomical site of the initial impact. These impairments lead to decreased work capacity, memory loss, and attention deficits. Similar disorders are observed during prolonged oxygen deprivation occurring in obstructive sleep apnea (OSA) syndrome, which is characterized by repetitive episodes of upper airway obstruction leading to intermittent hypoxia, sleep fragmentation, and sympathetic nervous system activation. Despite a substantial body of research, the nature of cognitive changes depending on the severity of sleep apnea remains a subject of debate. Literature data also suggest a potential role of blast injuries in the onset of OSA. The purpose was to determine the impact of brain injury resulting from blast trauma on the cognitive functions of patients with sleep-disordered breathing. Materials and methods. The study examined 34 male patients who were diagnosed with varying severities of OSA and had a history of acubarotrauma. Cognitive impairment was evaluated using the Montreal Cognitive Assessment. The nature of the changes (linear or non-linear) depending on the severity of the disease was determined using methods of variational statistics. Conclusions. The results obtained suggest a potential staged pattern of cognitive changes in obstructive sleep apnea. Early stages of the disease are dominated by selective memory impairments, primarily delayed recall, which aligns with data regarding early dysfunction of hippocampal structures. In our study, patients with moderate OSA demonstrated a relative stabilization of cognitive parameters, potentially reflecting the activation of compensatory neuroplastic mechanisms or adaptation to chronic intermittent hypoxia. Severe OSA was associated with a multi-domain cognitive deficit involving memory, attention, and executive functions, consistent with current concepts of progressive structural and functional brain damage during prolonged courses of the disease.

обструктивне апное сну; мінно-вибухова травма; акубаротравма; когнітивні порушення; Монреальська когнітивна шкала

obstructive sleep apnea; blast injury; acubarotrauma; cognitive impairment; Montreal Cognitive Assessment

1. Dell’Italia J, Johnson MA, Vespa PM, et al. Accounting for changing structure in functional network analysis of TBI patients. Front Syst Neurosci. 2020;14:42. doi: 10.3389/fnsys.2020.00042.
2. Mathias JL, Alvaro PK. Prevalence of sleep disturbances, disorders, and problems following traumatic brain injury: A meta-analysis. Sleep Med. 2012;13(7):898-905. doi: 10.1016/j.sleep.2012.04.006.
3. Fedele B, Williams G, McKenzie D, et al. Subacute sleep disturbance in moderate to severe traumatic brain injury: a systematic review. Brain Inj. 2020;34(3):316-327. doi: 10.1080/02699052.2019.1695288.
4. Macera CA, Aralis HJ, Rauh MJ, MacGregor AJ. Do sleep problems mediate the relationship between traumatic brain injury and development of mental health symptoms after deployment? Sleep. 2013;36(1):83-90. doi: 10.5665/sleep.2306.
5. Lucke-Wold BP, Smith KE, Nguyen L, Turner RC, Logsdon AF, Jackson GJ, et al. Sleep disruption and the sequelae associated with traumatic brain injury. Neurosci Biobehav Rev. 2015;55:68-77. doi: 10.1016/j.neubiorev.2015.04.010.
6. Boone DR, Sell SL, Micci MA, Crookshanks Micci MA, Crookshanks JM, Parsley M, et al. Traumatic brain injury-induced dysre–gulation of the circadian clock. PLoS One. 2012;7(10):e46204.2012. doi: 10.1371/journal.pone.0046204. 
7. Rosner B. Fundamentals of biostatistics. 8th ed. Boston, MA: Cengage Learning; 2016.
8. Montgomery DC. Design and analysis of experiments (9th ed.). John Wiley & Sons; 2017.
9. Canessa N, Castronovo V, Cappa SF, et al. Obstructive Sleep Apnea: Brain Structural Changes and Neurocognitive Function before and after Treatment. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2011;183:1419-1426. doi: 10.1164/rccm.201005-0693OC.
10. Rosenzweig I, Glasser M, Polsek D, Leschziner GD, Williams SC, Morrell MJ. Sleep apnoea and the brain: a complex relationship. Lancet Respir Med. 2015 May;3(5):404-414. doi: 10.1016/S2213-2600(15)00090-9.
11. Olaithe M, Bucks RS, Hillman DR, Eastwood PR. Cognitive deficits in obstructive sleep apnea: insights from a meta-review and comparison with deficits observed in COPD, insomnia, and sleep deprivation. Sleep Med Rev. 2018 Apr;38:39-49. doi: 10.1016/j.smrv.2017.03.005.
12. Castronovo V, Scifo P, Castellano A, Aloia MS, Iadanza A, Marelli S, Cappa SF, Ferini-Strambi L, Falini A. White matter integrity in obstructive sleep apnea before and after treatment. Sleep. 2014;37(9):1465-1475. doi: 10.5665/sleep.3994.
13. Mateika JH, El-Chami M, Shaheen D, Ivers B. Intermittent hypoxia: a low-risk research tool with therapeutic value in humans. J Appl Physiol. 2015;118(5):520-532. doi: 10.1152/japplphysiol.00564.2014.