Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал 4 (74) 2015

Вернуться к номеру

Клінічні характеристики розсіяного склерозу у жінок залежно від народження дітей

Авторы: Оринчак Л.Б., Негрич Т.І. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Рубрики: Неврология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статтю опубліковано на с. 129-130

 

Вступ. Розсіяний склероз (РС) уражає переважно людей молодого, працездатного, соціально активного віку, внаслідок чого становить не лише медичну, а й соціально-економічну проблему в Україні та світі. Жінки хворіють у 2–4 рази частіше. 

Мета дослідження: вивчити особливості перебігу РС у жінок залежно від народження ними дітей.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 207 жінок, хворих на РС, жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, із вірогідно підтвердженим діагнозом РС. Усі хворі були оглянуті у стадії ремісії. У цих пацієнтів було зібрано анамнез життя, захворювання та детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей, а також проведене клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів становив 37,91 ± 0,72 року, середній ступінь тяжкості за шкалою EDSS — 4,09 ± 0,10 бала. Середній вік початку РС у всіх оглянутих жінок — 27,44 ± 0,66 року. Отримані дані були піддані статистичній обробці.
Результати і обговорення. Усіх оглянутих жінок розподілили на 3 групи. У першу групу віднесли пацієнток, які народжували дітей тільки до початку РС (53,17 %), у другу — жінок, які народжували після дебюту демієлінізуючого процесу (у цю групу входять жінки, які народжували до і після дебюту РС, а також жінки, які вперше народжували після початку захворювання) (25,85 %), а третю групу становили жінки, які не народжували дітей (20,97 %). Решта жінок на час огляду були вагітними, тому їх не віднесли до жодної з груп. Виявили статистично вірогідну різницю між середнім балом за шкалою EDSS у хворих, які не народжували дітей, та жінок, які народжували до появи перших проявів РС (3,71 ± 0,22 порівняно з 4,38 ± 0,14 відповідно; t = 2,55; р < 0,05). У жінок, хворих на РС, які народжували дітей після дебюту РС, бал за шкалою EDSS був вірогідно нижчим порівняно з балом у пацієнток, які народжували тільки до перших проявів демієлінізуючого процесу (3,89 ± 0,12 порівняно з 4,38 ± 0,14 відповідно; t = 2,59; р < 0,05). 
Ремітуючо-рецидивуючий тип РС найчастіше зустрічався у групі жінок, які народжували дітей після перших проявів демієлінізуючого процесу, і цей показник був вірогідно вищий порівняно з часткою осіб, які народжували тільки до початку РС. Вторинно-прогресуючий тип перебігу РС найчастіше зустрічався у жінок, які народжували тільки до початку РС. Первинно-прогресуючий тип захворювання зафіксовано у 3,67 ± 1,80 % хворих на РС, які народжували тільки до появи перших проявів РС, та у 4,76 ± 3,29 %, які взагалі не народжували дітей.
Висновки. Таким чином, отримані нами результати показали, що народження дітей після появи перших проявів РС у жінок позитивно впливає на клінічні характеристики РС. Так, жінки, які народжували після дебюту РС, мали нижчий бал за шкалою інвалідизації та вірогідно вищу ймовірність найбільш доброякісного ремітуючо-рецидивуючого перебігу патологічного процесу.


Вернуться к номеру