Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Оцінка активності симпатоадреналової системи у хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку
Авторы: Личко В.С., Малахов В.О. - Медичний інститут Сумського державного університету
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 127
Одним із можливих механізмів реалізації церебрального пошкодження, що призводить до збільшення летальності в гострому періоді інфаркту головного мозку (ІМ), може вважатися розлад вегетативної регуляції. Численні дослідження вегетативної нервової системи (ВНС) при гострій цереброваскулярній патології продемонстрували, що висока активність симпатичної нервової системи, яка супроводжується підвищенням рівня катехоламінів, призводить до розвитку різних дисфункцій в організмі.
Відхилення, що виникають у регулюючих відділах ВНС, передують гемодинамічним, метаболічним, енергетичним порушенням і, таким чином, можуть бути найбільш ранніми прогностичними ознаками неблагополуччя пацієнта. Зміна діяльності, у першу чергу як серцево-судинної, так і центральної нервової систем, є одним із інформативних індикаторів цих відхилень.
У ході дослідження була продемонстрована інформативність методу надзвичайно високочастотної (НВЧ) діелектрометрії при визначенні адренергічної активності еритроцитів, що заснований на виявленні індукованих біологічно активними речовинами (адреналін, дофамін) змін комплексної діелектричної проникності (КДП) в умовах гострого періоду ІМ.
Встановлено, що зменшена чутливість мембранно-рецепторного комплексу еритроцитів до адренергічних речовин у гострому періоді ІМ проявляється в зниженні реактивності еритроцитів, яка реєструється за змінами КДП. Так, індуковані адренергічними засобами зміни КДП еритроцитів контрольної групи досягали в середньому 10 % від вихідних значень і мали негативний знак, тоді як у групі хворих на ІМ виявлені зміни не перевищували 1,5 %.
Таким чином, НВЧ-діелектрометрія дозволяє на молекулярно-клітинному рівні моніторувати зміни функціонального стану симпатоадреналової системи під впливом гіпоксії, будь-яких ендо- та екзогенних чинників, індивідуально контролювати ефективність лікування і прогнозувати ризик розвитку гострої цереброваскулярної патології.