Журнал «Травма» Том 27, №5, 2026
Вернуться к номеру
Порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделі стегнової кістки з ревізійною ніжкою після розширеної проксимальної остеотомії залежно від довжини ніжки
Авторы: Філіпенко В.А., Бондаренко С.Є., Олінкевич Є.В., Марущак О.П., Карпінський М.Ю., Яресько О.В.
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Видалення стабільного стегнового компонента ендопротеза є однією з найскладніших проблем ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Розширена проксимальна остеотомія забезпечує адекватний доступ до каналу стегнової кістки, проте після її виконання постає питання вибору довжини ревізійної ніжки, яка повинна перекрити нижній край остеотомії, не створюючи надмірної концентрації напружень у кістці та фіксуючих елементах. Мета: провести порівняльний аналіз величин напружень у моделі стегнової кістки з ревізійною ніжкою після розширеної проксимальної остеотомії залежно від довжини ніжки. Матеріали та методи. Розроблена базова скінченно-елементна модель стегнової кістки з ревізійним ендопротезом, встановленим після розширеної проксимальної остеотомії. Виготовлено моделі трьох варіантів довжини ніжки ендопротеза: на 1, 3 та 5 см нижче від нижнього краю отвору. Кістковий клапоть фіксували серкляжним дротом діаметром 1,5 мм на двох рівнях по 2 витки. Модель навантажували силою 1100 Н, прикладеною до голівки стегнової кістки, та силою 468 Н з боку абдукторів стегна. Результати. Довжина ніжки ендопротеза практично не впливає на розподіл напружень у кісткових елементах моделей: на дистальному кінці діафіза та в кістковому клапті відмінності між моделями мінімальні. Найбільш значущі зміни спостерігаються в зоні нижнього краю отвору, де зі збільшенням довжини ніжки з 1 до 5 см рівень напружень знижується з 18,9 до 13,0 МПа. Також ніжка, що перекриває нижній край отвору на 5 см, забезпечує найнижчий рівень напружень у шийці ендопротеза (148,9 МПа) та серкляжному дроті (443,9 МПа), проте напруження на її дистальному кінці зростають у 15 разів — до 217,7 МПа, що, однак, у 2,5 раза нижче за межу міцності хірургічної сталі. Висновки. Перекриття нижньої зони остеотомії ревізійною ніжкою на 5 см після видалення стабільного стегнового компонента із застосуванням ETO знижує навантаження на серкляжний дріт і зменшує концентрацію напружень у зоні нижнього краю отвору. Такий вибір довжини ніжки забезпечує стабільність компонентів та має переваги перед використанням коротших ревізійних ніжок, особливо у складних випадках ревізійного ендопротезування.
Background. Removal of a stable femoral component of a prosthesis is one of the most challenging problems in revision hip arthroplasty. An extended trochanteric osteotomy (ETO) provides adequate access to the femoral canal; however, once performed, the question arises as to the choice of length for the revision stem, which must cover the lower edge of the osteotomy without creating excessive stress concentrations in the bone and the fixation elements. The purpose was to conduct a comparative analysis of stress values in a femur model with a revision stem following an ETO, depending on the length of the stem. Materials and methods. A basic finite-element model of the femur was developed with a revision endoprosthesis implanted following an extended proximal osteotomy. Models were created for three variants of the endoprosthesis stem length: 1, 3 and 5 cm below the lower edge of the osteotomy. The bone flap was fixed with a 1.5-mm diameter cerclage wire at two levels, with two turns at each level. The model was loaded with a force of 1100 N applied to the femoral head and a force of 468 N from the hip abductors. Results. The length of the prosthesis stem has virtually no effect on the stress distribution in the bony elements of the models: at the distal end of the diaphysis and in the bone flap, the differences between the models are minimal. The most significant changes are observed in the area of the lower edge of the osteotomy, where, as the stem length increases from 1 to 5 cm, the stress level decreases from 18.9 to 13.0 MPa. Furthermore, a stem that overlaps the lower edge of the osteotomy by 5 cm results in the lowest stress levels in the endoprosthesis neck (148.9 MPa) and the cerclage wire (443.9 MPa); however, the stresses at its distal end increase 15-fold — to 217.7 MPa, which is, nevertheless, 2.5 times lower than the tensile strength of surgical steel. Conclusions. Covering the lower osteotomy zone with a revision stem by 5 cm following the removal of a stable femoral component using an ETO reduces the load on the cerclage wire and decreases stress concentration in the area of the lower edge of the osteotomy. This choice of stem length ensures component stability and offers advantages over the use of shorter revision stems, particularly in complex revision arthroplasty cases.
кульшовий суглоб; ревізійне ендопротезування; розширена проксимальна остеотомія; довжина ревізійної ніжки
hip joint; revision arthroplasty; extended trochanteric osteotomy; revision stem length
