Газета «Новости медицины и фармации» 2 (526) 2015

Статья опубликована на с. 24-25 (Укр.)

За 35 років діяльності кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького захищено 5 докторських та 22 кандидатські дисертації. Основні наукові напрямки: фармацевтична інформатика, фармакоекономіка, сімейна фармація, соціальна фармація.

Проф. Б.Л. Парновським уперше на основі теорії інформації (інформатики) були опрацьовані фармацевтичні інформаційні мови, пошукові системи, обґрунтовані структура та функції системи фармацевтичної інформації про лікарські засоби з упровадженням кабінетів фармацевтичної інформації при великих поліклініках та медичних стаціонарах, запропонована та впроваджена система підготовки спеціалістів із фармацевтичної інформації (інформатики), що реалізується з 1986 року для вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти. Проф. О.М. Заліська теоретично обґрунтувала предмет, об’єкти та методи фармакоекономіки як самостійної дисципліни. Вона опрацювала Програму фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні, адаптувала методики фармакоекономічного аналізу «вартість/ефективність» і «вартість/користь» та апробувала їх на прикладі лікарських засобів для лікування діабету, туберкульозу, ревматоїдного артриту, урологічних захворювань. Створила систему до- і післядипломної підготовки, розробила навчально-методичне забезпечення — навчальні програми, навчальні посібники з фармакоекономіки, які впровадила в навчальний процес 14 закладів освіти за 2000–2003 роки в Україні. Започаткувала міжнародну співпрацю з фармакоекономіки з Міжнародним товариством фармакоекономічних досліджень (ISPOR). Проф. М.В. Слабий за результатами багатофакторного аналізу стану обґрунтував теоретичні та прикладні напрями управління системою фармацевтичних кадрів в Україні з інформатизацією процесів їх обліку, розподілу, планування потреби в таких спеціалістах на основі розвитку теорії комп’ютерних фармацевтичних баз даних та вивчення потреби в інформації та навчанні на передатестаційних циклах (ПАЦ) провізорів на основі апріорного ранжування.

Відповідно до Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII, ст. 47, «післядипломна освіта — це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) та практичного досвіду». Кафедра організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти (ФПДО) з 1979 року відповідальна за проведення передатестаційних циклів, цикли стажування, спеціалізації зі спеціальностей «Організація і управління фармацією», «Загальна фармація», інтернатури зі спеціальності «Загальна фармація» для провізорів Західного регіону України (Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей). Навчальний процес на кафедрі базується на системному використанні результатів наукових докторських та кандидатських досліджень працівників кафедри, а також профільних вищих національних та закордонних наукових шкіл. Загальна концепція викладання проводиться на засадах Програми ВООЗ «Фокус на пацієнта» (2000) та Належної аптечної практики (GPP) з орієнтацією на виконання положень «Концепції розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я на 2011–2020 рр.», затвердженої Наказом МОЗ України від 13.09.2010 р. № 769.

Кафедрою отриманий значний досвід на основі інтеграції, що направлена на розвиток дидактики класичних та нових фармацевтичних дисциплін, викладання яких було впроваджено у вищій фармацевтичній школі України. Так, на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків ФПДО було започатковано такі навчальні дисципліни: «Фармацевтична інформатика» (уперше в Україні за ініціативи кафедри введена до робочої програми ПАЦ «Провізор-організатор», «Провізор») та «Фармакоекономіка» (уперше в Україні за ініціативи кафедри введена до робочої програми ПАЦ «Провізор-організатор», «Провізор» з 1999 року, до типової програми ПАЦ «Організація й управління фармацією», «Загальна фармація» з 2003 року). Підготовлені навчальні посібники «Фармацевтична інформатика» (2008), «Фармакоекономіка» (2002, 2007), «Фармакоекономіка і раціональне використання ліків» (2014) із грифом МОН і МОЗ України.

Інтеграцію навчального й наукового процесу на кафедрі можна подати таким чином (рис. 1).

На нашу думку, необхідно творчо інтегрувати вимоги міжнародних та європейських організацій у навчальний і науковий процес.

Стратегічні напрями неперервного професійного розвитку (НПР) фармацевтів визначає Міжнародна фармацевтична федерація (FIP). Неперервний професійний розвиток (англ. CPD) — це підхід до неперервного навчання фахівця в медицині й фармації. Він був запропонований спеціальним відділом FIP (Освітня ініціатива FIPEd). У 2012 році для координації активності в межах FIPEd створена спеціальна робоча група (Education Development Team). Провідні цілі освітньої ініціативи FIPEd включають створення глобальної платформи для обміну досвідом, наставництва та навчання спеціалістів з академій, університетів на базі професійної та педагогічної компетенції. FIPEd розробляє глобальні підходи та стандарти фармацевтичної освіти, що вже активно впроваджуються в Сполучених Штатах. Американська асоціація ACPE визначає НПР як «безперервний процес активної участі в навчальній діяльності, що надає допомогу людям у розвитку та підтримці неперервної компетентності, підвищенні їх професійної практики, а також підтримку для досягнення своїх кар’єрних цілей». Ось ще одне визначення, що була запропоноване для НПР: «Самостійно спрямований, постійний, систематичний підхід, який орієнтований на результати в навчанні та професійному розвитку».

Виділяють три основні складові НПР:

1) практикуючий фармацевт, орієнтований на самостійне навчання;

2) практична робота, пов’язана з орієнтацією на результати для здоров’я людей;

3) фармацевт, орієнтований на результати навчання.

Принципи НПР вже були включені в діючі системи освіти в ряді країн, зокрема Великобританії, Канади та Нової Зеландії. У США кілька національних аптечних організацій, у тому числі ACPE, прийняли рекомендації або законодавство щодо НПР. Протягом 2006–2007 років п’ять штатів (Індіана, Айова, Північна Кароліна, Вашингтон і Вісконсин) провели пілотні програми зі здобуття фармацевтами знань і формування навичок, щоб вони могли взяти на себе відповідальність, повною мірою брати участь та документувати свої знання через критичний аналіз та узагальнення власної практики, оцінювати й виявляти свої професійні потреби й можливості навчання, розробляти й реалізовувати індивідуальні плани навчання та оцінювати результати навчання.

У зв’язку з реформування системи охорони здоров’я України, впровадженням підходів до реімбурсації витрат на ліки використання провізорами інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку інформації в базах даних є професійною потребою, що вимагає відповідного навчання.

З 2013 року на кафедрі проводиться цикл спеціалізації зі спеціальності «Організація й управління фармацією» для молодих керівників аптечних закладів за спеціально підготовленою робочою програмою (автори — проф. Б.Л. Парновський, доц. Г.Ю. Яцкова, декан, доц. О.Є. Січкоріз, 2012). На кафедрі з 2013 року проводиться тематичне удосконалення (ТУ) «Інформатизація рецептурного обігу в Україні» для керівників аптечних закладів (автор — доц. А.І. Бойко). Навчальний план тематичного вдосконалення включає розгляд питань комп’ютеризації та інформатизації роботи провізора, можливості запровадження електронних рецептів. У 2013 році проведено ТУ щодо обігу антигіпертензивних препаратів, у 2014 році до ТУ включалися питання державного регулювання цін для лікування цукрового діабету. На семінарських заняттях у плані обміну досвідом вивчаються питання Пілотного проекту щодо відшкодування вартості ліків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 340.

В основу тематики ПАЦ, ТУ покладені результати наукових досліджень кафедри організації і економіки фармації та технології ліків у напрямі реформування фармацевтичної складової України у єдності з медичною допомогою. Відповідно до Указу Президента «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.03.2013 року «Про забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами» передбачено обов’язкове визначення терапевтичної ефективності, наявності більш високих фармакоекономічних характеристик препаратів, тому актуальним є здобуття знань із доказової медицини й фармації, фармакоекономічного аналізу лікарських засобів та оволодіння слухачами навичками оцінки препаратів за показником «витрати/ефективність». Закономірно, що в навчальному процесі значна увага приділяється фармакоекономічній складовій фармацевтичної допомоги, були видані навчальні посібники, підручник з фармакоекономіки (Заліська О.М., 2000, 2002, 2007, 2014). Для оволодіння методологією оцінки медичних технологій при створенні формулярів підготовлені методичні рекомендації (2012). У цих навчальних матеріалах інтегровані традиційні методи післядипломної підготовки й навчання з використанням матеріалів інтернет-сторінки Українського відділу ISPOR (www.uspor.org.ua), що діє при кафедрі.

Нами накопичений значний досвід навчання з фармакоекономіки за 2000–2014 роки, лекції й семінари було проведено для більше ніж 10 000 слухачів циклів та провізорів-інтернів у 8 областях Західного регіону з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При вивченні тем із фармакоекономіки провізори ознайомлюються із системою оцінки медичних технологій, коли інтегруються дані фармакоекономічного аналізу, етичних, соціальних аспектів медичних технологій. Для поглиблення знань провізорів-інтернів, слухачів курсів та оволодіння навичками фармакоекономічної оцінки різних груп лікарських засобів видані методичні рекомендації «Фармакоекономіка та оцінка медичних технологій» (Заліська О.М. і співавт., 2012).

У навчальному процесі системно використовуються методи дистанційної освіти на базі кафедрального сайту з фармакоекономіки www.uspor.org (опрацювання проф. О.М. Заліської), на якому подані інформаційні матеріали та науково-навчальні публікації з фармакоекономічного аналізу лікарських засобів, інформація щодо діяльності Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (USPOR), що діє при кафедрі. Український відділ USPOR діє на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти і має інтернет-сторінку на сайті ISPOR (www.ispor.org/local_chapter/Ukraine). USPOR розвиває та впроваджує теоретичні, практичні та освітні напрями фармакоекономіки в Україні. Для поширення знань і збільшення доступу для вітчизняних спеціалістів створена інтернет-сторінка українською мовою (www.uspor.org.ua), де подані основні результати діяльності. Для забезпечення неперервної освіти практичних провізорів використовується інтернет-сторінка Українського відділу USPOR, що містить навчальні й наукові матеріали з фармакоекономічного аналізу.

Також використовуються 6 дистанційних навчальних модулів із фармакоекономіки, опрацьовані викладачами кафедри й доступні на сайті Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR (http://www.ispor.org/DLP/Index.aspx?DLPLang=Ukrainian) українською мовою.

Провідними напрямами діяльності Українського відділу USPOR є опрацювання методик фармакоекономічних досліджень відповідно до міжнародних вимог. Узагальнення методик фармакоекономічного аналізу, що були опрацьовані за 2000–2013 роки в Україні, свідчить про необхідність міжнародної співпраці та інтеграції з ISPOR.

На даний час вивчення провізорами фармацевтичної технології на післядипломному етапі має бути спрямоване на оволодіння вміннями й навичками виготовлення рецептурних прописів, що сьогодні практично виготовляються в діючих аптеках з екстемпоральними відділами. Проблематика виробничої функції аптек обговорюється на конференціях із практичними провізорами.

Розвиваючи концепцію «персональних лікарських засобів», можна ефективно впливати на фармакокінетичні та фармакодинамічні аспекти використання препаратів, зокрема, суттєво покращуючи точність дозування. Особливо актуально це при лікуванні вагітних та годуючих матерів, людей похилого віку, дітей, також при хронічних захворюваннях у кардіології, неврології, гастроентерології, ендокринології, офтальмології, коли хворий повинен тривало приймати ліки й потребує коригування дози. У Європі та США екстемпорально виготовлені лікарські засоби вже тривалий час позиціонуються як препарати для потреб конкретного споживача (personal drug — персональні ліки). За індивідуальними прописами готують ліки: всі аптеки (Австрія, Великобританія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина,Фінляндія, Франція); більшість аптек (Італія, Норвегія, Польща) та мало аптек (Греція, Данія, Швеція, Україна).

Розробляються правові основи національної системи лікарського забезпечення, проблематика відпуску контрольованих препаратів з урахуванням вимог Європейського Союзу (Блавацька О.Б., 2002, 2013) у співпраці з завідувачами аптек Львова, Галицькою фармацевтичною асоціацією (м. Львів). Для слухачів актуальними є загальні принципи правознавства в Україні та практичні аспекти їх застосування у фармацевтичній діяльності, що викладаються у лекційному курсі, а також на семінарських заняттях.

Отже, післядипломна освіта провізорів вимагає системного впровадження наукових досліджень у навчальний процес та інтегрування з напрямами реформування європейської й національно охорони здоров’я та належної аптечної практики. З урахуванням сучасних європейських тенденцій післядипломна підготовка має бути спрямована на неперервний саморозвиток провізора як професіонала, який постійно підвищує свою кваліфікацію.