Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Зміни церебральної гемодинаміки за показниками ультразвукової допплерографії у хворих на гострий ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні
Авторы: Михалойко О.Я. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедра неврології та нейрохірургії
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 128
Ураження артерій вертебробазилярного басейну (ВББ) зумовлює розвиток інфаркту в ділянці стовбурового відділу, потиличної частки головного мозку, таламуса і мозочка. Він характеризується поліморфністю клінічних проявів і перебігу, що ускладнює діагностику та, як наслідок, обумовлює актуальність цієї теми.
Мета дослідження: вивчити зміни судин ВББ за даними ультразвукового дослідження у хворих на гострий задньоциркулярний ішемічний інсульт (ЗІІ).
Матеріали і методи. Проведено клініко-інструментальний аналіз у 120 хворих на гострий ЗІІ. Діагноз верифікували за даними спіральної комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Ультразвукове дуплексне сканування судин шиї виконували на апараті Siemens Acuson X 300 лінійним мультичастотним датчиком від 4–10 мГц, ультра-звукову допплерографію проводили на допплеросонографі Multigon 500 M (США) за стандартними методиками.
Результати та їх обговорення. При дуплексному скануваннї судин шиї у 120 хворих на ЗІІ виявлено зміни в хребцевих артеріях (ХА) (у 68,3 %), що спричинюють утруднення кровотоку у судинах ВББ. Серед них найчастіше відмічали атеросклеротичний стеноз (53,3 %), деформацію (17,5 %) та аномальне відходження ХА (3,3 %). Локальні якісні та кількісні зміни допплерівського спектра відображали підвищення лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у зоні деформації та стенозу з формуванням гемодинамічного перепаду, турбулентністю кровоплину, змінами індексів резистентності. У більшості хворих асиметрія ЛШК за ХА у сегменті V3 була близько 20 %.
За даними транскраніальної допплерографії, у 87,8 % хворих на ЗІІ домінував атеросклеротичний тип церебральної гемодинаміки, що характеризувався зниженням лінійної швидкості кровотоку (p < 0,05) у ХА до 25 %, в основній артерії — до 17 %, у задній мозковій артерії — до 14 % і зростанням показників індексів резистентності судинної стінки на 1,4–5,6 % (p < 0,05) та індексу пульсації на 1,52–5 % (p < 0,05).
Висновок. Допплерографічні показники дають змогу оцінювати гемодинамічну значущість патогенетичних чинників порушення кровотоку, ступінь морфологічних змін, а також діапазон функціональних можливостей артеріального русла головного мозку.