Журнал «Травма» Том 27, №5, 2026
Вернуться к номеру
Клінічний аналіз та нейрофізіологічний моніторинг посттравматичних уражень периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок у військовослужбовців
Авторы: Сингаївський А.М., Насонова Т.І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. В умовах сучасних бойових конфліктів осколкові та мінно-вибухові ураження верхніх та нижніх кінцівок характеризуються високою частотою тракційних та ішемічних травм периферичних нервів. Традиційний клінічний огляд і шкали часто не дозволяють на ранніх етапах диференціювати ступені аксонального ураження. Фізіологічний ліміт швидкості регенерації аксонів (близько 1 мм/добу) створює критичне часове вікно, в якому тривала денервація може загрожувати необоротною дегенерацією м’язів-мішеней. Це створює гостру потребу в об’єктивних нейрофізіологічних маркерах для прийняття рішень щодо подальшого лікування хворих. Мета: провести клінічний та нейрофізіологічний аналіз травм периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок у військовослужбовців через 1 та 3 місяці після отриманого поранення шляхом оцінки динаміки відновлення за даними електронейроміографічного моніторингу. Матеріали та методи. У когортне ретроспективне дослідження було включено 89 військовослужбовців чоловічої статі (середній вік (M ± SD) становив 36,81 ± 8,77 року) із верифікованими травматичними ураженнями периферичних нервів. Пошкоджений нерв виступав як одиниця спостереження (n = 139). Вибірку стратифіковано на дві групи: з частковим ураженням (n = 70) та аксонотмезисом (n = 69). Електронейроміографія проводилась через 1 та 3 місяці з моменту отримання травми, з оцінкою моторної (CMAP) та сенсорної (SNAP) провідності з порівнянням показників з нормою та інтактною контралатеральною кінцівкою. Статистична обробка проводилась за допомогою пакета програмного забезпечення JASP з використанням U-критерію Манна — Уїтні та оцінки розміру ефекту за коефіцієнтом рангово-бісеріальної кореляції (Rank-Biserial correlation, r). Результати. У 1-й місяць спостереження в обох групах було зафіксовано статистично значуще зниження амплітуд, у групі аксонотмезису відхилення CMAP від норми було вірогідно більшим, ніж при частковому ураженні (U = 611,0, p < 0,001, r = 0,742). Через 3 місяці спостереження у групі з частковим ураженням відмічалось ефективне включення колатерального спраутингу, що підтверджувалось наближенням медіани до нормальних значень (Ме = 0,000). На противагу цьому група аксонотмезису демонструвала формування стійкого функціонального плато без позитивної динаміки: був наявний виражений дефіцит моторних (відхилення від норми Me = –0,725) та сенсорних (відхилення від здорової сторони Ме = –0,782) відповідей (p < 0,001). Висновки. Відсутність позитивної динаміки CMAP та SNAP протягом перших 3 місяців з моменту травми вказує на обмеженість резервів колатерального спраутингу. У подібних ситуаціях для уникнення необоротної денерваційної атрофії у таких пацієнтів обов’язковим є проведення додаткових методів обстеження (голкова електроміографія, ультразвукова діагностика нервів). Відсутність позитивної динаміки сенсорних та моторних показників за наявності активних денерваційних змін є абсолютним предиктором декомпенсації та об’єктивним маркером для невідкладного реконструктивного хірургічного втручання.
Background. In modern wars, shrapnel and mine-explosive injuries of the upper and lower extremities are characterized by a high frequency of traction and ischemic peripheral nerve injuries. Standard clinical examination and scales often fail to differentiate the degree of axonal loss at early stages. The physiological limit of the axonal regeneration rate (approximately 1 mm/day) creates a critical time window in which prolonged denervation may threaten irreversible denervation of target muscles. These challenges create an urgent need for objective neurophysiological markers to guide subsequent treatment decisions for patients. The purpose was to conduct a clinical and neurophysiological analysis of peripheral nerve injuries of the upper and lower extremities in military personnel at 1 and 3 months post-injury by evaluating recovery dynamics using electroneuromyography (ENMG). Materials and methods. In this cohort retrospective study, 89 male military personnel were included (average age (M ± SD) was 36.81 ± 8.77 years) with verified traumatic peripheral nerve injuries. The injured nerve served as the unit of observation (n = 139). The sample was stratified into two groups: those with partial injury (n = 70) and those with axonotmesis (n = 69). ENMG was performed at 1 and 3 months post-injury with an assessment of the compound muscle action potential (CMAP) and sensory nerve action potential (SNAP) by comparing the parameters with normative values and the intact contralateral limb. The statistical analysis was conducted using the JASP software package, employing the Mann-Whitney U test and estimating the effect size via the rank-biserial correlation (r) coefficient. Results. At 1 month of observation, a statistically significant decrease in amplitudes was recorded in both groups; however, the deviation of CMAP from the normal parameters in the axonotmesis group was significantly greater than in the partial injury group (U = 611.0, p < 0.001, r = 0.742). At 3 months of observation, the partial injury group demonstrated effective activation of collateral sprouting, which was confirmed by the median approaching normative values (Me = 0.000). In contrast, the axonotmesis group exhibited the formation of a stable functional plateau with no positive dynamics: a pronounced deficit in motor (deviation from the normal parameters: Me = –0.725) and sensory responses (deviation from the opposite healthy side: Me = –0.782) was present (p < 0.001). Conclusions. The lack of positive dynamics in CMAP and SNAP during the first 3 months post-injury indicates limited reserves of collateral sprouting. In such clinical scenarios, to prevent irreversible denervation atrophy, it is mandatory to perform additional diagnostic procedures (needle electromyography, nerve ultrasound). The absence of positive dynamics in sensory and motor parameters, coupled with active denervation changes, serves as an absolute predictor of decompensation and an objective marker for urgent reconstructive surgical intervention.
бойова травма; електронейроміографія; нейрофізіологічний моніторинг; аксонотмезис; денервація; травма нервів; нейропатія; мононейропатія; колатеральний спраутинг
combat trauma; electroneuromyography; neurophysiological monitoring; axonotmesis; denervation; nerve injury; neuropathy; mononeuropathy; collateral sprouting
