Мобильная версия

Жінка та війна: формули виживання

Газета «Новости медицины и фармации» Акушерство и гинекология (582) 2016 (тематический номер)

Прегравідарна підготовка жінок з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників

Авторы: Корнацька А.Г., Даниленко О.Г., Овчар І.В. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Акушерство и гинекология

Разделы: Клинические исследования

У наведеній роботі обґрунтовано необхідність проведення прегравідарної підготовки пацієнток з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) після втрати вагітності. З метою реабілітації репродуктивної функції у прегравідарний період і нормалізації гомеостазу й обмінних процесів, що виникають при поєднанні ожиріння та СПКЯ, в комплексі підготовки використана пренатальна добавка Омегамі Дбайлива Матуся Базіс (омега-3 поліненасичені жирні кислоти) компанії «MіКомпані АГ», Швейцарія, добова доза ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот становить не менше 300 мг на добу при співвідношенні їх 5 : 1.

Ключевые слова

прегравідарна підготовка, ожиріння, СПКЯ, омега-3-ПНЖК, ДГК.

Статтю опубліковано на с. 21-24

Негативна демографічна ситуація в Україні спонукає до пошуку нових шляхів зменшення репродуктивних втрат. В існуючих соціально-економічних умовах стан репродуктивного здоров’я населення залишаться однією з найгостріших проблем і є фактором національної безпеки [1].

На стан репродуктивного здоров’я істотний вплив чинять соматичне, психічне здоров’я, а також умови праці як жінок, так і чоловіків, вплив навколишнього середовища, соціальні, релігійні та інші фактори [2].

Останніми роками доведена кореляція між станом здоров’я матері, перебігом вагітності та здоров’ям майбутньої дитини [3]. На сьогодні у зв’язку з соціальною ситуацією спостерігається тенденція до збільшення віку перших пологів. Багато жінок надають перевагу отриманню освіти, кар’єрі, досягненню матеріального благополуччя, тому все більше подружніх пар усвідомлено підходять до народження дитини, попередньо проводячи преконцепційну підготовку (синонім — прегравідарна підготовка) [2, 3].

Преконцепційна підготовка — це консультування й обстеження майбутніх батьків до зачаття. Вона включає пошук і, за можливості, мінімізацію поведінкових, біомедичних і соціальних факторів ризику несприятливого закінчення вагітності як для матері, так і для плода [4]. Дані заходи охоплюють обстеження стану здоров’я подружжя та, за необхідності, лікування і стабілізацію патології, що може підвищити ризик ускладнень вагітності і пологів, а також мінімізацію та корекцію негативного впливу соціальних, екологічних, психоемоційних факторів, хронічної інтоксикації, професійних шкідливостей, що порушують гомеостаз організму. Також проводять консультування щодо харчування та впливу лікарських препаратів на організм.

В основі прегравідарної підготовки лежить кілька основних напрямків — це діагностика та лікування соматичної та генітальної патології подружньої пари. З метою виключення її проводять дослідження на наявність урогенітальної та вірусної інфекцій.

Медичне дослідження проводиться із застосуванням необхідних лабораторних досліджень та консультації фахівців з урахуванням анамнестичних даних; також необхідна корекція харчування із застосуванням усіх необхідних компонентів і використання вітамінно-мінеральних комплексів.

Як основу прегравідарної підготовки для жінок з неускладненим анамнезом запропоновано застосування вітамінів та мікроелементів протягом 3–4 менструальних циклів [5].

У жінок із супутньою соматичною патологією та обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом необхідною умовою прегравідарної підготовки є корекція наявних і виявлених змін (корекція соматичної патології під спостереженням фахівця, курс комплексної протизапальної терапії з подальшою розсмоктувальною терапією, санаторно-курортним лікуванням). Обов’язковою умовою та запорукою успіху є комплексне лікування подружньої пари.

Основна причина порушень гомеостазу організму — рівень ушкоджень та зміни, які вони спричинили, а також ступінь розладу вітальних функцій [5, 6].

Наявність у материнському організмі бактеріально-вірусної інфекції призводить до метаболічних і морфологічних змін у тканинах ендометрію та порушення його рецепторного апарату, а також посилює ендокринопатію у матері, що, в свою чергу, супроводжується порушеннями в системі гомеостазу, та до метаболічних змін в слизовій оболонці матки і спричинює порушення в розвитку плодового яйця або завмирання вагітності [7]. Порушення імунної відповіді на плодове яйце відбувається також на фоні змін гомеостазу. Цитокіновий каскад може бути запущений не тільки інфекційним агентом, але й ендогенними причинами [8].

Ураховуючи багатогранність причин, що зумовлюють порушення гомеостазу, необхідно в комплекс прегравідарної підготовки включати препарати, що будуть усувати дані причини. На початку 80-х років ХХ століття було виявлено, що омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) поряд із гіполіпідемічним ефектом здійснюють гіпокоагуляційну, антиагрегантну, протизапальну й імунокоригувальну дію [9, 10]. Протизапальні та вазодилатаційні властивості омега-3-ПНЖК пов’язані з їх впливом на метаболізм простагландинів через каскад арахідонової кислоти та з наявністю паралельних молекулярних механізмів регуляторної дії омега-3-ПНЖК на запалення, функцію ендотелію, коагуляцію та інші. ейкозапентаєнова (ЕПК) та докозагексаєнова (ДГК) кислоти, що становлять основу омега-3-ПНЖК, конкурують з арахідоновою кислотою через взаємодію з циклоксигеназами та ліпоксигеназами, що не тільки знижує синтез прозапальних простагландинів, але й одночасно стимулює синтез простагландинів, які здійснюють вазодилатацію [11, 12]. Гіполіпідемічна дія базується на пригніченні синтезу ліпопротеїдів дуже низької та низької щільності (ЛПНЩ), що покращує їх кліренс та збільшує екскрецію жовчі [11, 12].

Дослідження останніх років [11, 13] підтвердили важливу роль омега-3-ПНЖК в нормалізації гомеостазу. Особливе значення його зумовлене широким спектром дії: формування мембран клітин усіх органів і тканин організму, синтез тканинних гормонів-ейкозаноїдів (простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни), що здійснюють регуляцію місцевого клітинного та тканинного функціонування. Вони контролюють функціонування тромбоцитів, лейкоцитів і еритроцитів, звуження та розширення судин, а також формують адекватну реакцію-відповідь клітин організму на зовнішні патогенні фактори, регулюють ліпідний обмін, запобігають розвитку запальних процесів, розвитку тромбів.

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації перинатальної медицини, добова доза ДГК та ЕПК для вагітних і жінок, які годують груддю, становить не менше 300 мг на добу при співвідношенні їх 5 : 1 (Всесвітня організація охорони здоров’я, 1998, 2001; www.early-nutrition.org.).

Таким чином, широкий спектр дії омега-3-ПНЖК і можливість покращання показників гомеостазу при його застосуванні в комплексі прегравідарної підготовки надає актуальності її проведенню.

Мета дослідження: вивчення ефективності застосування пренатальної добавки Омегамі Дбайлива Матуся Базіс (ПНЖК) у комплексі прегравідарної підготовки жінок із синдромом полікістозних яєчників і ожирінням.

Матеріали та методи

Проведено обстеження та призначена прегравідарна підготовка 43 пацієнткам з ожирінням та СПКЯ за результатами ультразвукової діагностики та клінічними критеріями. Обстежені жінки були розділені на дві групи: І група — 23 жінки, яким після комплексного обстеження та лікування була призначена відповідна коригувальна терапія ожиріння в комплексі прегравідарної підготовки з додатковим використанням засобу Омегамі Дбайлива Матуся Базіс, та ІІ група — 20 пацієнток, які після комплексного дообстеження та необхідного лікування отримували комплексну прегравідарну підготовку разом з відповідною коригувальною терапією ожиріння. Тривалість прегравідарної підготовки в обох групах — 3–4 менструальних цикли.

Пренатальна добавка Омегамі Дбайлива Матуся Базіс в 1 капсулі містить риб’ячого жиру 500 мг, до складу якого входять омега-3-ПНЖК, ДГК — 250 мг, ЕПК — 50 мг, що відповідає рекомендаціям Європейської асоціації перинатальної медицини за змістом і співвідношенням кількості ПНЖК для вагітних, а також вітамін Е — 12 мг.

Контроль за зниженням маси тіла проводили щотижня. Ультразвуковий моніторинг фолікулогенезу розпочинали після двохмісячного курсу і проводили на 12–16-й день менструального циклу, біохімічний скринінг ліпідів проводили до початку прегравідарної підготовки і в динаміці лікування.

У всіх жінок І та ІІ групи визначали антропометричні показники (масу тіла, зріст, з подальшим розрахунком індексу маси тіла, окружність талії та стегон). Реєстрували показники вуглеводного (глюкоза натще, інсулін, індекс НОМА, за необхідності — пероральний глюкозотолерантний тест) і ліпідного (загальний холестерин (ЗХ), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності) обміну.

Подружні пари отримували психологічну підтримку та коригувальну терапію.

Обидві групи були репрезентативні за віком, фахом і методами лікування.

Клінічна характеристика жінок

Середній вік пацієнток становив 27,0 ± 0,9 року. Одну вагітність в анамнезі мали 18 (41,7 %) жінок, дві вагітності — 12 (27,9 %), решта жінок — 13 (30,4 %) не вагітніли. Пологи в анамнезі були у 17 (39,53 %) пацієнток, завмерлі вагітності — у 8 (18,6 %) жінок, мимовільні викидні в ранніх термінах — у 5 (11,6 %) пацієнток. На час обстеження ановуляторний цикл діагностований у 28 (65,1 %) жінок, недостатність лютеїнової фази — у 13 (30,4 %) пацієнток, двохфазний цикл — у 2 (4,5 %) жінок. Порушення менструального циклу від менархе відзначали 23 жінки (53,5 %). Гірсутний синдром спостерігали майже у 38 % (16 жінок).

Усі обстежені жінки мали надмірну масу тіла різного ступеня. У 39,5 % (17) пацієнток визначено 2а ступінь ожиріння (індекс Кетле 30–34,9); 44,2 % (19) жінок мали 2б ступінь ожиріння (індекс Кетле 35,0–39,9); 16,3 % (7) жінок мали 3-й ступінь (індекс Кетле 40,0).

Ураховуючи ступінь ожиріння, пацієнткам була призначена відповідна коригувальна терапія, що включала пренатальную добавку Омегамі Дбайлива Матуся Базіс в дозі 1 капсула на добу під час їди протягом 3–4 місяців на фоні прегравідарної підготовки з використанням дієти та відповідно розроблених фізичних вправ.

Результати дослідження та їх обговорення

Зменшення маси тіла контролювалось починаючи з другого тижня після початку лікування. За перший тиждень до 3 кг маси тіла втратили близько 21 % (9 жінок); 2 кг — близько 49 % (21 жінка); 1 кг втратили близько 11,6 % (5 обстежених) і не втратили масу тіла 8 жінок (18,4 %).

На кінець третього місяця надмірну масу тіла або 1-й ступінь ожиріння мали 25 жінок (індекс Кетле 25,0–29,9), що становило 58 %, не втратили масу тіла 5 пацієнток (11,6 %) і 13 жінок (30,4 %) частково зменшили масу тіла.

Зміни менструальної функції контролювали за допомогою ультразвукового моніторингу стану яєчників, вимірювання базальної температури та контролю тестами овуляції протягом усього часу прегравідарної підготовки. Через три місяці прегравідарної підготовки овуляторний цикл за допомогою всіх трьох методів зафіксовано у 51,2 % пацієнток (22 жінки) порівняно з 4,5 % (2 жінки) до початку прегравідарної підготовки, з них у І групі двофазний цикл зафіксовано у 14 жінок (32,6 %), у ІІ групі — у 8 жінок (18,6 %). Недостатність лютеїнової фази перед початком прегравідарної підготовки було діагностовано у 13 (30,4 %) пацієнток, а через три місяці — у 8 пацієнток (18,6 %), із них як у І, так і в ІІ групах — по 4 жінки (9,3 %). Ановуляторний цикл виявлений у 13 жінок (30,4 %), тоді як до початку підготовки — у 28 (65,1 %) жінок.

Зміни ліпідного спектра при комплексному обстеженні пацієнток з ожирінням та СПКЯ перед початком прегравідарної підготовки виявили у 76,7 % (33) жінок. Дані зміни були переважно за рахунок підвищеного рівня загального холестерину (ЗХ) та ХС ЛПНЩ, незалежно від ступеня ожиріння. Порушення всіх видів ліпідного обміну спостерігалось майже в 2 рази частіше у пацієнток старшої репродуктивної групи (30–39 років).

Результати спостереження зміни ліпідного обміну на фоні комплексної прегравідарної підготовки наведені в табл. 1.

Як видно з наведених результатів, пацієнтки обох груп мали порушення ліпідного обміну досить значні, що давало можливість віднести їх до групи високого ризику щодо розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи, порушення процесів обміну та гомеостазу. Високий рівень ЗХ до початку підготовки в обох групах відповідно становив 8,3 та 8,38 ммоль/л (норма — менше 5 ммоль/л), ТГ — 2,3 та 2,4 ммоль/л (при нормі в межах 0,14–1,82 ммоль/л), ХС ЛПНЩ (в нормі менше 3 ммоль/л) та ХС ЛПВЩ також не відповідали нормі (більше 1,14 ммоль/л).

Після проведеної комплексної прегравідарної підготовки в одній із груп з використанням пренатальної добавки Омегамі Дбайлива Матуся Базіс в дозі 1 капсула на добу, а також застосуванням дієти та комплексу фізичних навантажень протягом 3–4 міс. надмірну масу тіла або 1-й ступінь ожиріння мали 25 жінок (індекс Кетле 25,0–29,9), що становило 58 %, не втратили маси тіла 5 пацієнток (11,6 %) і 13 жінок (30,4 %) частково зменшили масу тіла. Також в обстежених жінок в обох групах спостерігалась нормалізація менструальної функції, яка проявлялась у відновленні овуляторних циклів, зафіксованих за допомогою трьох методів у 51,2 % пацієнток (22 жінки) порівняно з 4,5 % (2 жінки). У І групі двофазний цикл зафіксовано у 14 жінок (32,6 %), у ІІ групі — у 8 жінок (18,6 %). Недостатність лютеїнової фази виявлено у 8 пацієнток (18,6 %), із них як у І, так і в ІІ групах — по 4 жінки (9,3 %). Ановуляторний цикл виявлений у 13 жінок (30,4 %), тоді як до початку підготовки — у 28 (65,1 %) жінок.

Виявлена вірогідна (р < 0,05) нормалізація показників ліпідного спектра, особливо у жінок І групи, де в комплексі прегравідарної підготовки використовували препарат Омегамі Дбайлива Матуся Базіс в дозі 1 капсула на добу під час їди. Рівні ЗХ, ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ у цій групі досягли лабораторної норми. У ІІ групі показники ліпідного обміну покращились, знизився рівень ЗХ порівняно з початковим, відбулись зміни ТГ та ХС ЛПНЩ.

Висновки

Таким чином, комплексна прегравідарна підготовка у пацієнток з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників повинна враховувати ступінь ожиріння, зміни ліпідного спектра, порушення в системі гомеостазу. Для корекції виявлених порушень рекомендовано застосування, крім базової терапії, пренатальної добавки «Омегамі Дбайлива матуся Базіс» з використанням дієти та відповідно розроблених фізичних вправ. При ефективності прегравідарної підготовки і настанні вагітності з комплексу необхідно виключити фізичні навантаження, дієту збагатити білками.

Використання в комплексній прегравідарній підготовці пацієнток з ожирінням та СПКЯ пренатальної добавки «Омегамі Дбайлива матуся Базіс» дозволяє нормалізувати ліпідний обмін (ЗХ,ТГ та ЛПНЩ), досягти нормалізації менструального циклу у 51,2 % порівняно з 4,5 % до лікування, а також знизити ступінь ожиріння, про що свідчать отримані результати: у 25 жінок, що становить 58 % від загальної кількості, було виявлено надмірну масу тіла або 1-й ступінь ожиріння (індекс Кетле 25,0–29,9) після закінчення курсу прегравідарної підготовки.

Список литературы

1. Жилка Н.Я. Соціально-економічні та медичні проблеми репродуктивного здоров’я (літературний аналіз) // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2003. — № 4. — С. 25-29.

2. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. — М.: Триада-Х, 2007.

3. Сидельникова В.М. Невынашивание беременности — современный взгляд на проблему // Рос. вестн. акуш.-гинекол. — 2007. — № 2. — С. 62-68.

4. Радзинский В.Е. Неразвивающаяся беременность / Радзинский В.Е., Димитрова В.И., Майскова И.Ю. — М.: Геотар-Медиа, 2009. — 196 с.

5. Лекарева Т.М. Преконцепционная подготовка // Здоров’я України. — 2012. — № 2(6). — С. 36-39.

6. Гаврисюк В.К Применение Омега-3-полиненасыщенных жирных кислот в медицине // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — № 4. — С. 48-51.

7. Громова О.А. Течение беременности и ее исход на фоне дефицита соединительной ткани с использованием нутрициальной коррекции омега-3-ПНЖК и цитратом магния / Громова О.А., Керимкулова Н.В., Никифорова Н.В. и др. // Гинекология. — 2013. — № 1(2). — С. 85-94.

8. Golding J., Steer C., Emmett P., Davis J.M., Hibbeln J.R. High levels of depressive symptoms in pregnancy with low omega-3 fatty acid intake from fish // Epidemiology. — 2009. — № 20(4). — Р. 598-603.

9. Ramakrishnan U., Imhoff-Kunsch B., DiGirolamo A.M. Role of docosahexaenoic acid inmaternal and child mental health // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — № 89(3). — Р. 958S-962S.

10. Hibbeln J.R., Davis J.M. Considerations regarding neuropsychiatric nutritional requirements for intakes of omega-3 highly unsaturated fatty asid // Prostaglandins Leukot Essent Fatty Asids. — 2009. — № 81(2–3). — Р. 179-186.

11. Makrides M., Gibson R.A., McPhee A.J. et al. Neurodevelopmental outcomes of preterm infants fed high-dose docosahexaenoic acid: a randomized controlled trial // JAMA. — 2009. — № 301(12). — Р. 175-182.

12. Makrides M., Gibson R.A., McPhee A.J. et al. Effect of DHA supplementation during pregnancy on maternal depression and neurodevelopment of young children: a randomized controlled trial // JAMA. — 2010. — № 304(15). — Р. 1675-1683.

13. Carlson S.E., Colombo J., Gajewski B.J. et al. DHA supplementation and pregnancy outcomes // Am. J. Clin. Nutr. — 2013. — № 97. — Р. 808-15.