Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №6, 2026

Актуальність. Клінічні прояви COVID-19 варіюють від безсимптомного перебігу до тяжкої пневмонії та гострого респіраторного дистрес-синдрому. Водночас пацієнти із супутньою серцево-судинною патологією мають суттєво вищий ризик розвитку несприятливих подій та летальних наслідків. Мета дослідження: оцінити частоту розвитку, фактори ризику, можливості профілактики синдрому поліорганної недостатності (СПОН) та його вплив на госпітальні ускладнення у пацієнтів із невідкладними серцево-судинними станами та супутньою коронавірусною хворобою (COVID-19). Матеріали та методи. У проспективне когортне одноцентрове дослідження було включено 139 пацієнтів із гострими серцево-судинними станами, у яких також було діагностовано COVID-19. Середній вік обстежених становив 67,9 ± 12,7 року, серед них було 70 (50,4 %) чоловіків. Невідкладними серцево-судинними станами, що призвели до госпіталізації, були гострий коронарний синдром (49,6 %), ускладнений гіпертензивний криз (23,7 %), гостра серцева недостатність (17,3 %) або порушення ритму. СПОН діагностували у 38 (27,3 %) пацієнтів на основі наявності щонайменше двох із трьох критеріїв: респіраторна недостатність (зниження SpO2 < 92 %), порушення функції нирок (підвищення рівня креатиніну  ≥ 26,5 мкмоль/л) або порушення функції печінки (підвищення рівнів АЛТ та АСТ ≥ 3 разів від верхньої межі норми). Первинною кінцевою точкою дослідження була госпітальна летальність залежно від наявності чи відсутності СПОН. Також оцінювали асоційовані зі СПОН клініко-лабораторні фактори ризику, інші госпітальні ускладнення та тривалість перебування у стаціонарі. Результати. Розвиток СПОН суттєво підвищував летальність до 28,9 % (11/38) проти 9,9 % (10/101) у контрольній групі (p < 0,01). Найвища летальність, асоційована зі СПОН, спостерігалася у пацієнтів із гострою серцевою недостатністю (44,4 %; 4/9) та гострим інфарктом міокарда (26,7 %; 4/15). СПОН частіше зустрічався у чоловіків і був пов’язаний із коморбідною патологією (ХХН, ХІХС, ХСН), початковою гіпоксією, системним запаленням та гіперкоагуляцією. Пацієнти зі СПОН мали значно більше госпітальних ускладнень, зокрема гострий психоз/делірій (31,6 проти 8,9 %, p < 0,01), та потребували більш інтенсивної підтримки: високопотокової оксигенотерапії (68,4 проти 30,7 %, p < 0,001), неінвазивної вентиляції легень (36,8 проти 10,9 %, p < 0,001) та інотропної терапії (34,2 проти 6,9 %, p < 0,001). Висновки. СПОН ускладнює перебіг невідкладних серцево-судинних станів у понад 25 % випадків COVID-19. Його розвиток асоціюється з тяжчим госпітальним перебігом, вищою потребою в інтенсивній терапії та підвищеною госпітальною летальністю.

Background. Clinical manifestations of coronavirus disease 2019 (COVID-19) range from asymptomatic course to severe pneumonia and acute respiratory distress syndrome. At the same time, patients with concomitant cardiovascular disease have a significantly higher risk of adverse events and death. The aim of this study was to evaluate the incidence, risk factors, potential for prevention of multiple organ dysfunction syndrome (MODS), and its effect on in-hospital complications in patients with emergency cardiovascular conditions and concurrent COVID-19. Materials and methods. This prospective cohort single-center study included 139 participants with acute cardiovascular conditions who were also diagnosed with COVID-19. Their mean age was 67.9 ± 12.7 years, 70 (50.4 %) of them were men. Emergency cardiovascular conditions leading to hospitalization included acute coronary syndrome (49.6 %), hypertensive emergency (23.7 %), acute heart failure (17.3 %), or arrhythmias. MODS was diagnosed in 38 (27.3 %) patients based on the presence of at least two out of three criteria: respiratory failure (decreased SpO2 < 92 %), renal dysfunction (increase in creatinine level ≥ 26.5 μmol/L), or liver dysfunction (ALT and AST levels elevated ≥ 3 times the upper limit of normal). The primary endpoint was in-hospital mortality depending on absence or presence of MODS. Also, MODS-associated clinical and laboratory risk factors, other in-hospital complications and length of stay were evaluated. Results. MODS development significantly increased mortality, to 28.9 % (11/38) versus 9.9 % (10/101) in the control group (p < 0.01). The highest MODS-associated mortality occurred in patients with acute heart failure (44.4 %; 4/9) and acute myocardial infarction (26.7 %; 4/15). MODS was more prevalent in men and was related to comorbidities (chronic kidney disease, coronary artery disease, chronic heart failure), baseline hypoxia, systemic inflammation, and hypercoagulation. Patients with MODS had significantly more hospital complications, including acute psychosis/delirium (31.6 vs. 8.9 %, p < 0.01) and required more intensive support: high-flow oxygen (68.4 vs. 30.7 %, p < 0.001), non-invasive ventilation (36.8 vs. 10.9 %, p < 0.001), and inotropic therapy (34.2 vs. 6.9 %, p < 0.001). Conclusions. MODS complicates emergency cardiovascular diseases in over 25 % of COVID-19 cases. Its development is associated with a more severe hospital course, a higher need for intensive care, and increased in-hospital mortality.

невідкладна серцево-судинна патологія; COVID-19; синдром поліорганної недостатності

acute cardiovascular pathology; COVID-19; multiple organ dysfunction syndrome

1. Nishiga M, Wang DW, Han Y, Lewis DB, Wu JC. COVID-19 and cardiovascular disease: from basic mechanisms to clinical perspectives. Nat Rev Cardiol. 2020 Sep;17(9):543-558. doi: 10.1038/s41569-020-0413-9. Epub 2020 Jul 20. PMID: 32690910.
2. Ssentongo P, Ssentongo AE, Heilbrunn ES, Ba DM, Chinchilli VM. Association of cardiovascular disease and 10 other pre-existing comorbidities with COVID-19 mortality: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2020 Aug 26;15(8). doi: 10.1371/journal.pone.0238215. PMID: 32845926.
3. Marshall JC, Cook DJ, Christou NV, Bernard GR, Sprung CL, Sibbald WJ. Multiple organ dysfunction score: a reliable descriptor of a complex clinical outcome. Crit Care Med. 1995 Oct;23(10):1638-1652. doi: 10.1097/00003246-199510000-00007. PMID: 7587228.
4. Gourd NM, Nikitas N. Multiple organ dysfunction syndrome. J Intensive Care Med. 2020 Dec;35(12):1564-1575. doi: 10.1177/0885066619871452. Epub 2019 Aug 27. PMID: 31455133.
5. Marshall JC. Inflammation, coagulopathy, and the pathoge–nesis of multiple organ dysfunction syndrome. Crit Care Med. 2001 Jul;29(7 Suppl). doi: 10.1097/00003246-200107001-00032. PMID: 11445742.
6. Kovalenko VM, Lutay MI, Sirenko YuM, Sychov OS. Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia. 4-te vyd., pererobl. i dopovn. Kyiv: MORION; 2020. 240 p. [In Ukrainian].
7. Ministry of Health of Ukraine. Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta kardioreabilitatsii “Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST”. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 14 veresnia 2021 roku № 1936. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/2021_1936_ykpmd_gkszelev.pdf. [In Ukrainian].
8. Ibanez B, James S, Agewall S, Antunes MJ, Bucciarelli-Ducci C, Bueno H, et al.; ESC Scientific Document Group. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: the Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018 Jan 7;39(2):119-177. doi: 10.1093/eurheartj/ehx393. PMID: 28886621.
9. Ministry of Health of Ukraine. Protokol “Nadannia medychnoi dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoi khvoroby (COVID-19)”. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 2 kvitnia 2020 roku № 762, u redaktsii nakazu Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 22 liutoho 2022 roku № 358. Available from: https://
10. www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/2020_762_protokol_covid19.pdf. [In Ukrainian].
11. World Health Organization. Clinical management of –COVID-19: living guideline. Geneva: World Health Organization; 2022. Available from: https://iris.who.int/handle/10665/357004.
12. Kellum JA, Lameire N; KDIGO AKI Guideline Work Group. Diagnosis, evaluation, and management of acute kidney injury: a KDIGO summary (Part 1). Crit Care. 2013 Feb 4;17(1):204. doi: 10.1186/cc11454. PMID: 23394211.
13. Da BL, Kushner T, El Halabi M, et al. Liver injury in patients hospitalized with coronavirus disease 2019 correlates with hyperinflammatory response and elevated interleukin-6. Hepatol Commun. 2021 Feb;5(2):177-188. doi: 10.1002/hep4.1631. Epub 2020 Nov 23. PMID: 33230491.
14. Lee AC, Li WT, Apostol L, Ma J, Taub PR, Chang EY, et al. Cardiovascular, cerebrovascular, and renal co-morbidities in –COVID-19 patients: a systematic review and meta-analysis. Comput Struct Biotechnol J. 2021;19:3755-3764. doi: 10.1016/j.csbj.2021.06.038. Epub 2021 Jun 29. PMID: 34221254.
15. Del Valle DM, Kim-Schulze S, Huang HH, Beckmann ND, Nirenberg S, Wang B, et al. An inflammatory cytokine signature predicts COVID-19 severity and survival. Nat Med. 2020 Oct;26(10):1636-1643. doi: 10.1038/s41591-020-1051-9. Epub 2020 Aug 24. PMID: 32839624.
16. Mudatsir M, Fajar JK, Wulandari L, Soegiarto G, Ilmawan M, Purnamasari Y, et al. Predictors of COVID-19 severity: a systematic review and meta-analysis. F1000Res. 2020 Sep 9;9:1107. doi: 10.12688/f1000research.26186.2. PMID: 33163160.
17. Asim M, Amin F, El-Menyar A. Multiple organ dysfunction syndrome: contemporary insights on the clinicopathological spectrum. Qatar Med J. 2020 Sep 22;2020(2):13. doi: 10.5339/qmj.2020.13.
18. Marshall JC. Measuring organ dysfunction: controversy and evolution. Med Klin Intensivmed Notfmed. 2020 Feb;115(Suppl 1):15-20. doi: 10.1007/s00063-020-00660-9. PMID: 32077983.
19. Bhatt AS, Jering KS, Vaduganathan M, Claggett BL, Cunningham JW, Rosenthal N, et al. Clinical outcomes in patients with heart failure hospitalized with COVID-19. JACC Heart Fail. 2021 Jan;9(1):65-73. doi: 10.1016/j.jchf.2020.11.003. PMID: 33384064.
20. Kite TA, Ludman PF, Gale CP, Wu J, Caixeta A, Mansourati J, et al.; International COVID-ACS Registry Investigators. International prospective registry of acute coronary syndromes in patients with COVID-19. J Am Coll Cardiol. 2021 May 25;77(20):2466-2476. doi: 10.1016/j.jacc.2021.03.309. PMID: 34016259.
21. Cui J, Yuan B, Li Y, Li Z, Yuan Y. The clinical characters and prognosis of COVID-19 patients with multiple organ dysfunction. Medicine (Baltimore). 2021 Oct 15;100(41). doi: 10.1097/MD.0000000000027400. PMID: 34731113.
22. Berg DD, Alviar CL, Bhatt AS, Baird-Zars VM, Barnett CF, Daniels LB, et al. Epidemiology of acute heart failure in critically ill patients with COVID-19: an analysis from the Critical Care Cardiology Trials Network. J Card Fail. 2022 Apr;28(4):675-681. doi: 10.1016/j.cardfail.2021.12.020. Epub 2022 Jan 17. PMID: 35051622.
23. Rey JR, Caro-Codón J, Rosillo SO, Iniesta ÁM, Castrejón-Castrejón S, Marco-Clement I, et al. Heart failure in COVID-19 patients: prevalence, incidence and prognostic implications. Eur J Heart Fail. 2020 Dec;22(12):2205-2215. doi: 10.1002/ejhf.1990. Epub 2020 Aug 23. PMID: 32833283.
24. Milovančev A, Petrović M, Popadić V, Miljković T, Klašnja S, Djuran P, et al. Characteristics and outcomes of patients with acute co–ronary syndrome and COVID-19. J Clin Med. 2022 Mar 24;11(7):1791. doi: 10.3390/jcm11071791. PMID: 35407403.
25. Martínez-Sánchez FD, Bastida-Castro LA, Torres-Cuevas JL, Vasquez-Vasquez JA, Diaz-Jarquin A, Moreno-Novales R, et al. COVID-19 and acute kidney injury outcomes in hospitalized patients following SARS-CoV-2 vaccination: a case-control study. Can J Kidney Health Dis. 2024;11:20543581241297369. doi: 10.1177/20543581241297369. PMID: 39529655.
26. Maleki B, Sadeghian AM, Ranjbar M. Impact of vaccination against SARS-CoV-2 on mortality risk, ICU admission rate, and hospitalization length in hospitalized COVID-19 patients: a cross-sectional study. BMC Infect Dis. 2025;25:144. doi: 10.1186/s12879-025-10530-4. PMID: 39885405.