Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал 3 (81) 2016

Вернуться к номеру

Рівень антитіл до NMDA-рецепторів у хворих із хронічною недостатністю мозкового кровообігу

Рівень антитіл до NMDA-рецепторів у хворих із хронічною недостатністю мозкового кровообігу

Авторы: Смолко Д.Г. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У 320 пацієнтів із хронічною недостатністю мозкового кровообігу досліджено рівні антитіл до NMDA-рецепторів у сироватці крові. Титр антитіл до NMDA-рецепторів був вірогідно вищим у хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу (р = 0,031), при наявності порушень когнітивних функцій, зорових та дискоординаторних (лобова атаксія, астазія-абазія) синдромів. Концентрація антитіл до NMDA-рецепторів була вірогідно вищою при атеросклеротичному стенозі каротидних артерій екстракраніальної локалізації та порушенні кровообігу у вертебробазилярному басейні в пацієнтів постінсультної групи.

У 320 пациентов с хронической недостаточностью мозгового кровообращения исследованы уровни антител к NMDA-рецепторам в сыворотке крови. Титр антител к NMDA-рецепторам был достоверно выше у больных, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения (р = 0,031), при наличии нарушений когнитивных функций, зрительных и дискоординаторных (лобная атаксия, астазия-абазия) синдромов. Концентрация антител к NMDA-рецепторам была достоверно выше при атеросклеротическом стенозе сонных артерий экстракраниальной локализации и при нарушении кровообращения в вертебробазилярном бассейне у пациентов постинсультной группы.

Serum levels of NMDA-receptors antibodies were evaluated in 320 patients with chronic cerebrovascular insufficiency. The titer of NMDA-receptors antibodies was significantly higher in patients after acute cerebrovascular accident (p = 0.031), in the presence of cognitive disorders, visual and discoordination (frontal ataxia, astasia-abasia) syndromes. The concentration of NMDA-receptors antibodies was significantly higher in the atherosclerotic stenosis of extracranial carotid arteries and in disturbed circulation in the vertebrobasilar system in post-stroke patients.


Ключевые слова

хронічне порушення мозкового кровообігу, антитіла до NMDA-рецепторів.

хроническое нарушение мозгового кровообращения, антитела к NMDA-рецепторам.

chronic cerebrovascular disease, NMDA-receptor antibodies.

Статтю опубліковано на с. 66-68

 

Вступ

В Україні, як і в усьому світі, оптимізація лікування та реабілітації хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу є надзвичайно актуальною проблемою сучасної медицини. Прийнято вважати, що хронічна ішемія головного мозку є найбільш частою патологією судинної системи мозку в осіб, старших від 45 років [2, 3, 6]. За даними V. Jelic, B. Winblad (2003), число таких пацієнтів неухильно зростає, а когнітивні порушення у 80 % хворих цієї категорії впродовж 6 років досягають ступеня деменції. Як причина інвалідності, судинні захворювання нервової системи посідають друге місце серед захворювань системи кровообігу й перше місце серед захворювань центральної нервової системи [4, 5].
В останні роки особливу увагу неврологів привертають нові біохімічні маркери (біомаркери), що сприяють покращенню ранньої діагностики ішемії головного мозку [1, 10]. Визначення специфічних біомаркерів у крові в пацієнтів на ранніх стадіях порушення мозкового кровообігу (хронічна недостатність мозкового кровообігу, транзиторні ішемічні атаки) може допомогти лікарю виявляти пацієнтів, які мають високий ризик розвитку інсульту в короткостроковому періоді [7]. Лабораторні тести, що визначають у крові біомаркери мозку, такі як NR2-пептид і NR2-антитіла, можуть стати ключовими компонентами успішної стратегії лікування та моніторингу результатів захворювання [8, 9]. Водночас необхідно відзначити, що на сьогодні клінічні дослідження в галузі біомаркерів перебувають у стадії розвитку. Зокрема, відсутні дані про стан біомаркерів ішемії мозку при хронічній недостатності мозкового кровообігу з різними її клінічними проявами, що й визначило мету даного дослідження.
Мета роботи — ​встановити зміни титру антитіл до NMDA-рецепторів у сироватці крові залежно від патогенетичних факторів та клінічної симптоматики хронічної ішемії головного мозку в пацієнтів із перенесеними епізодами гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) та без них.

Матеріал та методи

Обстежено 320 пацієнтів (159 чоловіків (49,7 %) та 161 (50,3 %) жінка) віком від 37 до 71 року (в середньому 52,40 ± 9,17 року) із симптомами та ознаками хронічної судинно-мозкової недостатності, що перебували на лікуванні в неврологічних стаціонарах Вінницького, Хмільницького та Гайсинського районів. Ці пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності або відсутності в анамнезі епізоду ГПМК. У першу групу включені пацієнти без явних епізодів ГПМК в анамнезі (n = 168), у другу групу увійшли хворі з перенесеними епізодами ГПМК більше ніж за один рік до цього дослідження (n = 152).
Визначення титру антитіл до NMDA-рецепторів у сироватці крові здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу (ELISA) з використанням діагностичної системи Gold Dot NR2 Antibody test (CIS Biotech, Inc., Атланта, США). Облік результатів проводили спектрофотометрично при довжині хвилі 450 нм (оптична щільність, OD).
Статистичну обробку даних виконували в статистичному пакеті SPSS20,0 — ​Statistical Package for the Social Sciences (©SPSS Inc.).

Результати дослідження

Титр антитіл до NMDA-рецепторів був вірогідно вищим при атеросклеротичному стенозі каротидних артерій екстракраніальної локалізації (р = 0,032), а також при порушенні кровообігу по хребетним артеріям при їх звивистості (р = 0,02), гіпоплазії/аплазії (р = 0,001) у пацієнтів другої (постінсультної) групи (рис. 1).
З’ясовано, що титр антитіл до NMDA-рецепторів був вірогідно вищим у хворих, які перенесли ГПМК більше ніж за один рік до цього дослідження (1,12 ± 0,38 проти 0,69 ± 0,33 у хворих без ГПМК в анамнезі; р = 0,031) із значним коливанням при різних неврологічних синдромах як у пацієнтів без явних епізодів ГПМК в анамнезі, так і в групі хворих, які перенесли ГПМК (табл. 1).
Як видно з табл. 1, титр антитіл до NMDA-рецепторів є найвищим за наявності порушень когнітивних функцій, зорових та дискоординаторних (лобова атаксія, астазія-абазія) синдромів. При цьому середні рівні цього біомаркера були вірогідно вищими в пацієнтів другої (постінсультної) групи при порушеннях когнітивних функцій (р = 0,003), зорових (р = 0,06), вестибуломозочкових синдромах (р = 0,002), а також у хворих з диссомнією (р = 0,001).

Висновки

1. У пацієнтів з хронічною недостатністю мозкового кровообігу має місце підвищення титру антитіл до NMDA-рецепторів у крові. Титр антитіл до NMDA-рецепторів був вірогідно вищим у хворих, які мали епізод ГПМК в анамнезі (1,12 ± 0,38 проти 0,69 ± 0,33 у хворих без ГПМК; р =  0,031).
2. Зміни титру антитіл до NMDA-рецепторів у сироватці крові хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу залежать від патогенетичних факторів та клінічної симптоматики хронічної ішемії головного мозку.

Список литературы

1. Биохимические маркеры в диагностике ишемии головного мозга / А.А. Скоромец, С.А. Дамбинова, М.М. Дьяконов [и др.] // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2009. — № 5 (27). — ​С. 15-20.

2. Денисова Е.В. Актуальные вопросы эпидемиологии сосудистых заболеваний головного мозга в мире (обзор литературы) [Электронный ресурс] / Е.В. Денисова // Вестн. обществ. здоровья и здравоохранения Дал. Востока. — 2011. — № 3 (вып. 4). — ​С. 1-4.

3. Зозуля И.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний в Украине / И.С. Зозуля // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5. — ​С. 85.

4. Котова О.В. Хроническая ишемия головного мозга и деменция / О.В. Котова // РМЖ. Неврология. Психиатрия. — 2011. — ​Т. 19, № 15. — ​С. 933-937.

5. Особенности эпидемиологии инвалидности при заболеваниях нервной системы в Украине / Н.К. Хобзей, Т.С. Мищенко, В.А. Голик, Н.А. Гондуленко // Міжнародний неврологічний журнал. — 2011. — № 5. — ​С. 15-19.

6. Суслина З.А. Сосудистые заболевания головного мозга: Эпидемиология. Патогенетические механизмы. Профилактика / З.А. Суслина, Ю.Я. Варакин, Н.В. Верещагин. — ​М.: МЕДпресс-информ, 2009. — 352 с.

7. Blood biomarkers for the diagnosis of acute cerebrovascular diseases: a prospective cohort study / W. Whiteley, J. Wardlaw, M. Dennis [et al.] // Cerebrovasc Dis. — 2011. — ​Vol. 32, № 2. — ​Р. 141-147.

8. Rothstein L. Ischemic stroke biomarkers in blood / L. Rothstein, G.C. Jickling // Biomark Med. — 2013. — ​Vol. 7, № 1. — ​Р. 37-47.

9. The use of blood biomarkers to predict poor outcome after acute transient ischemic attack or ischemic stroke / W. Whiteley, J. Wardlaw, M. Dennis [et al.] // Stroke. — 2012. — ​Vol. 43, № 1. — ​Р. 86-91.

10. Whiteley W. Blood biomarkers in the diagnosis of ischemic stroke. A systematic review / W. Whiteley, M.C. Tseng, P. Sandercock // Stroke. — 2008. — ​Vol. 39, № 10. — ​Р. 2902-2909.


Вернуться к номеру