Резюме
Наведено результати аналізу впливу соціальних медіа на профілактику артеріальної гіпертензії. Проаналізовано наявний стан та можливості використання соціальних медіа для інформування, попередження та моніторингу обізнаності населення щодо факторів ризику артеріальної гіпертензії та формування здорового способу життя та можливі ризики пенетрації соціальних медіа у медицину.
Приводятся результаты анализа влияния социальных медиа на профилактику артериальной гипертензии. Проанализировано существующее положение и возможности использования социальных медиа для информирования, предупреждения и мониторинга осведомленности населения о факторах риска артериальной гипертензии и формирования здорового образа жизни, а также возможные риски пенетрации социальных медиа в медицину.
The results of the analysis of the impact of social media on the prevention of arterial hypertension are given. The current situation and the possibility of usage of social media for awareness, prevention and monitoring of public knowledge about arterial hypertension risk factors and healthy lifestyle, as well as the risks of penetration of social media in medicine is analyzed.
Статтю опубліковано на с. 97
В Україні кожна третя особа хворіє на артеріальну гіпертензію (АГ), але проблемою є не тільки зростання захворюваності на цю хворобу, але й передчасна смертність та скорочення очікуваної тривалості життя.
Мета дослідження: вивчення впливу соціальних медіа (СМ) на профілактику артеріальної гіпертензії.
Матеріали й методи дослідження: бібліосемантичний, контент-аналіз та статистичний.
Фактори ризику (ФР) АГ достеменно вивчені та відомі. З прогресуванням електронних та мобільних технологій, створенням eHealth та mHealth, появою соціальних медіа з’явились нові можливості інформування та моніторингу обізнаності населення про ФР АГ та здоровий спосіб життя (ЗСЖ).
Нами були досліджені найбільш популярні серед населення України СМ (Facebook, Google+, «Одноклассники» та «ВКонтакте»). Пошук вели за словами «артеріальна гіпертензія», «підвищений артеріальний тиск», «високий артеріальний тиск», «високий кров’яний тиск». У мережі було знайдено 58 груп, що були об’єднані нами в такі категорії: 1) групи для пацієнтів з АГ, присвячені ЗСЖ та його модифікації заради контролю за артеріальним тиском (АТ), — 15 (25,86 %); 2) групи, присвячені ФР АГ та лікуванню, контент яких наповнюється лікарями, — 2 (3,45 %); 3) групи, присвячені недоведеним та псевдонауковим методам лікування АГ, — 28 (48,27 %); 4) групи, що рекламують клініки та дослідницькі центри, — 4 (6,89 %), 5) групи, що були створені медичними працівниками для лікарів та містять професійний медичний контент, — 4 (6,89 %); 6) групи, що були створені пацієнтами для обміну інформацією та підтримки, — 5 (8,64 %). Контент груп, що присвячені ЗСЖ, мотивує пацієнтів із ФР АГ приділяти увагу немедикаментозним способам контролю АТ, інформація подана в доступній формі, надихає пацієнтів модифікувати свою поведінку, набувати нових корисних звичок, інформує про ризики та ускладнення хвороби; інформація надається немедичними професіоналами, групи не користуються популярністю в пацієнтів з уже існуючою АГ, але активно відвідуються користувачами, що слідкують за своїм здоров’ям та дотримуються ЗСЖ. Групи, що ведуться лікарями, активно відвідуються пацієнтами з АГ, які отримують тут корисну та якісну інформацію, що стосується хвороби. Лікарі надають професійні консультації безкоштовно. Саме в цих групах найбільша кількість активних користувачів, і саме вони є найбільше перспективними щодо інформування різних верств населення про АГ та її наслідки. Велика кількість груп у СМ присвячена недоведеним та псевдонауковим методам лікування АГ (ягоди годжі, гіпертофорт, авторські методики Б. Жерлигіна та Є. Каховського тощо). Контент цих груп є не тільки некорисним для пацієнтів з АГ, але й небезпечним та шкідливим, може призвести до негативних наслідків: прогресування хвороби та її ускладнень, демотивації пацієнта контролювати свою хворобу. Незначна кількість груп, що рекламують клініки та дослідницькі центри з лікування АГ, не користуються прихильністю пацієнтів, вони рідко відвідуються та не впливають на рівень інформованості населення щодо ФР, мають лише маркетинговий характер. Остання група — це спільноти, що були створені пацієнтами з АГ для обміну інформацією та підтримки один одного, тут можливий псевдопозитивний ефект, що досягається шляхом спілкування користувачів.
Отже, СМ спроможні запропонувати нові та більш ефективні шляхи профілактики АГ завдяки підвищенню рівня інформованості про ФР та дотримання ЗСЖ.
