Журнал «Травма» Том 27, №5, 2026
Вернуться к номеру
Флуоресцентно-навігована відеоасистована торакоскопічна хірургія в лікуванні посттравматичної емпієми плеври при бойових ушкодженнях грудної клітки. Післяопераційна оцінка
Авторы: Усенко О.Ю., Клімас А.С.
Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Вибір оптимального підходу до лікування емпієми плеври на сьогодні залишається дискусійним, а тактика лікування варіюється від медикаментозних до хірургічних методів залежно від тяжкості захворювання. Дослідження спрямоване на вдосконалення хірургічного лікування посттравматичної емпієми плеври, що виникла внаслідок бойових ушкоджень грудної клітки, шляхом впровадження відеоторакоскопічних технологій (VATS) з інтраопераційною ICG-флуоресцентною візуалізацією життєздатності та об’єктивного визначення меж резекції легеневої паренхіми. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 26 поранених із посттравматичною емпіємою плеври, які перебували на стаціонарному лікуванні в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова у 2022–2025 рр. Усіх поранених методом часової рандомізації було розподілено на дві групи залежно від застосованої хірургічної тактики, оперативного доступу та способу інтраопераційного визначення життєздатності легеневої паренхіми. До групи дослідження увійшли 16 пацієнтів, яким виконували VATS із плевректомією, декортикацією та, за показаннями, атиповою резекцією ушкодженої легеневої паренхіми з використанням ICG-флуоресцентної оцінки її перфузії та життєздатності. До групи порівняння увійшли 10 пацієнтів, яким аналогічні за обсягом втручання виконували з використанням торакотомного доступу, а життєздатність тканин і межі резекції визначали на підставі стандартної візуально-тактильної оцінки. Аналізували частоту післяопераційних ускладнень та повторних оперативних втручань. Для оцінки динаміки виникнення післяопераційної пневмонії та порівняння ймовірності збереження стану без цього ускладнення між досліджуваними групами застосовували аналіз Каплана — Мейєра. Результати. Частота післяопераційної пневмонії становила 18,8 % у групі дослідження та 90,0 % у групі порівняння (p = 0,001). Аналіз Каплана — Мейєра підтвердив статистично значущі міжгрупові відмінності за часом до розвитку післяопераційної пневмонії (log-rank = 16,983; p < 0,001). У групі дослідження не зареєстровано випадків післяопераційного витоку повітря та повторних оперативних втручань, тоді як у групі порівняння їх частота становила по 20,0 %. Ексудативний плеврит із необхідністю плевральної пункції спостерігали у 6,2 та 30,0 % пацієнтів відповідно, однак відмінності за цими показниками не досягли статистичної значущості. Висновки. Ліпші післяопераційні показники в досліджуваній групі свідчать про перспективність застосування VATS у поєднанні з інтраопераційною ICG-флуоресцентною візуалізацією як тактики хірургічного лікування посттравматичної емпієми плеври, спричиненої бойовими ушкодженнями грудної клітки.
Background. The choice of optimal approach to treating pleural empyema currently remains debatable, and treatment tactics vary from medical to surgical methods, depending on the severity of the disease. The study is aimed at improving the surgical treatment of post-traumatic pleural empyema resulting from combat injuries of the chest by implementing video-assisted thoracoscopic surgery (VATS) techniques with intraoperative ICG-fluorescent visualization of viability and objective determination of extent of lung parenchyma resection. Materials and methods. The outcomes of surgical treatment were analyzed in 26 wounded with post-traumatic pleural empyema who were inpatients at the Shalimov National Scientific Center of Surgery and Transplantation of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine in 2022–2025. All wounded were divided into two groups by time randomization method depending on the applied surgical tactics, surgical approach and method of intraoperative determination of lung parenchyma viability. The study group included 16 patients who underwent VATS with pleurectomy, decortication and, according to indications, atypical resection of damaged lung parenchyma using ICG-fluorescent assessment of its perfusion and viability. The comparison group included 10 patients who underwent similar interventions using thoracotomy, and tissue viability and the extent of resection were determined based on standard visual-tactile examination. The frequency of postoperative complications and repeated surgical interventions was analyzed. Kaplan-Meier analysis was used to assess the dynamics of postoperative pneumonia occurrence and to compare the probability of remaining free of this complication between the study groups. Results. The incidence of postoperative pneumonia was 18.8 % in the study group and 90.0 % in the comparison group (p = 0.001). Kaplan-Meier analysis confirmed statistically significant intergroup differences in time to development of postoperative pneumonia (log-rank = 16.983; p < 0.001). There were no cases of postoperative air leak and repeated surgical interventions in the study group, while in the comparison group, their frequency was 20.0 % each. Exudative pleurisy requiring pleural puncture was observed in 6.2 and 30.0 % of patients, respectively, but the differences in these indicators did not reach statistical significance. Conclusions. The better postoperative indicators in the study group indicate the benefit and prospects of using VATS in combination with intraoperative ICG-fluorescence imaging as surgical treatment for post-traumatic pleural empyema due to combat injuries of the chest.
бойова травма грудної клітки; посттравматична емпієма плеври; відеоасистована торакоскопічна хірургія (VATS); індоціанін зелений; ICG-флуоресценція; флуоресцентна навігація; декортикація легені; післяопераційна пневмонія
combat chest trauma; post-traumatic pleural empyema; video-assisted thoracoscopic surgery; indocyanine green; ICG fluorescence; fluorescence navigation; lung decortication; postoperative pneumonia
