Журнал «Травма» Том 27, №5, 2026
Вернуться к номеру
Транстибіальна реампутація після бойової травми: порівняння косих клаптів і довгого заднього клаптя при формуванні кукси
Авторы: Кіх А.Ю. (1), Ярмолюк Ю.О. (2, 3), Смик О.О. (1), Бур’янов О.А. (3)
(1) - Військово-медичний клінічний лікувально-реабілітаційний центр, м. Ірпінь, Україна
(2) - Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна
(3) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Формування функціонально придатної кукси гомілки після бойової травми є важливою передумовою ефективного протезування та подальшої реабілітації. Локалізація післяопераційного рубця та якість м’якотканинного покриття можуть визначати ризик пізніх місцевих ускладнень, потребу в ревізійних оперативних втручаннях, ефективність і комфорт протезування, а отже, впливати на функціональну активність і якість життя пацієнта. Матеріали та методи. Проведено одноцентрове ретроспективне порівняльне когортне дослідження з історичною контрольною групою, до якого включено 98 пацієнтів. Контрольну групу становили 49 послідовно включених пацієнтів, прооперованих до впровадження у березні 2024 року методики косих клаптів і формування довгого заднього клаптя; основну групу — 49 послідовно включених пацієнтів, прооперованих після її впровадження. Дані медичної документації та рутинного 12-місячного післяопераційного спостереження аналізували ретроспективно. Основною кінцевою точкою була частота клінічно значущих пізніх локальних ускладнень, додатковою — частота ревізійних втручань. Багатофакторний аналіз виконували за допомогою логістичної регресії з додатковою перевіркою стійкості оцінок методом Firth. Результати. Частота пізніх локальних ускладнень становила 8,2 % у групі косих клаптів і 30,6 % — у групі довгого заднього клаптя (p = 0,005); абсолютна різниця частот становила 22,45 відсоткового пункту, RR = 0,27 (95% ДІ 0,10–0,75). Пізні ревізійні втручання виконували відповідно у 4,1 та 18,4 % пацієнтів (p = 0,025). У багатофакторній моделі довгий задній клапоть був асоційований із вищими шансами пізніх локальних ускладнень (скоригований OR = 4,86; 95% ДІ 1,45–16,29; p = 0,010); багатофакторний аналіз Firth підтвердив напрямок асоціації (OR = 4,54; 95% ДІ 1,55–15,89; p = 0,005). Висновки. У межах нерандомізованого ретроспективного дослідження формування косих шкірно-фасціальних клаптів було асоційоване з більш сприятливою локалізацією післяопераційного рубця, нижчою частотою пізніх локальних ускладнень і меншою частотою ревізійних оперативних втручань порівняно з довгим заднім клаптем.
Background. Formation of a functionally suitable transtibial residual limb after combat-related trauma is an important prerequisite for effective prosthetic fitting and subsequent rehabilitation. The location of the postoperative scar and the quality of soft-tissue coverage may determine the risk of late local complications, the need for revision surgery, prosthetic effectiveness and comfort, and, consequently, may affect patients’ functional activity and quality of life. Materials and methods. A single-center retrospective comparative cohort study with a historical control group included 98 patients. The control group comprised 49 consecutively included individuals who were operated before the introduction of the skew-flap technique in March 2024; the study group consisted of 49 consecutively included patients operated on after its implementation. Medical records and routine postoperative follow-up data over 12 months were analyzed retrospectively. The primary endpoint was the incidence of clinically significant late local complications, and the secondary endpoint was the rate of revision procedures. Multivariable analysis was performed using logistic regression, with additional assessment of robustness of the estimates using Firth penalized logistic regression. Results. The incidence of late local complications was 8.2 % in the skew-flap group and 30.6 % in the long posterior flap group (p = 0.005); the absolute risk difference was 22.45 percentage points, with risk ratio of 0.27 (95% confidence interval (CI) 0.10–0.75). Late revision procedures were performed in 4.1 and 18.4 % of patients, respectively (p = 0.025). In the multivariable model, use of a long posterior flap was associated with higher odds of late local complications (adjusted odds ratio (OR) = 4.86; 95% CI 1.45–16.29; p = 0.010); multivariable Firth analysis confirmed the direction of this association (OR = 4.54; 95% CI 1.55–15.89; p = 0.005). Conclusions. Within this non-randomized retrospective study, formation of skew fasciocutaneous flaps was associated with a more favorable location of the postoperative scar, a lower incidence of late local complications, and a lower rate of revision surgeries compared with the use of a long posterior flap.
реампутація; косі клапті; ампутаційна кукса; післяопераційний рубець; реконструктивна хірургія; бойова травма
reamputation; skew flaps; residual limb; postoperative scar; reconstructive surgery; combat-related trauma
