Международный неврологический журнал 3 (81) 2016
Вернуться к номеру
Розлади сну у хворих із синдромом неспокійних ніг, особливості лікування
Авторы: Ткачук Н.П., Кліщ Т.В., Сорохман А.В. - Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 162-163
Актуальність. Синдром неспокійних ніг (СНН) — сенсомоторний розлад, що характеризується неприємними відчуттями в нижніх кінцівках, які з’являються в спокої (частіше у вечірній і нічний час), змушують хворого здійснювати полегшуючі їх рухи. Прямим наслідком неприємних відчуттів у кінцівках і необхідності постійно здійснювати рухи є порушення сну — інсомнія. В результаті цього виникає швидка стомлюваність і зниження уваги в денний час. Скарга на поганий сон є провідною у хворих із СНН, і саме вона найчастіше приводить їх до лікаря.
Мета: оцінити ефективність поєднаного застосування праміпексолу та міасеру у хворих із СНН на фоні діабетичної поліневропатії (ДПН).
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 96 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, ускладнений ДПН. Середній вік становив 49,54 ± 0,43 року; рівень глікозильованого гемоглобіну — 8,76 ± 0,68 %. У 29 (30,21 %) хворих було виявлено СНН. Хворі були розподілені на 2 групи: І група включала 14 хворих, які отримували стандартне лікування ДПН (корекція глікемії, дисліпідемії, α-ліпоєва кислота, бенфотіамін) та праміпексол поступового вивільнення 0,750 мг 1 раз на добу; ІІ група — 15 хворих, які в комплексному лікуванні отримували праміпексол і міансерину гідрохлорид 30 мг 1/2 табл. на ніч. Хворі опитувалися за шкалою СНН‑6 та шкалою денної сонливості за Epworth до лікування та через 30 днів після нього.
Результати та їх обговорення. При опитуванні хворих за шкалою СНН‑6 отримано наступні дані: у хворих І групи задоволення сном до та після лікування суттєво не відрізнялося (p > 0,05) на відміну від хворих ІІ групи, в яких відмічалася вірогідна різниця показників до та після лікування (p < 0,05); тяжкість симптомів СНН перед сном при поєднаному застосуванні праміпексолу і міансерину гідрохлориду мала відчутну різницю порівняно з хворими, які отримували лікування праміпексолом (p < 0,05); тяжкість симптомів вночі у хворих обох груп зменшилася на фоні проведеної терапії; вдень під час активної діяльності симптоми СНН хворих обох груп турбували менше (це є характерним для даної патології), тому на фоні лікування особливої різниці хворі як І, так і ІІ групи не відчули. За шкалою денної сонливості у хворих ІІ групи після проведеного лікування відмічалося виражене покращення стану, що вірогідно відрізнялося від показників ІІ групи (p < 0,05).
Висновки. Поєднане застосування праміпексолу та міансерину гідрохлориду показало позитивний вплив на клінічні симптоми СНН, у тому числі розлади сну, що оцінювалося за допомогою рейтингових шкал.