Мобильная версия

Журнал «» 3 (47) 2016

Поширеність синдрому обструктивного апное сну та пружно-еластичні властивості артерій у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією

Авторы: Крушинська Н.А., Сіренко Ю.М. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Медицинские форумы

Встановлено, що хворі з резистентною артеріальною гіпертензією (АГ) мають значно вищий ризик серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда (ІМ), інсульт, застійна серцева недостатність та хронічна хвороба нирок, порівняно з пацієнтами з фармакологічно керованою АГ. Поширеність резистентної АГ становить 5–30 % від загальної популяції хворих на АГ. Визначено, що синдром обструктивного апное сну (СОАС) є важливим фактором ризику розвитку резистентної АГ. АГ у пацієнтів із СОАС є тяжчою, резистентною до лікування та асоціюється з несприятливими змінами добового профілю артеріального тиску (АТ) (нічна АГ). Популяційних досліджень щодо асоціації СОАС та резистентної АГ недостатньо, а в дослідженнях на базі клінік такі дані значно відрізняються. В Україні таких досліджень немає.

Мета дослідження: визначити поширеність СОАС та особливості пружно-еластичних властивостей артерій у хворих із резистентною АГ.

Матеріали й методи

Обстеження проводилося хворим, у яких мала місце підозра на наявність СОАС, а саме: ожиріння, скарги на хропіння, денну сонливість, вказівки родичів на епізоди зупинок дихання уві сні.

Усього було обстежено 149 пацієнтів, які розподілені на 2 групи:

— 1-ша група — хворі з резистентною АГ — 90 пацієнтів;

— 2-га група — хворі з медикаментозно контрольованою АГ — 59 пацієнтів.

Діагностика СОАС здійснювалась за допомогою приладу Somnocheck micro виробництва Weinmаnn (Німеччина) з використанням індексу апное/гіпопное (AHI) або індексу респіраторних порушень (RDI). Автоматично розраховувались індекси центральних та обструктивних респіраторних порушень.

Дослідження пружно-еластичних властивостей артерій здійснювалось методом апланаційної тонометрії за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor, Medical Pty Ltd., Австралія), з’єднаного з персональним комп’ютером, за рекомендованою методикою, з розрахунком швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного (ШППХел) та м’язового (ШППХм) типу та індексу аугментації (Aix).

Ехокардіографічне дослідження проводилось за допомогою ультразвукового діагностичного апарата Sonoline SL-1 (Siemens, Франція) у М- та В-режимі за стандартним протоколом. Визначали розмір лівого передсердя, кінцево-діастолічний та кінцево-систолічний розміри лівого шлуночка (ЛШ), фракцію викиду (ФВ) ЛШ. Маса міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) розраховувалась за формулою Американського товариства ехокардіографії (American Society of Echocardiography):

ММЛШ (г) = 0,8 (1,04 [(КДР + ТЗС + ТМШП)3 – (КДР)3]) + 0,6 г,

де КДР — кінцево-діастолічний розмір, см; ТЗС — товщина задньої стінки лівого шлуночка, см; ТМШП — товщина міжшлуночкової перегородки, см; 1,04 — розрахунковий коефіцієнт; 0,8 — розрахунковий коефіцієнт.

Індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) вираховувався за формулою:

ІММЛШ (г/м2) = ММЛШ/площа поверхні тіла.

Добове моніторування АТ здійснювалось за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина) за стандартною методикою. Оцінку денної сонливості здійснювали методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale (ЕSS). Обробку даних проводили на персональному комп’ютері в системі Windows Office та SPSS. Дані подані у вигляді M ± m. Достовірність різниці визначали при р < 0,05.

АГ визначалась як резистентна до лікування, коли заходи з модифікації способу життя в комбінації з лікуванням діуретиком та двома іншими антигіпертензивними препаратами (АГП) різних класів в адекватних дозах не забезпечували зниження систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) до менше ніж 140 і 90 мм рт.ст. відповідно

Результати

Середній вік хворих становив 53,12 ± 2,43 року; жінкок було 37 (24,8 %), чоловіків — 112 (75,2 %). Результати наведено в табл. 1, 2.

Обговорення

У результаті дослідження було виявлено, що хворі із резистентною АГ є достовірно старшими, мають вищі показники середньодобового САТ та вищі значення офісного САТ і ДАТ. У хворих із резистентною АГ виявлено вищий (на 22,7 %) показник поширеності СОАС (88,9 проти 66,1 %, p < 0,005), достовірно вищу поширеність СОАС тяжкого ступеня (37,8 проти 22 %, p < 0,05) та достовірно менший відсоток показників нормальної сомнографії (11,1 проти 33,9 %, p < 0,005) порівняно з хворими з медикаментозно контрольованою АГ. Встановлено, що ІММЛШ у хворих із резистентною АГ був достовірно вищим порівняно з хворими з медикаментозно контрольованою АГ (123,98 ± 8,30 мм рт.ст. проти 100,63 ± 5,43 мм рт.ст., p < 0,05). Також виявлено достовірно вищі показники ШППХел та ШППХм (11,93 ± 0,65 м/с, 9,53 ± 0,40 м/с проти 9,98 ± 0,50 м/с та 8,45 ± 0,32 м/с, p < 0,02, p < 0,05 відповідно) та ЦАТ (139,40 ± 5,56 мм рт.ст. проти 118,23 ± 2,09 мм рт.ст. відповідно, p < 0,0001) у хворих із резистентною АГ.

Висновки

За результатами дослідження встановлено, що хворі з резистентною артеріальною гіпертензією є достовірно старшими, мають вищі показники АТ, вищу загальну поширеність СОАС та СОАС тяжкого ступеня, гірші показники еластичності артерій, вищий центральний тиск та ІММЛШ порівняно із хворими з медикаментозно керованою АГ.