Международный неврологический журнал 4(4) 2005

Електроенцефалографія є одним з найбільш затребуваних методів дослідження в неврології як для дорослих, так і для дітей. Його використання є незамінним для обстеження хворих на епілепсію та інші пароксизмальні розлади, які є сумнівним привілеєм дитячого віку, і тому ЕЕГ у певному сенсі є «дитячим» методом дослідження. Сьогодні з'явилося багато виробників електроенцефалографічних апаратів, і це дослідження виконується в багатьох лікарнях. На жаль, незважаючи на відносну доступність якісної ЕЕГ-апаратури, ефективність застосування цього методу в нашій країні залишається низькою. Однією з причин такого положення є недостатня професійна підготовка як дитячих неврологів, так і лікарів, що займаються трактуванням ЕЕГ у дітей. Це в значній мірі пов'язано з тим, що існує суттєва нестача наукової та методичної літератури з питань дитячої електроенцефалографії. Доступна сьогодні література обмежується окремими главами керівництв з епілептології, електроенцефалографії та кількома спеціалізованими монографіями (Фарбер Д.А.; Благосклонова Н.К. и Новикова Л.А.), що побачили світ 10-20 років тому і не задовольняють усіх потреб. До цього часу на теренах СНД ще не було монографії, яка би охоплювала у повному обсязі питання клінічної електроенцефалографії у дітей.

Посібник, написаний лауреатом Державної премії України, заслуженим діячем науки і техніки України, завідувачем кафедри дитячої та загальної неврології факультету післядипломної освіти Донецького медичного університету, доктором медичних наук, професором Євтушенком Станіславом Костянтиновичем та його учнем, асистентом тієї ж кафедри, кандидатом медичних наук Омельяненком Анатолієм Анатолійовичем, є якраз таким, що відповідає нагальним потребам у цій області медичної практики.

Посібник представлений 7 розділами, що присвячені методичним та технологічним аспектам запису ЕЕГ, електроенцефалографічній семіотиці, розвитку біоелектричної активності мозку дитини, неспецифічним змінам ЕЕГ, питанням епілепсії та пароксизмальних станів неепілептичної природи. Посібник побудований у логічному порядку, який дозволяє лікарю поступово оволодіти цією методикою.

Значна частка матеріалу представлена результатами власних спостережень авторів.

Розділ 1 присвячений методиці запису ЕЕГ — розглядаються системи та методи встановлення електродів, монтажі, питання налагодження апаратури та використання її можливостей для покращання якості запису та збільшення його інформативності. Докладно висвітлена діагностика артефактів у запису, що вкрай важливо для бездоганного трактування ЕЕГ. Наприкінці розділу подаються основні відомості, що стосуються переваг та використання комп'ютеризованих систем запису та аналізу ЕЕГ.

У розділі 2 на прикладі зрілої біоелектричної активності мозку подається електроенцефалографічна семіотика. Розглядаються основні феномени, що складають ЕЕГ людини, — частотні діапазони, базові ритми зорової та моторної кори, інші фізіологічні потенціали як у стані неспання, так і уві сні. Автори також приділяють увагу варіантам нормальної біоелектричної активності, що робить цю монографію ще кориснішою.

Розділ 3 дає можливість читачу ознайомитися з формуванням ЕЕГ від новонародженої дитини до дорослої людини. Матеріал упорядкований таким чином, щоб полегшити його сприйняття — послідовно подаються дані стосовно стану неспання, сну, методів активації, особливих та рідких варіантів ЕЕГ у кожній віковій групі.

Розділ 4 присвячений неспецифічним патологічним змінам біоелектричної активності мозку. Автори акцентують увагу на станах з порушеною свідомістю, де зміни ЕЕГ мають діагностичне й прогностичне значення.

Електроенцефалографія — найбільш значущий метод діагностики для хворих на епілепсію, що є єдиним специфічним для цього виду розладів нервової системи. Саме тому, розділи 5 та 6, в яких докладно розглядаються питання епілепсій у дітей, є найбільшими за об'ємом. У розділі 5 викладаються загальні питання епілептології, основні поняття цієї області знань. Автори приділяють увагу патофізіологічним аспектам епілептогенезу, що допомагає зрозуміти формування ЕЕГ-патернів, які реєструються у хворих на епілепсію та більш свідомому розумінню терапевтичних підходів. У цьому розділі викладаються морфологія та клінічне значення окремих епілептичних ЕЕГ-паттернів, розглядаються клінічна картина та електрографічні кореляти окремих видів приступів. Розділ завершується розглядом методів активації та інших засобів збільшення клінічної інформативності ЕЕГ.

Розділ 6 присвячений розгляду клінічної картини та ЕЕГ-патернів окремих епілептичних синдромів, що характерні для дитинства. Цей розділ, як і увесь посібник, є клінічно орієнтованим і значна частина матеріалу є докладним викладанням саме клінічної картини захворювання. Матеріал у цьому розділі подається окремими блоками, нозологічні одиниці у якому поєднуються за тим чи за іншим принципом — епілептичні синдроми у новонароджених та дітей раннього віку, парціальні епілепсії, генералізовані епілепсії, епілептичні енцефалопатії та інші. Питання лікування епілепсій виокремлено у самостійний підрозділ.

У останньому розділі 7 розглядаються пароксизмальні стани неепілептичного кола в аспекті диференціальної діагностики з епілепсією.

Монографію написано гарною мовою, що легко сприймається. Усі розділи посібника добре проілюстровані — загальна кількість ілюстрацій дорівнює 547. Автори намагалися проілюструвати майже кожне положення, що має місце в цьому виданні. Ілюстративний матеріал включає фрагменти серійних записів ЕЕГ, що допомагає краще зрозуміти клінічну значущість та варіативність змін біоелектричної активності мозку при одному й тому ж синдромі або у одного й того ж хворого. Велика кількість ілюстрацій та коментарі до них дають можливість навіть лікарям, які уперше стикаються з ЕЕГ, після прочитання книги більш-менш впевнено робити візуальний аналіз ЕЕГ та винаходити у записах клінічно значущі феномени.

За всі чесноти цього видання, мають місце окремі недоліки. Так, кожний розділ посібника супроводжується великою кількістю ЕЕГ-ілюстрацій, на які є посилання у тексті, але вони не вказані в змісті книги. Це робить використання книги дещо незручним. Враховуючи величезний обсяг ілюстративного матеріалу та навчальну спрямованість монографії, доцільним було б зробити окремий тематичний перелік ілюстрацій.

Незважаючи на те, що це посібник з клінічної електроенцефалографії, бажано б було більше уваги приділити питанням лікування епілепсії й розширити відповідну частину розділу. Окрім того, як для навчального посібника, не були би зайвими тести наприкінці книги, які б допомогли читачам перевірити та закріпити отримані знання.

З урахуванням академічного характеру монографії, її фундаментальності, тенденції до зростання питомої ваги епілепсії та інших пароксизмальних станів в структурі захворюваності та інвалідності наклад такого видання мав бути більшим.

Такий посібник є дуже своєчасним, корисним та очікуваним серед усіх фахівців, що переймаються питаннями електроенцефалографії та епілептології. Час, витрачений на читання цієї книги, не буде змарнованим, а надасть можливість суттєво підвищити свій рівень знань та покращити якість надання спеціалізованої допомоги неврологічним хворим.

Завідувач кафедри нервових хвороб з курсом генетики
Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського д.м.н., професор

Кушнір Г.М.