Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Значення стовбурової викликаної активності в діагностиці отокохлеарних синдромів при цереброваскулярній патології
Авторы: Погорєлов О.В., Бараненко О.М., Пашковський В.І., Кальбус О.М., Петров О.С., Шайкевич Р.С., Василенко Л.В., Сорочан О.І., Погорєлова В.О. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 132-133
Отокохлеарні синдроми при цереброваскулярних захворюваннях (ЦВЗ) виявляються в значної частки пацієнтів із хронічними порушеннями мозкового кровообігу (ХПМК) і становлять актуальну диференціально-діагностичну проблему. При прогресуванні ЦВЗ такі синдроми трансформуються в більш виражені ступені нейросенсорної туговухості, що потребує адекватних методів лікування. Проведено дослідження залежностей порушень функції еферентної нейрональної ланки слухового аналізатора методом слухових викликаних потенціалів мозкового стовбура (СВПМС) та функції слуху в пацієнтів з ХПМК з урахуванням стану інтрацеребральної гемодинаміки у 24 пацієнтів із клінічними ознаками отокохлеарних порушень та церебральним атеросклерозом. Порушення стовбурової відповіді було розділене за ступенем вираженості. Легкі зміни полягали переважно в зниженні амплітуди компонентів СВПМС без суттєвих змін латентних періодів. Переважно зниженою була амплітуда II та V компонентів СВПМС, що відповідають відгукам первинних слухових ядер стовбура мозку та ядер нижніх бугрів чотиригорбикового тіла (p < 0,05 порівняно з контролем). Для цих пацієнтів деформації та випадіння складових елементів викликаної відповіді не були характерні. Помірні порушення характеризувались як зниженням амплітудних параметрів СВПМС, виражених значною мірою, так і наявністю деформацій, випадінням окремих компонентів. При грубих ступенях порушень стовбурова відповідь на акустичні стимули набувала характеру сплощеної кривої, постійними компонентами залишались тільки I та V. Оцінка інтрацеребральної гемодинаміки проведена за даними ультразвукової доплерографії, бульбарної біомікроскопії, за параметрами розподілених за рангами показників було проведено кореляцію з даними СВПМС. Зроблено висновки, що при зниженні слуху 1–2-го ст. виявляються переважно задовільні або помірно порушені показники стовбурової викликаної активності (18 пацієнтів, або 75 % групи), незначно або помірно порушена функція слуху також виявлялась при більш виражених ознаках стовбурової патології (у 6 та 25 %) пацієнтів, що не виключає можливості як спільного, так і роздільного ураження різних рівнів слухового аналізатора та окремих патогенетичних шляхів розвитку даних порушень.