Международный неврологический журнал 3(3) 2005

Борис Іванович Шарапов — один із видатних неврологів сучасності — народився 3 червня 1897 р. в селі Хом'якове Єфремовського району Тульської області в сім'ї священнослужбовця.

Після закінчення Тульської духовної семінарії в 1916 році вступив до природознавчого відділення Московського університету. А після перебування на військовій службі, що перервала навчання, він перевівся на медичний факультет цього університету, який закінчив у 1922 р.

Працював невропатологом у м. Тула. У 1924 р. обраний асистентом кафедри нервових хвороб Ленінградського інституту удосконалення лікарів, де науковий і клінічний світогляд Бориса Івановича Шарапова формувався під впливом видатних неврологів — Леоніда Васильовича Блуменау та Сергія Миколайовича Давиденкова. З 1930 р. він приват-доцент, а з 1934 р. — доцент цієї ж кафедри.

Вже в ці роки виявились його блискучі здібності щодо науково-дослідної діяльності. У 1935 р. він захистив докторську дисертацію на тему «К патологической анатомии сухотки спинного мозга», а в 1940 р. був затверджений професором кафедри нервових хвороб. У 1939 р. Борис Іванович заснував кафедру нервових хвороб Сталінградського медичного інституту, яку очолював до 1941 р.

З перших днів війни перебував у Ленінградській блокаді, працюючи професором Травматологічного інституту ім. Р.Р. Вредена. З травня 1942 р. він в діючій армії, де виконував обов'язки головного невропатолога Брянського, Воронізького та Українського фронтів. В березні 1944 р. Б.І. Шарапов переніс інфаркт міокарда і після демобілізації обійняв посаду директора клініки нервових хвороб науково-дослідного інституту бальнеології і водночас був консультантом групи військових шпиталів у м. Сочі.

З грудня 1945 р. Борис Іванович обраний завідуючим кафедрою нервових хвороб Кишинівського медичного інституту, що була ним створена так саме, як і неврологічна служба Молдови, якими він успішно керував до листопада 1969 р. з перервою на три роки. Одночасно Б.І. Шарапов тривалий час обіймав посаду проректора з наукової й навчальної роботи Кишинівського медичного інституту, був одним з його засновників.

Борис Іванович — автор більш 90 наукових праць, з яких 6 монографій присвячено питанням порушення кровообігу головного мозку, травмам центральної нервової системи, поліомієліту, менінгіту тощо. Він широко відомий своїми рідкісними професійними якостями, науковою оригінальністю, новиною і глибиною досліджень щодо травм ЦНС і проблеми ретикулярної формації («Острая травма головного и спинного мозга», Ленинград, 1941 г.; «Этюды клиники и патологической анатомии ретикулярной формации мозга», Кишинев, 1965 г.).

Особливо велику наукову цінність для розкриття різноманітних страждань мають його роботи з вивчення патологічної анатомії і клініки ретикулярної формації. Вперше за допомогою клініко-морфологічних досліджень були отримані важливі дані не тільки для практичної неврології, а і для теоретичної медицини. Борис Іванович був прекрасним нейрогістологом і широко застосував свій досвід у дослідженнях про патологічну анатомію спинної сухотки, синдромів ураження базальних гангліїв, аневризм мозкових судин, порушення венозного кровообігу тощо.

Надзвичайно обдарований, талановитий педагог, Борис Іванович Шарапов приділяв багато часу вихованню студентів, лікарів-неврологів та наукових співробітників. Під його керівництвом виконано 6 докторських і 14 кандидатських дисертацій. Серед його учнів багато видатних вчених, завідуючих кафедрами: професор П.Г. Лекарь (Санкт-Петербург), академік А.Г. Глауров (Сімферополь), академік Д.Г. Герман (Кишинів), академік Ю.Л. Курако (Одеса) та інші.

Борис Іванович Шарапов з 1953 до 1956 рр. завідував кафедрою нервових хвороб Одеського державного медичного університету. За цей час ним було створено і впроваджено в роботу кафедри новий для неї науковий напрямок — вивчення патогістологічних, гістохімічних, клінічних аспектів закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). Цей напрямок наукової діяльності залишається одним з основних для колективу кафедри й сьогодні.

В 1997 р. в м. Кишиневі широко відмічено 100-річчя зі дня народження Б.І. Шарапова. Було проведено міжнародну конференцію, присвячену його пам'яті. На будинку Республіканського центру неврології і нейрохірургії було відкрито мемореальну дошку.

Б.І. Шарапов проводив велику суспільну роботу, був членом Президії і заступником голови вченої ради та головним невропатологом МОЗ Молдови, членом Президії Правління товариства невропатологів і психіатрів СРСР, головою Одеського обласного і Молдавського республіканського наукових товариств невропатологів і психіатрів, членом редакцій центральних і місцевих журналів, депутатом Кишинівської міської ради та інш. Заслуги Бориса Івановича були гідно відзначені: він був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, чотирма медалями, значком «Відмінника охорони здоров'я», йому було присвоєно почесне звання Заслужений діяч науки Молдавії.

Всіх, хто працював під керівництвом Бориса Івановича, полонили його глибока ерудиція, талант клініциста, принциповість вченого, вимогливість до себе та інших, поєднані з надзвичайною особистою скромністю.