Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Гендерні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку

Авторы: Шевченко Н.О. - Чернівецький медичний коледж Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология, Иммунология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Стрімке зростання поширеності бронхіальної астми (БА), як і решти алергічних захворювань у дитячій популяції, помолодшання даної патології з персистенцією у дорослий вік являють собою актуальну і злободенну проблему наукової педіатрії. БА характеризується гендерними відмінностями, що залежать від віку: до пубертатного віку в популяції хворих переважають хлопчики, а до досягення 20 років і старше — дівчатка. Вважається, що жіноча стать, атопія та гіперсприйнятливість бронхів асоціюються з персистенцією БА з дитячого у дорослий вік. Разом із тим при призначенні дітям стандартних регламентованих лікувально­профілактичних заходів не враховуються не тільки стать пацієнтів, але й гендерні відмінності перебігу БА, що наразі вивчені недостатньо.

Мета дослідження. Для підвищення ефективності контролюючої терапії бронхіальної астми у школярів дослідити гендерні особливості місцевого запального процесу в бронхах на підставі аналізу конденсату повітря, що видихується.

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети роботи із дотриманням принципів біоетики методом простої випадкової вибірки сформовані дві клінічні групи порівняння. До І групи увійшли 80 хворих на БА хлопчиків, а до ІІ — 33 дівчинки, які страждають від даного захворювання та мають порівнянний вік і тривалість недуги. Окрім того, за тяжкістю перебігу астми та іншими клінічними характеристиками групи були порівнянними. Особливості місцевого запального процесу дихальних шляхів вивчали за допомогою біохімічного дослідження конденсату видихуваного: визначення загального протеїну за методом Lowry O.H.; вмісту альдегідо­ і кетопохідних 2,4­динітрофенілгідразонів (АКДНФГ) основного і нейтрального характеру (за Дубініною Л.О.); вміст метаболітів оксиду азоту (за Ємченко Н.Л. та співавт., 1994, у модифікації Гоженка А.І., 2002).

Результати дослідження та їх обговорення. Не­зважаючи на відсутність вірогідних розбіжностей у показниках тяжкості перебігу БА у представників обох клінічних груп, у дівчаток відмічено наявність ризику тяжкого персистування хвороби: відношення шансів (ВШ) даної події становило 2,4 (95% ДІ 1,3–4,3), відносний ризик — 1,7 (95% ДІ 1,2–2,2). Самооцінка симптомів захворювання за опитувальником GINA також свідчила на користь гіршого рівня конт­ролю БА у представниць ІІ клінічної групи порівняно з хлопчиками. Разом із тим при проведенні бронхопровокаційної проби з дозованим фізичним навантаженням індекс бронхоспазму у хлопчиків становив (21,86 ± 1,40) %, а у дівчаток — (18,74 ± 2,10) % (P > 0,05), що свідчило про більш виражену лабільність дихальних шляхів у представників І групи, що співпало з результатами вивчення вмісту продуктів вільнорадикального окислення протеїнів у конденсаті видихуваного повітря за їх реакцією з 2,4­динітрофенілгідразином. Проте у дівчаток вірогідно вищим виявився вміст метаболітів монооксиду нітрогену ((53,48 ± 5,99) мкмоль/л проти (38,32 ± 2,13) мкмоль/л, P < 0,05), що, мабуть, зумовлювало більш тяжкий характер перебігу захворювання.

Висновки. У дівчаток шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, порівняно з хлопчиками­однолітками ризик більш тяжкого перебігу захворювання, мабуть, зумовлюється підвищеним вмістом метаболітів монооксиду нітрогену в конденсаті видихуваного повітря, що асоціюється з більш вираженим місцевим запаленням бронхів. Ці гендерні особливості слід враховувати при складанні індивідуального плану протизапального контролюючого лікування.   



Вернуться к номеру