Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» 6(21) 2009

Вернуться к номеру

Сучасні підходи до лікування та реабілітації дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт із поєднаною патологією гепатобіліарної системи

Авторы: Бабінова О.В., Третьякевич З.М., Луганський державний медичний університет

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Версия для печати


Резюме

Обстежено 55 дітей віком від 6 до 12 років, які страждали від рецидивуючого бронхіту і мали ознаки супутньої дискінезії жовчовивідних шляхів. Виявлені імунні порушення, що характеризувалися вираженою Т-лімфопенією в основному за рахунок зменшення числа Т-хелперів, пригніченням функціональної активності Т-клітин, зменшенням вмісту IgA і IgM, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібномолекулярних комплексів. Фагоцитарна активність нейтрофілів периферичної крові була пригнічена. Відзначено активацію системи ліпоперекисів-антиоксидантів, що проявлялося накопиченням у крові дієнових кон’югат і малонового діальдегіду, збільшенням активності каталази. Застосування фітопрепарату лівенціале форте в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів позитивно впливало на клінічний перебіг основного і супутнього захворювань, підвищувало ефективність терапії, обумовлюючи позитивний клінічний та імунологічний ефект.


Ключевые слова

діти, рецидивуючий бронхіт, патологія гепатобіліарної системи, лікування.

Вступ

Серед пріоритетних напрямків педіатричної науки особливе значення надається удосконаленню основ медичного спостереження хворих на рецидивуючу бронхолегеневу патологію, створенню технологій безперервного контролю за станом їх здоров''я [2, 4, 7]. Актуальність наукових досліджень з даної проблеми визначається стабільно високим рівнем поширення рецидивуючого бронхіту (РБ), що складає 30 % від усіх пульмонологічних хворих, які страждають на повторювані захворювання респіраторної системи [8]. Поширеність, повторюваність, торпідність та тривалість перебігу РБ, можливість трансформації його в хронічні бронхолегеневі захворювання вимагають вивчення етіопатогенетичних аспектів захворювання, ініціюють пошук шляхів підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів [3–5, 10].

Важливу роль у формуванні РБ відіграють порушення функціональної активності імунної системи [8].

Серед дітей із хронічною та рецидивуючою бронхолегеневою патологією майже у 50 % реєструється поєднане ураження гепатобіліарної системи [1, 6]. Доведено, що в дітей з гепатобіліарною патологією внаслідок змін літогенних властивостей жовчі розвиваються дисфункція імунної системи та дисбіотичні порушення кишечника [6, 9]. Ці процеси призводять до поглиблення змін в імунному статусі дітей, хворих на РБ, та ускладнюють здійснення лікувально-реабілітаційних заходів.

Серед численних лікарських препаратів, які впливають на окремі ланки патогенезу та застосовуються для комплексного лікування й профілактики рецидивів РБ, у сучасних умовах важливого значення набувають фітопрепарати. Це зумовлено низькою токсичністю, відсутністю побічної дії та комплексним фармакотерапевтичним ефектом цих засобів.

До таких ліків зараховується й рослинний препарат лівенціале форте. Його рослинні компоненти забезпечують мембраностабілізуючий, гепатопротекторний, антиоксидантний ефекти. Раніше було встановлено, що він справляє й імуноактивний ефект. Саме комплексна дія лівенціале форте обгрунтовує його застосування у визначеного контингенту дітей із метою їх лікування та реабілітації.

Мета нашого дослідження — вивчення ефективності застосування фітопрепарату лівенціале форте в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів для дітей, хворих на РБ із поєднаною патологією гепатобіліарної системи.

 

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводилось у пульмонологічному відділенні Луганської обласної дитячої клінічної лікарні. Для реалізації поставленої мети було обстежено 55 дітей віком від 6 до 12 років, які хворіли на рецидивуючий бронхіт і мали ознаки супутньої дискінезії жовчовивідних шляхів. Серед них 25 хлопчиків (45,4 %) і 30 дівчаток (54,6 %). Хворі були розподілені на 2 групи. До першої, основної, групи увійшло 30 дітей, які отримували лівенціале форте в складі комплексної терапії. До другої, групи порівняння, було включено 25 хворих, яким проводили тільки традиційну терапію основного та супутнього захворювань згідно з сучасними протоколами лікування. Порівнювані групи за віком і статтю були однаковими.

Об''єм обстежень передбачав клінічне дослідження дітей, вивчення стану імунної системи дітей, ультра­звукове дослідження органів черевної порожнини.

Для вивчення стану імунної системи дітей проводилось визначення чисельності загальної популяції Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій — Т-хелперів/індукторів і Т-супресорів/кілерів, а також В-клітин цитотоксичним методом із застосуванням моноклональних антитіл класів CD3, CD4, CD8, CD19 («Сорбент», Москва). Функціональну активність Т-лімфоцитів досліджували в реакції бластної трансформації із фітогемаглютиніном (РБТЛ із ФГА). Рівень сироваткових імуноглобулінів основних класів (IgA, IgM, IgG) визначали за методом радіальної імунодифузії у гелі. Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові та їх молекулярний склад вивчали методом преципітації у розчинах поліетиленгліколю з молекулярною масою 6000 Д. Фагоцитарну активність нейтрофілів периферичної крові досліджували за відношенням до часток латексу. Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали за вмістом у крові пацієнтів продуктів пероксидації ліпідів – дієнових кон''югат (ДК) та малонового діальдегіду (МДА); про функції антиоксидантної системи (АОС) судили за активністю ферменту каталаза.

У якості нормативних показників застосовували дані, отримані нами під час імунологічного дослідження 30 дітей 6–12 років, які були практично здорові й постійно проживали в Луганській області.

Статистична обробка виконувалася з використанням стандартних пакетів програм Microsoft Exсel.

 

Результати дослідження та їх обговорення

При обстеженні під час чергового рецидиву захворювання в дітей виявлені імунні порушення, що характеризувались вираженою Т-лімфопенією (СD3+ 25,54 ± 1,11 %, 0,63 ± 0,10 × 109/л), зниженням функціональної активності Т-клітин за даними РБТЛ із ФГА (42,56 ± 1,21 %, норма 64,45 ± 0,48 %, Р < 0,001), суттєвим зменшенням числа Т-хелперів/індукторів (CD4+). При цьому кількість Т-супресорів/цитотоксинів (СД8+) вірогідно не змінювалась, унаслідок чого імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ зменшився до 0,76 ± 0,11 (у нормі 2,50 ± 0,07, Р < 0,001). Рівні сироваткових IgA та IgM були істотно знижені (відповідно до 0,55 ± 0,05 г/л, Р < 0,001 і 0,52 ± 0,04 г/л, Р < 0,001). Концентрація циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові дітей, які перебували під наглядом, у гострому періоді захворювання перевищувала вікову норму за середніми даними майже у 2,5 раза переважно за рахунок збільшення кількості найбільш патогенних середньо- і дрібномолекулярних ЦІК. Фагоцитарна активність нейтрофілів периферичної крові щодо часток латексу була вірогідно пригнічена, причому показник фагоцитозу був у середньому знижений у 1,5 раза, а фагоцитарне число — в 1,8 раза. У 20 дітей із супутньою алергійною патологією був підвищений уміст IgE у сироватці крові майже у 2,5 раза. Крім того, у хворих на РБ дітей виявлена активація системи ліпоперекисів-антиоксидантів, що відображалось накопиченням в крови дієнових кон''югатів та малонового діальдегіду, збільшенням активності каталази. Слід відзначити, що порушення імунітету й перекисного гомеостазу були взаємообумовлені. Про це свідчили прямі сильні кореляційні зв''язки між рівнями ДК, МДА і числом клітин з фенотипом CD4.

Виявлені порушення носили стійкий характер, зберігались протягом тривалого часу після виписки зі стаціонару (2 місяці й більше) та сприяли розвитку наступних епізодів рецидивуючого бронхіту та більш тяжкому перебігу захворювання. Тому для підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів 30 хворим основної групи в комплекс традиційних лікувальних заходів включили лівенціале форте. Засіб призначали по 1–2 капсули 3 рази на день протягом 3 тижнів.

Під час досліджень було встановлено, що включення лівенціале форте в лікувально-реабілітаційний комплекс сприяло суттєвому покращенню стану хворих, які знаходились під наглядом. Загальний термін перебування дітей основної групи в стаціонарі був на 2,70 ± 0,51 дня коротшим, ніж у пацієнтів із групи порівняння.

Під впливом проведеного лікування відзначені позитивні зміни результатів УЗД, насамперед у хворих основної групи. Це виявлялося нормалізацією об''єму жовчного міхура у 52 % пацієнтів, зникненням не­однорідного осаду в просвіті жовчного міхура у 74 %, у той час як у дітей із групи порівняння об''єм жовчного міхура нормалізувався лише в 23 % випадків, а зникнення непрямих ознак запального процесу — в 17,1 %.

Призначення лівенціале форте також суттєво поліпшило деякі показники імунітету. Так, у дітей основної групи відзначено вірогідне збільшення в крові кількості Т-лімфоцитів, нормалізація їх функціональної активності та тенденція до нормалізації числа Т-хелперів/індукторів (Р < 0,01). Уміст CD8-клітин вірогідно не змінювався, що обумовило тенденцію до нормалізації співвідношення CD4/CD8 (Р < 0,05). Гуморальні показники імунітету в дітей основної групи характеризувались більш суттєвою (Р < 0,01) на відміну від групи порівняння позитивною динамікою рівня ЦІК з тенденцією до нормалізації їх молекулярного складу. Найбільш виражені позитивні зсуви у дітей основної групи виявлені з боку показників ПОЛ и АОС. Це виявлялось нормалізацією рівнів МДА и ДК, а також тенденцією до нормалізації активності ферменту каталаза.

Слід зазначити, що під час дослідження не було зареєстровано випадків побічних ефектів при застосуванні лівенціале форте.

Отже, отримані дані свідчать, що включення фітопрепарату лівенціале форте до комплексу лікувально-реабілітаційних заходів дітям, хворим на рецидивующий бронхіт із супутньою патологією жовчовивідних шляхів, сприяє підвищенню ефективності цих заходів, а також є патогенетично обгрунтованим та клінічно доцільним.

У подальшому планується продовжити дослідження в напрямку вивчення змін ліпідного спектра периферичної крові як опосередкованого фактора порушення імунного статусу дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт із супутньою патологією жовчовивідних шляхів.

 

Висновки

1. У дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт у поєднанні з гепатобіліарною патологією, спостерігаються імунні порушення, що характеризуються вираженим зменшенням умісту Т-лімфоцитів за рахунок зменшення кількості Т-хелперів, пригніченням функціональної активності Т-клітин, зниженням рівнів IgA і IgM, підвищенням концентрації ЦІК переважно за рахунок збільшення кількості найбільш патогенних середньо- й дрібномолекулярних комплексів, пригніченням фагоцитарної активності нейтрофілів периферичної крові щодо часток латексу.

2. Фітопрепарат лівенціале форте позитивно впливає на загальний стан хворих, суттєво поліпшує деякі показники імунного статусу дітей, нормалізує стан метаболічного гомеостазу, а саме сприяє зниженню вираження ПОЛ та підвищенню активності ферментів АОС, досить швидко ліквідує прояви супутнього захворювання, сприяє нормалізації якості життя.

3. Застосування лівенціале форте є патогенетично обгрунтованим та клінічно доцільним щодо включення його в комплекс лікувально-реабілітаційних заходів дітям, хворим на рецидивуючий бронхіт із супутньою патологією гепатобіліарної системи, з метою підвищення ефективності цих заходів.


Список литературы

1. Аряев Н.Л., Кононенко Н.А. Клиническое значение растительных холеретиков в терапии билиарных дисфункций у детей // Современная педиатрия. — 2008. — № 3(20). — С. 72-75.

2. Казмірчук В.Є. Дисфункції імунної системи у дітей (виявлення, верифікація, імунореабілітація): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.03.08 / Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. — К., 2003. — 45 с.

3. Курч Т.К., Ярош А.М. Динамика клинических симптомов при рецидивирующем бронхите у детей в зависимости от сроков ремиссии // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2007. — № 13 — С. 112-113.

4. Лапшин В.Ф., Уманець Т.Р., Несвітайлова К.В. Імунореабілітація дітей з рецидивним бронхітом // Современная педиатрия. — 2007. — № 1(14). — С. 48-52.

5. Марушко Ю.В. Профілактика та терапія частих і рецидивних респіраторних захворювань у дітей — актуальна проблема педіатрії // Современная педиатрия. — 2006. — № 2(11). — С. 32-36.

6. Пархоменко Л.К. Лечение билиарных дисфункций у детей // Современная педиатрия. — 2006. — № 3(12). — С. 145-147.

7. Сучасні підходи до діагностики, профілактики рецидивуючих і хронічних бронхітів у дітей / Ю.Г. Антипкін, Л.П. Арабська, О.А. Смирнова та ін.: Метод. пос. — К., 2003. — 121 с.

8. Тарануха Л.І. Визначення клініко-імунологічних змін, що впливають на формування рецидивуючого перебігу бронхіту у дітей: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.03.08 / Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. — К., 2007. — 20 с.

9. Фадеенко Г.Д. Возможности патогенетической терапии дисфункции желчевыводящих путей // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — № 2(22). — С. 20-25.

10. Федорчук Т.І., Галіна І.В., Польщакова Т.В. Деякі особливості перебігу й комплексної відновлювальної терапії дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. — 2004. — № 3. — С. 27-29.


Вернуться к номеру