Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 19(227) 2007

Вернуться к номеру

Вітчизняний селективний інгібітор ЦОГ-2 (Ревмоксикам®) у лікуванні захворювань кістково-м’язової системи в пацієнтів старших вікових груп

Авторы: В.В. ПОВОРОЗНЮК, Т.В. ОРЛИК, М.А. БИСТРИЦЬКА, відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, Інститут геронтології АМН України, Київ

Рубрики: Ревматология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Захворювання кістково-м'язової системи обумовлюють високу частоту інвалідизації, втрати працездатності та значно погіршують якість життя пацієнтів. У рейтингу захворювань кісток та суглобів, що мають важливе медико-соціальне значення, остеоартроз та біль у нижній частині спини займають провідні позиції, поступаючись лише остеопорозу (ВООЗ, Всесвітня декада захворювань кісток і суглобів 2001–2010) [3, 7]. Поширеність цієї патології збільшується з віком [6].

На жаль, на сьогодні не існує засобів, спроможних за короткий час вилікувати ці захворювання, але безпечна раціональна симптоматична терапія здатна забезпечити безболісність та повноцінність рухів.

Провідне місце в лікуванні захворювань кістково-м'язової системи займають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), що справляють знеболюючий та протизапальний ефект і сприяють гальмуванню патологічного процесу. Вибір лікарського засобу в пацієнтів старших вікових груп є особливо складною проблемою, що обумовлено частою супутньою патологією в цього контингенту хворих. Основним обмежуючим фактором прийому цієї групи препаратів є небажана дія, у переважній кількості випадків представлена гастропатіями. Патогенез розвитку цих ускладнень пов'язаний з впливом на ЦОГ-1, тому за умови можливості вибору доцільним є використання селективних інгібіторів ЦОГ-2. З 1995 року в клінічній практиці використовують мелоксикам. Препарат належить до класу оксикамів. Механізм дії пов'язаний зі зниженням біосинтезу простагландинів унаслідок пригнічення ферментативної активності ЦОГ-2, яка бере участь у синтезі простагландинів у вогнищі запалення; вплив на ЦОГ-1 незначний, що зменшує ризик розвитку побічної дії. У багатоцентровому подвійному сліпому дослідженні Meloxicam Large International Study Safety Assessment (MELISSA), проведеному у 27 країнах світу із залученням 9323 пацієнтів, була доведена його ефективність та безпечність порівняно з золотим стандартом протизапальної терапії — диклофенаком [10]. Наступний досвід використання мелоксикаму довів, що препарат не поступається ефективністю іншим НПЗП, проте викликає значно меншу кількість небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту [1, 2, 4, 5, 8, 9, 11, 12].

В Україні виробляється вітчизняний мелоксикам під торговою маркою Ревмоксикам® («Фармак»).

Метою даного дослідження є вивчення впливу препарату Ревмоксикам® в ін'єкційній формі, застосованого коротким курсом, у пацієнтів старших вікових груп на вираженість больового синдрому та порушення життєдіяльності при різних захворюваннях кістково-м'язової системи.

Матеріал та методи дослідження

У відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату було обстежено 32 хворих у віці 50–70 років з рівнем болю не менше 4 см за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) болю. Пацієнти були розподілені на 3 групи:

І група — 10 хворих з остеохондрозом шийного та грудного відділів хребта;

ІІ група — 11 хворих з болем в нижній частині спини;

ІІІ група — 11 хворих з остеоартрозом великих суглобів (табл. 1).

Усі хворі отримували Ревмоксикам® в дозі 15 мг 1 раз на добу у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій протягом 5 днів. Стан хворих оцінювали тричі: перед лікуванням, через 5 днів — після 5 ін'єкцій Ревмоксикаму®, та через 2 тижні після закінчення лікування для оцінки ефекту післядії. Усі пацієнти були обстежені згідно з планом, прийнятним для ортопедичного хворого. Разом з загальноклінічними та рентгенологічними дослідженнями проводили визначення інтенсивності больового синдрому за чотирискладовою візуально-аналоговою шкалою болю й за опитувальником Мак-Гілла та визначення порушення життєдіяльності, пов'язаного з захворюванням. З цією метою застосовували спеціальні опитувальники. У пацієнтів І групи, хворих на остеохондроз шийного та грудного відділів хребта, використовували опитувальник «Індекс порушення життєдіяльності при болю в шиї». Він містить 10 розділів, у яких відображені основні скарги пацієнта, порушення побутової та соціальної активності. Опитувальник Роланда — Морріса «Біль у нижній частині спини та порушення життєдіяльності» містить 18 тверджень, що характеризують біль та обмеження життєдіяльності. У хворих ІІІ групи користувались індексом остеоартрозу WOMAC (версія за шкалою візуального аналога), запропонованим університетами Western Ontario і McMaster у хворих з остеоартозом великих суглобів. Крім того, усі пацієнти заповнювали Європейський опитувальник якості життя — 5 напрямків EuroQol 5D.

Результати дослідження та їх обговорення

Вплив препарату Ревмоксикам® на вираженість больового синдрому

Через 5 днів лікування у хворих всіх груп відмічене зниження інтенсивності больового синдрому, що було вірогідним в ІІ та ІІІ групах за всіма параметрами опитувальника Мак-Гілла; через 20 днів зменшення болю залишилось вірогідним у пацієнтів ІІ групи за індексом болю, у пацієнтів ІІІ групи — за індексом болю та сумою дескрипторів, а також у пацієнтів І групи зменшення болю стає вірогідним за індексом болю та сумою рангів (табл. 2, 3, 6).

При аналізі больового синдрому за ВАШ виявлено, що біль на момент опитування вірогідно зменшився в пацієнтів усіх груп та залишився вірогідно нижчим через 2 тижні, типовий рівень болю вірогідно зменшився у пацієнтів І та ІІ груп під впливом лікування та залишився вірогідно нижчим у пацієнтів І групи. Максимальний рівень болю вірогідно зменшився у пацієнтів І та ІІ групи й залишився нижчим і через 2 тижні.

Вплив препарату Ревмоксикам® на порушення життєдіяльності

Через 5 днів на тлі лікування змінились і функціональні можливості пацієнтів (табл. 4).

У хворих І групи суттєвого зменшення порушення життєдіяльності не спостерігалось, а у хворих ІІ групи покращення якості життя було вірогідним.

У хворих з остеоартрозом великих суглобів покращувався показник за індексом WOMAC, різниця була вірогідною як за підшкалою болю, так і за підшкалою скутості та функціональних можливостей, але після закінчення прийому препарату показники знову погіршувалися (табл. 5).

За даними опитувальника EuroQol 5D, під впливом лікування у пацієнтів ІІІ групи покращувалась якість життя, але різниця була не достовірною, що можна пояснити невеликою кількістю хворих в групах та коротким курсом лікування (рис. 1).

Вплив препарату Ревмоксикам® на вираженість больового синдрому залежно від захворювання кістково-м'язової системи

У кожній групі біль зменшувався по-різному. У середньому по групах через 5 днів біль зменшився на 21 %, а через 20 днів — на 40 %.

За всіма досліджуваними параметрами спостерігалось зменшення больового синдрому в усіх трьох групах. За сумою дескрипторів та рангів не було отримано вірогідної різниці між ефективністю препарату в різних групах хворих, проте за індексом болю вірогідно інтенсивнішим зменшення болю було в ІІІ групі, у пацієнтів з остеоартрозом великих суглобів (за критерієм F). При цьому зменшення в І групі склало 7 %, в ІІ — 17 %, а в ІІІ — 39 % (рис. 2).

Отже, в результаті дослідження встановлено, що препарат Ревмоксикам® у дозі 15 мг на добу в ін'єкційні формі коротким курсом вірогідно знижує інтенсивність больового синдрому в усіх трьох групах пацієнтів та найбільш ефективним препарат виявився в пацієнтів з остеоартрозом великих суглобів (різниця між ефективністю препарату за індексом болю в різних групах є вірогідною за критерієм F). На нашу думку, переважна ефективність препарату у хворих на остеоартроз великих суглобів пов'язана з переважанням запального компоненту у формуванні больового синдрому саме в цієї групи хворих.

За даними 20-денного спостереження всі хворі задовільно перенесли лікування. Будь-якої небажаної дії зареєстровано не було.

Висновки

Ревмоксикам® ефективний при парентеральному введенні в режимі 5 ін'єкцій щоденно для зниження вираженості больового синдрому у хворих із захворюваннями кістково-м'язової системи (біль на рівні шийного та грудного відділів хребта, біль y нижній частині спини, остеоартроз великих суглобів.

Ефективність Ревмоксикаму® щодо вираженості больового синдрому є вірогідно вищою у хворих на остеоартроз великих суглобів (зниження больового синдрому в хворих ІІІ групи на 39 %, у хворих з болем в нижній частині спини — на 17 %, у хворих з остеохондрозом шийного та грудного відділів хребта — на 7 %).

Препарат Ревмоксикам® є безпечним та ефективним у комплексному лікуванні захворювань кістково-м'язової системи у людей старшого віку.


Список литературы

1. Алексеев В.В. Применение мелоксикама в лечении люмбоишиалгического синдрома // РМЖ. — 2003. — Т. 7, № 11. — С. 416-418.

2. Исследование IMPROVE: пациенты отмечают большее удовлетворение от мелоксикама по сравнению с другими НПВП // Медицина світу. — 2001. — Т. 11, ч. 3. — С. 1–4.

3. Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. Практическое руководство. — К.: Морион, 2003.

4. Насонов Е.Л. Современное учение о селективных ингибиторах ЦОГ-2: новые аспекты применения мелоксикама (Мовалиса) // Научно-практическая ревматология. — 2003. — № 4 (68).

5. Нейко Є.М., Яцишин Р.І. Оцінка ефективності та безпечності препарату мелоксикам у лікуванні хворих на остеоартроз // Українська медична газета. — 2007. — № 10. http://medprom.com.ua

6. Поворознюк В., Шеремет О., Григорова Н. и др. Остеоартроз крупних суставов у людей старших возрастных групп // Доктор. — 2002. — № 5. — С. 40-49.

7. Поворознюк В.В., Литвин В.О., Орлик Т.В. Боль в нижней части спины // Доктор — 2003. — № 1 — С. 31-37.

8. Цветкова Е.С., Панасюк Е.Ю., Иониченок Н.Г., Рубцов О.В. Перспективы применения ингибиторов циклооксигеназы-2 при остеоартрозе // Consilium Medicum. — 2004. — № 6(2).

9. Ярославцева Н.В. Мелоксикам в неврологии // Неврология, психиатрия. — 2006. — № 7(122).

10. Distel M., Mueller C., Bluhmki E., Fries J. Safety of meloxicam: a global analysis of clinical trials// Br. J. Phum. — 1996. — V.35 (Suppl.1). — P. 68-77.

11. MacDonald T.M., Morant S.V., Goldstein J.L. et al. Channelling bias and the incidence of gastrointestinal haemorrhage in users of meloxicam, coxibs, and older, njn-specific non-steroidal anti-inflammatory drugs // Gut. — 2003. — 52. — 1265-70.

12. Yocum D., Fleishmann R., Dalgin P. et.al. Safety and efficacy of meloxicam in the treatment of osteoarthritis: a 12-week, double-blind, multiple dose, placebo-controlled trial. The Meloxicam Osteoarthritis Investigators // Arch. Int. Med. — 2000. — V. 160. — 2947-2954.


Вернуться к номеру