Международный неврологический журнал 2 (80) 2016
Вернуться к номеру
Криптогенный инсульт
Авторы: Дубенко О.Е. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Согласно наиболее широко используемым критериям для классификации патогенетических подтипов ишемического инсульта выделяют атеротромботический, лакунарный и кардиоэмболический его подтипы. Однако значительная часть ишемических инсультов развивается без четкой причины, и поэтому они являются криптогенными, то есть инсультами с неустановленной этиологией. Частота криптогенного инсульта достаточно высока и составляет около 25 %, при этом факторы риска, исходы, прогноз и подходы к вторичной профилактике остаются недостаточно ясными. Многочисленные исследования показывают, что криптогенный инсульт ассоциируется с потенциальными источниками кардиогенной эмболии низкого риска, такими как пароксизмальная фибрилляция предсердий, пароксизмальная суправентрикулярная тахикардия, открытое овальное окно, аневризма межпредсердной перегородки, а также артериальными источниками эмболии — атеромой дуги аорты и нестенозирующими атеросклеротическими бляшками экстра- и интракраниальных артерий и др. В настоящее время отсутствуют рандомизированные исследования по антитромботической профилактике криптогенного инсульта. Недавно была сформирована новая клиническая концепция о том, что большинство криптогенных инсультов имеют эмболическую этиологию, и было предложено определение эмболического инсульта неопределенной этиологии. Это дает основу для будущих рандомизированных исследований по вторичной профилактике.
Згідно з найбільш широко використовуваними критеріями для класифікації патогенетичних підтипів ішемічного інсульту визначають атеротромботичний, лакунарний та кардіоемболічний його підтипи. Однак значна частина ішемичних інсультів розвивається без чіткої причини, і тому вони є криптогенними, тобто інсультами з невстановленою етіологією. Поширеність криптогенного інсульту достатньо висока та становить близько 25 %, при цьому фактори ризику, результати, прогноз і підходи до вторинної профілактики залишаються не досить з’ясованими. Численні дослідження показують, що криптогенний інсульт асоціюється з потенційними джерелами кардіогенної емболії низького ризику, такими як пароксизмальна фібриляція передсердь, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, відкрите овальне вікно, аневризма міжпередсердної перетинки, а також артеріальними джерелами емболії — атеромою дуги аорти та нестенозуючими атеросклеротичними бляшками екстра- й інтракраніальних артерій. На сьогодні відсутні рандомізовані дослідження з антитромботичної профілактики криптогенного інсульту. Нещодавно була сформована нова клінічна концепція про те, що більшість криптогенних інсультів мають емболічну етіологію, та було запропоновано визначення емболічного інсульту невизначеної етіології. Це надає підстав для майбутніх рандомізованих досліджень із вторинної профілактики.
The most widely used criteria for ischaemic stroke subtypes classification includes atherothrombotic, lacunar and cardioembolic subtypes. However, mostly ischaemic stroke occurs without a well-defined aetiology and labelled as cryptogenic or as stroke with unknown aetiology. The incidence of cryptogenic stroke is high enough and shares about 25 % of ischaemic stroke cases, but risk factors, outcomes, prognosis and secondary prevention is poor understood. Many studies show that cryptogenic stroke is associated with potential low-risk embolism source such as paroxysmal atrial fibrillation, paroxysmal supraventricular tachycardia, patent foramen ovale, atrial septal aneurysm, as well as arterial embolism such as aortic arch atheroma, non-stenotic atherosclerotic cervical and cerebral artery plaques and others. No randomised trials devoted specifically to antithrombotic prophylaxis of cryptogenic stroke. Currentlinedy there was de a new clinical conception that most cases of cryptogenic stroke are of embolic origin that are proposed to be determined as embolic stroke of undetermined source. This requires further randomised trials of secondary prevention.
криптогенный инсульт, кардиогенная эмболия, эмболический инсульт неопределенной этиологии, вторичная профилактика.
криптогенний інсульт, кардіогенна емболія, емболічний інсульт невизначеної етіології, вторинна профілактика.
ischaemic stroke, cardiogenic embolism, embolic strokes of undetermined aetiology, secondary prevention.
Статья опубликована на с. 90-94
Несмотря на значительный прогресс в понимании патогенетических механизмов развития ишемического инсульта (ИИ), разработке новых медикаментозных и хирургических методов лечения и профилактики, глобальное бремя инсульта за последние 20 лет существенно не уменьшилось. В 2010 году в мире развилось 16,8 млн новых инсультов, что на 68 % больше, чем в 1990 году, 5,9 млн людей умерли от инсульта, увеличилась кардиоваскулярная смертность у лиц молодого возраста (30–65 лет) [1].
1. Sacco R.L., Kasner S.E., Broderic J.P. et al. An update definition of stroke for the 21st century: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/ American Stroke Association // Stroke. — 2013. — Vol. 44. — P. 2064-2089.
2. Adams H.P., Bendixen B.H., Kappelle L.J. et al. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definition for use in a multicentre clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment // Stroke. — 2000. — Vol. 247, № 4. — Р. 280-285.
3. Grau A.J., Weimar C., Buggle F. et al. The German Stroke Data Bank. Risk factors, outcome, and treatment in subtypes of ischemic stroke: the German stroke data bank // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — P. 2559-2566.
4. Kolominsky-Rabas P.L., Weber M., Gefeller O., Neundoerfer B., Heuschmann P.U. Epidemiology of ischemic stroke subtypes according to TOAST criteria: incidents, recurrence, and long-term survival in of ischemic stroke subtypes // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — P. 2735-2740.
5. Grau A.J., Weimar C., Buggle F. et al. Risk factors, outcome and treatment in subtypes of ischemic stroke // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — P. 2559-2566.
6. Murat Sumer M., Erturk O. Ischemic stroke subtypes: risk factors, functional outcome and recurrence // Neuro. Sci. — 2002. — Vol. 22. — P. 449-454.
7. Amarenco P. Cryptogenic stroke, aortic arch atheroma, patent foramen ovale, and the risk of stroke // Cerebrovasc. Dis. — 2005. — Vol. 20 (suppl. 2). — P. 68-74.
8. Marnane M., Duggan C.A., Sheehan O.C. et al. Stroke subtype classification to mechanism-specific and undetermined categories by TOAST, A-S-C-O, and causative classification system: direct comparison in the North Dublin population stroke study stroke // Stroke. — 2010. — Vol. 41. — P. 1579-1586.
9. Shang W.Y., Liu J.Y. Stroke subtype classification: a comparative study of ASCO and modifired TOAST // J. Neurol. Sci. — 2012. — V. 314. — Р. 66-70.
10. Arauz A., Murillo L., Marquez J.M. et al. Long-term risk of recurrent stroke in young cryptogenic stroke patients with and without patent foramen ovale // Int. J. Stroke. — 2012. — Vol. 35. — P. 2145-2149.
11. Li L., Yiin G.S., Geraghty O.C. et al. Incidence, outcome, risk factors, and long-term prognosis of cryptogenic transient ischaemic attack and ischaemic stroke: a population-based study // Lancet Neurol. — 2015. — Vol. 14 (9). — P. 903-913.
12. Furie K.L., Kasner S.E., Adams R.J. et al. AHA/ASA Guidelines for the prevention of stroke in patients with stroke or transient ischemic attack // Stroke. — 2011. — Vol. 42. — P. 227-276.
13. Santamarina E., Penalba a., Garcia-Berrocoso T. et al. Biomarker level improves the diagnosis of emboli source in ischemic stroke of unknown origin // J. Neurol. — 2012. — Vol. 259. — P. 2538-2545.
14. Todo K., Moriwaki H., Saito K., Naritomi H. Frequent premature atrial contractions in stroke of undetermined etiology // Eur. Neurol. — 2009. — Vol. 61. — P. 285-288.
15. Seet R.S., Fridman P.A., Rabinstein A.A. Prolonged rhythm monitoring for detection of occult paroxysmal atrial fibrillation in ischemic stroke of unknown cause // Circulation. — 2011. — Vol. 124. — P. 477-486.
16. Sposato L.A., Klein F.R., Jauregui A. et al. Newly diagnosed atrial fibrillation after acute ischemic stroke and transient ischemic attack: importance of immediate and prolonged continuous cardiac monitoring // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2012. — Vol. 12. — P. 210-216.
17. Etgen T., Hochreiter M., Mundel M., Freudenberger T. Insertable cardiac event recorder in detection of atrial fibrillation after cryptogenic stroke: an audit report // Stroke. — 2013. — Vol. 44. — P. 2007-2009.
18. Rabinstein A.A., Fugate J.E., Manderekar J. et al. Paroxysmal atrial fibrillation in cryptogenic stroke: a case-control study // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2013. — Vol. 22. — P. 1405-1411.
19. Healey J.S., Connoly S.J., Gold M.R. et al. and the ASSERT Investigators. Subclinical atrial fibrillation and the risk of stroke // N. Engl. J. Med. — 2012. — Vol. 366. — P. 120-129.
20. Kamel H., Elkind M.S.V., Bhave P.D. et al. Paroxysmal supraventricular tachycardia and risk of ischemic stroke // Stroke. — 2013. — Vol. 44. — P. 1550-1554.
21. Зозуля І.С., Мардзвік В.М. Мозковий інсульт в осіб молодого віку // Міжнародний неврологічний журнал. — 2010. — № 5(35). — С. 7-17.
22. Kent D.M., Ruthazer R., Weimar C. еt al. An index to identify stroke-related vs incidental patent foramen ovale in cryptogenic stroke // Neurology. — 2013. — Vol. 81. — P. 619-625.
23. Chen O., Dontineni N., Nahlawi G. et al. Serial cardiac magnetic resonance imaging of a rapidly progression liquefaction necrosis of mitral annulus calcification associated with embolic stroke // Circulation. — 2012. — Vol. 125. — Р. 2792-2795.
24. Kizer J.R., Wiebers D.O., Whisnant J.P. et al. Mitral annular calcification, aortic valve sclerosis, and incident stroke in adult free of clinical cardiovascular disease: the Strong Heart Study // Stroke. — 2005. — Vol. 36. — P. 2533-2537.
25. Homma S., Sacco R.L., Di Tulio M.R. et al. Patent foramen ovale and stroke // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 1063-1072.
26. Kennedy H.L. Cryptogenic Stroke and Migraine Headache: the clinical cardiologist’s view // Hospital chronicles. — 2008. — № 3(4). — P. 161-166.
27. Dowson A., Mullen M.J., Peatfield R. еt al. Migraine intervention with STARFlex Texnology (MIAT) Trial: a prospective, multicenter, double-blind, sham-controlled trial to evaluated the effectiveness of patent foramen ovale closure with STARFlex septal repair implant to resolves refractory migraine headache // Circulation. — 2008. — Vol. 117. — P. 1397-1404.
28. MattiolliA.L., Aquilina M., Oldani A. et al. Atrial septal aneurysm as a cardioembolic source in adult patients with stroke and normal carotid arteries. A multicentre study // Eur. Heart J. — 2001. — Vol. 22(3). — P. 261-268.
29. Евтушенко С.К. От этиологии и подвидов инсультов у лиц молодого возраста — к их эффективному лечению и профилактике // «Актуальні напрямки в неврології: сьогодення та майбутнє»: Матеріали ХІІ Міжнародної конференції 25–28 квітня 2010 р., м. Судак. — Київ, 2010. — 12-18.
30. Travedi R.A., U-King-Im J.M., Graves M.J., Gillard J., Kirkpatrick P.J. Non-stenotic rupture atherosclerotic plaque causing thromboembolic stroke // Cerebrovasc. Dis. — 2005. — Vol. 20. — P. 53-55.
31. Freilinger T.M., Schindler A., Schmidt C. еt al. Prevalence of nonstenosing, complicated atherosclerotic plaques in cryptogenic stroke // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2012. — Vol. 5. — P. 397-405.
32. Nakamura T., Tsutsumi Y., Shimizu Y., Uchiyama S. Ulcerated carotid plaque with ultrasonic echolucency are causatively associated with thromboembolic cerebrovascular events // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2013. — Vol. 22. — P. 93-99.
33. Park Y.H., Chun K.J., Kim J.S. et al. Hail in silence! Mobile thrombus in the aortic arch // Circulation. — 2010. — Vol. 122. — P. 2456-2458.
34. Hart R.G. Cardiogenic embolism to the brain // Lancet. — 1992. — Vol. 339. — P. 589-594.
35. Hart R.G., Diener H.-Ch., Coutts S. et al. Embolic stroke of undetermined source: the case for a new clinical construct // The Lancet Neurol. — 2014. — Vol. 13. — P. 429-438.