Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 3 (03) 2011
Вернуться к номеру
Глюкокортикоїд-індукований остеопороз: що нового?
Незважаючи на те що глюкокортикоїди використовуються в клінічній практиці протягом багатьох років, на сьогодні вони залишаються одними з найбільш ефективних серед протизапальних препаратів. Основними показаннями для тривалого системного застосування глюкокортикоїдів є імунозапальні (у першу чергу ревматичні) і алергічні захворювання. За даними британських науковців, серед трьохсот пацієнтів, які знаходились на лікуванні у багатопрофільній клініці протягом року та потребували терапії із застосуванням глюкокортикоїдів, 50 % хворих отримували їх із приводу ревматичних захворювань, 18 % — бронхіальної астми та лише 3 % — у зв’язку із трансплантацією нирки або серця. Незважаючи на високу ефективність глюкокортикоїдів, їх застосування має свої обмеження, обумовлені розвитком побічних реакцій. Зокрема, одним із найтяжчих наслідків такої терапії є остеопороз, який, у свою чергу, призводить до втрати працездатності та ранньої інвалідизації населення (Насонов Е.Л., 2011). Враховуючи актуальність вивчення даної проблеми серед науковців багатьох країн світу, наводимо зарубіжні публікації, у яких наведені сучасні дані щодо глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу.
Adler R., Hochberg M. Glucocorticoid-induced osteoporosis in men // J. Endocrinol. Invest. — 2011. — 34 (6). — Р. 481-484.
Глюкокортикоїд-індукований остеопороз у чоловіків
Відомо, що у чоловіків переломи трапляються на 10 років пізніше, ніж у жінок, тому з точки зору профілактики та лікування остеопорозу, зокрема глюкокортикоїд-індукованого, чоловікам приділяється значно менше уваги. Крім цього, чоловіки рідше хворіють на ревматичні захворювання, що потребують лікування глюкокортикоїдами, проте у них частіше виникають хронічні обструктивні захворювання легень та запальні хвороби кишечника, що трактує необхідність у застосуванні пероральних глюкокортикоїдів. На сьогодні надзвичайно актуальним залишається вивчення основних принципів лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. Американські вчені R. Adler та M. Hochberg вивчали роль бісфосфонатів у лікуванні глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу в чоловіків та порівнювали їх із результатами у жінок. Алендронат, ризендронат та золедронову кислоту було визнано оптимальними препаратами для лікування остеопорозу у чоловіків. Крім цього, препарат терипаратид також був схвалений FDA для лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. Зокрема, було проведено 36-місячне дослідження терипаратиду та алендронату та доведено ефективність та безпечність застосування цих двох препаратів, які полягали у збільшенні мінеральної щільності кісткової тканини та зменшенні частоти переломів у чоловіків. На сьогодні залишається актуальним вивчення особливостей діагностики та лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу не лише у жінок, а й у чоловіків, про що свідчить велика кількість вітчизняних та зарубіжних публікацій та наукових статей, присвячених даній проблемі.
Rosa Maria Rodrigues Pereira, Jozйlio Freire de Carvalho, Ernesto Canalis Glucocorticoid-induced osteoporosis in rheumatic diseases // Clinics. — 2010. — 65(11). — P. 1197-1205.
Глюкокортикоїд-індукований остеопороз та ревматичні захворювання
Як відомо, глюкокортикоїди часто застосовуються у пацієнтів із ревматичними захворюваннями, а у 50 % випадків шестимісячного прийому даних препаратів розвивається остеопороз та можуть виникати переломи кісток. У Бразилії (м. Сан-Паоло) в ревматологічному відділенні було проведено аналіз зв’язку ревматичних захворювань із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом із урахуванням частоти переломів кісток. Науковці провели літературний пошук у Pubmed Medline з 1986 по 2009 рік із використанням ключових слів: остеопороз, мінеральна щільність кісткової тканини, переломи, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, системна склеродермія, васкуліт, ревматоїдний артрит та дерматоміозит. Було наведено 17 наукових праць, присвячених вивченню остеопорозу в пацієнтів із системним червоним вовчаком на тлі прийому глюкокортикоїдів, та 16 досліджень, присвячених ревматоїдному артриту. Вчені виявляли остеопороз у 4,0–48,8 % випадків та остеопенію в 1,4–68,7 % у пацієнтів із системним червоним вовчаком. Частота переломів коливалася від 5 до 21,4 %. Частота виявлення остеопорозу у пацієнтів із ревматоїдним артритом коливалася від 4 до 24 %, остеопенії — від 28 до 61,9 %, а частота переломів досягала навіть 25 %. Було встановлено, що збільшення дози глюкокортикоїдів у перерахунку на 1 мг преднізолону еквівалентне підвищенню ризику деформацій тіл хребців у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Дана стаття засвідчує, що, незважаючи на високий ризик глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу при ревматичних захворюваннях, залишається актуальним питання несвоєчасного виявлення даної патології та пізнього проведення профілактичних та загальнотерапевтичних заходів.
Kaneko K., Kawai S. Mechanisms and therapeutics of glucocorticoid-induced osteoporosis // Nihon Rinsho Meneki Gakkai Kaishi. — 2011. — 34(3). — P. 138-148.
Механізми та терапія глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу
Японські науковці K. Kaneko, S. Kawai вивчали основні механізми виникнення остеопорозу в пацієнтів, які приймали глюкокортикоїди, та особливості медикаментозної терапії в даної групи осіб. Вони виділили місцевий та системний механізм дії глюкокортикоїдів (ГК) на кісткову тканину. Щодо місцевого ефекту, то важливу роль, на їх думку, відіграє пригнічуюча дія ГК на формування кісткової тканини. В оцінці залежності кісткової тканини від дії глюкокортикоїдів важлива роль належить маркерам кісткового метаболізму. Зокрема, рівень маркерів формування кісткової тканини — остеокальцин, проколаген типу І N-кінцевого телопептиду, кісткова фракція лужної фосфатази — зменшується внаслідок впливу глюкокортикоїдів, а маркерів резорбції — колаген І типу N-кінцевого телопептиду та ізоформа тартрат-стійкої кислої фосфатази — підвищується. Відповідно до клінічних рекомендацій бісфосфонати належать до препаратів першого вибору при лікуванні глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. У статті автори навели інформацію щодо застосування терипаратиду в пацієнтів із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом та зробили висновок про необхідність застосування препарату у пацієнтів із високим ризиком переломів кісток. Препарат деносумаб, що застосовують для лікування постменопаузального остеопорозу, добре зарекомендував себе і при лікуванні глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу, що підтверджено клінічними дослідженнями. У даній статті японські науковці підтвердили важливість знань механізмів, що призводять до розвитку глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу, та необхідність визначення маркерів кісткового метаболізму з метою правильного вибору медикаментозної терапії.
Di Munno O., Delle Sedie A. Prevention and treatment of glucocorticoid-induced osteoporosis in International and Italian scenarios // Reumatismo. — 2011. — 63(2). — P. 67-79.
Профілактика та лікування глюкокортикоїд- індукованого остеопорозу за міжнародним та італійським сценарієм
Зростання частоти остеопорозу та підвищення ризику переломів кісток, що пов’язані з хронічним застосуванням глюкокортикоїдів, «підштовхнули» групу експертів із наукових медичних товариств підготувати рекомендації для профілактики та лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. Про це свідчить той факт, що Американська колегія ревматологів недавно розробила та впровадила у практичну діяльність лікарів сучасні схеми профілактики та лікування даної патології. Зокрема, у цих рекомендаціях велика роль відводиться системі FRAX, особливо в пацієнтів із високим ризиком переломів кісток. У нових рекомендаціях окремо виділено групу жінок у постменопаузальному періоді, чоловіків старше 50 років, жінок у пременопаузальному періоді, чоловіків віком менше 50 років та жінок у пременопаузальному періоді дітородного віку з високим ризиком переломів. Препаратами першого вибору у всіх цих групах пацієнтів для лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу визнано алендронат, ризендронат та золедронову кислоту, а терипаратид віднесено до препаратів другої лінії. В Італії найбільш широкого використання набули два препарати — алендронат та ризендронат, оскільки їх використання пацієнтами фінансується державною службою охорони здоров’я країни, а препарати можуть отримати пацієнти віком старше 50 років, які понад 3 місяці приймають 5 мг на добу преднізолону. Останнім часом італійські науковці та лікарі рекомендують застосовувати терипаратид для лікування пацієнтів із підвищеним ризиком переломів кісток, які понад 12 місяців отримують преднізолон в дозі 5 мг на добу та вище. Відповідно до італійських рекомендацій золедронова кислота була схвалена Італійським товариством лікарських засобів (AIFA, 30/08/10) для лікування остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді та чоловіків, які тривало отримують глюкокортикоїди та мають високий ризик переломів, проте даний препарат має певні обмеження щодо застосування. Розробка нових методів лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу сприятиме своєчасному запобіганню розвитку захворювання та попередженню його ускладнень.
Підготувала Г.С. Дубецька, молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології НАМН України», м. Київ