Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал 3 (81) 2016

Вернуться к номеру

Структура когнітивних розладів у хворих з наслідками черепно-мозкової травми

Авторы: Салій З.В. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статтю опубліковано на с. 157-158

 

Актуальність. Клініка наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ) формується за рахунок поєднання неврологічного дефіциту з когнітивними та поведінковими розладами.

Мета роботи: дослідити поширеність та структуру когнітивних розладів у хворих з наслідками ЧМТ різного ступеня тяжкості.
Матеріал та методи дослідження. У 367 хворих з наслідками ЧМТ: 99 — ​легка ЧМТ (ЛЧМТ), 118 — ​середньої тяжкості ЧМТ (СТЧМТ), 150 — ​тяжка ЧМТ (ТЧМТ), середнього віку — ​42,72 ± 0,51 року, дослідили стан когнітивного функціонування за МоСА-тестом.
Результати дослідження та їх обговорення. За МоСА-тестом у 322 (87,84 %) хворих діагностували показники, що виходили за межі норми. Результат, що відповідає рівню деменції, продемонстрували 60 пацієнтів, середній вік — ​43,73 ± 1,37 року, термін травми — ​5,73 ± 0,72 року, переважали особи з ТЧМТ в анамнезі (53,33 %). Встановлено кореляційний зв’язок МоСА-тесту з рівнем освіти (r = 0,33; р = 0,01) та поєднанням клінічних синдромів (r = 0,56; р = 0,00). Помірне когнітивне зниження за результатами МоСа-тесту було у 107 хворих, середній вік — ​45,57 ± 0,87 року та катамнез ЧМТ у 9,54 ± 0,95 року. При катамнезі понад 5 років до 37,50 % зросла кількість хворих з ЛЧМТ. Кореляція МоСа-тесту з неврологічним дефіцитом (r = –0,33; р = 0,00), з неврологічними синдромами (r = 0,40, р = 0,00). Із подовженням катамнезу ЧМТ страждала увага (r = –0,26; р = 0,07), при комбінації синдромів — ​зорово-конструктивні навички (r = 0,24; р = 0,01). Легке когнітивне зниження діагностували у 155 хворих середнього віку — ​41,50 ± 0,76 року з неврологічним дефіцитом у 3,03 ± 0,17 бала та катамнезом травми у 6,73 ± 0,59 року. ЛЧМТ та СТЧМТ перенесли 76,54 % пацієнтів. Кореляційний зв’язок: клінічні синдроми/МоСА-тест (r = –0,28; р = 0,00). До рубрик, за якими встановлено найбільше зниження, слід віднести: зорово-конструктивні навички, пам’ять та мову.
Висновки. У структурі наслідків ЧМТ домінували легкі (48,14 %) та помірні (33,23 %) когнітивні розлади. Питома вага пацієнтів з наслідками ТЧМТ була більшою за умови діагностики деменції, тоді як з наслідками ЛЧМТ — помірних та легких когнітивних розладів. Відсоток останніх зростав у міру подовження катамнезу травми, а когнітивне зниження відбувалося за рахунок наступних функцій: зорово-конструктивні навички, пам’ять, мова. Зафіксовано вірогідний кореляційний зв’язок між клінічними проявами (комбінацією синдромів) та когнітивним дефіцитом.


Вернуться к номеру