Украинский журнал хирургии 1-2 (28-29) 2015
Вернуться к номеру
Неспецифические факторы резистентности организма у больных с гнойно-некротическими процессами стопы диабетика и при развитии сепсиса
Авторы: Трибушной О.В., Шаповал С.Д., Савон И.Л., Слободченко Л.Ю. - ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
Рубрики: Хирургия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Данные литературных источников свидетельствуют, что у 30–70 % пациентов, страдающих сахарным диабетом, возникают гнойно-некротические процессы, поражающие все ткани стопы. В случае развития сепсиса летальность данной категории больных достигает 28–33 %.
Целью нашего исследования было оценить неспецифические факторы резистентности у пациентов с гнойно-некротическими процессами стопы диабетика и при развитии у них сепсиса.
Материал и методы. Проанализированы результаты лечения 427 больных с гнойно-некротическими процессами стопы диабетика, в 6,8 % случаев (29 пациентов) течение заболевания осложнилось сепсисом. Наиболее частой причиной развития сепсиса была влажная гангрена нижних конечностей, она отмечена в 89,7 % наблюдений (26 чел.). Тяжелый сепсис с явлениями полиорганной недостаточности встречался в 72,4 % случаев (21 пациент).
Результаты и обсуждение. Для оценки неспецифического иммунитета изучали фагоцитарную активность нейтрофилов (НСТ-тест, фагоцитарное число), активность комплемента. Исследования проведены до и после (на 7–8-е и 12–16-е сутки) хирургического лечения.
В зависимости от полученных до начала лечения данных все больные были распределены на 3 группы: с равномерно активированным, супрессивным и смешанным типом иммунного статуса. В процессе наблюдения установлено, что у больных 1-й группы снижение активности комплемента при поступлении сменялось достоверным (Р < 0,05) его повышением на 7–8-е и 12–16-е сутки. Содержание НСТ-положительных клеток у больных синдромом диабетической стопы и сепсисом в 1,75 и 1,6 раза превышало контрольные величины. Фагоцитарное число не отличалось от контрольных величин. У пациентов 2-й группы с осложненным синдромом диабетической стопы при поступлении комплементная активность сыворотки крови была на 10 % ниже нормы и возрастала к 12–16-м суткам, а у больных с сепсисом пик снижения данного показателя отмечен к 12–16-м суткам (Р < 0,05). НСТ-клетки определялись в повышенном количестве как при синдроме диабетической стопы, так и при сепсисе. Фагоцитарное число у больных сепсисом было пониженным (Р < 0,05), тогда как у пациентов с осложненным синдромом диабетической стопы не отличалось от контрольных величин (Р > 0,05). В 3-й группе больных с осложненным синдромом диабетической стопы фагоцитарное число имело тенденцию к увеличению на 7–8-е и 12–16-е сутки, тогда как у пациентов с сепсисом этот показатель был снижен. Уровень комплемента превышал контрольные величины (Р < 0,05) у больных с осложненным синдромом диабетической стопы, динамику данного показателя у пациентов с сепсисом определить не удавалось из-за летальных исходов, которые наступали в раннем послеоперационном периоде.
Выводы. Факторы неспецифической резистентности организма, рассмотренные в динамике, могут служить прогностическими маркерами течения и исхода заболевания у больных с осложненным синдромом диабетической стопы и сепсисом.
Дані літературних джерел свідчать, що в 30–70 % пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, виникають гнійно-некротичні процеси, що вражають усі тканини стопи. У випадку розвитку сепсису летальність цiєї категорії хворих досягає 28–33 %.
Метою нашого дослідження було оцінити неспецифічні фактори резистентності в пацієнтів із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика та при розвитку в них сепсису.
Матеріал та методи. Проаналізовано результати лікування 427 хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика, у 6,8 % випадків (29 пацієнтів) перебіг хвороби ускладнився сепсисом. Найбільш частою причиною розвитку сепсису були волога гангрена нижніх кінцівок, вона відзначена у 89,7 % спостережень (26 осіб). Тяжкий сепсис з явищами поліорганної недостатності зустpiчався в 72,4 % випадків (21 пацієнт).
Результати та обговорення. Для оцінки неспецифічного імунітету вивчали фагоцитарну активність нейтрофілів (НСТ-тест, фагоцитарне число), активність комплементу. Дослідження проведені до і після (на 7–8-му і 12–16-ту добу) хірургічного лікування.
Залежно від отриманих до початку лікування даних усі хворі були розподілені на 3 групи: з рівномірно активованим, супресивним і змішаним типом імунного статусу. У процесі спостереження встановлено, що у хворих 1-ї групи зниження активності комплементу при надходженні змінювалося достовірним (Р < 0,05) його підвищенням на 7–8-му і 12–16-ту добу. Зміст НСТ-позитивних клітин у хворих iз синдромом діабетичної стопи і сепсисом в 1,75 і 1,6 раза перевищував контрольні величини. Фагоцитарне число не відрізнялося від контрольних величин. У пацієнтів 2-ї групи з ускладненим синдромом діабетичної стопи при надходженнi комплементна активність сироватки крові була на 10 % нижче за норму і зростала до 12–16-ї доби, а у хворих на сепсис пік зниження цього показника вiдмiчався до 12–16-ї доби (Р < 0,05). НСТ-клітини визначалися в підвищеній кількості як при синдромi діабетичної стопи, так і при сепсисi. Фагоцитарне число у хворих на сепсис було зниженим (Р < 0,05), тоді як у пацієнтів з ускладненим синдромом діабетичної стопи не відрізнялося від контрольних величин (Р > 0,05). У 3-й групі хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи фагоцитарне число мало тенденцію до збільшення на 7–8-му і 12–16-ту добу, тоді як у пацієнтів iз сепсисом цей показник був знижений. Рівень комплементу перевищував контрольні величини (Р < 0,05) у хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи, динаміку цього показника в пацієнтів iз сепсисом визначити не вдавалося через летальнi результати, що наступали в ранньому післяопераційному періоді.
Висновки. Фактори неспецифічної резистентності організму, розглянутi в динаміці, можуть слугувати прогностичними маркерами перебігу захворювання та результату у хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи і сепсисом.
Literature data indicate that 30–70 % of patients with diabetes mellitus have purulent necrotic processes affecting all the tissues of the foot. In case of sepsis, mortality in these patients reaches 28–33 %. The objective of our study was to evaluate the non-specific resistance factors in patients with purulent necrotic processes of diabetic foot and in the development of sepsis. Material and methods. There were analyzed the results of treatment of 427 patients with purulent necrotic processes of diabetic foot, in 6.8 % of the cases (29 patients) the disease was complicated by sepsis. The most common cause of sepsis was wet gangrene of the lower extremities, it has been detected in 89.7 % of cases (26 subjects). Severe sepsis with multiple organ failure events was observed in 72.4 % of cases (21 patients). Results and discussion. In order to assess non-specific immunity, we have studied phagocytic activity of neutrophils (HCT-test, phagocytic number), complement activity. Investigations were carried out before and after (7–8th and 12–16th days) surgery. Depending on the data received prior to treatment, all patients were divided into 3 groups: with a uniformly activated, suppressive and mixed type of immune status. In the process of observation, we have found that in group 1 patients, reduction in complement activity at admission changed to significant (P < 0.05) increase on 7–8th and 12–16th days. Content of HCT-positive cells in patients with diabetic foot syndrome and sepsis was 1.75 and 1.6 times higher than the control values. Phagocytic number did not differ from the control values. In group 2 patients with complicated diabetic foot syndrome, at admission the complement activity of blood serum was 10 % lower than normal one and increased to 12–16th days, and in patients with sepsis, this indicator had a peak decline to 12–16th days (P < 0.05). An increased number of HCT-cells was determined in both diabetic foot syndrome and sepsis. Phagocytic number of septic patients was reduced (P < 0.05), whereas in patients with complicated diabetic foot syndrome did not differ from the control values (P > 0.05). In group 3 patients with complicated diabetic foot syndrome, phagocytic number tended to increase at 7–8th and 12–16th days, whereas in patients with sepsis, this figure was reduced. Complement level exceeded the control values (P < 0.05) in patients with complicated diabetic foot syndrome, we could not follow the dynamics of this indicator in patients with sepsis because of the deaths in the early postoperative period. Conclusions. The factors of non-specific resistance considered in the dynamics can be used as a predictor of the disease course and outcome in patients with complicated diabetic foot syndrome and sepsis.
осложненный синдром диабетической стопы, сепсис, неспецифические факторы резистентности организма.
ускладнений синдром діабетичної стопи, сепсис, неспецифічні фактори резистентності організму.
complicated diabetic foot syndrome, sepsis, non-specific factors of resistance.
Статья опубликована на с. 21-25
Введение
Материал и методы
Результаты и обсуждение
Выводы
1. Белобородов В.А. Лечение гнойно-некротических осложнений синдрома диабетической стопы / В.А. Белобородов, А.П. Фролов, К.Ю. Рудых // Сучасні медичні технології. — 2013. — № 3. — С. 23-25.
2. Методические рекомендации. Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения / Е.Ф. Чернушенко, Л.С. Когосова, С.И. Гончарова [и др.]. — Киев: МЗ УССР, 1988. — 22 с.
3. Петров Р.П. Иммунологический мониторинг больших групп населения / Р.П. Петров, Р.М. Хаитов, И.В. Орадовская // Иммунология. — 1992. — № 4. — С. 43-53.
4. Коррекция иммунных нарушений у больных с синдромом диабетической стопы при гнойно-некротических поражениях / С.Д. Шаповал, М.М. Софилканич, В.О. Белинская [и др.] // Клінічна хірургія. — 2013. — № 11. — С. 44-45.
5. Clinical relevance of the severe abnormalities of the T-cell compartment in sepsis shock patients J. Monserrat, R.de Pablo, E.Reyes [et al.] // Crit. Care. — 2009. — Vol. 13, № 1. — P. 2362-2375.
6. Inhibition of complement C5a preakdown of the blood — brain and pituitary dysfunction in experimental sepsis / M.A. Flierl, P.E. Stahel, D. Rittirsck [et al.] // Crit. Care. — 2009. — Vol. 13, № 1. — P. 2433-2440.