Международный неврологический журнал 4(8) 2006

В останні роки відмічаються тенденції до «омолодження» порушень мозкового кровообігу, несприятливої демографічної ситуації, вираженої геронтологічної спрямованості наукових і практичних досліджень [4]. Етіопатогенетичними чинниками, що провокують розвиток дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ), є: артеріальна гіпертензія, оклюзія магістральних артерій голови, порушення системного кровообігу, ураження екстра- та інтракраніальних судин при системних захворюваннях, порушення реологічних властивостей крові [1]. Встановлена роль дестабілізації мембранних процесів вільними радикалами, що найчастіше утворюються при окисленні ненасичених жирних кислот. Цей процес тісно пов'язаний із пероксидним вільнорадикальним окисленням ліпідів (ПОЛ), що, у свою чергу, регулюється антиоксидантною глутатіоновою системою крові. Відомо, що головний мозок досить чутливий до окислювального стресу внаслідок особливого складу мозкової речовини (високий вміст фосфоліпідів, олеїнової кислоти, Fe²⁺ та низький вміст вітаміну А, знижена активність глутатіонпероксидази, майже повна відсутність каталази) і високого споживання кисню [7]. Протягом перших хвилин ішемії активні форми кисню викликають деструкцію, деенергізацію та загибель нейронів. Ось чому актуальним є призначення церебропротекторів, що поєднують антиоксидантні, протиішемічні та ноотропні властивості [11]. З цієї точки зору перспективним виявився комплексний препарат Тіоцетам (виробник — Корпорація «Артеріум»), який містить 50 мг тіотриазоліну та 200 мг пірацетаму [2]. Препарат запобігає утворенню активних форм кисню, активізує антиоксидантну систему ферментів, гальмує вільнорадикальні процеси в тканині мозку. У літературі наведені результати вивчення ефективності препарату при судинних захворюваннях [6], при лікуванні дітей з органічною патологією головного мозку [10].

Мета нашої роботи — вивчення впливу препарату Тіоцетам на перебіг та показники оксидантної та глутатіонової систем крові у хворих на ДЕ ІІ стадії.

Матеріали та методи

Нами обстежено 23 пацієнта з ДЕ ІІ стадії віком від 51 до 64 років. ДЕ була слідком атеросклерозу і артеріальної гіпертензії. Критичних стенозів в прецеребральних судинах не зафіксовано. При МРТ і КТ, крім атрофії мозку (27%), патологічних змін не знайдено. Біохімічні показники вивчали в 1-й день госпіталізації до початку лікування та на 14-15-й день лікування (І група). І підгрупа — 12 пацієнтів, які отримували комплексне лікування препаратами, що покращують мікроциркуляцію, реологічні властивості крові (пентоксифілін, вінпоцетин). ІІ підгрупа — 11 пацієнтів, які, окрім комплексного лікування, отримували Тіоцетам per os у дозі 1500 мг, поділеній на 3 прийоми (по 2 таблетки 3 рази на день). Контрольну групу для оцінки лабораторних показників склали 27 практично здорових осіб віком від 40 до 54 років. Стан ПОЛ оцінювали за вмістом малонового альдегіду (МА) [3]. Про стан антиоксидантної глутатіонової системи (АОС) судили за рівнем відновного глутатіону (Г-SH) [8], активністю глутатіон-S-трансферази (ГТ) [9] та глутатіонпероксидази (ГП) [5].

Результати

Під час спостереження відмічено, що у хворих спостерігається осередкова симптоматика з формуванням стійких органічних синдромів — вестибулоатактичного, пірамідного, аміостатичного, що відповідало типовій картині ІІ стадії захворювання.

Після курсу лікування, у схему якого входив Тіоцетам, проявлявся позитивний клінічний ефект у вигляді зменшення частоти та інтенсивності головного болю, запаморочення, нормалізації емоційної сфери, покращання мнестичних функцій. Крім того, відмічалася позитивна динаміка неврологічної симптоматики. У хворих І підгрупи спостерігалися лише вищеперераховані ознаки суб'єктивного покращання. Результати дослідження стану процесів ПОЛ та активності АОС у різних групах наведені в табл. 1. Вони свідчать про активацію процесів вільнорадикального окислення ліпідів та пригнічення активності захисної глутатіонової системи крові.

Обговорення результатів

Наведені показники свідчать про те, що у хворих І групи всі біохімічні показники змінювалися вірогідно, при цьому найбільш суттєві зміни стосувалися рівня МА: він зростав на 83%. МА — це один із кінцевих продуктів ПОЛ. Його збільшення вказує на активацію вільнорадикального окислення ліпідів. Зміни АОС були нерівнозначні. Зокрема, активність ГТ у I групі хворих зросла на 31%, а рівень Г-SH та активність ГП зменшилися на 29 та 35% відповідно. Зменшення рівня Г-SH пояснюється здатністю пероксидів ліпідів окислювати тіолову групу цього коферменту. Фермент ГП бере участь у знешкодженні пероксидів. За умови порушення обміну глутатіону, дефіциту активності ГП змінюється відновлений потенціал клітини й знешкодження пероксидів. З іншого боку, стає зрозумілим, що через низьку спорідненість ферменту з Г-SH активність глутатіонпероксидазної системи істотно залежить від його концентрації. Зростання активності ГТ у крові хворих може бути пов'язане зі швидкістю утворення глутатіонових кон'югатів, тобто свідчить про збільшення вмісту останніх в організмі. Змін показників Г-SH та ГП після звичайного комплексу лікування не спостерігалося, тобто ці показники майже не відрізнялися від таких до лікування. У ІІ підгрупі хворих, до схеми лікування яких включали Тіоцетам, спостерігалися суттєві зміни з боку оксидантної системи та АОС. Зокрема, рівень Г-SH, а також активність ГТ максимально наближалися до показників контрольної групи (p > 0,05).

Враховуючи отримані результати, планується провести аналіз ефективності Тіоцетаму в порівнянні з іншими антиоксидантними препаратами з урахуванням впливу на перебіг захворювання, показники оксидантної та антиоксидантної глутатіонової систем крові.

Висновки

1. Проведені клініко-біохімічні дослідження дозволили встановити, що у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії відмічається активація вільнорадикального окислення ліпідів та пригнічення активності антиоксидантної системи, що є статистично вірогідним.

2. Комплексне лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії з включенням Тіоцетаму в добовій дозі 1500 мг є ефективним не тільки на клінічному, але й на патогенетичному рівнях. Курс лікування при цьому повинен тривати не менше 2 тижнів.