Газета «Новости медицины и фармации» 18 (514) 2014

Статья опубликована на с. 4 (Укр.)

20 листопада, у Всесвітній день відмови від куріння, громадськість презентувала результати загальнонаціонального опитування (омнібус), проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у жовтні 2014 р., щодо поширеності куріння, рівня відмови від куріння та рівня споживання нелегальних сигарет. В опитуванні взяло участь 2025 респондентів.

Дані опитування порівнювали з відповідями при аналогічному опитуванні в омнібусі, проведеному у лютому 2013 р., а також з раніше проведеними опитуваннями репрезентативних вибірок українського населення. Основні результати опитування:

- поширеність щоденного куріння зменшилася майже на 3 відсоткових пункти (з 45 до 42 %) серед чоловіків у цілому та майже на 2 відсоткових пункти (з 11 до 9 %) серед жінок у цілому;

- тенденції до зменшення поширеності куріння є найбільш помітними серед людей молодше 30 років — застосовані політичні заходи вплинули на зменшення кількості молоді, яка починає курити; крім того, зменшується частка курців серед чоловіків, старших за 60 років, що переважно пов’язано з передчасними смертями від викликаних курінням хвороб;

- кількість колишніх курців не має стабільної тенденції до збільшення: їхня частка збільшується у роки найбільш активних заходів з контролю над тютюном та зменшується у подальшому, що вказує на відсутність необхідної допомоги у припиненні куріння; колишніми курцями назвалися 12,3 % чоловіків (14,3 % у 2013 р.) та 2,7 % жінок (2,1 % у 2013 р.);

- найбільш сталим починаючи з 2005 р., коли було застосовано перші ефективні заходи контролю над тютюном, є збільшення частки людей, які визначають себе як некурці, тобто ті, хто ніколи не курив або спробував покурити та кинув;

- рівень споживання сигарет на день майже не змінився у чоловіків (16,8 шт. у 2013 р. та 16,4 шт. у 2014 р.), але збільшився у жінок — з 10,5 сигарети на день до 11,9; це може означати, що ті жінки, які залишаються курцями, в середньому є більш залежними від нікотину, ніж ті, хто припинили куріння;

- частка сигарет із іноземним маркуванням, які частково можуть бути контрабандними, майже не змінилася та становить 5,4 % (2014 р.) у порівнянні з 5,6 % (2013 р.); це означає, що рівень контрабанди сигарет залишається доволі низьким та не відповідає заявам тютюнових корпорацій про зростання контрабанди в Україну;

- середня максимальна роздрібна ціна, що написана на пачках сигарет, збільшилася з 8,95 грн у лютому 2013 р. до 12,21 грн у жовтні 2014 р., тобто у 1,36 раза, що є найбільш впливовим стимулом до перегляду поведінки щодо куріння. Перерозподіл курців за ціновими сегментами сигарет помітний серед чоловіків, старших за 30 років.

«Поширеність куріння продовжує знижуватися. У той же час це відбувається не стільки тому, що люди кидають курити, скільки через те, що нові курці не встигають змінювати старих курців, які, на жаль, помирають раніше, ніж некурці. Тому для України тепер стає більш актуальною проблема організації допомоги у припиненні куріння, яка, безумовно, доповнить важливі законодавчі регулювання цієї сфери, прийняті державою у попередні роки», — говорить Тетяна Андрєєва, кандидат медичних наук, експерт з охорони громадського здоров’я та головний редактор журналу Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe.

За останні три роки в Україні набули чинності кілька законодавчих актів щодо регулювання сфери обігу та вживання тютюну, які призвели до значного скорочення рівня споживання та поширеності куріння у 2007–2014 роках: за даними Держстату, щороку курців в Україні стає на 250 тис. менше.

На жаль, частина їх передчасно помирає через хвороби, пов’язані із тютюновою залежністю.

У майбутньому парламенті відтепер існує проєвропейська та проукраїнська більшість, і хочеться сподіватися, що подальші дії парламентарів будуть також направлені на посилення сфери контролю над тютюном. «Досягнення України як глобального лідера в подоланні тютюнової епідемії переконливо свідчать, що досвід підвищення акцизів на тютюн позитивний (з 2008 по 2014 р. надходження до бюджету зросли в 5 разів), контроль над виконанням закону із звільнення кафе, барів від тютюнового диму та заборони реклами треба посилити задля подальшого зниження рівня куріння та зменшення захворювань, спричинених тютюнокурінням», — говорить Ганна Гопко, кандидат в народні депутати України, консультант місій Секретаріату Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

На жаль, держава поки ніяк не допомагає курцям позбутися тютюнової залежності. «Курці потребують допомоги. Коли законодавчі заходи ефективно спонукають курців до спроб відмовитись від куріння, важливо, щоб для них була доступною професійна допомога. Така допомога має надаватися як у межах первинної ланки охорони здоров’я, так і через спеціалізовані служби, наприклад телефони довіри, досвід впровадження яких вже є в Україні. Важливо, щоб держава взяла на себе підтримку таких потрібних для населення послуг, і джерела фінансування також відомі — це поступове підвищення тютюнових акцизів», — підсумував Отто Стойко, головний лікар Київського центру здоров’я.

Для контактів:

Оксана Тотовицька

Центр контролю над тютюном

Центр громадянського

  представництва «Життя»

(063) 261 74 05,

(044) 279 68 83,

smokefreeukraine@center-life.org