Международный неврологический журнал 3 (81) 2016
Вернуться к номеру
Клініко-нейропсихологічне співставлення когнітивного дефіциту із показниками церебральної гемодинаміки при різних підтипах синдрому помірних когнітивних порушень
Авторы: Горева Г.В., Слободін Т.М., Головченко Ю.І., Насонова Т.І., Чеборака Т.О. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна; Київська міська клінічна лікарня № 9, м. Київ, Україна; Гончар О.Ю., Гурмак О.М.
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 141-142
Актуальність. Когнітивні порушення є однією з найактуальніших соціомедичних проблем як в Україні, так і у світі, через їх всеохоплюючий негативний вплив на якість життя пацієнта та високу поширеність. Однією з ланок патогенезу при помірних когнітивних розладах (ПКР) є порушення гемодинаміки.
Мета: удосконалити діагностичні підходи при когнітивних порушеннях з урахуванням характеру взаємовідносин між їх клініко-патогенетичними особливостями і церебральною гемодинамікою.
Матеріал та методи дослідження. Було обстежено 56 хворих (середній вік — 57,7 ± 1,5 року) із ПКР. Проведені загальноклінічне і неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування (MMSE, FAB, MoCA, літеральні асоціації, таблиці Шульте, BDI, шкала депресії Гамільтона), транскраніальна допплерографія (ТКДГ) із проведенням проби з короткочасною затримкою дихання та компресійної проби.
Результати та їх обговорення. В обстежених хворих були виявлені наступні підтипи ПКР: амнестичний мультифункціональний (80 % — 45 хворих), амнестичний монофункціональний (5 % — 3 хворих) та неамнестичний мультифункціональний (15 % — 8 хворих) (за класифікацією Petersen R., 2004). У всіх 56 хворих було виявлено зниження середніх показників лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у спокої за середньою мозковою артерією порівняно з нормальними значеннями у відповідному віці (ЛШК 72,6 ± 3,3; р < 0,05). Значимої різниці даного показника при різних підтипах ПКР отримано не було (р = 0,16). При проведенні проб із затримкою дихання і компресійної проби отримано підвищення ЛШК за середніми мозковими артеріями та зниження індексу периферичного опору (ІПО): при амнестичному монофункціональному варіанті ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання — 82,7 ± 2,6; р < 0,05; ІПО — 0,96 ± 0,30; р < 0,05; ЛШК після компресійної проби — 81,3 ± 2,2; р < 0,05; ІПО — 0,92 ± 0,30; р < 0,05; при амнестичному мультифункціональному ЛШК після проби із затримкою дихання — 86,4 ± 2,6; р < 0,05; ІПО — 0,95 ± 0,70; р < 0,05; ЛШК після компресійної проби — 86,1 ± 5,2; р < 0,05; ІПО — 0,92 ± 0,40; р < 0,05 та неамнестичному мультифункціональному підтипі ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання — 85,3 ± 2,7; р < 0,05; ІПО — 0,95 ± 0,30; р < 0,05; ЛШК після компресійної проби — 88,8 ± 4,1; р < 0,05; ІПО — 0,94 ± 0,60; р < 0,05.
Висновки. За результатами дослідження найбільш чутливі до порушень гемодинаміки і змін судинного тонусу серед когнітивних функцій виявилися регуляторні функції (р < 0,05), увага (р < 0,05) та пам’ять (р < 0,05). Подальше проведення досліджень у даному напрямку може допомогти уточнити вплив різних видів порушень системної та церебральної гемодинаміки, порушень вазореактивності на когнітивну функцію взагалі та визначити найбільш чутливі домени, ураження яких формуватиме різні підтипи синдрому ПКР.