Мобильная версия

Журнал «» 3 (47) 2016

Швидкість розповсюдження пульсової хвилі у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від категорії кардіоваскулярного ризику

Авторы: Колесник Е.Л., Дзяк Г.В. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 3, м. Дніпро, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Медицинские форумы

У роботі доведено доцільність індивідуальної оцінки швидкості розповсюдження пульсової хвилі з урахуванням віку і рівня артеріального тиску для своєчасного виявлення раннього судинного старіння. У чоловіків, хворих на ГХ, вже при І стадії із помірним серцево-судинним ризиком спостерігається погіршення пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки. Із збільшенням стадії захворювання та категорії серцево-судинного ризику встановлено прогресуюче підвищення ШРПХ.

Целью исследования было установить особенности изменений скорости распространения пульсовой волны (СРПВ) у мужчин, страдающих гипертонической болезнью (ГБ), в зависимости от стадии заболевания и категории сердечно-сосудистого (СС) риска. В исследование включено 128 мужчин, больных ГБ I и II стадии. Пациенты с учетом стадии ГБ и категории кардиоваскулярного риска были разделены на 3 подгруппы: ІА подгруппа (n=22) – больные ГБ І стадии с умеренным СС риском, ІБ подгруппа (n=22) – пациенты с ГБ І стадии с высоким СС риском, ІІ подгруппа (n=84) – ГБ ІІ стадии с высоким СС риском. Согласно уровню СРПВ определяли 2 диагностических порога для определения повышенной артериальной жесткости: > 10 м/с и индивидуальный пороговый уровень СРПВ в зависимости от возраста и степени артериальной гипертензии (АГ) [Arterial Stiffness' Collaboration, 2010], который подразделяли на нормальную СРПВ (в диапазоне 10-й перцентиль – медиана) и высокую нормальную СРПВ (выше медианы).
Уровень СРПВ в IA подгруппе был 7,15 (6,38; 7,70) м/с, в IБ подгруппе – 8,10 (7,23; 8,53) м/с и во II подгруппе – 9,85 (8,5; 10,9) м/с. Оценка индивидуального порогового уровня СРПВ с учетом возраста и степени АГ позволила установить рост частоты повышения СРПВ при ГБ I стадии с 50 % у больных с умеренным СС риском до 77,3 % – у больных с высоким СС риском. У 50% больных ГБ II стадии с высоким СС риском выявлено поражение сосудистой стенки.
У мужчин, больных ГБ, уже при I стадии с умеренным СС риском наблюдается ухудшение упруго-эластических свойств артериальной стенки. С увеличением стадии заболевания и категории кардиоваскулярного риска установлено прогрессирующее повышение СРПВ.

Abstract. Research objective was studying of the PWV features at male patients with EH stage I-II and moderate and severe cardiovascular risk. It were surveyed 128 male patients with EH of 1-3 degrees. All patients were divided into 3 groups after stratification of risk factors for cardiovascular disease. It were investigated 2 diagnostic thresholds for detection of arterial stiffness: PWV normal level < 10 m/s and the individual threshold of PWV depending on age and hypertension grade [Arterial Stiffness' Collaboration, 2010], which was the normal (in the range of 10th percentile – median) and high normal PWV (above median).
Results. PWV level in IA group was 7,15 (6,38; 7,70) m/s, PWV high level frequency registered in 11 (50%) patients according to age and blood pressure level. In IB group PWV value was 8,10 (7,23; 8,53) m/s, PWV high level frequency registered in 17 (77,3%) patients according to age and blood pressure level. In II group PWV value was 9,85 (8,5; 10,9) m/s and in 42 patients (50%) PWV level increased more than 10 m/s, that was testified to the target organ damage. In 22 male patients from the II group (26,20%) was individual increasing of PWV according to age and blood pressure level.
Conclusions. The detected signs of arterial wall stiffness in patients with early stage of EH indicate increasing of cardiovascular risk severity and necessary for timely evaluation of pulse wave velocity for the early identifying of premature vascular aging.

Ключевые слова

артеріальна гіпертензія, швидкість розповсюдження пульсової хвилі, серцево-судинний ризик

артериальная гипертензия, скорость распространения пульсовой волны, сердечно-сосудистый риск.

arterial hypertension, pulse wave velocity, cardiovascular risk.

Статтю опубліковано на с. 90-92

У рамках щорічної Всеукраїнської конференції Асоціації кардіологів України та Всеукраїнського громадського об’єднання «Проти гіпертензії» «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні», що відбулася 25–27 травня 2016 року у м. Дніпрі, був проведений конкурс молодих вчених. Цього року відбіркова комісія допустила до участі 5 робіт. Нижче ми подаємо їх реферати. Після заслуховування доповідей конкурсантів, відповідей на запитання та обговорення конкурсна комісія, що складалася із провідних професорів, які брали участь у конференції, визначила переможця та дипломантів конкурсу. Переможцем стала Колесник Етері Ладівна, асистент кафедри внутрішньої медицини № 3 ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України. Друге місце посіла Крушинська Ніна Анатоліївна (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України, Київ), третє — Пісковацька Вероніка Павлівна, аспірант кафедри внутрішньої медицини № 2 Одеського національного медичного університету.

Актуальність теми

Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з провідних медичних і соціальних проблем сучасності. Свій патологічний вплив АГ опосередковує шляхом впливу на органи-мішені — серце, нирки, головний мозок, а також на структуру та функцію артерій. Ряд великих досліджень останнього десятиліття показав, що жорсткість артерій є незалежним предиктором розвитку серцево-судинних (СС) захворювань і серцево-судинної смертності в популяції [1–3]. Процеси підвищення жорсткості судин, що обумовлені зниженням вмісту еластину та збільшенням колагену в стінках судин, відбуваються при фізіологічному старінні. Однак при АГ відзначається тенденція до розвитку передчасних змін в артеріях. У даний час золотим стандартом вимірювання артеріальної жорсткості є визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі (ШРПХ) в аорті [4].

Артеріальна жорсткість може виступати в ролі своє-рідного маркера СС-подій не тільки в загальній популяції [5], а й у молодих пацієнтів [6]. Хворі на АГ молодого віку є складною перехідною групою, що має ряд особливостей: лабільність артеріального тиску (АТ), безсимптомний перебіг АГ, відсутність значущих змін органів-мішеней, низька прихильність пацієнтів до обстеження. Це визначає важливість виділення серед молодих людей з підвищеним АТ груп пацієнтів для профілактики, спостереження та своєчасного початку лікування.

Особливий інтерес становить вивчення змін пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у хворих в молодому віці на ранніх етапах формування ГХ порівняно з пацієнтами в розгорнутій стадії захворювання з урахуванням категорії кардіоваскулярного ризику.

Тому метою нашого дослідження було встановити особливості змін ШРПХ у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), залежно від стадії захворювання та категорії кардіоваскулярного ризику.

Матеріали та методи дослідження

У дослідження було включено 128 чоловіків, хворих на ГХ І (n = 44; 30 %) та ІІ (n = 84; 58 %) стадії із 1–3-м ступенем підвищення АТ. Усім пацієнтам було проведено: визначення зросту, ваги, індексу маси тіла (ІМТ), окружності талії (ОТ), офісне вимірювання систолічного, діастолічного, пульсового АТ і частоти серцевих скорочень, неінвазивне визначення ШРПХ, біохімічне дослідження крові, ехокардіографія, дуплексне та триплексне сканування екстра- та інтракраніальних судин. Визначення ШРПХ проводили з використанням осцилометричного приладу Arteriograph (Tensiomed®, Угорщина).

Для досягнення поставленої мети всі хворі були рандомізовані в 3 підгрупи залежно від стадії ГХ і категорії кардіоваскулярного ризику: IА підгрупа (n = 22) — пацієнти з ГХ I стадії й помірним ризиком серцево-судинних ускладнень (ССУ); IБ підгрупа (n = 22) — пацієнти з ГХ I стадії й високим ризиком ССУ; II підгрупа (n = 84) — пацієнти з ГХ II стадії та високим ризиком ССУ. Клінічна характеристика підгруп дослідження наведена в табл. 1.

За рівнем ШРПХ досліджували 2 діагностичних порогових рівні для визначення підвищеної артеріальної жорсткості: > 10 м/с [7] та індивідуальний пороговий рівень ШРПХ залежно від віку та ступеня АГ (Arterial Stiffness’ Collaboration, 2010) [8], що підрозділяли на нормальну ШРПХ (у діапазоні 10-й перцентиль — медіана) і високу нормальну ШРПХ (вище від медіани).

Результати дослідження наведено у вигляді середнього (М) та середньоквадратичної (стандартної) помилки середнього (m) або медіани (Ме) та інтерквартильного розмаху (25 %; 75 %).

Результати дослідження та їх обговорення

Рівень ШРПХ в ІА підгрупі становив 7,15 (6,38; 7,70) м/с, в ІБ підгрупі — 8,10 (7,23; 8,53) м/с. Найбільше значення ШРПХ було встановлено у ІІ підгрупі — 9,85 (8,5; 10,9) м/с (p < 0,01 за критерієм Манна — Уїтні порівняно з ІА і ІБ підгрупами).

Згідно з індивідуальною оцінкою порогового рівня з урахуванням віку й рівня АТ спостерігалось прогресуюче підвищення ШРПХ із збільшенням стадії захворювання та категорії СС-ризику. Встановлено збільшення частоти реєстрації високої нормальної ШРПХ з 50 % у ІА підгрупі до 77,3 % в ІБ підгрупі. У ІІ підгрупі у 50 % пацієнтів було виявлено підвищення ШРПХ більше від 10 м/с, що свідчило про ураження судинної стінки як органа-мішені. У 26,19 % пацієнтів ІІ підгрупи рівень ШРПХ свідчив про індивідуальне підвищення згідно з віком та рівнем АТ. Тільки у 20 (23,81 %) пацієнтів ІІ підгрупи величина ШРПХ відповідала нормативним значенням.

Висновки

У чоловіків, хворих на ГХ, вже при І стадії із помірним СС-ризиком спостерігається погіршення пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки. Зі збільшенням стадії захворювання та категорії серцево-судинного ризику встановлено прогресуюче підвищення ШРПХ.

Практичні рекомендації

У пацієнтів із гіпертонічною хворобою доцільно вимірювати швидкість розповсюдження пульсової хвилі та проводити її оцінку згідно з індивідуальним пороговим рівнем з урахуванням віку та ступеня артеріальної гіпертензії з метою раннього виявлення ознак підвищення жорсткості судинної стінки і своєчасного визначення подальшої тактики ведення.

Список литературы

1. Clinical applications of arterial stiffness; definitions and reference values / M.F. O’Rourke, J.A. Staessen, C. Vlachopoulos [et al.] // Am. J. Hypertens. — 2002. — Vol. 15, № 5. — P. 426-444.

2. Cecelja M. Dissociation of Aortic Pulse Wave Velocity With Risk Factors for Cardiovascular Disease Other Than Hypertension A Systematic Review / M. Cecelja, P. Chowienczyk // Hypertension. — 2009. — Vol. 54, № 6. — P. 1328-1336.

3. Mitchell G.F. Arterial Stiffness and Hypertension: Chicken or Egg? / G.F. Mitchell // Hypertension. — 2014. — Vol. 64, № 2. — P. 210-214.

4. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications / S. Laurent, J. Cockcroft, L.V. Bortel [et al.] // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27, № 21. — P. 2588-2605.

5. Laurent S. Arterial Stiffness as an Imaging Biomarker Are All Pathways Equal? / S. Laurent, E. Mousseaux, P. Boutouyrie // Hypertension. — 2013. — Vol. 62, № 1. — P. 10-12.

6. Wilkinson I.B. Aortic stiffness as a cardiovascular risk predictor / I.B. Wilkinson, J.R. Cockcroft, C.M. McEniery // BMJ. — 2015. — Vol. 351, P. h3764.

7. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34, № 28. — P. 2159-2219.

8. The Reference Values for Arterial Stiffness’ Collaboration. Determinants of pulse wave velocity in healthy people and in the presence of cardiovascular risk factors: «establishing normal and reference values» / The Reference Values for Arterial Stiffness’ Collaboration // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31, № 19. — P. 2338-2350.