Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 1 (05) 2012
Вернуться к номеру
Роль двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей та підлітків (за рекомендаціями Міжнародного товариства з клінічної денситометрії — ISCD)
Остеопороз — найбільш поширене системне захворювання скелета, що характеризується зниженням міцності кісткової тканини та подальшим зростанням ризику переломів. Це захворювання призводить до серйозних ускладнень, інвалідності й збільшення летальності. Історично стратегія профілактики остеопорозу концентрується на зниженні темпів втрати кісткової тканини, особливо в жінок у постменопаузальному періоді. Проте за останнє десятиліття доведено, що події, які відбуваються в період внутрішньоутробного розвитку та в дитинстві, можуть мати вплив на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) і тому можуть потенційно впливати на розвиток остеопорозу. Приблизно 80 % пікової кісткової маси генетично детерміновано, 20 % визначаються способом життя, а саме особливостями харчування і фізичної активності. Розуміння того, що дитинство є важливим періодом життя для розвитку кісткової тканини, приводить до необхідності мати відповідні методи для моніторингу здоров’я кісткової системи, що, у свою чергу, вимагає більш широкого використання кісткової денситометрії в дітей та підлітків.
У зв’язку з актуальністю даної проблеми були розроблені ISCD та адаптовані українською мовою спеціалістами Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу рекомендації з двохфотонної рентгенівської денситометрії (ДРА) у дітей та підлітків.
Прогнозування переломів та діагностика остеопорозу
— Прогнозування переломів повинно в першу чергу виявляти дітей із груп ризику щодо переломів, таких як переломи трубчастих кісток верхніх та нижніх кінцівок, компресійні переломи тіл хребців.
— Діагностика остеопорозу в дітей та підлітків не повинна базуватися лише на денситометричних критеріях.
— Для встановлення діагнозу «остеопороз» необхідна наявність двох критеріїв: низькоенергетичний перелом в анамнезі та низька МЩКТ. До основних остеопоротичних переломів відносять: переломи трубчастих кісток нижніх кінцівок, компресійні переломи тіл хребців, один, два чи більше переломів трубчастих кісток верхніх кінцівок.
— Низька МЩКТ встановлюється за Z-критерієм, а саме коли цей критерій ≤ –2,0 сигмальних відхилень.
Двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія в дітей та підлітків із хворобами, що мають вплив на кісткову тканину
— Результати ДРА є частиною комплексної оцінки стану здоров’я кісткової тканини в пацієнтів із підвищеним ризиком переломів.
— Терапевтичне лікування не повинно призначатися лише на основі результатів ДРА.
— При можливості всім пацієнтам потрібно виконувати сканування хребта та всього скелету, не враховуючи показник МЩКТ кісток черепа, з вимірюванням МЩКТ до початку лікування та для контролю під час лікування в поєднанні з іншими клінічними даними.
— У пацієнтів із первинними чи вторинними захворюваннями кісткової системи МЩКТ хребта та всього скелета необхідно визначати, не враховуючи показник МЩКТ кісток черепа.
— У пацієнтів із таласемією визначення МЩКТ хребта та всього скелета проводиться без урахування показника МЩКТ кісток черепа за наявності перелому у віці ≤ 10 років.
— У дітей із хронічною іммобілізацією (наприклад, дитячий церебральний параліч) МЩКТ хребта та всього скелета, без урахування показника МЩКТ кісток черепа, повинна бути виміряна за наявності переломів.
— Мінімальний проміжок часу для повторного проведення денситометрії для моніторингу лікування становить 6 місяців.
Інтерпретація результатів двохфотонної рентгенівської денситометрії у дітей та підлітків
— ДРА є золотим стандартом для визначення МЩКТ.
— Передньозадній розмір хребта і всього скелета, без урахування показника МЩКТ кісток черепа, є найбільш точними і відтворювальними ділянками скелета для визначення МЩКТ.
— Обстеження м’яких тканин у поєднанні зі скануванням усього тіла можуть бути корисні при обстеженні пацієнтів із хронічними захворюваннями, пов’язаними з порушенням харчування (нервова анорексія, запальні захворювання кишечника, муковісцидоз) та ін.
— Стегнова кістка (включаючи загальний показник та проксимальний відділ стегна) не є інформативною зоною обстеження в дітей, які ростуть, через значну варіабельність показників даної ділянки скелета та низьку відтворюваність результатів досліджуваних зон.
— У дітей із прискореним ростом чи затримкою розвитку показники МЩКТ хребта та всього скелета, без урахування показника МЩКТ кісток черепа, повинні бути скореговані до абсолютного зросту чи зросту згідно з віком або мають порівнюватися з педіатричними референтними базами, що включають вік, стать, зріст-залежний Z-показник.
— Т-показник не повинен використовуватися в денситометричних висновках у дітей.
— Термін «остеопенія» не повинен використовуватися в денситометричних висновках із денситометрії в дітей.
— Термін «остеопороз» не повинен використовуватися в денситометричних висновках у дітей, якщо немає даних про наявність переломів в анамнезі.
— «Низька МЩКТ для хронологічного віку» — термін, що вживається, коли Z-показник менше або дорівнює –2,0.
Таким чином, двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія є важливою складовою оцінки здоров’я в дітей та підлітків. Визначення мінеральної щільності кісткової тканини в дітей та підлітків має проводитись за клінічними показаннями. ДРА в дітей та підлітків необхідно проводити в спеціалізованих медичних центрах, де є команда фахівців, яка спеціалізуються саме на кістковій денситометрії в дітей.
Підготував Вас.В. Поворознюк, м.н.с.
ДУ «Інститут геронтології НАМН України»