Журнал «Медицина неотложных состояний» 5(52) 2013

Вступ

Тяжка поєднана травма залишається важливою проблемою ургентної хірургії [1, 4, 8]. За даними досліджень, щороку у світі від травм гине до 2 млн осіб [3, 10]. В Україні у структурі причин смертності травматичні ушкодження займають провідне місце серед населення працездатного віку. Найбільшу питому вагу в цій статистиці посідає поєднана травма — 60–70 % [2, 7]. Летальність при поєднаних травмах досягає 40–80 % [1, 5, 7]. Значна частина постраждалих отримує тяжку поєднану травму органів черевної порожнини.

Актуальною проблемою в постраждалих із поєднаною травмою органів черевної порожнини є розвиток ускладнень у післяопераційному періоді [4, 8, 9]. Значну увагу у цьому процесі привертає розвиток кишкових розладів. Аналіз наукових джерел вказує, що за останні роки особливий інтерес становить вивчення патофізіологічних особливостей розвитку кишкової недостатності та її впливу на результати лікування постраждалих [5, 6, 9, 10].

Одним із важливих питань, яке потребує подальшого дослідження, є транслокація облігатної мікрофлори у постраждалих із тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини на фоні масивної крововтрати.

Мета роботи — вивчити вплив інфузійної терапії на процес транслокації облігатної мікрофлори в моделі тяжкої поєднаної травми органів черевної порожнини, ускладненої масивною кровотечею.

Матеріали та методи

У статевозрілих самців білих щурів лінії Вістар масою від 200 до 220 г змодельовано тяжку поєднану травму органів черевної порожнини: після проведення пропофолового наркозу тварині наносили дозований удар у ділянку черевної порожнини за допомогою спеціального пристрою. Крововтрата досягалася шляхом доступу й пересікання стегнової вени в обсязі від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові тварини, із наступним переломом стегнової кістки. Тварин обстежували через 1, 6, 12 та 24 год після нанесення травми, що відповідало періоду гострої реакції на травму (С.А. Селезнев, Г.С. Худайберенов, 1984). Кожна контрольна точка дослідження включала 12 тварин.

Матеріал для мікробіологічного дослідження забирали з латеральних частин черевної порожнини одноразовим тампоном фірм Eurotubo (Іспанія) через 1, 6, 12 та 24 години після нанесення модельованої поєднаної травми органів черевної порожнини. Засівали його методом штрихів на живильні середовища та інкубували при температурі 37 °С. Для культивування мікроорганізмів застосували наступні поживні середовища: 1% глюкозний МПА, цукровий кров’яний МПА з 5 % еритроцитів барана для вивчення гемолітичних властивостей та вирощування анаеробів, жовтково-сольовий агар або маніт-сольовий агар для ізоляції стафілококів, середовищe Ендо для якісного і кількісного визначення ентеробактерій, середо­вище Блаурока та лактоагар для росту біфідо- й лактобактерій, середовище Тарро — для обліку стрептококів, фуразолідоно-твіновий агар — для диференціації та кількісного обліку мікрококів та коринебактерій. Через 24–96 годин інкубації при оптимальній температурі підраховували кількість колоній, а результат виражали логарифмом числа колонієутворюючих одиниць (lg КУО) на 1 мл умісту. Ідентифікацію виділених штамів проводили за загальноприйнятими методиками згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 535 від 22 квітня 1985 року «Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, які застосовуються у клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ» та визначником бактерій Bergey (1997).

Обробка статистичних даних проводилася за допомогою програми Statistica 7.

Під час роботи з лабораторними тваринами дотримувалися міжнародних вимог про гуманне поводження з тваринами відповідно до правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, яких використовують з експериментальною та іншою науковою метою (Еuropean Convention, 1984); методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України «Доклінічні дослідження лікарських засобів». Евтаназію щурів протягом усього експерименту проводили шляхом тотального кровопускання з серця після попереднього пропофолового наркозу (60 мг/кг внутрішньовенно).

Результати та їх обговорення

У результаті мікробіологічного дослідження, проведеного через годину після нанесеної травми, у тварин із перитонеального біотопу в цілому висіяно 155 штамів факультативних анаеробних мікроорганізмів, які були визначені, як: E.сoli, лактозонегативні ентеробактерії та паличкоподібні спороутворюючі бактерії роду Bacillus. Середня щільність їх колонізації була високою, клінічно значущою й становила 6,2 ± 2,1 lg КУО/мл.

Через 6 год після нанесеної травми у тварин було виділено 249 штамів різноманітних мікроорганізмів. Окрім вищезазначених, у мікробіоценозі з’явилися представники грампозитивної кокової флори, зокрема S.aureus та -гемолітичні Streptococcus spp., а також облігатні анаероби родів Clostridium і Bacteroides. Кількісний аналіз мікрофлори перитонеального ексудату показав, що загальне обсіменіння зросло на порядок і становило 7,4 ± 2,3 lg КУО/мл.

Через 12 год після нанесеної травми мікробна контамінація перитонеального біотопу зросла. Щільність колонізації збільшилася до 8,1 ± 2,7 lg КУО/мл. Було висіяно 578 культур факультативних та облігатних анаеробів. Серед них зустрічалися грампозитивні коки, такі як: Staphylococcus spp., гемолітичні Streptococcus spp., Sarcina spp., грампозитивні палички Bacillus spp., Bifidobacterium spp., Clostridium spp., грамнегативні бактерії, а саме Bacteroides spp., E.сoli та лактозонегативні ентеробактерії.

Через 24 год загальне обсіменіння перитонеума значно знизилося й становило в середньому 5,6 ± 3,1 lg КУО/мл. Загальна кількість виділених мікроорганізмів також зменшилася. Усього було висіяно 308 штамів бактерій різних видів. Було ідентифіковано мікроорганізми таких родів: гемолітичні Streptococcus, Bacillus, Clostridium, Bacteroides. Відзначено відсутність штамів Escherichia coli та представників родів Enterococcus, Bifidobacterium.

Таким чином, уже через одну годину після отримання травми органів черевної порожнини спостерігається транслокація мікроорганізмів, що досягає максимуму через 12 год. Отримані дані спонукають до подальших досліджень, спрямованих на пошук методів, що зменшують мікробне забруднення черевної порожнини починаючи з догоспітального етапу. Проведення нами експериментальних досліджень з використанням у лікувальній тактиці колоїдно-гіперосмолярного розчину у тварин із поєднаною травмою органів черевної порожнини показало зменшення процесу транслокації мікроорганізмів.

Висновки

1. Клінічно значуща колонізація мікроорганізмів черевної порожнини при тяжкій поєднаній травмі органів черевної порожнини спостерігається вже через 1 год після отримання травми.

2. Максимальний рівень мікробної контамінації перитонеального біотопу в експерименті спостерігався через 12 год із моменту отримання травми, що відповідає гострому періоду післятравматичного періоду.

3. Отримані результати вказують на необхідність пошуку нових методів лікування, спрямованих на зменшення процесу транслокації мікроорганізмів, починаючи з догоспітального етапу.