Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Депресивний синдром у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень
Авторы: Поясник І.М. - Кафедра неврології та нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 134
Мета дослідження. Метою роботи було виявлення поширеності та адекватності діагностики системних ефектів і супутньої патології у пацієнтів із ХОЗЛ.
Матеріали та методи. У клінічне дослідження були включені 120 пацієнтів із ХОЗЛ ІІ–IV стадії: чоловіків — 95 (79,2 %), жінок — 25 (20,8 %), середній вік 55,94 ± 6,23 року. Тривожно-депресивні розлади досліджувались за допомогою шкали депресії Гамільтона та шкали тривожності Спілбергера — Ханіна. Шкала тривожності Спілбергера — Ханіна призначена для оцінки реактивної та особистісної тривожності.
Результати. Загальний бал за шкалою депресії Гамільтона в пацієнтів із ХОЗЛ ІІ стадії дорівнював 7 (6; 7) (р < 0,001) і являв собою нижню межу легкої депресії. У пацієнтів із ХОЗЛ ІІІ стадії вираженість депресії була легкою — 12 (11; 12) балів (р < 0,001). Загальний бал у пацієнтів із ХОЗЛ ІV стадії дорівнював 17 (17; 17) (р < 0,001), що відповідало нижній межі депресії середньої тяжкості. Рівень особистісної тривожності за шкалою Спілбергера — Ханіна в пацієнтів із ХОЗЛ ІІ стадії становив 29 (29; 30) балів (р < 0,001), реактивної — 25 (24; 25) балів (р < 0,001), що відповідало низькому ступеню тривожності. Кількість балів за даною шкалою в пацієнтів із ХОЗЛ ІІІ стадії дорівнювала: особистісна тривожність — 36 (35; 36) (р < 0,001), реактивна — 33 (32; 33) (р < 0,001) та відповідала середньому ступеню тривожності. Верхній межі середнього ступеня тривожності даний показник відповідав і у хворих із ХОЗЛ ІV стадії: особистісна — 42 (41,5; 43) бали (р < 0,001), реактивна — 38 (37; 39) балів (р < 0,001).
Висновки. Дані нашого дослідження засвідчили, що в пацієнтів із ХОЗЛ вже на ранніх стадіях починають формуватися тривожно-депресивні розлади. Найімовірніше, що депресія при ХОЗЛ пов’язана зі зниженою толерантністю до фізичного навантаження, виконанням фізичних функцій та повсякденною активністю і є більш вагомим предиктором функціональної здатності у пацієнтів із ХОЗЛ, ніж фізіологічні маркери, такі як функція легень. Частина хворих на ХОЗЛ має транзиторні порушення настрою під час загострень, і на відміну від депресії, яка, швидше за все, вимагає лікування антидепресантами або застосування іншої специфічної настрійорієнтованої терапії, такі прояви зникають спонтанно при покращенні фізичного стану.