Международный неврологический журнал 3 (81) 2016
Вернуться к номеру
Об’єктивізація функціональних порушень у хворих з вертебробазилярною недостатністю
Авторы: Чеботарьова Л.Л., Третьякова А.І., Глоба М.В., Ващенко В.В., Сулій Л.М., Солонович О.С. - Відділ функціональної діагностики ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 164-165
Актуальність. Однією з причин, що викликають симптоми порушень кровообігу у вертебробазилярному басейні (ВББ), є дегенеративно-дистрофічні зміни шийного відділу хребта. Поліморфізм проявів і відсутність чітких маркерів верифікації функціональних порушень залишаються досить актуальними питаннями.
Мета роботи: оцінити значення нейрофізіологічних методів дослідження щодо діагностики характеру та ступеня функціональних порушень у хворих з вертебробазилярною недостатністю.
Матеріал та методи дослідження. Обстежено 20 пацієнтів з ВБН, середній вік становив 36,90 ± 3,66 року; чоловіків — 40 % (n = 8), жінок — 60 % (n = 12). Проводили комплексне клініко-неврологічне обстеження, МРТ голови та шийного відділу хребта, ультрасонографічне дослідження (УСД) кровотоку в магістральних артеріях голови та шиї (за допомогою апаратів Sonoline G‑50, Siemens), реєстрацію і аналіз соматосенсорних викликаних потенціалів (ССВП) на стимуляцію серединних нервів (на комп’ютерному комплексі «Нейро-МВП‑4» («Нейрософт», РФ)).
Результати та їх обговорення. Серед клінічних проявів мали місце запаморочення (15), у тому числі у поєднанні з диплопією (4) та дизартрією (2), атаксія (9), рухові порушення (2), чутливі розлади (6), зорові розлади (2), дроп-атаки (1). Нейровізуальні дослідження встановили ознаки дисциркуляторних змін в паренхімі мозку (11), наявність вогнища ішемії у півкулі мозочка (2). У всіх хворих мали місце дегенеративно-дистрофічні зміни хребців та міжхребцевих дисків шийного відділу хребта різного ступеня вираженості.
За даними УСД у каротидному басейні виявлені структурні атеросклеротичні зміни сонних артерій у вигляді гемодинамічно незначимих стенозів (4), ознаки гіпертонічної ангіопатії (5). У ВББ встановлено наявність гіпоплазії (4) однієї з хребтових артерій, деформації анатомічного ходу у різних відділах хребтових артерій (9) у комплексі зі змінами лінійних та об’ємних показників кровотоку, визначених у спокою та при функціональних рухових навантаженнях.
При дослідженні ССВП периферичні відповіді (N9) у всіх хворих були в межах норми, симетричні. У більшості пацієнтів (14 із 20) встановлено подовження латентності спінального компоненту N13.Проведення проб з розгинанням та поворотами голови ініціювали зникнення спінальних відповідей. Кіркові потенціали (N20) зареєстровані у всіх обстежених, їх латентність не перевищувала нормативних значень. У 6 пацієнтів спостерігали зниження амплітуди кіркового компоненту в одній з півкуль. Час центрального сенсорного проведення (N13-N20), як правило, залишався незміненим (в межах нормативних значень), у 8 обстежених зареєстровано подовження міжпікового інтервалу N9-N13.
Виявлені зміни амплітудно-часових характеристик ССВП у пацієнтів з ВБН є відображенням залучення до патологічного процесу шийних корінців, в частині спостережень — задніх стовпів спинного мозку на рівні шийного потовщення, що розглядається як прояв дисциркуляторного чинника.
Висновки. Реєстрація ССВП у хворих з ВБН є інформативним доповненням до клінічних і променевих методів діагностики для виявлення та об’єктивізації можливих змін на рівні шийного відділу спинного мозку, що доцільно використовувати у діагностичному алгоритмі таких хворих.